З життя композиторів (стр. 5 )

В творчості Фільц значне місце займають пісні для дитячих хорів («Земле моя», «Любимо землю свою»). У її доробку твори для симфонічного оркестру («Верховинська рапсодія»), концерт для фортепіано з оркестром, п’єси для бандури, скрипки, фортепіано, духовні твори, романси («Сирітка», «Вітер в гаї», «Маленькій Мар’яні» і інші), хори, солоспіви на слова Тараса Шевченка, Лесі Українки, Володимира Сосюри, Адама Міцкевича, обробки українських народних пісень. Їй також належить жіночий хор без супроводу «На роковини Шевченка» на слова Лесі Українки.

Петро Ілліч Чайковський

(25.04.1840-20.10.1893)

Петро Ілліч Чайковський

(російський композитор)

Петро Ілліч Чайковський - видатний російський композитор, диригент, педагог, критик.

Чайковський народився 25 квітня 1840 року в м. Воткінськ Вятської губернії в Росії. Він нащадок славного українського козацького роду Чайок. Батько, Ілля Петрович, російський інженер. Мама композитора, внучка французького скульптора, грала на фортепіано і співала. В будинку стояв механічний орган. Чайковський безмежно любив свою матір, тому, коли поїхав за кордон на 2 роки, не міг дочекатись повернення додому. Композитор закінчив в 1859 році Імператорське училище правознавства, потім працював в Міністерстві юстиції. Займатися музикою почав з 12 років. Навчався в 1862-1865 роках в Петербурзькій консерваторії, яку закінчив зі срібною медаллю. Покровителем композитора був Рубінштейн. Він запросив Чайковського у Москву, поселив у своїй квартирі. Петро Ілліч викладав у Московській консерваторії з 1866 до 1878р., був профессором по класу композиції, перекладав праці відомих зарубіжних музикознавців, писав і видавав підручники для студентів консерваторії. У віці 28 років почав писати критичні музичні статті. У 1878 році залишив викладацьку роботу, щоб зайнятись композиторською діяльністю, виїхав за кордон за підтримки Н. Ф.фон Мекк. З 1880 року працював диригентом оркестру. Останній раз диригував за 9 днів до своєї смерті.

Чайковський любив подорожувати. Хоч композитор був відомий у всьому світі, проте ніколи не був багатим. Йому часто матеріально допомагали друзі, покровителі, одного разу гроші виділив сам імператор. Був одружений, проте прожив з жінкою разом лише декілька тижнів. Дітей не мав.

20 жовтня 1893 року П. І.Чайковський помер. Похований в Олександро-Невській лаврі. Йому було 53 роки.

Дмитро Дмитрович Шостакович

(12.09.1906-09.08.1975)

Дмитро Дмитрович Шостакович

(російський композитор)

Дмитро Шостакович - російський композитор, піаніст, педагог, суспільний діяч, народний артист СРСР.

Шостакович народився 12 вересня 1906 року в Санкт-Петербурзі в Росії. Із трьох дітей у сім’ї він був єдиним сином. Коли в дев’ять років послухав «Казку про царя Султана», заявив, що буде серйозно займатися музикою. Перші уроки на фортепіано давала йому мама, яка закінчила Петербурзьку консерваторію і була піаністкою. Спочатку Дмитро навчався в приватній школі Гляссера. Тут він досяг певних успіхів у виконанні музичних творів, але її не закінчив, бо вчитель не розділяв його прагнення займатися композиторською діяльністю. У 1919 році поступив до Петроградської консерваторії, яку закінчив по класах фортепіано і композиції. Перша світова війна, голод, розруха. У консерваторії не було тепла, погано ходив транспорт, багато хто кидав музику, пропускав заняття, а Шостакович «гриз граніт науки». Напівголодне існування привело до сильного виснаження хлопця. Становище його ще більше погіршилося після смерті батька. Він сам переніс важку операцію, грошей не було. Проте композитор Глазунов домігся виділити Дмитру додатковий пайок і персональну стипендію.

Світову славу принесла композитору Перша симфонія, яку він написав під час навчання в консерваторії. Її було виконано в Берліні під керівництвом диригента Вальтера 22 листопада 1927 року. Після цього її виконували у всьому світі. Шостакович написав п'ятнадцять симфоній.

