Зміст (стр. 5 )

2001р. до 2000р. V=719,8 тис. грн. (+25,43%)

Таблиця 2.14

Вплив факторів (рр.)

Показник	% виконання 1999 року	Різниця у %	Вплив факторів
1.Чисельність персоналу, чол.	93,29	93,29-100=-6,71
2.Чисельність робітників, чол.	98,4	98,4-93,29=+5,11
3.Відпрацьовані люд.-дні	87,57	87,57-98,4=-10,83
4.Відпрацьовані люд.-год.	95,18	95,18-87,57=+7,61
5. VТП, тис. грн.	145,83	145,83-95,18=+50,65
		+45,83	889,5

("39") VТП порівняно з 1999р. збільшився на 889,5 тис. грн. (45,83%). Позитивний вплив на зростання обсягу виробництва справили такі фактори як зміна структури персоналу (+99,185), збільшення тривалості робочого дня (+147,71) і підвищення годинної продуктивності праці 1 робітника (+983,12). Найбільшу частку приросту обсягу продукції досягнуто внаслідок останнього фактору. В результаті зменшення чисельності персоналу (-130,24) і зменшення тривалості робочого року (-210,21) зменшився обсяг виробництва.

Таблиця 2.15

Вплив факторів (рр.)

Показник	% виконання 2000 року	Різниця у %	Вплив факторів
1.Чисельність персоналу, чол.	105,76	105,76-100=+5,76
2.Чисельність робітників, чол.	100,81	100,81-105,76=-4,95
3.Відпрацьовані люд.-дні	115,45	115,45-100,81=-+14,64
4.Відпрацьовані люд.-год.	117,21	117,21-115,45=+1,76
5. VТП, тис. грн.	125,43	125,43-117,21=+8,22
		+25,43	719,8

("40") В даних порівнювальних періодах також має місце збільшення VТП на 719,8 тис. грн. (25,43%). Позитивний вплив на зріст VТП справили такі фактори як збільшення чисельності персоналу (+163,04), збільшення тривалості робочого року (+414,39), збільшення тривалості робочого дня (+49,82) та підвищення годинної продуктивності праці 1 робітника (+232,67). Найбільші частки приросту обсягу продукції досягнуто внаслідок впливу другого і останнього факторів. В результаті погіршення структури персоналу (-140,11) зменшився обсяг виробництва.

Виходячи з проаналізованих даних, основними резервами можливого збільшення обсягу виробництва є збільшення питомої ваги робітників та усунення внутрізмінних втрат робочого часу.

2.3 Аналіз собівартості, фінансових результатів та фінансового стану.

Собівартість товарної продукції – це всі затрати, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції в грошовому виразі.

Формування витрат на виробництво продукції здійснюється згідно П(С)БО 16 “Витрати”, до складу витрат на виробництво включають:

Матеріальні витрати. Витрати на оплату праці. Відрахування на соціальні заходи. Амортизація. Інші операційні витрати.

Калькуляційні статті витрат:

вартість сировини по облікових цінах;

транспортні витрати в розмірі 3 % вартості сировини; вартість витрат на паливо та електроенергію; основна зарплата; нарахування на заробітну плату; цехові та заводські витрати на утримання обладнання; платежі в бюджет; % за кредит; ("41") позавиробничі витрати.

Аналіз витрат на виробництво за елементами дозволяє визначити структуру витрат та їх динаміку, а також зробити висновки про характер виробництва з позиції витрат (табл.2.16.).

Таблиця 2.16

Аналіз витрат за елементами

Елементи витрат	1999	2000	2001	Відхилення 00/99	Відхилення 01/00
Сума, т.грн.	Пв,%	Сума, т.грн.	Пв,%	Сума, т.грн.	Пв,%	Суми, т.грн.	Пв,%	Суми, т.грн.	Пв,%
1.Матеріали	1181	72,28	2104,2	75,74	2351,5	68,07	923,2	3,46	247,3	-7,67
2.Оплата праці	248	15,18	364,3	13,11	634,3	18,36	116,3	-2,07	270	5,25
3.Соц. захист.	92	5,63	139,6	5,02	242,6	7,02	47,6	-0,61	103	2
4.Амортизація	-	-	37,4	1,35	64,0	1,85	37,4	1,35	26,6	0,5
5.Ін. витрати	113	6,91	132,7	4.78	162,4	4,7	19,7	-2,13	29,7	-0,08
Разом витрат	1634	100	2778,2	100	3454,8	100	1144,2	-	676,6	-

("42") З інформації таблиці видно, що найбільша питома вага у сумі витрат на виробництво належить матеріальним витратам у всіх періодах, хоч в 2001р. цей показник дещо знизився на 7,67% Поряд із збільшенням питомої ваги амортизації на 1,35% в 2000р. спостерігається значне зниження питомої ваги витрат на оплату праці (-2,07%), відрахувань на соціальне страхування (-0,61%) та інших витрат (-2,13%). Але загальний обсяг виробництва зріс на 70,02% ((2778,2/1634)*100-100).

