Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій (стр. 19 )

Для забезпечення виконання робіт із захисту рослин в області щорічно залучається майже 1400 осіб масових професій (трактористи, водії заправки тощо), навчання безпечному поводженню з пестицидами яких проводиться фахівцями служб захисту рослин, санепідемстанцій, охорони природи, охорони праці на постійно діючих курсах при обласній та районних станціях захисту рослин, а також на одноденних кущових семінарах-інструктажах з питань безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів безпосередньо в господарствах. Значна увага на них звертається на дотримання регламентів транспортування, зберігання та застосування пестицидів, дотримання правил особистої санітарії та охорони навколишнього середовища.

Спеціалістами державної служби захисту рослин області товаровиробникам надсилається не менше 140 сигналізаційних повідомлень про фітосанітарний стан посівів, рекомендацій щодо проведення тих чи інших винищувальних або попереджувальних заходів.

Порушення чинного законодавства допускаються органами місцевого самоврядування. Основними з них є надання земельних ділянок в оренду без виготовлення кадастрових планів та визначення грошової оцінки для встановлення розміру орендної плати; надання земельної ділянки в постійне користування землекористувачам, які відповідно до законодавства не мають на це права (релігійні громади); перевищення повноважень місцевими радами (надаються, вилучаються земельні ділянки за межами населених пунктів), надання земельних ділянок новим власникам будівель чи споруд без вилучення її у попереднього користувача.

Найбільш поширеними порушеннями є забруднення та засмічення земельних ділянок промисловими та побутовими відходами, використання земель місцевими органами самоврядування без набуття на це спеціального права, вибірка гравійно-піщаної суміші із заплав та русел річок.

Отже, основу ґрунтового покриву Чернівецької області складають опідзолені, кислі, в тій чи іншій мірі оглеєні грунти. З цього випливає, що переважна більшість грунтів сільськогосподарських угідь колгоспів і радгоспів потребує вапнування і внесення лужних форм мінеральних добрив, а оглеєні відміни ще й гідромеліоративного втручання — осу­шення гончарним дренажем.

Треба мати на увазі, що геолого-геоморфологічні і кліматичні умови області в більшій або меншій мірі сприяють розвитку ерозійних процесів змиву та розмиву грунтів, особливо на орних землях Передкарпаття, Наддністров'я та Хотинській височині. Тому заходам проти­ерозійного характеру треба приділяти особливу увагу (протиерозійній агротехніці, фітомеліорації, гідротехнічним спорудам тощо).

У сфері охорони та використання земельних ресурсів спеціалістами держекоінспекції здійснено 164 перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства України. По фактам виявлених порушень до адмінвідповідальності притягнуто 34 особи (в т. ч. 6 посадових) на суму 5,7 тис. грн. На усунення виявлених порушень внесено 121 припис, з яких виконано 63, а решта перебувають на контролі. За засмічення землі побутовими відходами нараховані збитки Костинецькій сільській раді Сторожинецього району, Керстинській сільській раді Хотинського району, Васловіській сільській раді Заставнівського району на суму 5194 грн., які на даний час добровільно сплачені.

Проблемою при підрахунку збитків за засмічення земель є відсутність реальної грошової оцінки земель. При нарахуванні збитків заподіяних державі внаслідок засмічення земельних ділянок районними відділами земельних ресурсів не надається оцінка засмічених земельних ділянок поза межами населених пунктів (хоча в 2006, 2007роках дані довідки надавались) посилаючись на внутрішні вказівки вищестоящих органів Державного комітету земельних ресурсів Держкомзему.

7. Надра

Територія Чернівецької області має досить складну і різноманітну геологічну будову. У структурно-тектонічному відношенні вона поділяється на три частини: північну рівнину – Прут-Дністровську, що є південно-західною окраїною Руської платформи (Волино-Подільська плита), центральну - Передгірську, розташовану між рікою Прут і зовнішнім краєм Буковинських Карпат, що складає південно-східне закінчення Передкарпатського передового прогину, і, нарешті, південно-західну - Гірську, яка входить до складчастої області Карпат.

Рівнинна частина території в межах області представлена Прут-Дністровським межиріччям, що складене масивними товщами осадових порід - палеозою, мезозою і кайнозою, що лежать на глибоко зануреному кристалічному фундаменті.

