Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ (стр. 3 )

Природно, сучасна молодь володіє комп’ютерною технікою на різному рівні. Тому цей курс допоможе їм удосконалити власні вміння і поновити їх стосовно обраної спеціальності та теми дослідження.

Сучасний науковець і викладач має оволодіти організаційними уміннями в професійній освіті та науковій діяльності. Саме з огляду на це в освітню програму включено навчальну програму дисципліни «Менеджмент науково-педагогічної діяльності в європейському освітньому вимірі» (6 кредитів) [10]. Програма курсу вводить аспірантів у науковий апарат менеджменту науково-педагогічної діяльності в європейському вимірі. Визначено теоретичні положення та концептуальні підходи менеджменту науково-педагогічної діяльності в галузі професійної освіти. Теоретико-експериментальне підґрунтя дозволяє аспіранту опанувати дизайн компоративних досліджень менеджменту науково-педагогічної діяльності, раціональне проектування навчального плану відповідно до галузевих стандартів вищої освіти.

Практичні та лабораторні заняття дозволяють аспірантам розробляти власні індивідуальні творчі дослідницькі проекти, використовувати інноваційні та інформаційні технології менеджменту науково-педагогічної діяльності, опанувати критеріальний підхід в оцінці ефективності менеджменту науково-педагогічної діяльності, використовуючи критерії менеджменту провідних університетів країн Європи, сходу, тощо.

Економічну обізнаність і компетентність аспірантів надає навчальна дисципліна «Комерціалізація наукових досліджень» (3 кредити) [11]. Вона дозволяє з’ясувати сутність та принципи комерціалізації наукових досліджень, фінансово-економічні аспекти комерціалізації результатів досліджень. Аспіранти пізнають зміст інтелектуальної діяльності та її значення на постіндустріальній стадії цивілізаційного розвитку, сутність інтелектуальної власності, сутність та специфіку авторського права. Вони практично вивчають методи інтелектуальної власності, фінансові механізми та ризики комерціалізації наукових досліджень, трансфер наукових технологій. Така економічна підготовка допомагає майбутнім науковцям та викладачам оцінити наслідки власного індивідуального дослідження та наукових пошуків колег з економічної точки зору.

Завершує цикл професійної та практичної підготовки педагогічна (асистентська) практика (6 кредитів) [12]. Структура педагогічного процесу практики передбачає вивчення документації та роботи кафедри.

Розглянуті складники педагогічної (асистентської) практики введуть аспіранта в світ багатогранної діяльності викладача.

Підводячи підсумки аналізу та обґрунтування освітньої програми зі спеціальності 015 «Професійна освіта» вважаємо, що розглянута програма спроможна повноцінно забезпечити освітньо-теоретичну та практичну підготовку майбутнього викладача і науковця в галузі професійної освіти. Вона розроблена з інноваційними складниками, які враховують як потреби в підготовці аспіранта до наукового дослідження так і умови професійної підготовки сучасного доктора філософії з професійної освіти.

У розробці змісту навчально-наукових програм для підготовки доктора філософії з професійної освіти за розглянутою освітньою складовою (навчальним планом) застосовано компентеційний підхід як базу для наукової діяльності в теоретичному і методичному дослідженні з професійної освіти.

Можна спрогнозувати, що розроблені за цим планом освітні програми на основі компетенційного підходу дозволяють підготувати аспірантів як теоретично так і практично до наукової та викладацької діяльності. У процесі вивчення розглянутої освітньої програми передбачено з’ясування її ефективності та результативності для підготовки аспірантів за розробленими критеріями та показниками, зокрема визначеними компетенціями. В подальшому плануємо проаналізувати структуру та зміст конкретних програм навчального плану стосовно їх готовності до підготовки науковця і викладача.

1. Закон України Про вищу освіту 2016 року. – 10 с. 2. Постанова «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних (наукових установах)» N 261 від 23.03.2016 р. – 12 с. 3. Методичні рекомендації «Розроблення освітніх програм» НАПН України Національний Темпус / Еразмус+офіс в Україні. – Київ : 2014 – 119 с. 4. Професійно-педагогічна комптентність викладача вищого навчального закладу. Київ : КиМУ, 1916. 20 с. 5. Українська наукова мова. – Київ : КиМУ, 2016. – 22 с. 6. Іноземна мова (C1). Київ : КиМУ, 2016. – 61 с. 7. Методика та організація роботи над дисертацією на здобуття наукового ступеня доктора філософії. – Київ : КиМУ, 2016. – 24 с. 8. Психологія в професійній освіті. – Київ : КиМУ, 2016. – 19 с. 9. Сучасні інформаційні технології в наукових дослідженнях. – Київ : КиМу, 2016. 17с. 10. Менеджмент науково-педагогічної діяльності в європейському освітньому вимірі. – Київ : КиМУ, 2016. – 26 с. 11. Комерціалізація наукових досліджень. – Київ : КиМУ, 2016. – 18 с. 12. Педагогічна (асистентська) практика. – Київ : КиМУ, 1916. – 23 с.