Композитор був одружений із Ніною Варзар. Виховував сина Максима, який є піаністом і диригентом.

Помер Дмитро Шостакович від раку легень 9 серпня 1975 року в Москві. Йому було 68 років. Похований всупереч заповіту на Новодівичевому кладовищі.

Роберт Шуман

(08.06.1810-29.07.1856)

Роберт Шуман

(німецький композитор)

Роберт Шуман – найвидатніший німецький композитор епохи романтизму, диригент, музичний критик, громадський діяч.

Народився у Цвіккау 8 червня 1810 року в сім'ї книговидавця і письменника. Дуже добре грав на піаніно. Музичні твори почав писати з 10 років. Також писав статті для енциклопедій, які видавалися у видавництві його батька, захоплювався філологією. У період юності вагався над вибором літературної чи музичної професії. Обрав музичну професію. Його вчитель, Фрідріх Вік, був упевнений, що Шуман стане найкращим піаністом Європи. Однак цього не сталося. Через надмірну гру на інструменті і писання у Роберта розвинувся параліч середнього і вказівного пальців. Шуман змушений був залишити кар'єру професійного піаніста. Він повністю зайнявся композиторською діяльністю. Згодом почав писати музичні критичні статті.

У 1840 році одружився з дочкою свого вчителя Фрідріха Віка Кларою. Вона також складала музику і була відомою піаністкою. З нею композитор їздив на гастролі. Клара виконувала його твори. У рік одруження написав 140 музичних творів. У них було 8 дітей.

Перенісши сильну депресію, Шуман почав страждати від психічного розладу. Після невдалої спроби самогубства в 1854 році, за власним бажанням лікувався у психіатричній клініці. У лікарні він зовсім не писав, а ескізи нових творів були загублені. Зрідка йому дозволяли бачитися з дружиною Кларою.

Роберт Шуман - автор творів для фортепіано, вокальних, симфонічних творів, камерної музики, засновник «Нової музичної газети», викладач Лейпцизької консерваторії.

Так і не вилікувавшись від душевної хвороби, Роберт Шуман помер 29 липня 1856 року у віці 46 років. Похований у Бонні.

Додаток

Твори для сприймання

I. Типи музики (8 год.)

- Я. Степовий «Лугом іду».

- Український народний танець «Козачок».

-М. Сільванський. Полька «Комарики».

-Д. Шостакович «Вальс-Жарт».

-М. Лисенко. Фрагмент з опери «Коза-Дереза».

- Український народний танець «Гопак».

-П. Чайковський «Марш дерев’яних солдатиків».

-М. Блантер «Футбольний марш».

Додатково

- П. Чайковський. Вальс з балету «Спляча красуня».

-С. Адамцевич «Запорізький марш».

-Г. Татарченко «Гей ви, козаченьки».

-Я. Степовий «Колискова».

II. Виражальне та зображальне в музиці (8 год.)

-Д. Кабалевський «Три подружки».

-М. Римський-Корсаков «Політ джмеля».

-Коляда «Радуйтеся».

-Коляда «Нова радість стала».

-Л. Бетховен «Весела. Сумна».

-А. Мігай «Зимонька-зима».

-Й. Бах «Волинка».

-Е. Гріг. «Ранок» із сюїти «Пер Гюнт».

III. Основні музичні жанри (10 год.)

-М. Леонтович «Щедрик».

-К. Стеценко. Опера «Лисичка. Котик і Півник».

-П. Чайковський «Танець маленьких лебедів».

-С. Прокоф’єв. Вальс з балету «Попелюшка».

-Ж. Бізе. Марш тереодора з опери «Кармен».

-М. Глинка. Лізгінка з опери «Руслан і Людмила».

-П. Чайковський «Вальс квітів».

-М. Коваль. Сцена з другої дії опери «Вовк і семеро козенят».

-Р. Шуман «Зимою».

-Веснянки.

IV. Мова музики (9 год.)

- Л. Бетховен «Бабак».

-С. Прокоф’єв. Симфонічна казка «Петрик і вовк».

-Б. Фільц «Закарпатська новелета №3».

-Р. Шуман «Перша втрата».

-П. Чайковський «Пісня жайворонка».

-Є. Гріг «У печері гірського короля».

-Л. Бетховен «Теми з варіаціями».

-М. Глинка «Попутна».

-М. Сільванський «Пташка і кицька».