Передкарпатський прогин, який розділяє складчасту будову Карпат і окраїну рівнинної платформи, за геологічною будовою і геоструктурними особливостями поділяється на дві зони: приплатформну і передгірну.

Приплатформна зона складається з відкладів неогену, предгірна - неогену, палеогену та відкладів верхньокрейдяного флішу. У фундаменті прогину залягають породи палеогою і мезозою.

Гірська складчаста область Карпат складається з кристалічних палеозойських порід та флішових відкладів крейдяного та палеогенового віків.

Найбільш давніми породами в області є палеозойські. У Карпатах вони представлені слюдистими сланцями, вапняками і кварцитами, а на рівнинній платформі - аркозовими пісковиками, глинистими сланцями, вапняками, мергелями, доломітами, глинами, алевролітами.

Мезозойська група - це тріасові, юрські та крейдяні породи. Породи тріасового віку поширені на незначній площі в Чивчинських горах і залягають безпосередньо на кристалічних породах. Вони представлені конгломератами, пісковиками, слюдистими сланцями, доломітами, вапняками. Юрські породи поширені також в Чивчинських горах. Юрські відклади складені вапняками, яшмоподібними породами, діабазами, діабаз-порфіритами і туфо-брекчіями. Відклади крейдяного періоду в області виявлені в Придністров’ї на рівнинній платформі і в Карпатах. На платформі вони представлені пісками, пісковиками, опоками, вапняками, мергелем, а в Карпатах - флішовими утвореннями. Палеогенові відклади розвинуті в межах Передкарпатського прогону та складчастого пояса Карпат у вигляді пісковиків, мергелів, бітумінозних сланців тощо.

Неогенові відклади зустрічаються в Передкарпатському регіоні та в Прут-Дністровському межиріччі. У передгірній зоні прогину неоген представлений пісковиками, конгломератами, алевролітами, глинами, пісками вапнистих відкладів з прошарками і лінзами кам’яної солі та гіпсу.

У платформній зоні прогину і на рівнинній платформі неоген представлений вапняками еолітовими і літотамнієвими, пісками, пісковиками та глинами: у передгірній зоні - пісковиками гіпсо-ангідритами, мергелями, глинами.

Породи попередніх геологічних періодів на території області вкриті наймолодшими серед осадочних утворів земної кори четвертинними відкладами, які займають всю територію області (виняток становить скельні виступи, урвища гірських ущелин в Карпатах). Ці відклади переважно континентального походження - алювіальні і делювіальні наноси, лесовидні суглинки, глини.

Область багата природними ресурсами. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносних родовища (Лопушнянськоє, Чорногузськоє, Красноїльськоє, Шереметьевськоє).

 У надрах є досить багато цінних будівельних матеріалів. У Придністров'ї і в басейні р. Лозина знаходяться значні поклади гіпсу і ангідриду. Північні і східні райони області багаті мергелем і вапняками. У смт. Красноїльськ є перспективне родовище мармуру. На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі.

Розробка родовищ здійснюється переважно відкритим методом, тому головним в охороні надр є забезпечення раціонального використання родовищ. Розроблені надра відносяться до невідновлених природних ресурсів. Основні заходи по усуненню негативного впливу на довкілля є:

- комплексне геологічне вивчення території та удосконалення вивчення родовищ з метою підвищення якості і достовірності підготовки запасів надр;

- раціональний видобуток надр та використання відходів від їх переробки;

- вдосконалення технологій видобутку та переробки надр.

Хвостосховища, шламонакопичувачі, промислові амбари, відвали промислових відходів на території області відсутні. Відходи від буріння та експлуатації бурових нафтових установок вивозяться на територію Івано-Франківської області, м. Надвірна.

Надра Чернівецької області багаті також на мінеральні води, поширення яких пов’язано з певними структурно-гідрологічними зонами. За хімічним складом це, в основному, хлоридно-натрієвого, гідрокарбонатно-натрієво - магнієво-кальцієвого, сірководнево-хлоридно-натрієвого і бромно-хлоридно-кальцієвого складу з дебетом від 15 тис. л на добу до 900 тис. л на добу. Згідно з проведеною паспортизацією мінеральних джерел складений каталог, в якому описано 43 джерела, які за дебетом і якістю придатні для промислового освоєння. На базі мінеральних джерел побудовані і працюють близько 40 цехів з розливу столової води та Будинецький завод мінводи в Сторожинецькому районі.

