Вісник національної академії мистецтв України (стр. 28 )

·  вирішення питання ліцензування шкіл на право надання освітніх платних послуг з профільного навчання у старшій школі учням з числа іноземних громадян, що дозволить значно покращити матеріально-технічний стан навчальних закладів і допомагатиме державі у вирішенні фінансових питань, пов’язаних з утриманням навчальних закладів.

Рада в цілому схвалила пропозиції Комісії. На їх основі НАМ України підготувала та надіслала до Мінкультури відповідні рекомендації.

4. Про підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації (доктор філософії, доктор наук) у мистецьких ВНЗ (17.11.2015 р.).

Фахово-експертна комісія Ради з питань наукових досліджень під головуванням начальника науково-організаційного управління, члена-кореспондента НАМ України В. А. Бітаєва у своїй довідці охарактеризувала стан, проблеми і перспективи підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації у мистецьких ВНЗ станом на кінець жовтня 2015 р.

Зокрема зазначалось, що аспірантура (асистентура-стажування) і докторантура в системі вищої культурно-мистецької освіти є основною формою підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук). Ці структурні підрозділи ВНЗ забезпечують поповнення та оновлення науково-педагогічного складу вишів.

Відповідно до нормативно-правових актів, які регламентують роботу аспірантури і докторантури, ефективною може вважатися діяльність цих підрозділів тоді, коли дисертації захищаються або приймаються спеціалізованою вченою радою до захисту впродовж терміну навчання в аспірантурі або перебування в докторантурі.

За даними державної статистики у діяльності аспірантур і докторантур ВНЗ усіх відомств у 2011 році досягнуто таких показників:

·  із 7271 аспіранта під час навчання захистили дисертації 1928 осіб або 26, 5%;

·  із 396 докторантів упродовж терміну перебування в докторантурі захистили дисертації 115 осіб або 29%.

Вибіркове дослідження (8 галузей з 26) показало, що найнижчих результатів захисту дисертацій досягають здобувачі в галузі «Мистецтвознавство». Це можна простежити у галузевому порівнянні:

·  медичні – 95%;

·  юридичні, економічні – 30%;

·  технічні – 25%;

·  філологічні, психологічні, педагогічні – 23%;

·  мистецтвознавство – 5%.

Комісія відзначила загальну тенденцією для всіх галузей науки в тому, що близько 20% випускників захищаються протягом 1–5 (і більше) років після випуску з аспірантури і докторантури, та зосередила увагу на загальних проблемах:

·  зниження серед молоді мотивації до вибору науки як основи професійної діяльності;

·  абстрактне уявлення майбутніх аспірантів і докторантів про особливості наукової діяльності, зокрема проведення наукових досліджень у галузі мистецтвознавства;

·  неволодіння методологією наукового дослідження;

·  відсутність ретельного поетапного контролю за проведенням наукових досліджень з боку наукових керівників (консультантів);

·  формальне проведення атестації кафедрою;

·  оплата друку статей та участі в конференціях тощо.

З урахуванням зазначеного Рада ухвалила наступні рекомендації:

1. Вищим навчальним закладам культури і мистецтв:

·  посилити відбір претендентів для зарахування до аспірантури (докторантури). Окрім зазначених у Положенні документів для вступу або під час вступного іспиту зі спеціальності, надавати розгорнуту концепцію майбутньої дисертації. Це дозволить виявити у претендента на отримання наукового ступеня схильність до аналізу і узагальнень, зорієнтує щодо масштабності й логіки дисертаційної роботи, а також визначить т. зв. «експериментальну базу» – перелік джерел, на яких буде ґрунтуватися наукове дослідження;

·  ввести в навчальний процес обов’язковий курс «Методологія наукового дослідження» (він може бути коротким, але інтенсивним). Такий курс буде виправданим, якщо для його проведення залучатимуться визнані фахівці відповідного напряму, які познайомлять аспіранта з алгоритмом проведення наукових досліджень, їх аналізу, узагальнення та оформлення в дисертаційну роботу. Формальне включення до навчального плану аспіранта зазначеного курсу (проведення, за давнім звичаєм, за зразком – «мета – це…», актуальність – це…») – даремна витрата часу;

·  посилити відповідальність наукового керівника/консультанта через збільшення річного навантаження до 100 годин на рік. По суті, основною причиною низької ефективності роботи аспіранта, а подеколи і докторанта, залишається відсутність постійного поетапного контролю з боку наукового керівника;

·  перевести планову атестацію аспірантів і докторантів від формального звіту (зібрав матеріал, підготував статтю, працюю над розділом…) до звіту-доповіді на кафедрі, ознайомлення членів кафедри з фактичним обсягом і змістом здобутків (проведених досліджень) з часу попередньої атестації і тим, що вони дали для реалізації поставлених у дисертації завдань, з можливими змінами у концепції дисертаційної роботи, з тим, які проблеми і питання залишаються неопрацьованими і т. п. Мають обов’язково пред’являтися друковані або рукописні матеріали.

