Образ американської школи в різностильових англомовних текстах (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРАМЕН ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ)

КИЇВСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

відділення: філологія та мистецтвознавство

секція: англійська мова

ОБРАЗ АМЕРИКАНСЬКОЇ ШКОЛИ

В РІЗНОСТИЛЬОВИХ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТАХ

РОБОТУ ВИКОНАЛА:

Багумян Валерія Ігорівна,

29 січня 1999 р.,

учениця 9 класу гімназії 153, м. Київ

Київ, вул. Ак. Туполєва 9, кв. 26

+ 38 067 2321311

*****@***net

Педагогічний керівник:

Акатьєва Людмила Миколаївна,

учитель київської гімназії № 000

ім. іна

+ 38 044 2360581

КИЇВ – 2014

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………...4–5

Розділ 1. Теоретичні основи побудови мовних образів ……………………6–9

1.1.  Текст як середовище існування мовного образу ……………….6–8

1.2.  Поняття «мовний образ» та його структура ……………………..8–9

Розділ 2. Мовні засоби створення образу АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА в різностильових текстах ……………………………………………………..10–24

2.1. Складова УЧЕНЬ ………………………………………………...11–14

2.2. Складові ВЧИТЕЛЬ і АДМІНІСТРАЦІЯ ………………………14–16

2.3. Складова НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС …………………………...16–20

2.4. Складова ШКІЛЬНІ ТРАДИЦІЇ ………………………………...20–24

2.4.1. Слот «Символи школи» ………………………………...20–21

2.4.2. Слот «Шкільний одяг» ………………………………….21–22

2.4.3. Слот «Шкільні свята» …………………………………..22–24

Загальні висновки …………………………………………………………...25–26

Список використаних джерел …………………………………………..…27–28

Список джерел ілюстративного матеріалу …………………………………29

Додатки ………………………………………………………………………30–33

ВСТУП

Взаємозв’язок мови та суспільства, мови та освіти привертають увагу науковців сучасної лінгвістики. Актуальним напрямом досліджень у цей сфері є вивчення семантики різностильових текстів, у якій відображені особливості життя людей (, , ). Суттєвою рисою таких досліджень є те, що в них розглядають як класичні поняття та значення, так і ті, що з’явилися нещодавно у результаті розвитку людства та перебувають у стані формування та омовлення.

Актуальність даної роботи зумовлена тим, що в ній досліджуються суспільні явища під кутом зору когнітивної лінгвістики, одним із завдань якої є встановлення взаємозв'язку між соціальними процесами та мовними структурами. Розгляд образу АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА в лінгвокогнітивному аспекті є актуальним у плані подальших розвідок у галузі функціональної стилістики та лінгвістики тексту.

Мета роботи полягає у виявленні мовних засобів репрезентації образу АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА в текстах офіційно-ділового та публіцистичного стилів, а саме лексико-семантичних, синтаксичних та пунктуаційних особливостей його утворення.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних основних завдань:

–  визначити поняття «текст» як мовленнєве утворення, що вміщує у собі інформацію про суспільство;

–  розкрити лінгвістичні властивості офіційно-ділового та публіцистичного стилів англомовних текстів;

–  описати поняття «мовний образ» та його структуру;

–  з’ясувати складові образу АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА та побудувати його модель;

–  встановити та описати лінгвостилістичні особливості наповнення складових образу;

–  охарактеризувати мовні засоби відображення образу АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА у різностильових текстах.

Об’єктом дослідження є образ АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА, втілений у англомовних текстах офіційно-ділового та публіцистичного стилів, що описують навчальний процес та позашкільне життя американських школярів у м. Ада, ш. Оклахома.

Предметом дослідження становлять лексико-семантичні, синтаксичні та пунктуаційні особливості представлення у текстах середньо-освітнього навчального закладу США; ці особливості розглядаються у якості інструмента омовлення соціальної інформації.

Мета та завдання дослідження зумовили використання семантичного, концептуального та інтерпретаційно-текстового методів аналізу. В рамках концептуального аналізу базовою є методика фреймового аналізу (за М. Мінським), що використовувалась спочатку для побудови концептуальних моделей сцен і ситуацій, а у подальшому була запозичена при вивченні образів (Ч. Філлмор, Дж. Лакофф).

Теоретичне значення роботи визначається тим, що в ній традиційні проблеми семантики текстів офіційно-ділового та публіцистичного стилів осмислюються з позиції когнітивної лінгвістики, вдосконалюються та пропонуються способи виявлення й інтерпретації складових мовного образу.

У ході проведеного дослідження вперше побудована модель образу АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА та розглянуто мовні особливості втілення її складових у англомовних текстах; виявлено різностильові особливості наповнення вузлів та слотів цієї моделі.

Прикладне значення дослідження полягає у можливості використання його положень та висновків у курсі стилістики англійської мови, практичних заняттях з писемного та усного мовлення, домашнього читання, лінгвокраїнознавства, написання рефератів та дослідницьких робіт тощо.

РОЗДІЛ 1

Теоретичні основи побудови мовних образів

1.1. Текст як середовище існування мовного образу «На всех словах – события печать.

