Вісник національної академії мистецтв України (стр. 19 )

Основним результатами наукового і творчого доробку члена-кореспондента НАМ України М. Є. Станкевича є виконання обов’язків голови спеціалізованої вченої ради К 20.051.08 у Прикарпатському національному університеті ім. Василя Стефаника; підготовка та публікація статей «Алгоритми побудови теорії мистецтва», «Погляд редактора. Мистецтвознавство: зміни тривають», «Скарби національного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського. Альбом» (передмова). Він здійснював наукове керівництво п’ятьма аспірантами в Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, двоє з яких захистилися 2015 року. Проводив громадську роботу як голова Спілки критиків та істориків мистецтва м. Львова і голова секції мистецтвознавства Львівської обласної організації Національної спілки художників України.

Член-кореспондент НАМ України як президент Української асоціації культурологів брав участь у трьох міжнародних конференціях з проблем культурології та засіданнях керівних органів асоціації; працював в експертній раді департаменту атестації керівних кадрів Міністерства освіти і науки України. За його участю підготовлено низку концертних програм (симфонічного та народних оркестрів, хорових, хореографічних, вокально-інструментальних колективів, які взяли участь у 22-х концертах в Україні та за кордоном; працював як відповідальний редактор фахових видань ХДАК «Культура України», «Вісник ХДАК» та член редколегії «Вісника книжкової палати України» і часопису «Культурологічна думка» Інституту культурології НАМ України; виступив з доповідями на шести міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях; опублікував сім наукових статей, дві програми та навчально-методичні матеріали; під його керівництвом захищено одну докторську, три кандидатські та три магістерські роботи з питань культурології.

Член-кореспондент НАМ України головну увагу приділяв творчій, виставковій, педагогічній та організаційній роботі.

Продовжував роботу над циклом творів із серії «Енциклопедія світла» й експонував свої твори на всеукраїнських та міжнародних виставках. Узяв участь у ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Пакувальна індустрія (на шляху до європейських ринків)».

В. Шостя оприлюднив публікації з проблем графічного дизайну в XVI томі «Енциклопедії сучасної України» та часописі «Упаковка» № 2, 3, 4.

Члени відділення синтезу пластичних мистецтв та секції естетики і культурології ін, , О. М. Міщенко, І. П. Шпара упродовж звітного періоду вели творчу, громадську, наукову, просвітницьку та педагогічну роботу, були організаторами і учасниками низки культурно-мистецьких акцій, майстер-класів, симпозіумів, фестивалів та пленерів.

Крім суто наукової і творчої роботи, академіки , , ідь, , І. П. Шпара, М. І. Яковлєв, члени-кореспонденти , , В. І. Лесняк, , М. Є. Станкевич, та є провідними професорами творчих мистецьких вишів, провадять навчально-виховну роботу.

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА

Інститут здійснював роботу відповідно до тематичного плану фундаментальних досліджень на 2015 р., затвердженому постановою президії НАМ України. Хід виконання наукових програм обговорювався на засіданнях Вченої ради ІПСМ.

Загальна кількість працівників Інституту згідно зі штатним розписом – 95 осіб; фактична – 70 осіб. За 2015 р. прийнято на роботу 5 осіб, звільнено 8 осіб.

На 31.12. 2015 в Інституті працюють: академіки НАМ України – 4 особи (М. Криволапов, В. Сидоренко, О. Федорук, М. Яковлєв); члени-кореспонденти НАМ України – 2 осіб (І. Зубавіна, О. Коваль); лауреати державних премій – 2 осіб (О. Коваль, А. Пучков); почесні звання «Народний художник України» (В. Сидоренко), «Народний артист України» (О. Коваль) мають 2 особи; почесні звання «Заслужений діяч мистецтв України» та «Заслужений працівник освіти України» мають 8 осіб.

Науковий ступінь доктора наук (мистецтвознавство, філософські науки, технічні науки) мають 10 осіб; кандидата наук (мистецтвознавство, філологічні науки, філософські науки, культурологія, архітектура) – 22 особи. Вчене звання професора мають 10 осіб, доцента – 7, старшого наукового співробітника – 18.

І. Наукова діяльність підрозділів Інституту

Як й у попередні роки, пріоритетним у плані робіт ІПСМ 2015 р. було дослідження проблем і вирішення завдань, пов’язаних з процесом становлення різних видів сучасного мистецтва, нових мистецьких технологій і матеріалів, сучасних проблем дослідження, охорони та реставрації культурної спадщини, культурологічних студій.

