Пояснювальна записка (стр. 3 )

в) економічні погляди Маркса і Енгельса;

г) діалектичний матеріалізм.

2.  Позитивізм (Огюст Конт).

3.  Некласична ідеалістична філософія (ф. Ніцше. А. Шопенгауер).

а) іррайіоналізм Артура Шопенгауера: воля як основна рушійна сила навколишньої дійсності;

б) “Філософія життя” Фридріха Ніцше.

4.  Російська філософія (П. Флоренський, С. Булгаков, В. Соловйов, М. Бердяєв).

а) загальні риси і проблеми російської філософії, філософські напрямки;

б) релігійний напрямок і його предстівники П. Флоренський, С. Булгаков;

в) проблеми свободи і творчості у філософії М. Бердяєва;

г) ідея всеєдності В. Соловйова.

Контрольні питання:

1.  Які є об’єктивні причини популярності марксизму і марксистської філософії у кінці ХІХ – першій половині ХХ століть?

2.  Назвіть основні ідеї філософії марксизму.

3.  Які можна назвати позитивні і які негативні сторони філософії Ніцше? Чому думки саме цього філософа були прийняті за основу націонал-соціалістами Німеччини у першій половині ХХ століття? Чи можна звинувачувати Ніцше у злочинах фашизму?

4.  Що зближує філософські погляди Ніцше і Шопенгауера?

5.  Які проблеми хвилювали російських філософів у ХІХ – на початку ХХ століть?

Теми рефератів:

1.  Еволюція філософії марксизму: західні та східноєвропейські концепції.

2.  Російська філософія космізму.

3.  Російська релігійна філософія кінці ХІХ – першої половини ХХ століть.

4.  Загальна характеристика російської філософії.

5.  “Філософія життя” Фридріха Ніцше.

6.  Філософія Артура Шопенгауера (ірраціоналізм).

Ключові поняття теми:

Марксизм – соціально-політичний напрямок, який набув поширення у кінці ХІХ – першій половині ХХ століть. Поряд з філософією поєднує у собі економічні погляди (політекономію) і соціально-політичну проблематику (науковий комунізм).

Історичний матеріалізм – складова частина марксистської філософії, матеріалістичне розуміння історії.

Виробничі відносини – об’єктивні відносини між людьми задля забезпечення їх життєдіяльності.

Базис – згідно з термінологією марксизму. Економічна система суспільства.

Надстройка – згідно з термінологією марксизму це система державних і суспльних інститутів, які залежать від базису, тобто економічної системи.

Суспільно-економічна формація – згідно з термінологією марксизму, тип співвідношення базису і надстройки. Вирізняються первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, соціалістичний, комуністичний.

Позитивізм – напрямок у філософії, суттю якого є бажання поставити філософію на тверду наукову основу.

Література:

1. Надольний І. Ф. Філософія, 1999.

2. Якушев . Конспект лекций, 2000.

3. Спиркин . Учебное пособие для вузов, 2003.

Тема 7. Сучасна світова філософія.

1.Особливосі філософської думки у сучасному світі.

2.Основні напрямки сучасної позитивістської філософії. Американський прагматизм.

а) неопозитивізм і його головні ідеї;

б) звернення до історії науки представниками філософського напрямку постпозитивізму;

в) Джон Дьюі та американський прагматизм.

3.Психоаналіз і неофрейдизм.

а) перша та друга психоаналітичні теорії Зигмунда Фрейда. Його головні відкриття: несвідоме, сублімація, лібідо;

б) Карл Густав Юнг і його теорія архетипів.

4.Герменевтика.

5.Екзістенціалізм (філософія Хайдеггера, Ясперса, Сартра, Камю)

а) своєрідність і специфічність філософії екзистенціалізму;

б) релігійний напрямок у філософії езистенціалізму. Карл Ясперс;

в) проблема людини і сенсу життя у філософії Хайдеггера, Сартра. Камю.

6.Еволюція релігійної філософії у ХХ столітті.

а) неотомізм і його головний принцип гармонії віри і розуму;

б) тейярдизм як напрямок у сучасній релігійній філософії. Принцип еволюції.

Контрольні питання:

1.Зробіть порівняльний аналіз картин світу у класичній і сучасній філософії.

2.У чому полягає головна ідея позитивізму і як вона еволюціонувала з часом?

3.Чи є екзистенційна філософія гуманістичною?

4.Які відкриття у філософії були зроблені З. Фрейдом? У чому причина популярності філософії психоаналізу у наш час?

5.Що таке “герменевтична ситуація”? Які трактовки має термін “герменевтика у наш час? Розкрийте їх значення.

Теми рефератів:

1.Проблема раціонального та ірраціонального у філософії ХХ століття.

2.Загальне та особливе у напрямках позитивізму.

3.Проблема людини та її свободи у філософії екзистенціалізму.

4.Концепція переоцінки цінностей у філософії Ф. Ніцше.

5.Трактовка суспільства і культури у філософії психоаналізу.

6.Сучасна релігійна філософія: неотомізм, тейярдизм.

7.Герменевтика: від теорії тлумачення текстів до мистецтва осягнення індивідуальності іншого.

8.Карл Густав Юнг і його теорія архетипів (роль архетипів у кольтурі людства).

Ключові поняття теми:

Неопозитивізм – напрямок у філософії першої половини і середини ХХ століття, представники якого займалися логічним аналізом мови науки.