Они дались недаром человеку …»

. Словник

Розвиток суспільства певним чином відображається у різноманітних текстах. Можливість фіксації за допомогою символів досвіду людей, змога передавати нащадкам набуті знання, спроможність керувати та впливати на життя суспільства робить текст скарбницею прихованої у ньому інформації [2, с. 9–28].

У «Стилістичному енциклопедичному словнику російської мови» пояснюється, що слово текст походить від латинського іменника textus, який означає «тканина, сплетення, об'єднання» [16, с. 528]. Таке просте, на перший погляд, слово «текст» навіть у XXI столітті не має єдиного загального визначення. Багатоплановість і багаторівневість організації та функціонування тексту не дозволяє втиснути в одне визначення всі його властивості [5, с. 27]. Класичним вважається визначення «тексту» Іллею Романовичем Гальперіним, у якому «текст» розглядається як цілеспрямований та прагматичний витвір мовленнєво-творчого процесу. «Текст», на думку автора, повинен виглядати як письмовий документ, що має назву й низку особливих одиниць, які поєднані між собою різними типами лексичного, граматичного, логічного й стилістичного зв’язку [8, с. 18].

У нашому дослідженні «текст» розглядається як мовленнєве утворення, у якому за допомогою слів та пунктуаційних знаків зафіксовано певну інформацію про життя суспільства.

Лінгвістичне поняття «слово» також немає універсального визначення. Ще у 544-483 рр. до н. е. Геракліт Ефеський вважав «слово» лише носієм знання, але у I ст. н. е. Філон Александрійський визначив «слово» як джерело знань [2, с. 9]. У сучасному розумінні «слово» – це одиниця найменування, що має три форми: фонетичну (звукове представлення), граматичну та зміст (лексичне значення) [18, с. 55]. Слову, як правило, належить основне (денотативне) значення, яке вказує на предмет мовлення, та конотативне значення, що несе в собі емоційне, оціночне, стилістичне забарвлення [3, с. 14]. Сполучення слів, які вбирають у собі різні значення, призводить до появи змісту тексту. Ключові слова тексту виконують функцію опорних слів та у поєднанні з іншими словами утворюють його змістовну цілісність [6, с. 12].

Сполучання та вживання слів у тексті залежить від його стилю, під яким розуміється деяка сукупність текстів (письмових і усних), для яких притаманна певна мета їх створення, застосування у них відповідних мовних засобів (тропів) та прийомів [15, с. 174].

Термін «стиль» виник ще у середині XIX ст. у роботах німецьких романтиків і замінив існуючу до цього часу античну риторику – науку про ораторське мистецтво. Одним із перших виокремився офіційно-діловий стиль, тексти якого історично використовуються у сферах права, влади, адміністрації, комерційних відносин суспільства [16, с. 273]. Для текстів офіційно-ділового стилю характерно використання професійної лексики, тобто слів, притаманних для вживання людьми певної професії або діяльності; обмежена кількість синонімів та лексичних повторів. Епітети, які вживаються у таких текстах, не несуть у собі оцінку або емоції, лише додають необхідні характеристики об’єкта [12, с. 18–19]. У період 70-х років XX ст. виокремився публіцистичний стиль. Публіцистичні тексти завжди були спрямовані на пробудження зацікавленості та переконання читача, будучи зрозумілими майже для кожного. Саме тому у публіцистиці зустрічається багато слів з емоційною або оціночною конотацією, стилістичних тропів (наприклад, епітетів, метафор, метонімії, гіперболи) та власних імен. Особливу роль у публіцистиці відіграють вживані пунктуаційні знаки й графічні засобі привертання уваги (шрифти, заголовки, графічні зображення обличчя людини у різних станах тощо) [3, с. 342–351; 9, с. 37–45].

У даній роботі досліджуються тексти двох стилів – офіційно-ділового та публіцистичного з метою встановлення лінгвістичних особливостей втілених у них образів.

1.2. Поняття «мовний образ» та його структура

Під «мовним образом» у лінгвістиці розуміють форму узагальненого представлення дійсності в тексті [6, с. 120]. Образ може вибудовуватися у межах одного слова, словосполучення, речення, частини або цілого тексту. Словесні образи можуть бути представлені метафорою, метонімією, гіперболою та іншими стилістичними тропами. Образ може бути описовим або символічним [3, с. 118].

Для того, щоб читач зрозумів образ, втілений у тексті за допомогою слів, йому необхідно мати певні знання, соціальний досвід та культурні традиції. Науковці вважають, що значення слів, що утворюють образ, розуміє тільки той, хто розуміє фрейми, що за ними приховані [1, с. 324]. Фрейм – це уявна модель певної цілісності (наприклад, ситуації, образу, мовної одиниці тощо), яка складається з вузлів та відношень між ними. Верхні рівні фрейму відповідають ключовим (узагальнюючим) словам та складаються, у свою чергу, з декілька термінальних вузлів (слотів). Слоти заповнюються лексичним матеріалом, який несе в собі більш конкретну інформацію [10, с. 69].