Брусницьке родовище мінеральних вод представлене сірководневими водами типу “Мацеста” з загальною концентрацією сірководню від 50 до 300 мг/л та лікувально-питною содовою водою типу “Єсентуки – 4” з мінералізацією в межах 2,4-6,6 мг/л.

Мінеральні і питні води Буковини з їх хімічним складом та мінералізацією займають провідне місце в Україні.

За даними перевірок спецводокористування стан підземних вод можна вважати як задовільний, виключення складають локальні осередки забруднення перших від поверхні водоносних горизонтів в межах сільських селітебних зон та промислових об’єктів. Особливо слід звернути увагу на санітарний стан територій міських та сільських сміттєзвалищ, невпорядкованість яких в кінцевому результаті призводить до хімічного і бактеріологічного забруднення підземних вод.

Ресурси питних підземних вод Чернівецької області становлять 405,3 тис. м3/добу, у тому числі розвідані запаси становлять 173,78 тис. м3/добу. Видобуток підземних вод в 2009 році становив 20566,39 тис. м3. Якість вод в основному відповідає вимогам ДСанПіН „Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання” (1996р.). Проте для області характерне незначне підвищення мінералізації, твердості, вмісту заліза.

Режимні спостереження на території Чернівецької області на протязі 2009 року проводились по 14 спостережних свердловинах.

Вцілому, по всіх артезіанських басейнах в природних умовах спостерігалось зниження середньорічного значення рівня ПВ у всіх свердловинах, порівняно із минулорічними значеннями, за винятком свердловини № 000 (силурійський водоносний горизонт), що пояснюється несприятливими метеоумовами (тобто недостатньою кількістю опадів на протязі року).

При формуванні режиму ґрунтових вод важливе значення має три фактори: геологічні умови, кліматичні та метеоумови. За даними метеостанцій річна сумарна кількість опадів була вдвічі менша за сумарну кількість опадів попереднього року та на 200-300 мм менша за норму. Додавши до цього ще й жарке спекотне літо з температурою понад 200С, що призводило до значного випаровування опадів. Від зневоднення водоносних горизонтів потерпало місцеве населення (різко зменшився рівень в криницях).

Екзогенні геологічні процеси. В Чернівецькій області зафіксовано 1467 зсувних ділянок, більшість з яких є тимчасово-стабілізованими давніми зсувами загальною площею 1,57 тис. м2, 70 сельових водотоків. Останні катастрофічні активізації зсувів відбувалися в 1969, 1979 році, навесні 1996 та літом 2008 року. Активність розвитку селів, донної та бокової ерозії контролювалась екстремальними значеннями метеорологічних показників в межах гірської частини області.

Територія Чернівецької області, як і Передкарпаття та Карпати в цілому миттєво відреагувала на екстремальні умови, які склалися під час і після злив 22-27 липня 2008 року. Як результат повені кінця липня 2008 р., виникла значна активізація зсувних процесів в межах Вижницького та Глибоцького районів (сс. Чорногузи, Кам’янка). Загальна площа активізованих зсувних зрушень в межах зазначених населених пунктів становить 210 га при об'ємі зсувної маси - 23 млн. м3.

В гірській частині області (Путильський район) спостерігалася часткова активізація зсувних процесів, але здебільшого поза межами населених пунктів та з незначними об’ємами зрушених мас за винятком зсуву на перевалі Шурдин - 8га.

Решта частини Чернівецької області відреагувала локальною активізацією зсувних явищ в межах давньозсувних масивів. Загалом по області наслідком активізації зсувних зрушень стала деформація близько 215 споруд, з яких 20 було визнано як непридатні до подальшої експлуатації.

Активізація бокової та донної ерозії відмічена в басейнах рік Прут, Черемош, Сирет, Путила, що призвело до часткової руйнації автошляхів обласного та місцевого підпорядкування, підмиву опор і руйнації мостів тощо. Всього виявлено 27 ділянок бокової ерозії загальною довжиною
15,2 п. км.

