Інтегровані заняття в початкових класах (стр. 3 )

- Що значить сплести віночок? (оволодіти цілою наукою знань)

Ребус

’’А

(гра)

Інтелектуальна гра

(Записати потрібні букви о або и)

Він...ч...к в...т... – ж...ття люб...т... .

Отже, тема сьогоднішнього уроку: “Віночок вити – життя любити”. І ми дізнаємось, яка це наука – сплести правильно віночок. А також зрозуміємо значення кожної квітки і стрічки у віночку.

Евристична бесіда

Дуже багато народних звичаїв, обрядів, ритуалів, повір’їв, пов’язаних саме з вінком. Він – невід’ємна частина українського національного костюма. Це не тільки прикраса, це – оберіг, таємничий “знахар душі”. У ньому, вірили люди, є сила, котра болі знімає, здоров’я додає.

- Коли дівчата одягали віночок?

- З яких квітів його плетуть?

- Які стрічки пов’язують? Чому?

- Яке значення мають певні квіти у віночку?

Робота з наочністю:

а) дівчата у різноманітних вінках;

б) квіти, з яких можна плести вінки;

в) показ готових сплетених вінків.

Розповідь учителя

Історія українського вінка сягає в далеку давнину. Упродовж року, особливо на свята, дівчата прикрашали волосся квітами та стрічками. Причому живими квітами влітку, а взимку зеленим листям барвінку та калиною. За давніми звичаями в Україні, закінчуючи жнива, жінки-селянки, дов’язуючи останнього снопа, плели два вінки з жита і пшениці, прикрашаючи ними голівки молоденьких дівчаток, і гуртом з піснями йшли до господаря ниви на частування. На свято Івана Купала плели вінки з польових квітів, опускали їх на воду, щоб дізнатися, з якого боку слід чекати судженого.

Колись віночок плели так. Кожен віночок мав 12 квіток. Про те, які це квіти, їх значення та місце у віночку ми зараз дізнаємось.

(Розповідь чергується з практичною роботою учнів [заплітанням вінка], віршами, піснями, загадками та легендами).

1. Деревій – посідає у вінку найпочесніше місце. Його вплітали до віночка першим. Ці біленькі дрібненькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, яку називають деревцем. Коли квітки зацвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця квітка, вона завжди цвіте. Тому люди вплели її до вінка, як символ нескореності.

2. Ромашка – наймолодша у вінку. Вона дає людям здоров’я, доброту і ніжність.

Учень. Дрімає всесвіт на травиці,

Підперши зіркою щоку,

Стоїть по пояс в Україні,

Ромашка в білому вінку.

Учень. Радіє ромашка,

Мов квіточка пташка,

Розметнула крила,

Радосинь зустріла.

Калина

Учень 1. Загадка. У лісі на горісі червона плахта горить.

Учень 2. Загадка. Сидить дід над водою з червоною бородою. А хто йде, не мине, за борідку ущипне.

Так, це калина. Цвіт її вплітаємо у віночок поряд з ромашкою. Це символ краси та дівочої вроди, символ України. Це ще й ліки від простуди та інших хвороб.

Учень 1 (вірш)

У калиновім гаєчку,

Соловейко звив гніздечко,

Усміхається калина,

Ллється пісня солов’їна.

Учень 1 (вірш)

- Беріте калину, червоні корали,

Ці кетяги сонце і небо ввібрали,

Напоїть матуся калиновим чаєм,

Недугу ураз, як рукою, знімає.

Пісня “Ой є в лісі калина” (співають учні)

Барвінок – це дивна квітка. Вона зберігає свій дивний колір навіть під снігом. Цілий рік люди шанують барвінок, вважають його символом життя. Барвінком прикрашали святковий стіл, з нього плели весільні букетики. Взимку відвар барвінку пили від простуди. Барвінок – символ хлопця. Це завжди вродливий, ставний парубок. Барвінок - рослина добра, захисник.

У народі живе чудова легенда про походження рослини. Діялося це тоді, коли турки і татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги у село і винищили там усіх людей. Лише один парубок і дівчина сховалися у лісі. Але і їх знайшли бусурмани. Парубка люті зайди зарізали, а дівчину задушили. От із парубочої крові і виріс барвінок у лісі. Тому і належить у квітнику за барвінком доглядати, насамперед, дівчині.

