Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ (стр. 47 )

– 5.12010201 Лабораторна діагностика, кваліфікація лаборант медичний на базі повної загальної середньої освіти, термін підготовки 2 роки;

– 5.12010106 Стоматологія ортопедична, кваліфікація зубний технік на базі повної загальної середньої освіти, термін підготовки 2 роки;

– 5.12010104Стоматологія, кваліфікація гігієніст зубний на базі основної загальної середньої освіти, термін підготовки 4 роки.

Галузь знань – 1202 Фармація:

– 5.12020101 Фармація, кваліфікація фармацевт на базі основної та повної загальної середньої освіти, термін підготовки 2 роки і 3 роки.

ІІ рівень акредитації:

Галузь знань – 1201 Медицина:

– 6.120101 Сестринська справа, кваліфікація бакалавр медичної сестри (вечірня форма навчання) на базі освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст зі спеціальностей: Лікувальна справа, Сестринська справа, Акушерська справа, термін підготовки 3 роки.

Галузь знань – 1202 Фармація:

– 6.120201 Фармація, кваліфікація бакалавр фармації на базі повної загальної середньої освіти, термін підготовки 3 роки.

В коледжі працює відділення підвищення кваліфікації та спеціалізації медичних та фармацевтичних спеціалістів, яке проводить 45 циклів підвищення кваліфікації та 2 спеціалізації (анестезіологія і реаніматологія, фізіотерапія) з річним ліцензованим обсягом 3500 осіб.

У структуру медичного коледжу входить Костопільська філія, яка готує молодших медичних фахівців за напрямом охорона здоров’я зі спеціальностей:

– 5.12010102 Сестринська справа;

– 5.12010105 Акушерська справа.

Коледж акредитований з усіх вище перерахованих спеціальностей. Освітня діяльність з надання повної загальної середньої освіти проводиться при здобутті освіти молодшого спеціаліста за такими спеціальностями: «Лікувальна справа», «Сестринська справа», «Лікувальна справа», «Фармація», «Стоматологія».

Становлення медичної освіти на Рівненщині за історичними даними почалося з «Школи фельдшерів», започаткованої за більшовицької окупації на Волині 1939–1941 рр. у Рівному, яка проіснувала майже два роки і була знищена війною. Цей певний етап милосердної діяльності людей-медиків залишив свій неповторний релікт[1]. 

Критичний на той час, майже катастрофічний брак медичного персоналу на Волині, з примусу вивезеного до Сибіру більшовиками і винищеного війною, зумовив необхідість організації восени 1941 р. в м. Рівне «Школи медсестер». Пристосовуючись до своєрідних умов військового часу, було розроблено програму навчання і виховання учениць школи, щоб підготувати сестру-універсалку, яка б уміла не тільки виконати свою роботу, а часто і замінити лікаря, акушерку, гігієністку, при потребі – стати на захист Вітчизни. Тому у програмі навчання особливою увагою були позначені українознавчі предмети і медичні дисципліни. Така підготовка давала кваліфікацію: медична сестра, акушерка і гігієністка. Програма навчання була розрахована на 3 роки, а практична підготовка проходила у шпиталях міста, влітку – в сільських шпиталях і амбулаторіях. Навчання в школі давалося важко, бо бракувало приміщень, інструментів, обладнання, викладачів. Тільки в першу зиму школа 4 рази змінювала своє приміщення. Велику допомогу школі надавала організаційний референт Червоного Хреста в Рівному Харитя Кононенко. Вона підшуковувала викладачів, організувала безкоштовну їдальню та гуртожиток для найбідніших учениць школи. Весною 1942 року німці, закривши всі навчальні заклади міста, планували закрити і «Школу медсестер», як непотрібну, а молодь – вислати до Німеччини на роботу. Але все ж таки в січні–лютому 1943 року успішно закінчили науку 25 учениць, із них 17 українок. Майже всі вони отримали роботу в шпиталях та амбулаторіях Рівного.

