Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій (стр. 9 )

Використання та відведення води підприємствами галузей економіки

Таблиця 4.6

Галузь економіки	Використано води	З неї на	Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти
Побутово - питні потреби	Виробничі потреби	всього	У тому числі забруднених	З них без очищення
Електроенергетика	0,035	0,029	0,006	0,006	-	-
Вугільна промисловість
Металургійна промисловість	0,004	0,004			-
Хімічна та нафтохімічна промисловість
Машинобудування	0,090	0,062	0,028	0,001	0,001	0,001
Нафтогазова промисловість
Житлово-комунальне господарство	19,12	10,04	9,08	23,53	9,21	4,870
Сільське господарство	39,87	0,019	7,878	22,86	0,004
Харчова промисловість	0,970	0,113	0,857	0,508	0,113	0,100
Транспорт
Промисловість будівельних матеріалів
Інші галузі

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод

Річка Дністер. Відбір проб поверхневих вод у прикордонній зоні Дністра здійснювався в 2 пунктах спостереження (с. Наславча та м. Могилів-Подільський).

У І-му кварталі в прикордонних пунктах забруднення по азоту загальному досягало 2,5-2,9ГДК. Також було відмічено незначне підвищення показника рН до 8,7 од. (вода «слабо лужна»). Пріоритетними забруднювальними речовинами водного середовища холодної пори були біогенні речовини (сполуки азоту).

У ІІ-му кварталі також спостерігалось перевищення по азоту загальному до 1,5ГДК та залізу - до 2,1ГДК. В минулому році всі показники відповідали нормам.

В ІІІ-му кварталі знову спостерігалось перевищення по залізу загальному до 1,4 ГДК.

В ІV кварталі в листопаді було виявлено незначне підвищення показників БСКп - у 1,2 рази та заліза загального – 1,1ГДК.

В порівнянні з минулим роком якісний стан поверхневих вод басейну в прикордонній зоні погіршився по двох основних блоках забруднень – біогенному та специфічному. Якість вод в даному районі Дністра - «помірно забруднені*».

Характерною особливістю 2009 року була присутність у поверхневих водах певної кількості заліза до значень 2,1ГДК. Перевищення даної сполуки фіксувалося особливо в прикордонних пунктах спостереження.

Річка Пут. В прикордонному пункті спостереження - с. Костичани в кінці року зафіксовано невідповідність по санітарним нормам по показнику БСКп у 1,3 рази. Загалом екологічний стан поверхневих вод р. Прут в прикордонній зоні відповідав нормам вод, призначеним для загальногосподарського використання.

В цілому відмічається покращення якості поверхневих вод у 2009 році (вміст органічного забруднення зменшився у 1,5 рази). Води в річці в прикордонній зоні відносяться до класу «помірно забруднених»*.

Річка Сірет. Дослідження проводилися в прикордонному пункті - с. Черепківці лише у грудні. Всі показники знаходилися в межах норми. Якість води річки належить до класу «чисті»*.

4.3. Якість поверхневих вод

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.

Басейн р. Дністер

За результатами гідрохімічних досліджень, проведених у 2009 році, поверхневі води середньої частини басейну Дністра відносяться до гідрокарбонатно-кальцієвих І-го типу (за співвідношенням основних іонів). Мінералізація менше 1000 мг/дм3, вміст хлоридів, сульфатів, СПАР, фенолів зазвичай не перевищував ГДК. Жорсткість води у Дністровському водосховищі коливалася в діапазоні 2,3-3,9 мг/дм3 (м’які води).

Природні чинники формування якості вод Дністра

У І-му кварталі відмічалася суха морозна погода (сформовані снігозапаси були меншими за норму і в середньому склали 30% норми). В березні показник азоту загального збільшився до 1,4ГДК в пункті спостереження с. Митків. Показник жорсткості на протязі кварталу коливався в діапазоні 3,5-6,7 мг-екв/дм3 (від помірно твердих до твердих).

Пріоритетними забруднювальними речовинами водного середовища холодної пори були органічні сполуки (за показником БСКп) та біогенні речовини (сполуки азоту).

Якісний стан поверхневих вод р. Дністер та Дністровського водосховища погіршився. В аналогічний період минулого року всі показники відповідали нормам.

Характерним для ІІ-го кварталу було деяке підвищення показників органічного забруднення у передлітній період - на питному водозаборі с. Митків – у 1,5 рази. На початку літа показник розчиненого кисню почав опускатися до позначки 8,88 мг/дм3, що свідчило про початок «цвітіння води». В порівнянні з аналогічним періодом минулого року у 1,5 рази збільшилася кількість органічного забруднення. В минулому році всі показники відповідали нормам.