Відомий барвінок як і приворотне зілля. Казали, що ця рослина оберігає від нечистої сили і чаклування. Барвінок вішають над дверима й вікнами, щоб злі духи не проникали в дім.

Учениця. Цвіти, барвіночку,

Стелися листочком.

Прийди, козаченьку,

Не сам, з товариством.

Прийди у неділю,

Прийди в понеділок,

Як зацвіте м’ята,

Хрещатий барвінок.

Учениця. Барвінку хрещатий,

Буяй біля хати,

Буду тебе поливати,

Цвіт блакиті шанувати.

Любисток і васильок – за народним повір’ям, колись вони були птахами, які вчили людей любити один одного, бути щирими у розмовах. Коли ж померли, то проросли двома пахучими рослинами – любистком і васильком. Люди люблять їх не лише за пахощі, а й за лікарські властивості. Їх використовують, миючи волосся, купаючи діточок, ними освіжають домівки. Тому у віночку це символ людської відданості, вміння бути корисним.

Учень. Край вікна любисток

Пророста весною,

Тягнеться до сонця голубе стебло

Заросла стежина

Рутою травою,

Де моє дитинство вперше зацвіло.

Чорнобривець – у давнину майстри-шевці шили красиві жіночі чобітки з яскраво-червоними халявками і чорними голівками. І називали їх чорнобривцями. У віночку це – символ вроди.

Пісня: “Чорнобривців насіяла мати”.

Чорнобривчиками ще називають красивих чорнявеньких хлопчиків. Люди говорять про такого: “Гарний, як чорнобривчик”, а мама зве сина: “Чорнобривчику мій”.

Безсмертник – дарує нам здоров’я. Через те і славлять цю квітку у піснях. У віночку це символ довголіття.

Цвіт вишні або яблуні – символ материнської любові.

Учень. Поблискують черешеньки

В листі зелененькім,

Черешеньки ваблять очі

Діточкам маленьким.

Дівчаточко і хлоп’яточко

Під деревцем скачуть,

Простягають рученята

Та мало не плачуть.

Раді б вишню з’їсти,

Та високо лізти,

Ой, раді б зірвати,

Та годі дістати!

“Ой вишеньки-черешеньки,

Червонії, спілі,

Чого ж бо ви так високо

Виросли на гіллі!” –

“Ой того ми так високо

Виросли на гіллі, -

Якби зросли низесенько,

Чи то ж би доспіли?”

Пісня: «Мамина вишня» або «Цвіте черешня в мами на городі».

Танок 1) Коло хати вишні зацвіли, Кругом хати танок повели, Світись, наша хатонько, Ясен цвіт, Цвіти, наша рідная, Поки й світ.

2) Стали вишні хату наряджать, стала хата вінець надівать. Світись, наша хатоньоко, Ясен цвіт, Цвіти, наша рідная, Поки й світ.

Ружа, мальва, півонія – в народі кажуть, що колись Ружа була дуже вродливою дівчиною як і її сестри – Мальва та Півонія, лікували людей від сердечних хвороб. І якось прийшов до них вітер-зимовій. Постукав у двері і питає:

- Чи тут живуть дівчата-красуні, що людей лікують, здоров’я дають?

- Тут, - відповіла Ружа.

- То впустіть до хати.

- А хто ти будеш?

- Той, хто гори верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.

- А чи не завдасиш нам шкоди?

- Ні.

Відчинила Мальва, і влетів до хати вітер-зимовій.

- На що скаржишся, - запитала Півонія?

- На безсилля з Морозом боролися.

- А чи добре щось ти зробив людям?

- Ні.

- То чому ж тобі співчувати?

- Тому, що я хворий.

- Але ж ми тільки добрим людям допомагаємо, відповіли дівчата.

Тоді дмухнув Зимовій на сестер і перетворив їх на квіти. А людина навесні висадила їх у квітник: мальву – біля вікна, півонію – до води, ружу – до сонця. Відтоді це символи віри, надії, і любові. А ще ці квіти запобігають серцевим хворобам.

