Інтегровані заняття в початкових класах (стр. 5 )

Прислів’я

Не плюй в криницю,

Знадобиться води напиться.

Загадка

В проваллі глибоко виблискує око.

(криниця).

Ознайомлення з рослинами-символами України

Багато рослин, які ростуть на нашій землі, здавна полюбилися людям. Про них мова піде зараз.

- Які ви знаєте рослини-символи?

(Калина, верба, рута, м’ята, соняшник, тополя, любисток, мальва, барвінок, чорнобривці, незабудки, ромашки – це головні. Але є ще інші рослини-символи).

- Чому їх називають символами?

(Бо ростуть на нашій землі, люди вірять в їх чудодійну силу. Вони красиві, їх використовують при певних обрядах, на свято).

Калина

З давніх-давен калина коло хати – найперша й найвизначніша ознака українця, символ рідної землі, батьківської хати, невмирущості роду людського.

Тому-то коло хат садять калину, щоб не перевівся рід.

А ще калина символізує дух боротьби та національну незалежність. Народ оспівує це в піснях:

Гей, у лузі червона калина,

Гей, гей засмутилася…

А ми ж тую червону калину,

Гей, гей, та піднімемо.

А ми ж свою славну Україну,

Гей, гей, та розвеселимо.

Калинка

Народний переказ.

Дівчинка йшла лісом і знайшла маленький кущик у затінку. Вона обережно викопала його і пішла додому. Дорога була далека. При ній не було ні дерев, ні кущів. І вирішила дівчинка посадити той кущик при дорозі. І аж з дому воду носила, щоб поливати. Підріс кущик, зазеленів, повеселішав. А навесні зацвів білим цвітом. А восени зачервонів спілими кетягами. Назвали цей кущик калиною, на честь дівчинки, що його посадила.

Колискова Баю, баю, баю Дровець нарубаю Чай з калини наварю І дитину напою Ой повішу колисочку Та на калиночку, Буде вітер колихати Малу дитиночку.

Кущ калини під вікном – оберігає затишок і благополуччя. Пучок калини над дверима в хаті, біля образу, - оберіг від усього злого.

Загадка

За хатиною в садочку

У зеленому віночку

Та в червоних намистинках

Стала, наче молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти:

За намисто кожен – смик!

Та й укине на язик.

Зветься ж ця рослина –

Червона … .

Тече вода з-під явора Яром на долину Пишається над водою Червона калина

Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась Дівчина-дитина.

Верба – символ України

Верба

(Легенда)

Одна жінка вдень жила зі своєю сім’єю, а на ніч перетворювалася у вербу. Аж ось про це дізнався її чоловік, узяв та й зрубав вербу тоді, тоді й жінка померла.

І тільки материнська любов продовжувала жити в цьому дереві.

Зроблена з верби колиска заколихувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку з пагінців старої верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати.

Народне побажання

Будь високий, як верба,

а багатий, як… (земля)

Добери приказку з правого стовпчика
Хто дуже любить розпускати небилиці, то про нього кажуть:	Куди не повернеться, то за ним золоті верби ростуть.
Хто завжди зіпсує справу, то про нього кажуть:	У нього груші на вербі ростуть.

Цікавинки

1). Верба край городу – відверне шкоду.

2). З трухлявої верби брали землю для вазонів, щоб дух добрий був в оселі.

3). Під вербою діти водять хороводи, щоб так швидко росли, як верба.

4). Верба має лікувальні властивості.

Відваром з молодого гілля лікують опіки.

З неї виготовляють різні маси та настойки від багатьох недуг.

Верба – це рослина символ.

Її садять біля криниць, щоб вода була чистою.

Прислів’я

Без верби і калини

нема України.

Барвінок і Мальва

(Легенда)

Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кандиби. І сподобалась вона славному сільському парубкові. Під час одного із спустошливих набігів турки захопили село, в якому жила Мальва. Загинув її батько, порубаний мечами. Матір у полон забрали, а Мальві з парубком якось удалось втекти до лісу. Вони виріши помститися ворогам і взяли в руки зброю. Слава про сміливих молодих людей пішла по всій окрузі. Але підступний злий зрадник видав їх і турки, порубавши тіла Мальви та парубка на шматки, розкидали їх по лісі. З кожного шматка тіла Мальви виросли яскраво-червоні квіти, які й назвали Мальвами.

