Фармакологічне вивчення протизапальної активності густого екстракту листя горобини звичайної (стр. 1 )

Міністерство охорони здоров’я України

Національний фармацевтичний університет

КОНОНЕНКО АННА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 615.451.16:582.734.3:581.45

ФАРМАКОЛОГІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ ГОРОБИНИ ЗВИЧАЙНОЇ

14.03.05 – фармакологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків – 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармакології Національного фармацевтичного університету МОЗ України (м. Харків)

Науковий керівник:	доктор медичних наук, професор Дроговоз Світлана Мефодіївна, Національний фармацевтичний університет МОЗ України (м. Харків), професор кафедри фармакології
Офіційні опоненти:	доктор фармацевтичних наук, професор ПОДПЛЕТНЯ Олена Анатоліївна, Державний заклад «Дніпропетров­ська медична академія» МОЗ України (м. Дніпропетровськ), заві­дувач кафед­ри загальної та клінічної фармації
	доктор фармацевтичних наук, професор СИРОВА Ганна Олегівна, Харківський національний медичний універ­ситет МОЗ України (м. Харків), завідувач кафедри медичної та біоорганічної хімії

Захист відбудеться “____”____________ 2014 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.605.03 при Національному фар­мацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий “____” _____________2014 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

д. фарм. н., професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запалення лежить в основі більшості захво­рювань (, 2011). Найбільш поширеним класом препаратiв, що виявляють системну протизапальну дiю, є нестероїднi протизапальнi засоби (НПЗЗ) (Smolen J. S., 2010). На жаль позитивний вплив НПЗЗ супро­вод­жується великою кiлькiстю побiчних ефектiв, що суттєво обмежує можли­вiсть їх застосування. Одними з най6iльш частих ускладнень НПЗЗ є уражен­ня ШКТ та печiнки. Це пов’язано з пригнiченням активностi ЦОГ-1, що призводить до порушення синтезу гастропротекторніх простагландинів, а це в свою чергу спричиняє розвиток ерозiї або виразки слизової оболонки ШКТ (, 2008).

Побічні ефекти НПЗЗ та потреба їх широкого використання, зумовлює необхідність пошуку більш безпечних протизапальних засобів, перспек­тив­ним джерелом для створення яких є рослинна сировина. Терапевтична цін­нiсть фітопрепаратів доведена тисячорічною iсторiєю застосування і науково обгрунтована результатами доклiнiчних i клінічних дослiджень (, 2010). Фармакологiчна активнiсть природних сполук обумовлена їх здат­ністю комплексно впливати на організм і рідко викликати серйознi побiчнi реакцiї. Це дозволяє проводити тривале лікування помірно виражених або хронічних запальних захворювань, які супроводжуються порушення функції печінки та ШКТ, а в комплексній терапії дасть можливість знизити дозу НПЗЗ. Беззапе­реч­ною перевагою рослинних препаратiв є доступна сировина та економiчний спосiб їх отримання.

Фітопрепарати з широко розповсюдженої в Україні рослини горобини звичайної, яка містять БАР в плодах та листі з протизапальною активністю, є найменш вивченими. З даних літератури відомо, що в народній медицині горобина звичайна з давніх часів застосовується при лікуванні запальних захворювань суглобів (, 2010).

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­тація виконана за планом науково-дослідної роботи Національного фарма­цевтичного університету затвердженої МОЗ України «Фармакологічні дослід­жен­ня біологічно-активних речовин і лікарських засобів синтетичного та природ­ного походження, їх застосування в медичній практиці» (номер держ­реєстр­рації 0103U000478), у якій автор є співвиконавцем.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є експериментальне обґрунтування можливостей застосування густого екстракту листя горобини звичайної (ГЕЛГЗ) в комплексній терапії запальних захворювань.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

1.  Встановити гостру токсичність ГЕЛГЗ.

2.  Визначити умовно-ефективну дозу ГЕЛГЗ за антиексудативною активністю в скринінгових дослідженнях на моделях гострого ексудатив­ного запалення.

3.  Визначити антиальтеративну, репаративну та антипроліферативну дію ГЕЛГЗ.

4.  Дослідити аналгетичні та жаро­зни­жу­­вальні властивості ГЕЛГЗ.

5.  Провести вивчення ефективності ГЕЛГЗ на моделі ад`ювантного артриту у щурів.

6.  Визначити вплив ГЕЛГЗ на перебіг субхронічного тетрахлорметаново-етанолового гепатиту у щурів.