Верифікація – головний принцип неопозитивізму, який вимагав порівняння всіх положень науки з фіктами досвіду.

“Протокольні речення” – на думку представників неопозитивізму всі положення науки і філософії у тому числі повинні бути виражені у реченнях за таким зразком: “У такий-то час, у такому-то місці, при виконанні таких-то умов спостерігається те-то”.

Постпозитивізм – напрямок у філософії другої половини – кінця ХХ століття, головною метою якого є дослідження історії розвитку наукового знання.

Прагматизм – напрямок у філософії, головною метою якого є не знаходження абстрактної істини при вивченні філософських питань, а розкриття низки конкретних засобів, які допоможуть людям вирішувати їх конкретні життєві завдання на практиці (вирішувати “проблематичні ситуації”). Особливий внесок у розвиток сучасного прагматизму зробив американський філософ Джон Дьюї.

Психоаналіз – напрямок у сучасній філософії, який пояснює роль несвідомого, інших психічних процесів у житті людини і суспільства. Засновником цього напрямку є австрійський вчений-психіатр Зигмунд Фрейд.

Реакція витиснення – одне з головних понять психоаналізу. Способ психологічного захисту, коли негативні емоції, асоціальні, сексуальні бажання, неприйнятний досвід витискуються психікою їз свідомості у сферу несвідомого.

Сублімація – процес перетворення витиснених у несвідоме бажань і думок в інші, „дозволені” форми соціальної діяльності і культурної творчості.

Лібідо – сексуальний інстинкт, який, за Фрейдом, лежить у основі енергії несвідомого.

Архетип – універсальний образ, загальнолюдський культурний „код” витисненої у несвідоме життєвої енергії.

Герменевтика – напрямок у філософії, який досліджує теорію і практику тлумачення, інтерпретації і розуміння. У сучасній філософії термін „герменевтика” має наступні трактовки: а) мистецтво тлумачення текстів; б) теорія осягнення змісту; в) мистецтво розуміння чужої індивідуальності.

„Герменевтичний трикутник” – взаємовідношення між автором тексту, самим текстом і читачем.

„Герменевтичне коло” – циклічний характер процесу розуміння.

Герменевтичні ситуації – випадки, коли необхідно правильне тлумачення і розуміння.

Екзистенціалізм (філософія існування) – напрямок у філософії ХХ століття, головним предметом вивчення якого стала людина, її проблеми і трудності існування у навколишньому світі.

Неотомізм – напрямок у сучасній релігійній філософії і офіціальна філософська доктрина Ватикану. Центральною ідеєю неотомізму є принцип гармонії віри і розуму.

Тейярдизм – напрямок у сучасній релігійній філософії. Його засновник, французький теолог П’єр Тейяр де Шарден, вважав, що релігія і наука – дві нерозривно пов’язані фази одного й того ж повного акту пізнання. Центральним методологічним принципом сучасного мислення він оголосив еволюціонізм.

Література:

1. Надольний І. Ф. Філософія, 1999.

2. Якушев . Конспект лекций, 2000.

3. Спиркин . Учебное пособие для вузов, 2003.

4. Щерба до філософії, 2002.

Тема 8. Філософська думка в Україні.

1. Джерела української філософської культури. Філософія давніх слов’ян.

2. Філософська думка у Київській Русі.

а) діалог етнонаціонального (поганського) і християнського (греко-візантійського) світоглядів як специфіка філософії києворуського періоду;

б) пам’ятки філософської думки києворуського періоду:„Повість временних літ”, „Слово про закон і благодать”, „Слово о полку Ігоревім”;

в) становлення українського неоплатонізму;

3. Філософія періоду братських шкіл, Острозького культурно-просвітницького центру і Києво-Могилянської академії.

а) ідеї західноєвропейського Відродження, Реформації, барокко в українській культурі. Юрій Дрогобич і Станіслав Оріховський;

б) мета діяльності братських шкіл і завдання полемічної літератури. Іван Вишенський;

в) сутність філософської думки у діяльності представників Острозького науково-просвітницького центру: Й. Княгиницький, К. Острозький, Х. Філарет та ін.;

г) ідеї пантеїзму, натурфілософії, антропоцентризму, гуманізму і дуалізму у творчоті діячів Києво-Могилянської академії: І. Борецький, Є. Плетенецький, П. Могила, С. Яворський, І. Гізель, Л. Баранович та ін.

4. – засновник філософії українського духу.

5. Українська філософія ХІХ – початку ХХ століть.

а) філософські аспекти соціально-політичної думки ;

б) антимонархічні, антиклерикальні, просвітницькі ідеї представників Кирило-Мефодіївського товариства: М. Костомаров, П. Куліш, М. Гулак;

в) „філософія серця” П. Юркевича;

г) філософсько-лінгвістичні праці О. Потебні;

д) ідеї еволюції і просвітництва М. Драгоманова;

е) матеріалізм І. Франка.

6. Українська філософія ХХ ст.

а) харківський і київський центри філософської думки: Д. Багалій, М. Сумцов, М. Грушевський, В. Вернадський;

б) ідеологізація філософії у 30-50-ті роки ХХ ст. і пом’якшення політичного клімату у 60-ті роки;

в) філософія української діаспори. Д. Донцов, В. Липинський.