Переслідування спонукали директора Рівненської «Школи медсестер» (він же директор хірургічної лікарні міста) лікаря-хірурга Дмитра Саєнка зникнути в лісі, перейшовши до відділів УПА та забравши хірургічний інструментарій та хірургічну обслугу з числа випускників. Згодом «до лісу» пішли 15 випускниць школи допомагати пораненим, часом перевозити їх до лікарні міста. Це було великим ризиком, адже німці розстрілювали кожного підозрюваного. Важка сторінка буремного лихоліття гартувала справжній арсенал майбутніх медиків, для яких вибір професії означав віддане служіння рідній Батьківщині.

Історія сьогоднішнього медичного коледжу розпочалася з першого повоєнного року, коли на основі розпорядження Наркому охорони здоров’я колишньої УРСР від 28 травня 1945 року № 000 у приміщенні пологового будинку, що на вулиці Соборній, було відкрито Рівненську фельдшерсько-акушерську школу для підготовки медичних спеціалістів середньої ланки. Першим директором Рівненської фельдшерсько-акушерської школи з 1 липня 1945 року був призначений лікар Володимир Іванович Магарко.

29 серпня цього ж року згідно з наказом № 4 на посаду завідувача навчальною частиною школи була зарахована Іванова Єлизавета Петрівна, викладач історії. Перші викладачі фельдшерсько-акушерської школи (зараховані в штат навчального закладу впродовж 1945–1946 рр.).: Ягленко Яків Григорович – викладач фізики та математики; Романович Зоя Євгенівна – викладач біології та економічної географії; Романовська Зінаїда Яківна – викладач української мови; Величко Надія Іванівна – викладач російської мови; Весьолов Сергій Іванович – військовий керівник; Лосєв Іван Сергійович – викладач хімії; івна – викладач фізіології; Ягленко Лідія Михайлівна – викладач української мови; Тихонович Федір Митрофанович – викладач латинської мови; Буланов Леонід Васильович – викладач загальної гігієни; Пєтухова Поліна Іванівна – викладач мікробіології; Воробйов Микола Степанович – викладач фізіології, внутрішніх хвороб; Сліпокурова Тетяна Іванівна – викладач біології; Щербина Федот Йосипович – викладач української мови; Шаповський Панфілій Федорович – викладач математики; Бурштейн Ізраїль Ноєвич – викладач фармакології; Борійчук Лідія Вікторівна – викладач педіатрії; Лосєва Тетяна Георгіївна – викладач хірургії; Шапонікова Марія Лаврентіївна – викладач акушерства. 10 вересня 1945 року за наказом № 8 на перші курси фельдшерсько-акушерської школи без екзаменів було зараховано 5 відмінників неповної середньої школи з випуску 1944–1945 рр.; 7 осіб, які закінчили середні школи і ті, хто витримав конкурсні іспити. Всього було зараховано 61 особу і 10 – було прийнято умовно.

  20 вересня 1945 року юнаки і дівчата першого набору сіли за навчальні парти, відкриваючи перед собою незвіданий ще світ найгуманнішої професії – медичного працівника. Не всім поталанило подолати заповітний рубіж, про що свідчать деякі пункти директорських наказів. Однак, не зважаючи на труднощі повоєнних літ, 58 учням випускних курсів, що успішно склали державні іспити, було присвоєно кваліфікацію медика: для юнаків – «фельдшер», для дівчаток – «акушерка». 8 найкращих учнів отримали диплом із відзнакою. Їх імена: Чайка Олександр Павлович, івна, Магарко Віктор Іванович, Гаврусевич Костянтин Григорович, Лашевський Сергій Данилович, Денега Неоніла Олександрівна, Якимчук Микола Михайлович, Чекун Віра Михайлівна.