Аналогічно проаналізуємо структуру витрат в 2001р. по відношенню до 2000р. Поряд із зниженням питомої ваги матеріальних витрат на 7,67% та інших витрат на 0,08%, питома вага витрат на оплату праці зросла на 5,25%, відрахувань на соціальне страхування – на 2%, а амортизації – на 0,5%. Загальний обсяг витрат зріс на 24,35% ((3454,8/2778,2)*100-100).

Взагалі, аналіз питомої ваги витрат дає підстави стверджувати про матеріаломісткий характер виробництва.

Наглядно у додатку № про Хліб Дарницький подовий дано конкретні витрати в грошовому вигляді за статтями калькуляції. В яких теж добре видно співвідношення витрат на сировину, матеріали та решту інших витрат.

Основними джерелами резервів зниження собівартості продукції є:

збільшення обсягів її виробництва за рахунок більшого використання виробничої потужності підприємства; скорочення витрат на її виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, економного використання тих витрат, які б не зашкодили якості.

Аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції дозволяє зробити висновки про рентабельність продукції, а, отже, й про економічну ефективність виробництва (табл.2.17.).

Таблиця 2.17

Аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції

Показник	Значення	Темпи росту, %	Значення	Темпи росту, %
1999	2000	2001
1. Повна с/в ТП, тис. грн.	1634	2778,2	170,02	3454,8	124,35
2. ТП в діюч. ц., тис. грн.	1941	1968,3	101,41	3562,7	181,0
3. Витрати на 1 грн. ТП	84,18	141,15	167,68	96,97	68,7

("43") Як слідує з таблиці, витрати на 1 грн. товарної продукції мали незадовільне значення в аспекті оцінки рівня ефективності (рентабельності, прибутковості)виробництва. Тенденція зміни показників дає підстави стверджувати про позитивні зрушення у розвитку показників діяльності. Позитивний приріст обсягу виробництва на 1,41% в 2000р. та на 81% в 2001р. Позитивний приріст обсягу виробництва на 81% в 2001р. (181,0-100,0) сприяв зниженню витрат на 1 грн. товарної продукції на 31, 3% (68,7-100,0). Перевага темпів росту товарної продукції над собівартістю також позитивно вплинула на зниження витрат на 1 грн. товарної продукції. При умові збереження даної тенденції, зниження витрат на 1 грн. товарної продукції ЗАТ “Старокостянтинівський хлібозавод” має можливість ефективного розвитку і надалі. В 2000р. подібної тенденції не спостерігалося, навіть навпаки. Але 2001р. був вирішальним для вирішення цієї проблеми, відколі її і не існує.

Фінансові результати підприємства є інтегральними показниками ефективності організації виробництва та реалізації продукції.

Оцінка фінансових результатів дає можливість визначити тенденції їх змін, виходячи з впливу факторів собівартості, результатів від реалізації, відрахувань на користь сплати податків, акцизів, платежів (табл.2.18.).

Таблиця 2.18

Фінансові результати

Показник	1999	2000	Абсолютна різниця, +,-	2001	Абсолютна різниця, +,-	Темп приросту, % 00/99	Темп приросту, % 01/00
1. Виручка від реалізації, тис. грн.	3129,9	5164,6	20,34,7	6539,9	1375,3	65,0	26,63
2. ПДВ	520,3	860,5	340,2	1090,1	229,6	65,39	26,68
3. Чиста виручка від реалізації, тис. грн.	2609,6	4304,1	1694,5	5449,8	1145,7	64,93	26,62
4. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	2459,7	3638,7	1179	4542,2	903,5	47,93	24,83
5..Валовий прибуток, збиток, тис. грн.	+30,9	+665,4	634,5	+907,6	242,2	2053,4	36,4

("44") Інформація таблиці дає підстави стверджувати про значне покращення фінансового стану підприємства особливо, якщо порівнювати 1999р. з 2000р. Уявіть, що тільки темп приросту валового прибутку в 2000р. порівняно з 1999р. становив 2053,4% (!) ((665,4/30,9)*100-100). Позитивним фактором є також переваження темпів приросту виручки від реалізації над темпами приросту собівартості реалізованої продукції

ТпВРП00/99=65,0 ((5164,6/3129,9)*100-100);

ТпВРП01/00=26,63 ((6539,9/5164,6)*100-100).

ТпС/В00/99=47,93 ((3638,7/2459,7)*100-100);

ТпС/В01/00=24,83 ((4542,2/3638,7)*100-100).

Натомість, позитивний темп приросту ПДВ є фактором зростання збитковості, так як темп ПДВ трохи переважає темп приросту виручки від реалізації.

ТпВРП00/99=65,0 ((5164,6/3129,9)*100-100);

ТпВРП01/00=26,63 ((6539,9/5164,6)*100-100).

ТпПДВ00/99=65,39 ((860,5/520,3)*100-100);

ТпПДВ01/00=26,68 ((1090,1/860,5)*100-100).

В цілому, позитивні темпи приросту виручки в обох порівнювальних періодах сприяли отриманню валового прибутку.

Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості показує рівень затримки в розрахунках, що знижує показники ефективності використання коштів (табл.2.19.).