Рецензент: д. пед. н., професор Дем’янчук А. С.

УДК 378.14

І., д. е.н., професор (Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, м. Рівне)

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація. У статті досліджено тенденції розвитку вищої освіти України за часи незалежності. Показано, що зростання в нашій країні кількості вищих навчальних закладів зумовило зниження якості вищої освіти. Розкрито погляди вчених на роль вищої освіти в забезпеченні інноваційного розвитку національної економіки. Обґрунтовано, що перетворення, які здійснюються в Україні, спрямовані на підвищення якості підготовки майбутніх фахівців для національної економіки. Запропоновано шляхи підвищення якості вітчизняної вищої освіти.

Ключові слова: вища освіта, якість вищої освіти, інноваційний розвиток, національна економіка.

Аннотация. В статье исследованы тенденции развития высшего образования Украины за время независимости. Показано, что рост в нашей стране количества высших учебных заведений обусловил снижение качества высшего образования. Раскрыты взгляды ученых на роль высшего образования в обеспечении инновационного развития национальной экономики. Обоснованно, что преобразования, осуществляемые в Украине, направлены на повышение качества подготовки будущих специалистов для национальной экономики. Предложены пути повышения качества отечественного образования.

Ключевые слова: высшее образование, качество высшего образования, инновационное развитие, национальная экономика.

Annotation. In the article the trends development of higher education of Ukraine since its independence are investigated. It is shown that the growth of the number of higher education institutions in our country led to quality reducing of higher education. The views of scientists on the role of higher education in providing innovative development of national economy are revealed. It is substantiated that changes that are made in Ukraine, aimed at improving the quality of training of future specialists for the national economy. The ways of improving the quality of national higher education are proposed.

Keywords: higher education, quality of higher education, innovative development, national economy.

Ключовим завданням вищих навчальних закладів України є підготовка висококваліфікованих фахівців для національної економіки. Тому, багато-чисельні українські університети, академії та інститути повинні готувати таких спеціалістів, яких потребують вітчизняні підприємства, установи та організації. Однак, свобода, яку отримали українські вищі навчальні заклади (ВНЗ) у виборі напрямів підготовки майбутніх фахівців, призвела до того, що на вітчизняному ринку праці спостерігається надлишок фахівців одних спеціальностей (економістів, менеджерів, юристів, психологів) та нехватка – інших, в першу чергу, технічних спеціальностей.

Водночас, через те, що вища освіта стала загальнодоступною для всіх випускників шкіл, її якість за минулі два десятиліття знизилася. Отже, постає необхідність пошуку шляхів підвищення якості вітчизняної вищої освіти. Зазначене визначило актуальність нашого дослідження.

Вища школа завжди відігравала важливу роль у підготовці фахівців для національної економіки, тому, проблеми її розвитку досліджували відомі українські вчені, серед яких слід виділити роботи: , І. О. Вакарчука, М. І. Винницького, І. С. Волощука, , М. Б. Євтуха, , В. М. Кісіля, , В. І. Лугового, , С. М. Ніколаєнка, , .

Так, , М. Винницьким, , В. М. Кісілем, , В. І. Луговим, досліджено ефективність впровадження в Україні положень Болонської декларації.

Вчені І. С. Волощук, М. В. Євтух, І. П. Кінаш, висвітлили проблеми, пов’язані з підвищенням якості вітчизняної вищої освіти та її сприяння інноваційному розвитку держави і суспільства. Проте питання щодо напрямів підвищення якості вітчизняної вищої освіти залишається сьогодні дискусійним.

Метою нашого дослідження є обґрунтування шляхів підвищення якості вищої освіти в Україні.

Для досягнення визначеної мети в статті передбачається вирішити такі завдання:

– проаналізувати тенденції в розвитку вищої освіти України за часи незалежності;

– розглянути погляди вчених на роль вищої освіти в забезпеченні інноваційного розвитку національної економіки;

– запропонувати шляхи підвищення якості вітчизняної вищої освіти.

За роки незалежності кількість вищих навчальних закладів в Україні та ліцензованих у них місць для підготовки спеціалістів значно зросла. Так, якщо у 1990 році в нашій країні функціонувало 149 ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації, то у 2010 році – 349, або в 2,3 рази більше. Водночас, за цей період кількість студентів, які навчалися у цих закладах, зросла з 881 тис. до 2130 тис. чол. чоловік, або у 2,4 рази (табл. 1).

Таблиця 1*