24 червня 1954 року, згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР, фельдшерсько-акушерська школа була перейменована у Рівненське медичне училище. Через необхідність надання населенню області професійної медичної допомоги, поліпшення якості санітарно-гігієнічного обслуговування, в 1961 році було засновано зуболікарське відділення, у 1962 – фармацевтичне, 1963 – санітарно-фельдшерське, 1971 – фельдшерсько-лаборантське відділення.

У 1967 році став до ладу новий навчальний корпус медичного училища на 600 місць, який містив 22 кабінети, 12 навчальних аудиторій та лабораторій.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР від 1 серпня 1979 року, училище отримало статус базового як визнання високого рівня підготовки медичних працівників.

За цією сухою статистикою – долі багатьох поколінь викладачів та студентів. В стінах Рівненського медичного училища працювали відомі медичні спеціалісти, доктори медичних наук Євген Михайлович Боровий та Борис Костянтинович Квашенко, які долучили свій великий внесок досягнень до розвитку медицини на Рівненщині. Випускниками Рівненського медичного училища є нинішній директор коледжу доктор медичних наук, професор , завідувач кафедри мікробіології Вінницького медуніверситету, доктор медичних наук, професор ій, завідувач кафедри анатомії Тернопільської медичної академії, доктор медичних наук, професор Я. І. Федонюк, доцент кафедри анатомії Тернопільської медичної академії , кандидат медичних наук Чернівецького медичного університету І. Ф. Онофрійчук та інші. Чимало вихованців цього закладу стали висококваліфікованими спеціалістами і працюють у всіх регіонах України та поза її межами.

Становлення навчального закладу пов’язане з іменами його директорів: В. І. Магарка (1945–1949 рр.), (1949–1959 рр.), В. І. Забродського (1959–1961 рр.), С. І. Якушевського (1961–1969 рр.), Є. Ф. Мазуренка (1969–1976 рр.), А. І. Гороб’я (1976–1998 рр.), з 1998 р. і донині – . Кожен із них вніс посильний вклад у розвиток навчального закладу.

З 1999 року Рівненське базове медичне училище набуло нового значення та піднялося на вищу сходинку, одержавши другий рівень акредитації. А рішенням Державної акредитаційної комісії України від 13 квітня 1999 року отримало статус медичного коледжу.

Враховуючи тенденції розвитку медичної школи області, реорганізація закладу була спрямована на тісну співпрацю наукової та практичної медицини. Підготовка до реформування середньої спеціальної медичної освіти на Рівненщині розпочалася ще в 1998 році. Навчання в коледжі здійснюється як за держзамовленням, так і на контрактній основі. За роки існування коледж підготував понад 12 тисяч молодших медичних спеціалістів. Нині в коледжі навчається понад 2000 студентів.

Структуру освітнього процесу коледжу складають шість відділень та 12 циклових методичних комісій (Предметна комісія іноземних мов, Циклова комісія фармацевтичних дисциплін, Циклова комісія медико-профілактичних дисциплін, Предметна комісія хімії, Циклова комісія професійно-орієнтованих дисциплін терапевтичного профілю № 2, Циклова комісія професійно-орієнтованих дисциплін терапевтичного профілю № 1, Циклова комісія професійно-орієнтованих дисциплін хірургічного профілю № 2, Циклова комісія професійно-орієнтованих дисциплін хірургічного профілю №1, Циклова комісія професійно-орієнтованих дисциплін загальнотерапевтичного профілю, Циклова комісія фундаментальних дисциплін, Предметна комісія з фізичного виховання, Предметна комісія мови та літератури, Циклова комісія загальноосвітніх дисциплін, Циклова комісія психолого-педагогічних та суспільно-економічних дисциплін, Циклова комісія стоматологічного профілю). Студенти Рівненського державного медичного коледжу проходять навчально-виробничу практику на базі кращих лікувально-профілактичних закладів м. Рівного та області, в яких з цією метою обладнано 42 навчальні кімнати. Такий підхід дозволяє наблизити рівень викладання дисциплін до вимог практичної охорони здоров’я.