Таблиця 2.19

Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості

Показники	Знач. за січ.-груд. 1999р.	Знач. за січ.-груд. 2000р.	Абсолютна зміна, +,-	Знач. за січ.-груд. 2001р.	Абсолютна зміна, +,-
1. Дебіторська заборгованість, тис. грн.	99	58	-41	67	+9
2. Кредиторська заборгованість, тис. грн.	229	240	+11	301	+61

("45") В 2000р. порівняно з 1999р. відбулося зниження показників дебіторської заборгованості, що сприяло підвищенню платоспроможності підприємства –41 тис. грн. (58-99), але в 2001р. знову з’явилась затримка розрахунків покупців з підприємством +9 тис. грн. (67-58). При цьому негативним є взагалі наявність цих заборгованостей, особливо кредиторської, яка в 2001р. порівняно з 2000р. зросла аж на 61 тис. грн. (301-240). Суми кредиторської заборгованості значно перевищують суми дебіторської заборгованості, що погіршує фінансові можливості і перспективи розвитку підприємства.

Система показників оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства

І. Показники фінансової стійкості підприємства і структури капіталу.

1.1

З показників випливає, що найбільш стійким і незалежним від зовнішніх кредиторів підприємство було в 2000р. Кн.=0,94

1.2

Результати розрахунків показують, що найбільш користується підприємство залученим капіталом в 2001р. Ккзк=0,29

1.3

Результати показують, що підприємство найбільш є заборгованим в 2001р. Кз=0,4

1.4

Найменше маневрування власних засобів спостерігалося в 1999р., тут їх коефіцієнт навіть відмінний, це свідчить про відсутність маневрування взагалі.

ІІ. Показники ліквідності і платоспроможності.

2.1

Ріст цього показника свідчить про позитивні тенденції, адже підприємство має можливість покривати поточні активи за рахунок частини власного капіталу все більше і більше.

2.2

Найкраще маневрування спостерігалося в 2000р. Мфк=0,12

2.3

("46") Найбільш ліквідним (платоспроможним) підприємства було в 2000р. Кал=0,18

2.4

Спостерігається позитивна тенденція, так як підприємство в змозі погашати короткострокові зобов’язання за рахунок поточних активів, бо поточні активи в 2000р. і 2001р. почали перевищувати поточні зобов’язання.

2.5

Найбільша частка оборотних засобів спостерігається в 2000р. Чоза=0,45

2.6

Спостерігається тенденція до зростання частки виробничих запасів. Найбільший показник в 2001р. Чвзпа=0,75

2.7

Цей показник став оптимальним в 2000р. і 2001р., в 1999р. він був від’ємним і це було негативно для підприємства.

ІІІ. Показники ділової активності.

3.1

Найвищим цей коефіцієнт був в 2000р. Кт=6,43

3.2

Найвищим цей показник був в 2001р. Кодз=103,32

3.3

Найменше підприємству потрібно оборотів для сплати виставлених йому рахунків в 1999р. Кокз=21,43

3.4

Результати відображають позитивну тенденцію, так як оборотні засоби все більше мають ліквідну структуру.

3.5

("47") Найбільша швидкість оборотності власного капіталу була в 2000р. Ковк=9,17

3.6

Найвища оборотність основних засобів спостерігається в 1999р. Кооз=15,41

IV. Показники рентабельності.

4.1

Найбільша рентабельність реалізації спостерігається в 2000р. (Крр=0,05) і в 2001р. (Крр=0,05), в 1999р. вона найнижча Крр=0,01

2.4 Діагностика маркетингової діяльності на підприємстві.

Взаємовідносини ЗАТ “Старокостянтинівський хлібозавод” із зовнішніми контрагентами і ринковою інфраструктурою

В місті Старокостянтинові хліб випікають 6 приватних підприємств, але об’єм виробництва на цих підприємствах складає менше 1 т. за добу, якість продукції конкурентів низький. Об’єм реалізації хлібобулочних виробів цими підприємствами у Старокостянтинові складає 2-3% усього обсягу реалізації у Старокостянтинові, тому вплив на об’єм реалізації заводу незначний.

Головними конкурентами Старокостянтинівського хлібозаводу є Красилівський та Хмельницький хлібозаводи, які мають у місті мережу власних кіосків, відділів збуту продукції і суттєво впливають на об’єм реалізації Старокостянтинівського хлібозаводу. Красилівський та Хмельницький хлібозаводи оснащенні сучасним обладнанням, якість продукції цих хлібозаводів значно вища порівняно з якістю продукції на Старокостянтинівському хлібозаводі, але і ціни на хлібобулочні вироби цих виробників вищі.

Якщо детальніше розглядати конкурентів ЗАТ “Старокостянтинівський хібзавод”, то перше, на чому варто зупинити свою увагу – це їх продукція. Хочу зауважити, що в місто Старокостянтинів Хмельницький та Красилівський хлібзаводи постачають лише основиний продукт – хліб у повному його асортименті. Таблиця наочно відображає різницю в переліку та цінах на основну продукцію Старокостянтинівського, Хмельницького та Красилівського хлібзаводів відповідно (ціни представлені по місту Старокостянтинові) (табл.2.20.).