Учень1.

Палахтіє Мар’їн корінь

В п’янких пуп’янках півоній

Ой, пестливі пахощі,

Полохливі пахощі.

Учень 2.

Ружі тендітна краса

В пелюстках тремтливих роса

Люблю я цю ружу живу,

Ніколи її не зірву.

Учень3.

Від мого віконця

До самого сонця

Стеле мальва стежку,

Квіткову мережку

Волошка – про неї існує багато легенд. Одна з них така. Покохали колись селянський син Василь та русалка одне одного. І все було добре в них. Але не дійшли згоди, де жити. Василь умовляв її залишитися на землі, а русалка кликала коханого на скромну квітку, що кольором нагадує голубе плесо води. Волошка – символ кохання.

Учень.

Витають у пшениці

Синьо-жарі птиці

Сяють злотом колоски,

Синім цвітом волошки.

Незабудка – символ хорошої пам’яті.

Учень.

Незабудка здавна знана,

Квітом люби мене звана.

Діти ж цвіт у завиточку

Ще назвали риб’є очко.

Мак – він дає дитині сон. А ще кажуть: мак – символ крові невинно вбитої людини. Тим – то мак вплітають у вінки тим, у кого хтось із рідних загинув чи помер.

Ця квітка – символ печалі.

(Показую малюнок солдата у полі маків)

Учень (вірш).

Ну й мак же красивий зацвів серед поля!

Такий, що повз нього не пройдеш ніколи.

Мурашки спинялись, і коники клякли

Од тої краси незвичайного маку.

І навіть завжди заклопотані бджоли

Літали повільно над маком по колу.

А макові – що? Ну вродився такий.

Красою пишатись йому не з руки.

Тай він не пишався, а всім усміхався

І з кожним привітно і чемно вітався.

І кожний лиш кращого макові зичив,

І всім веселіше ставало утричі!

І все, що стрибало й повзло-заспівало.

Бо знали чудово,

Що добрій красі,

Не заздрять,

А тільки радіють усі.

Починали уквітчувати голівку віночком дівчатка з трьох років. Перший вінок для дівчинки плела мама. Купала його в росах сім днів, сушила, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, ромашка серце заспокоювала.

У чотири роки плівся інший віночок. Кінчики квіточок неодмінно розчісувались. Вплітали безсмертник, листочки яблуні.

У віночок шестирічної дівчинки вплітався мак – він оберігав спокійний сон та ясну думку.

Для семирічної дівчинки плели віночок із семи квітів. Уперше вплітали до нього цвіт яблуні. Батько торкався голівки донечки з віночком і промовляв: «Мати-яблуне, дядино моя, дай донечці моїй здоров’я і долю красну.» В центрі віночка було гроно калини, символ дівочої краси.

Крім квітів, у вінок вплітають стрічки. Люди вірили в їхню магічну силу. Стрічки оберігають волосся від поганих очей. Вимірювались вони довжиною дівочої коси, щоб сховати її.

Світло-коричнева стрічка – символ землі-годувальниці.

Жовта стрічка – символ Сонця.

Світло-зелена – символ краси і молодості.

Блакитна чи синя – символ неба і води.

Жовтогаряча стрічка – символ хліба.

Фіолетова – символ душевності.

Рожева – символ достатку.

Біла – символ пам’яті про померлих. На лівому боці її вишивали сонце, на правому місяць.

Називали віночок дуже гарно “Пісня Землі”

Учень (вірш).

У цвіті вишневім,

У колосі жита,

У кетягу калини,

У винограднім гроні,

У дереві кожнім

І в кожнім зелі – голос Землі!

Віночки – обов’язковий атрибут майже всіх свят: Івана Купала, весілля, вечорниць, обжинків, зустрічі весни і т. п.

В зв’язку з цим складено багато віршів, пісень, хороводів, танців. Якщо діти беруться за руки і стають у коло, то кажуть, що вони стають віночками. Віночок – це коло найдружніших, найспівучіших дітей.

Учні (вірші)

Вийди, вийди, Іванку,

Заспівай нам веснянку,

Зимували - не співали,

Весни дожидали.

Весно, весно, наша весно,

Та що ж ти нам принесла?