Роботи по обстеженню територій уражених НЕГП в 2009 році проводились в двох основних напрямках, а саме:

1) продовження роботи в комісіях, деталізація робіт з обліку НЕГП, обстеження зсувних територій катастрофічної активізації в межах населених пунктів;

2) моніторинг небезпечних екзогенних процесів по всій території на ділянках І, ІІ, та ІІІ-ї категорій.

Якісні показники стану розвитку території досліджувались на 4 репрезентативних ділянках ІІ-ї категорії в піврічному режимі. Три режимні ділянки по вивченню зсувів, одна – карсту.

Зсуви

Таблиця 7.1

Адмін. область	Загальна кількість зсувів, шт	Площа зсувів, км2	Кількість активних, шт.	Площа активних зсувів, км2	Кількість активних з попереднього року, шт.	Кількість активних ряд років (вказати в скобках кількість років), шт.	Кількість новоутворених зсувів, шт.	Кількість зсувів, що виявлені в період довивчення території, шт.	Кількість зсувів на забудованій території, шт.	Площа зсувів, км2	Кількість активних зсувів на забудованій території, шт	Площа зсувів, км2	Кількість зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт, шт	Площа зсувів, км2	Кількість активних зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт, шт.	Площа зсувів, км2	Кількість об‘єктів економіки в зоні зсувів, шт.
Чернівецька	1467	760	147	49,1	102	-	3	3	23	338	13	2	-	-	-	-	47

Карст

Таблиця 7.2

Адмін. область	Загальна кількість полів та карстопроявів, шт.	З них поверхневі карстопрояви (воронки), шт.	Площа поверхневих карстопроявів, км2	Кількість активних карстопроявів, шт.	Площа активних поверхневих карстопроявів, км2	Кількість новоутворених поверхневих карстопроявів, шт.	З них підземні карстопрояви, шт	Площа підземних карстопроявів, км2	Кількість міст в зоні карсту, шт.	Кількість об‘єктів економіки в зоні карсту, шт.
Чернівецька	314	314	237	181	49	-	-	-	33	-

Селі

Таблиця 7.3

Адмін. область	кількість селенебезпе чних водотоків, шт.	Площа селенебезпе чних водотоків, км2	Кількість селеутво рюючих осередків, шт.	Загальна площа селеутво рюючих осередків, км2	Місце спостереження селю	Час проход ження селю	Максимальний об’єм захопленого матеріалу, м3	Кількість випадків проходження селів, шт.	Кількість випадків катастрофічного прояву процесу, шт.	Частота повторення селів,	Кількість об‘єктів економіки в зоні сходження селю, шт.
Чернівецька	70	255,54	38	26	Конуси виносів в при гирлових час-тинах селевих водо-токів у басейні р. Путила, Серет, Ч. Черемош	Літо 26-27.08.08	2500	В поточному році не спостерігались	8	-1 раз в 5 років -1 раз в 16 років -1 раз в 100 років	12

Ерозія

Таблиця 7.4

Адмін. область	Кількість ділянок розвитку яружної ерозії, шт.	Виявлених за звітний період, шт.	Кількість ділянок розвитку бокової ерозії, шт.	Виявлених за звітний період, шт.	Площа яружних ерозійних форм, км2	Виявле них за звітний період, шт.	Приріст активної частини за звітний період, пог. м	Площа річкових ерозійних форм, км2	Приріст активної частини за звітний період, пог. м	Кількість розійних форм на забудованій території, шт.	Приріст активної частини за звітний період, пог. м	Кількість об‘єктів економіки в зоні розвитку ерозії, шт.
Чернівецька	71	-	36	-	0,7	0	0	0,03	0	-	-	12

Опираючись на отримані результати робіт на ділянках усіх категорій приходимо до основного висновку, що по всій території області процес активізації зсувних процесів проходив до весни 2010 року (сс Верхні Станівці, Турятка, Щербинці, Стрілецький Кут) з подальшою, на фоні загальної післяпаводкової активізації ЕГП, тимчасовою стабілізацією. Така тенденція розвитку процесів пояснюється аномально-низькими кількостями атмосферних опадів, які пройшли в літньо-осінній період 2009 року. В весняно-літній період 2010 року, після сніготанення та весняно-літніх злив, на території Буковини, як і по всьому Передкарпаттю, очікується подальша активізація зсувних процесів.