Виконання наукових тем було розподілено між відповідними науковими підрозділами Інституту з метою залучення до роботи провідних науковців та більш ефективного наукового використання кадрового потенціалу Інституту. Діяльність Інституту здійснювалася за принципом створення науково-творчих колективів, які складаються з провідних учених у галузі мистецтвознавства, культурології, архітектурознавства, естетики та філософії. Співробітники наукових підрозділів упродовж року брали участь у конференціях, наукових обговореннях, круглих столах, у роботі експертних і спеціалізованих вчених рад, редколегій фахових видань, предметних комісій під час вступних іспитів до аспірантури ІПСМ і кандидатських іспитів, здійснюють наукове керівництво аспірантами і здобувачами ІПСМ.

Відповідно до постанови президії НАМ України з 1.12. 2015 р. структуру наукових підрозділів ІПСМ змінено. Утворено дванадцять наукових підрозділів: відділ науково-творчих досліджень, інформації та аналізу; естетики і культурології; методології мистецької критики; кураторсько-виставкової діяльності та культурних обмінів; культурних стратегій, ініціатив і технологій; візуальних практик; мистецтва новітніх технологій; театрознавства; музикознавства; екранних мистецтв; архітектурознавства; теорії й історії дизайну.

Відділ науково-творчих досліджень, інформації та аналізу (зав. відділу д-р мистецтвознав., проф. О. Клековкін). До кола наукових зацікавлень співробітників відділу належать переважно фундаментальні проблеми сучасного мистецтвознавства, зокрема теоретичні аспекти функціонування різних видів мистецтва, питання методології дослідження мистецтва тощо. Фундаментальний характер більшості досліджень обумовлено тим, що співробітники відділу віддають перевагу жанрам наукових монографій та розвідок.

Відділ театру та музичної культури (зав. відділу д-р мистецтвознав., старш. наук. співроб. М. Гринишина). У відділі продовжувалася робота над фундаментальними науковими темами, пов’язаними з новітньою історією та сьогоденням мистецтва сцени та музики, зокрема: питання інонаціонального театру в Україні XX ст., організаційних інновацій у театральній сфері початку XX ст., сучасних способів сценічно-драматичної комунікації, новітнього синтезу в українській камерній музиці тощо. Інший напрям роботи відділу пов’язаний із сучасною проблематикою театрального та музичного мистецтва, з фаховим аналізом та теоретичним обґрунтуванням поточного мистецького процесу, з осмисленням нових художніх форм, жанрів і технологій. Професійний доробок співробітників відділу із зазначених питань оприлюднений у низці наукових статей.

Відділ кураторської виставкової діяльності та культурних обмінів (зав. відділу Н. Булавіна). Дослідження відділу ґрунтуються на науковому осмисленні форми існування культури періоду метамодернізму, новаторських тенденцій у сучасному арт-просторі, де панує багатство не тільки технік і засобів, а й смислів, де художник працює на пограниччі різних видів мистецтва. Рецепція сучасного мистецтва – надзвичайно складний і суперечливий процес. Тому в полі зору науковців – об’єктивні потреби культурно-мистецького сучасного процесу, осягнення яких не можливе без застосування новітньої філософсько-естетичної думки, без застосування аналізу та комплексного осмислення національного і світового мистецького буття останніх десятиріч.

Відділ візуальних практик (зав. відділу канд. мистецтвознав., старш. наук. співроб. О. Авраменко). Коло досліджуваних проблем відділу, неподільно пов’язане з живими процесами у художньому житті країни й інтеграції його у міжнародний простір прецедентів практичного характеру. Науковці відділу упродовж року аналізували й критикували застарілі стереотипи, відмовляючись від них, та створювали нові зв’язки, напрямки дії. Діяльність співробітників відділу активно легітимізувала прогресивний досвід сучасного експериментального мистецтва, наповнюючи культурне поле України новими пошуками та моделями функціонування сучасного мистецтва. Співробітники відділу практично налагоджували стосунки й співпрацю з міжнародним «креативним ресурсом», набували й поширювали серед колег досвід участі у глобальній арт-системі.

Відділ мистецтва новітніх технологій (зав. відділу канд. мистецтвознав., старш. наук. спрівроб. О. Ременяка). До кола наукових інтересів співробітників відділу належать актуальні проблеми сучасного мистецтвознавства, зокрема дослідження можливостей та перспектив розвитку новітнього мистецтва: інтернет-технологій, відеопроекцій, відеоінсталяцій, комп’ютерного мистецтва та питання методології їхнього вивчення. Співробітники відділу впродовж року працювали над фундаментальними науковими темами, пов’язаними з новітньою історією мистецтва та експериментальними дослідженнями в галузі візуальних практик, вивчали взаємодії між традиційним мистецтвом та новітніми технологіями, що з’явились впродовж останніх років, займались пошуками нових шляхів використання комп’ютерного потенціалу та аудіовізуального середовища у мистецтві, досліджували взаємодію і непередбачувані зіткнення між природним і штучним, фігуративним та абстрактним, старим і новим – як механізмів впливу на глядача.