А де впали краплі крові парубка, то на тому місці виросли ніжні квіточки голубого кольору з повзучими стеблами. Рослинку цю люди назвали барвінком. Раніше його використовували, як захист від злих сил. Зараз ця рослина широко використовується в народній медицині для виготовлення ліків від багатьох хвороб.

Ним прикрашають весільний коровай, квіти барвінку дівчата вплітають у свої вінки. Люди шанують барвінок за красу, цілющі властивості.

Хитромудра загадка

Блакитні квіти, як джерельця,

А кожна по п’ять пелюсточок,

Розлогі хрещаті стебельця

Відразу з кількох гілочок

І взимку він теж зеленіє

Народ його любить завжди

От хто ж відгадати воліє

Ключ загадки скраю знайде!

Лічилка

У садочку барвінок,

На барвінку – втінок,

Заберімо втінок, вирвемо барвінок

Народні порівняння

В’ється, як барвінок

Зелена, як барвінок.

Чорнобривці

(Легенда)

Чорнобривці називають у народі по різному: жовтяки, оксамитки, бархатки, бо яскраві суцвіття виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних та золотистих, жовтих, оранжевих, червонясто-коричневих барв.

Найбільш поширена назва цих квітів – чорнобривці.

Їхня назва пов’язана зі старовинною легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халявки та чорні голівки – чорнобривці.

Чорнобривчиками мами називають своїх маленьких чорнявеньких синочків: Вони говорять: “Ходи до мене, чорнобривчику мій”.

Материнка

(Легенда)

Жили на світі хлопчик і дівчинка. Життя їхнє було веселим і безтурботним, бо зігрівала його любов і ласка доброї ніжної матері.

Та несподівано горе спіткало родину: занедужала і злягла матуся. Більше вона не підвелася і незабаром померла. Засипали неньчину труну сирою землею, і зосталися діти сиротами. Щоденно ходять вони на могилу, плачуть, благають матір встати, повернутися до них, бо тяжко живеться сиротам.

Одного разу, побиваючись за матусею, помітили діти, що на могилі виросла ніжна запашна квітка. Вони подумали, що то вісточка для них від матусі в образі квітки, і назвали її материнкою.

Як з’явився у лісі ряст

(Легенда)

В одному пралісі жила відьма. За ніч вона наїздиться на мітлі, а вдосвіта повертається до своєї хатини, щоб заховатися від людських очей і відпочити. Лишень задрімає – вже півень починає кукурікати і не дає відьмі спати. Розсердилася вона на півня і перетворила його на квітку рясту, за своєю формою схожою на голівку півня.

Інша легенда розповідає, що напровесні летіли над лісом жайворонки, посварилися між собою та почали битися. Билися так, що аж чуби свої погубили. Попадали на родючий лісовий ґрунт і попроростали гарними лісовими квітками, зовні схожими на чубчики жайворонків.

Розгадування ребуса

(вінок)

в + і + н + ок

Заключна бесіда

Так, вінок. Квіти, про які ми щойно говорили, дівчата вплітають у свої віночки. Як плести вінок – це ціла наука. На інших заняттях дізнаєтесь про це.

Підсумок уроку

- Над якою темою працювали?

- Звідки до нас прийшли перекази та легенди?

- Про що ви слухали легенди сьогодні?

(Про землю, птахів, рослини, які є символами України).

Завдання додому

Прочитати нову легенду на дану тему.

Додаток.

Кросворд (до підсумка) пісня, калина, мова – перлина українського народу.

1. “Колискова …, колискова –

то найперша материна мова”.

(Микола Сингаївський)

2. Прилетів мій … здалека,

з вирію, з далекого краю.

(Василь Скуратівський)

3. “… стелиться низенько,

не клякне в приземку стебло.

Чи не тому в барвінку, ненько,

і взимку листя зелененьке,

що від землі бере тепло?”

(Василь Василенко)

4. В лісі вирізана

гладенько витесана,

співає заливається,

як називається?

5. І … вишиваний

на щастя на долю дала

(Андрій Малишко)

6. “А волошок, маку скільки!

материнка, сокирки,

і дзвіночок, і васильки –

все нам добре на …

(Катерина Перелісна)

7. Як одна-єдина в світі для людини є рідна мати, так і одна є для неї рідна…

			1	п
			2	е
		3		р
4				л
5				и
		6		н
	7			а

Тема. Обережно! Вогонь – не гра