Вісник національної академії мистецтв України (стр. 2 )

У 2015 році відділення музичного мистецтва організувало і провело спільно з Національною музичною академією України імені Чайковського Міжнародну конференцію «Національні оперні і балетні традиції в європейському контексті» (до 120-річчя від дня народження Бориса Лятошинського і 140-річчя від дня народження Рейнгольда Глієра), концерт юних композиторів до дня народження Тараса Шевченка, концерт хлопчиків Мукачівської хорової школи, Міжнародний фестиваль української сучасної музики «Київ Музик Фест 2015». У рамках Міжнародного фестивалю «Музичні прем’єри сезону» успішно пройшов концерт-портрет композитора Володимира Рунчака, на Міжнародному хоровому фестивалі «Музичні зустрічі» мали великий успіх концерти хорової капели «Дзвіночок» та камерних ансамблів «Артехатта» і «Oфенторіум». Також помітними подіями були концерт сучасної і традиційної китайської та української музики «Гуджен та електроніка», концерт до Дня Соборності України та урочисті заходи з нагоди ювілеїв членів нашої Академії, видатних митців Дмитра Гнатюка, Левка та Жанни Колодуб, Ігоря Щербакова.

Серед важливих досягнень відділення театрального мистецтва – участь у проекті «Довгострокова стратегія розвитку культури України», в рамках якого було підготовлено науково обґрунтовані пропозиції для розгляду Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України. Окремо відзначу науковий доробок членів театрального відділення – видання декількох колективних та одноосібних монографій, численні публікації в наукових збірниках, виступи в засобах масової інформації.

Діяльність відділення кіномистецтва традиційно скеровувалась у трьох напрямах: творча практика фільмотворення, теоретичні наукові дослідження та викладацька діяльність. На жаль, створення фільмів 2015 року важко визнати пріоритетним, що зумовлено недостатнім фінансуванням кіно галузі з боку держави. Тому члени відділення зосередилися на створенні сценарних розробок до нових проектів. Зокрема, Роман Балаян працював над сценарієм нового кінопроекту «Янгол-охоронець», Кіра Муратова доопрацьовувала проект «Зла Фаїна, добра Клавдія», В’ячеслав Криштофович продовжував роботу над фільмом «Мовчання», Олег Фіалко брав участь у створенні документального фільму про Леоніда Бикова для телебачення, Михайло Іллєнко завершував стрічку «Толока». Кіномитці активно опановували телебачення та Інтернет. завершив анімаційну комп’ютерну гру в трьох серіях «Збирач Одинів». Також члени відділення знаходили інші можливості для творчого самовираження – кінознавці писали монографії, статті, брали участь у роботі журі та селекційних комісій кінофестивалів, займались викладацькою та громадською діяльністю, проводили майстер-класи.

У 2015 році відділення теорії та історії мистецтв брало участь у підготовці матеріалів до щорічного видання «Вісник НАМ України», альманаху «Актуальні проблеми мистецтвознавчої науки і мистецької практики» та збірника «Мистецтвознавство України», в заходах Фестивалю науки та організації виставки робіт членів відділення до Дня науки, в науково-практичній конференції «Сучасні вектори розвитку художньої освіти в умовах формування нової культурної реальності в суспільстві» у рамках щорічної акції «Мистецтво молодих». Також відділення брало участь у роботі Координаційної ради, зокрема в обговоренні проекту «Довгострокової стратегії розвитку культури України», в підготовці документів та пропозицій з питань культури, що розглядалися Верховною Радою та Кабінетом міністрів України.

Робота відділення синтезу пластичних мистецтв була пов’язана з науковою, творчою, організаційно-методичною та педагогічною діяльністю. Зокрема у співпраці з науковцями наших двох інститутів, а також із Львівською та Харківською академіями, була проведена творчо-наукова акція «Мистецтво молодих – 2015», що включала виставку дипломних робіт випускників цих вишів та науково-практичну конференцію «Сучасні вектори розвитку художньої освіти в умовах формування нової культурної реальності в суспільстві». Виставки творів молодих митців, що відбувались у форматі інших акцій, дали можливість пропагувати мистецькі регіональні школи, удосконалювати сучасні методики підготовки молодих фахівців. З цією метою за ініціативи відділення було створено Західний регіональний центр Академії у Львові, який разом із секцією культурології активізує мистецьке життя в західних областях України. Такі заходи продовжили започатковану Академією 20 років тому традицію проведення науково-мистецьких акцій, що охоплюють зокрема і виставки творчості молодих художників.

Як і в попередні роки, пріоритетним у плані роботи Інституту проблем сучасного мистецтва було дослідження процесів розвитку різних видів сучасного мистецтва, запровадження нових мистецьких технологій і матеріалів, охорона та реставрація культурної спадщини нашого народу.

Діяльність Інституту здійснювалася за принципом створення науково-творчих колективів, що складаються з провідних учених у галузі мистецтвознавства, культурології, архітектурознавства, естетики та філософії. Співробітники брали участь у конференціях, наукових обговореннях, круглих столах, у роботі експертних та спеціалізованих вчених рад, редколегій фахових видань, предметних екзаменаційних комісій під час вступних іспитів до аспірантури Інституту, здійснювали наукове керівництво аспірантами.