2. Створити при фахово-експертній комісії Ради з питань наукових досліджень консультативну підкомісію з корегування назв тем дисертацій, оскільки саме назва дає ракурс і напрям дослідження, а науковці-початківці (аспіранти), не враховуючи цього та не усвідомлюючи непростий шлях пошуку матеріалів для роботи над висвітленням теми, обирають занадто складні або недолугі назви.

Результати розгляду питання на засіданні Ради НАМ України довела відповідним листом до відома ВНЗ.

5. Про критерії оцінювання роботи культурно-мистецьких ВНЗ з урахуванням специфіки освітньої діяльності (17.11.2015 р.).

Винесенню зазначеного питання на розгляд Ради передувало його опрацювання та підготовка на рівні фахово-експертної комісії з питань вищої освіти галузі знань «Мистецтво» під головуванням академіка НАМ України, ректора КНУ театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, професора О. І. Безгіна.

У довідці Комісії зазначалося, що в Україні нараховується 79 вищих навчальних закладів культури і мистецтв І–ІV рівнів акредитації у статусі самостійної юридичної особи, з яких: 38 – музичних (32 училища, 5 академій, 1 інститут), 25 – культури (21 училище, 4 академії або університети), 10 – художніх (5 училищ, 3 академії, 2 інститути), 2 – театральні (1 університет, 1 училище), 1 циркова академія, 2 хореографічні училища, 1 кінотехнікум.

Переважна більшість культурно-мистецьких ВНЗ (75 із 79) працює в системі Мінкультури (11 – державних та 64 – комунальних). Крім 4-х державних художніх ВНЗ, що функціонують у системі МОН, структурними підрозділами педагогічних вишів стали Рівненський державний інститут культури, Рівненське музичне училище, Дубинське (Рівненська обл.) та Канівське (Черкаська обл.) училища культури і мистецтв.

Культурно-мистецькими ВНЗ здійснюється підготовка фахівців ОКР «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» з 32-х спеціальностей та у їх рамках – з понад 120-ти спеціалізацій. Освітня діяльність акредитується відповідно до Державних вимог, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 13.06.2012 № 689 та ліцензується відповідно до Умов, затверджених наказом МОН від 24.12.2003 № 847 (зі змінами).

Особливість освітньої діяльності культурно-мистецького ВНЗ полягає в індивідуальній формі навчання студентів з різних видів мистецтва, залученні до навчального процесу викладачів, які досягли найвищого рівня виконавської майстерності, завдяки чому перемагали у престижних вітчизняних і міжнародних творчих змаганнях (конкурсах, фестивалях, виставках), удостоєні почесних творчих (спортивних) звань за відсутності наукових ступенів, які для навчального процесу студента з фаху не мають особливого значення. Все це разом з необхідним для творчого процесу обладнанням (музичні інструменти; оперні, театральні і циркові студії; художні майстерні; оркестрові, хорові, хореографічні, музичні класи тощо) відображає специфіку роботи мистецьких ВНЗ (окремих структурних підрозділів), що, на жаль, не повністю враховано Державними вимогами та Ліцензійними умовами, зокрема:

1. Ліцензійними умовами (наказ МОН від 24.12.2003 № 847 із змінами):

1.1. При розрахунку частки науково-педагогічних працівників з науковими ступенями та вченими званнями, які забезпечують викладання лекційних годин дисциплін навчального плану за напрямами підготовки і спеціальностями галузей знань 0102 – «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини», 0201 – «Культура», 0202 – «Мистецтво», не враховуються почесні звання «Заслужений діяч мистецтв України», «Заслужений працівник культури України», «Заслужений майстер народної творчості України», «Заслужений майстер спорту України», «Майстер спорту міжнародного класу», «Майстер спорту України», які мають прирівнюватися до вченого звання «доцент» (п. 2.2.6.).

1.2. Не врахована специфіка профільності мистецьких ВНЗ щодо спрямованості навчального процесу на індивідуальне і практичне навчання (п. 2 таблиці). Наприклад, у навчальних планах музичних ВНЗ відсоток лекційних годин у бакалаврів складає від 10 до 50 (залежно від спеціалізації), а в магістрів – до 10.

2. Державними вимогами (наказ МОНмолодьспорту від 13.06.2012 № 689) не враховано такого:

2.1. У мистецьких ВНЗ працює до 80% науково-педагогічних працівників-практиків, для яких характерна виконавсько-практична діяльність. У зв’язку з цим така діяльність має вважатися науково-практичною, а підготовка і проведення (участь у підготовці і проведенні) заходів регіонального, національного та міжнародного рівня (майстер-класів, лекцій-концертів, концертів, спектаклів, виставок, конкурсів, фестивалів, наукових конференцій, участь у складі журі конкурсів та фестивалів), підготовка і випуск каталогів виставок, творчих монографій, збірок партитур, сценаріїв – має зараховуватись як підвищення кваліфікації за умови документального підтвердження (афіша, каталог, диплом, збірка статей або творів тощо).

2.2. Можливість прирівнювати практичну роботу студентів до наукової за умови їх участі в лекціях-концертах, концертних заходах, конкурсах, фестивалях, спектаклях, виставках, наукових конференціях (регіональних, всеукраїнських, міжнародних) тощо та враховувати таку роботу при оцінюванні якості підготовки фахівців.