Старим бабам – по кілочку,

А дівчаткам – по віночку.

Звила ж я віночок вчора

Звечора, звечора

З зеленого барвіночку

Та й повісила на кілочку.

Учні (пісня)

А в кривого танця

Та й не виведу кінця.

Треба його та й виводити

Кінця – ладу ізнаходити

Треба ж його вести

Та віночок плести

Веду, веду та й не виведу,

Плету, плету та не виплету

Ой вінку, мій вінку

Хрещатий барвінку.

Ой я тебе плела вчора

Та ще вчора ізвечора.

Повісила тебе

На золотім кілочку,

На золотім кілочку

На шовковім шнурочку.

Дівчинка: (вірш) Танець (з віночком)

Ой, хрещатий барвіночок.

Рясно так цвіте!

Не журися, люба мамо,

Бо – дочка росте!

Ти стелися, барвіночку,

У нас у садку:

На купального Івана

Буду я в вінку…

Я з дівчатками надвечір

Вийду до води,

Мій вінок на сині хвилі

Я пущу пливти.

Пливи, пливи, мій віночку,

Барвінковий цвіт,

У далекий невідомий,

У казковий світ.

Пливи, пливи, мій віночку,

Рівно по воді:

Все, що я не загадаю,

Збудеться тоді.

Гра "Впізнай рослину"

Учні працюють з роздатковим матеріалом. В одну кишеньку вкладають назви квітів, які вплітають до віночка, а в іншу кишеньку – назви дерев.

Робота з підручником (с. 108)

- Яка зайва квітка у віночку? Чому?

Підсумок уроку

- Скільки квіток має бути у вінку? Які?

- Як називається віночок?

Тема. Два кораблі.

Зінтегровано

Основи здоров’я. Тема. Спортивні ігри.

Київщинознавство. Тема. Захисники Вітчизни.

Мета. Поглибити знання про захисників Вітчизни, прищеплювати любов, повагу, гордість за нашу країну, за наш український народ. Вчити у майбутньому бути справжнім захисником Батьківщини, сприяти згуртованості дитячого колективу, виховувати дружбу, взаєморозуміння, повагу, розвивати фізичні здібності, кмітливість та спритність.

Обладнання Жовті і голубі прапорці, малюнок кораблів, 2 стільці, таблички з написами назв команд, 2 склянки, 2 ложки, 2 тарілки, батон, варення, канат, повітряні кульки, призи.

Хід та план заняття

Організація класу до роботи

Оголошення теми і мети

(Протягом заняття використовую наочність)

Вступне слово вчителя

Дорогі друзі! 6 грудня – День Української Армії. До цього свята мають відношення і наші хлопчики, як підростаюче покоління захисників Батьківщини, миру, благополуччя.

Сьогодні наші хлопчики відправляться у далеке уявне плавання на двох кораблях. (Створюю 2 команди хлопчиків).

Гра-подорож у далеке плавання

Отже, ми відправляємось у далеке плавання.

Шум моря (губами. Всі ш-ш-ш-ш)

Для цього ми повинні не лише удосконалювати команди, а й спорядити свій корабель.

Вам, шановні члени екіпажів (звертаюсь до хлопчиків), потрібно витримати декілька випробувань, щоб ваше плавання було щасливим..

Після кожного випробування команда-переможець отримує жовтий прапорець, а інша – голубий. В кінці гри по цих прапорцях ми побачимо, яка команда була кращою.

Конкурс

Потрібно: 2 стільці для команд, таблички з написами, «Капітан», «Боцман», «Штурман», «Кок», «Юнга», інші – моряки.

(Для кожної команди окремо)

Завдання: оббігаючи стілець, потрібно взяти на ньому табличку з написом і приколоти на грудях.

Хто перший виконав – той переміг.

(Пояснюю значення слів: штурман, кок, юнга, боцман.)

Конкурс (Гонг)

Капітан Врунгель говорив: “Як яхту назвете, так вона і попливе”.

Цей конкурс – для капітанів.

Скласти назву для свого корабля.