Згідно з постановою Президії роботу наукових підрозділів Інституту було вдосконалено. Завершився процес формування цілісної структури відділів, що охоплюють усі напрями діяльності в галузі сучасного мистецтва. На сьогодні в Інституті сформовано, крім відділів з основних видів мистецтва, ще й відділи культурних стратегій, інформації та аналізу, ініціатив і технологій, візуальних практик, новітніх технологій, теорії й історії дизайну. Це дало Інституту змогу активізувати і структурувати свою діяльність та працювати ефективніше.

Фундаментальні наукові дослідження Інституту культурології протягом звітного періоду здійснювались у рамках тем: «Самоорганізація й динаміка культури та їх особливості в Україні», «Нова соціально-культурна реальність в Україні: методологія і наукова практика її дослідження», «Українська культура і світ: організаційні проблеми художньої культури», «Візуалізація сучасного культурного простору», «Нові медіа у виробництві і трансляції художньої культури сучасного суспільства», «Морфологія культури як міждисциплінарна проблема: корпусні методи, корпоративна соціологія, комунікативні технології», а також двох тем, дослідження за якими розпочато минулого року: «Концепція та практики українського мультикультуралізму» і «Єдність культурного простору України у контексті соціокультурної трансформації».

Протягом 2015 року в структурі апарату Президії Національної академії мистецтв України активно функціонував відділ наукової інформації та мистецької освіти Науково-організаційного управління, який здійснював інформаційний супровід наукових та мистецьких акцій, наповнення web-сайту та поповнення наукового архіву Академії, координацію взаємодії мистецьких навчальних закладів та наукових установ.

Відділом міжнародних наукових зв’язків Управління здійснювалася співпраця в рамках міждержавних угод і партнерських контактів із зарубіжними посольствами, культурними центрами та інститутами. До неї залучалися заклади освіти, музеї, підвідомчі інститути, а також окремі науковці й митці. Сьогодні зарубіжними партнерами НАМ України є Посольство Італії та Італійський інститут культури, Посольство Польщі та Польський інститут у Києві, посольства Швейцарії, Франції, Туреччини, США, Литви, Китайської Народної Республіки, Ізраїльський культурний центр, Французький інститут. У жовтні минулого року Академія влаштувала при Посольстві Ізраїлю лекцію-презентацію «Єврейські музеї: Європа та Ізраїль» для студентів Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. У звітному році НАМ України виступила одним із координаторів спільного освітнього проекту Загребської академії мистецтв та НАОМА «Еразмус», що сприяє обміну студентами, викладачами й науковцями країн-членів Євросоюзу та України. Сподіваюся, що міжнародну діяльність активізує новостворений львівський Західний регіональний мистецький центр нашої Академії.

У рамках Київського міжнародного бієнале «Київська школа» в нашій Академії відбулася зустріч з представниками Вільнюської академії мистецтв і Посольства Литви в Україні та презентація видання «Українська енциклопедія етномистецтвознавства та етнокультурології» (у 5-ти томах) у Посольстві Литовської Республіки у Києві.

Отже, протягом звітного періоду наша Академія робила все можливе, щоб наші митці стали відомішими у світі, а українське мистецтво вийшло за межі етнічної чи національної обмеженості, втілюючи міжнародний принцип плюралізму культур, необхідний з огляду на прагнення України стати членом Європейського союзу.

Протягом двадцяти років ми поступово долали культурну обмеженість, яка була наслідком радянського ізоляціонізму, наполегливо шукали нові шляхи розвитку, прагнули активного усвідомлення мистецьким соціумом неповторності національних художніх традицій, що сприяло поширенню українського мистецтва у світовому публічному просторі та посиленню його соціальної дії. Наше мистецтво сьогодні служить важливим стимулом якісних соціальних зрушень і здатне конструювати активну громадянську рефлексію щодо сучасних економічних та політичних викликів. Саме про це свідчать проекти в різних галузях мистецтва, здійснені упродовж минулого року. Наприклад, нагадаю про успішні гастролі Національного театру імені Лесі Українки у Великій Британії або гастролі Національної оперети України, що давала концерти перед пораненими бійцями у шпиталях і зібрала чималі кошти для лікування воїнів. Або влаштовані Національною спілкою художників України виставки-аукціони картин художників, кошти від продажу яких пішли на потреби армії.

Нині треба усвідомлювати, що в Україні склалася нова ситуація, визначена новими соціально-економічними та політичними умовами, формами власності, характером стосунків між людьми, соціальною структурою, системою гуманітарних цінностей. Принципово новий статус у державотворенні має отримати й українське мистецтво, у творення якого Національна академія мистецтв України протягом двадцятиріччя своєї діяльності зробила вагомий внесок, яким ми можемо пишатися і який зобов’язує нас і далі творити на благо нашого народу.