Якісний стан Дністра у ІІ-му кварталі погіршився по показниках органічного забруднення та залізу (збільшення у 1,5-2 рази).

ІІІ квартал відзначався літньою меженню з маловодною фазою водності. Загалом спостерігалася сонячна погода з дефіцитом опадів. В свою чергу це вплинуло на застій в поверхневих водах органіки, надлишок якої спостерігався в басейні (досягала значень - 18 мгО2/дм3 по нормах ХСК та 4,5 мгО2/дм3 – по БСКп). Показник розчиненого кисню опускався до позначки 6,4 мг/дм3 (абсолютна відсутність опадів в серпні).

В ІV кварталі річкові води були розбавлені інтенсивними опадами в середині осіннього періоду. В даний час було відмічено покращення в розрізі основних забруднювачів - біогенних та специфічних. На водозаборі м. Чернівці (с. Митків) органічне забруднення в жовтні досягло значень по БСК5 5,1 мгО2/дм3 та ХСК 16,5 мгО2/дм3. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року ситуація залишилася незмінна – в поверхневих водах була присутня певна кількість органіки.

В порівнянні з аналогічним періодом минулого року відзначалося покращення в частині біогенного забруднення (вміст азоту зменшився у 3,7 рази).

Висновки по басейну р. Дністер:

В басейні Дністра у 2009 році відмічалося погіршення показників органічного (до 1,7 разів) та біогенного забруднення (до 2,9ГДК), влітку розчинений кисень опускався до значень 6,4 мгО2/дм3. На Дністровському водосховищі характерним було підвищення показника заліза загального на протязі цілого року до значень 2,1ГДК.

В порівнянні з минулим роком якісний стан поверхневих вод басейну погіршився по трьох основних блоках забруднень – органічних, біогенних та специфічних. Якість вод варіює між «помірно забрудненими*» і «забрудненими*».

Пріоритетні забруднювальні речовини водного середовища

роки були досить контрастними для басейну річки Дністер, так як у 2008 році пройшов катастрофічний паводок, який і сформував основну картину якості поверхневих вод басейну та її наслідки у другому півріччі. В 2009 році навпаки - спекотне літо та відсутність значних опадів в басейні в період липня - вересня. Тому об’єктивно оцінити покращення чи погіршення можливо лише для холоднішої пори року (зима – весна).

Характерною особливістю 2009 року була присутність у поверхневих водах певної кількості заліза. Дана тенденція не носила локального характеру, скоріше вона стала правилом, аніж виключенням у цьому періоді. Перевищення даної сполуки фіксувалося на Дністровському водосховищі та прикордонних пунктах спостереження (див. Графік 1).

Крім того, характерним забруднювачем для вод Дністра залишається органічне забруднення – вплив житлово-комунальних стоків (за показниками БСК5, БСК20 та ХСК, див. Діаграма 1) та біогенні речовини (сполуки азоту), що є наслідком неефективного ведення сільського господарства в прибережних зонах басейну.

Графік 1

Діаграма 1

Графік 2

Графік 3

Графік 4

Басейн р. Прут

В зв’язку зі скороченням програми моніторингу неможливо дати ґрунтовну оцінку змінам якості поверхневих вод, що відбулися в басейні.

Періодично спостерігалося забруднення органікою (до 1,3 разів) в с. Магала (місце скиду стічних вод) та азоту до 1,2ГДК. Загалом екологічний стан поверхневих вод р. Прут відповідав водам, призначеним для загальногосподарського використання.

У другій половині року покращення в басейні спостерігалося в розрізі біогенного забруднення, його вміст зменшився у 1,5 рази.

Висновки по басейну р. Прут:

В басейні Прута поверхневі води відповідають призначенню загальногосподарського використання. В зимовий період спостерігалося незначне забруднення органікою в місцях значних скидів стічних вод та біогенними речовинами. Інші показники знаходилися в межах норми.

В цілому відмічається покращення якості поверхневих вод у 2009 році в усьому басейні (вміст органічного забруднення та специфічних речовин зменшився у 1,5 рази). Води в річці нижче м. Чернівці відносяться до класу «помірно забруднених»* (на питному водозаборі Прута – «чисті» *).

Річка Сірет.

Дослідження проводилися в пункті спостереження м. Сторожинець (водозабір) лише у грудні. Всі показники знаходилися в межах норми. Якість води річки належить до класу «чисті»*.

В порівнянні з минулим роком якісний стан поверхневих вод р. Сірет не змінився - вода вважається чистою, оскільки відповідає нормам по всім показникам.

* - оцінка проведена за показником органічного забруднення відповідно до методики