(Із окремих частинок скласти малюнок і прочитати назву свого корабля, читати допоможе вчитель)

Хто швидше	“Чорноморець”
“Бригантина”

Конкурс

Є назва, є команди. Потрібно корабель заправити. В цьому конкурсі беруть участь юнги.

(Естафета з водою: із склянки в тарілку)

Конкурс

Яка команда найсильніша?

Перетягування каната.

Конкурс

Для коків

Хто більше з’їсть батона, розрізаного по довжині і густо намазаного варенням за визначений час.

Конкурс

СОС. Пробоїна на кораблі.

Чотири (або всі) члени екіпажу стають спиною один до одного, беруться попід руки. Повинні сісти і витягнути ноги (затулити пробоїну), піднятися і т. д. за визначений час.

Конкурс

Конкурс для болільників.

Повітряну кульку перекинути (за визначений час) на “палубу” суперника, але щоб кулька не вилетіла в “море”.

Конкурс

Яка команда краще танцює танець “Яблучко”.

Підсумок уроку

Рахуємо прапорці.

Нагороджуємо переможців

Відпливаємо в море: ш-ш-ш-ш

Робота з наочністю

Сказати, чому це справжні моряки.

(Вони можуть бути військовими, а можуть просто виловлювати рибу чи перевозити вантаж).

Тема. Зимові свята (Миколая та Андрія)

Зінтегровано

Київщинознавство. Тема. Свята, звичаї обряди.

Українське читання. Тема. Урок позакласного читання.

Мета. Поглибити знання дітей про зимові свята нашої місцевості. Розвивати образне мислення. Прищеплювати любов і повагу до нашого народу, його традицій та обрядів.

Розширити кругозір дітей, збагатити знаннями про видатних релігійних пророків Святого Миколая та Андрія. Розвивати пам'ять, увагу, творче мислення.

Розкрити поняття любові до ближнього, добродійства. Відтворити обряди проведення свята Миколая та Андрія, показати їх красу, виховувати бажання впроваджувати і оберігати народні звичаї, розвивати усне мовлення, викликати у дітей бажання робити добро, виховувати почуття любові до традицій рідного краю.

Матеріал до заняття. Ікони із зображенням Святого Миколая, Андрія, калита, легенди, вірші, дерево доброти, прислів’я та переказки, прикмети, кулінарний рецепт “Миколайчики”, сюжетний малюнок “Андріївські вечорниці", вірші, прислів’я та приказки, калита, гостинці, ікона “12 апостолів”, ікона Миколи Чудотворця.

Хід та план уроку

Організація класу до уроку

Діти, сьогодні в нас виховна година буде цікава і весела. Приготуйтесь, будь ласка, уважно слухати і, при потребі, допомагати мені.

Вступна бесіда

- Які ви знаєте пори року?

- Яка зараз пора року?

- Які зимові свята ви знаєте?

(Новий рік, Різдво Христове, День Збройних Сил України (6 грудня), День Святого Валентина, Стрітення, Сави, Варвари, Миколи, Андрія тощо).

Кожне свято по-своєму цікаве та веселе.

Взимку нема роботи на полі, на городі. Отже, і посвяткувати та пожартувати можна довгими зимовими вечорами.

Оголошення теми і мети

Про кожне свято можна говорити багато цікавого. Але сьогодні ми зупинимось лише на двох із них: це день Святого Миколая та Андрія. Кожен з цих свят ми відзначаємо у грудні.

Евристична бесіда

- Якого числа ми відзначаємо день Святого Миколая? (19 грудня)

- Що ви знаєте про це свято?

- Чому його чекають діти?

- Кому з вас Святий Миколай залишав подарунки під подушкою?

Доповнення учителя

19 грудня в сиву давнину український народ відзначав день Святого Миколая. Цей день був особливо урочистим. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.

В Україні, особливо в західних областях, до цього дня добре готувались. Ввечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку.

Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки, ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все.

Крім того, в школах влаштували цікаві вистави, де головною дійовою особою був Святий Миколай.

Нерідко у нього були янгольські крила. Він мав довгу бороду, а в руках тримав соснову гілочку, обвішану цукерками. Вручаючи гостині, святий нагадував малечі про все добре і погане, зроблене нею за рік.

Читання легенди “Дитинство Святого Миколая”