Об’єкт дослідження – лікування запальних захворювань суглобів та печінки.

Предмет дослідження – фармакологічні дослідження ГЕЛГЗ: проти­запальна, аналгетична, жарознижувальна, антиартритна та гепато­протекторна дія на різних загальноприйнятих моделях.

Результати приведених досліджень стануть підставою для обґрунту­вання доціль­ності застосування ГЕЛГЗ для лікування запальних захво­рювань.

Методи дослідження: фармакологічні (макроскопічні, фізикальні), біо­хімічні, гістологічні, статистичні (пара­метричні та непараметричні).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше було проведено різнобічне скринінгове дослідження протиза­пальної активності густого екстракту листя горобини звичайної (Sorbus aucuparia) на різних моделях запа­лення та визначено його вплив на різні стадії запа­лення; встановлено його умов­но-ефек­тивну дозу за протизапальною дією; досліджена анальгетична та жаро­зни­жувальна активність ГЕЛГЗ. Вперше проведена комплексна оцінка ефек­тив­но­сті вико­ристання ГЕЛГЗ на моделях запалення, адекватних захворю­ван­ням лю­дини (модельному артриті та гепатиті). Розширено уявлення про фар­мако­ди­наміку НПЗЗ рослинного походження, яка включає крім проти­за­пальної, гепато - та хондропротекторну дію, а низька токсичність робить мож­ли­вим комплексне застосу­вання ГЕЛГЗ при запальних захворюваннях суглобів та печінки.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально дове­дена ефектив­ність ГЕЛГЗ на різних моделях запалення, що визначає доцільність та надає можливості подальшого вивчення ГЕЛГЗ з метою використання його у комплексній терапії запальних захворювань суглобів та печінки. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано інформаційний лист «Інноваційні перспективи застосування густого екстракту листя горобини звичайної в якості протизапального засобу», який затверджено Укрмедпатент­інформ МОЗ України (№81-2012). Одержані результати по протизапальній активності ГЕЛГЗ опрацьовані при створенні фітопрепарату з сировини горобини звичайної, про що є акт апробації ТОВ «Науково-виробнича фарма­цевтична компанія «ЕЙМ».

Запропоновано новий спосіб застосування водного екстракту з листя горобини звичайної як засобу з антиальтеративною дією, що забезпечує зменшення площі некротичних виразок та збільшення швидкості їх загоєння (Патент України на корисну модель № 000 від 10.12.2012 р.)

Результати дисертаційної роботи впроваджено в науково-педагогічний процес на ка­федрі фармакології Буковинського державного медичного універ­ситету, кафедрі фармакології Івано-Франківського національного медичного університету, кафедрі фармакології Луганського державного медичного університету, загальної та клінічної фармакології Одеського національного медичного університету, кафедрі фармакології Національного фармацевт­тичного універси­тету.

Особистий внесок здобувача. Разом з науковим керівником визначені мета, завдання, розроблені методичні підходи, згідно з якими відібрані моделі та методи для виконання експериментальної частини дисертаційної роботи. Автором особисто здійснений патентно-інформаційний пошук, проведений аналіз даних літератури за темою дисертації, експериментальні дослідження, проведені статистична обробка й аналіз отриманих результатів, оформлення їх у вигляді таблиць, графіків і діаграм, сформульовані висновки дисертації. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертантом наведені резуль­тати власних експериментальних досліджень, взято участь в аналізі та узагальненні отри­маних даних, у написанні статей.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були викладені і обговорені на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення лікарських засобів» (Харків, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення лікарських засобів» (Харків, 2011 р.); IV національному з’їзді фармакологів України (Київ, 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення лікарських засобів» (Харків, 2012 р.); III Всеукраїнській науково-практичній конференції «Хімія природних сполук» (Тернопіль, 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення лікарських засобів» (Харків, 2013 р.); Національному конгресі «Клінічна фармація: 20 років в Україні» (Харків, 2013 р.); наукових засіданнях ЦНДЛ та кафедр медико-біологічного циклу НФаУ.

Публікації. За матеріалами дисертації надруковано 14 робіт, з них 5 статей у фахових виданнях, рекомендованих МОН Укра­їни, 1 патент на корисну модель, 1 інформаційний лист, 8 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 167 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів, висновків, списку використаних джерел. Робота містить 23 таблиць і 36 рисунків. Бібліографія включає 245 посилань на наукові праці, з них 159 – кирилицею, 86 – латиницею.