Урок 1. Тема: Розчин і його компоненти. Розчинність, її залежність від різних факторів. Класифікація розчинів (стр. 2 )

На попередньому уроці ви проводили розчинення калій гідроксиду і амоніачної селітри у воді та розв´язували проблему:

Проблема: Чому при розчиненні лугу температура розчину зросла, а при розчиненні амоніачної селітри температура помітно знизилася?

Розв’язання проблеми: Коли кристалики солі потрапляють у воду, їх „атакують” полярні молекули води, котрі відповідним чином орієнтуються навколо позитивно і негативно заряджених йонів кристалічних решіток. Диполі води притягуються до йонів і „виривають” їх з вузлів кристалічних решіток. Утворюються нестійкі комплекси – гідрати, тобто йони, окутані диполями води. Цей процес називається гідратацією. При розчиненні відбуваються два процеси: перший – руйнування хімічних зв´язків у кристалічних решітках, при цьому енергія поглинається. Другий – утворення міжмолекулярних зв´язків при гідратації, при цьому енергія виділяється. Як ви думаєте, чому при розчиненні лугу розчин розігрівається?

Прогнозована відповідь учнів: Мабуть, тому, що при гідратації виділилось енергії більше, ніж витратилося на руйнування хімічних зв´язків, тому надлишкова енергія виділилася в навколишнє середовище і розчин розігрівся.

- А як ви думаєте, чому при розчиненні амоніачної селітри розчин охолоджувався?

- Мабуть, тому, що при гідратації виділилося енергії менше, ніж необхідно для руйнування кристалічної решітки солі, тому додаткова енергія вбирається з навколишнього середовища і розчин охолоджується.

- Пригадайте, про що свідчить ознака виділення або поглинання тепла під час якогось процесу?

- Виділення або поглинання тепла – це ознака хімічної реакції. Отже, розчинення – це хімічний процес.

- А чи відбувається при розчиненні утворення нових речовин в даному досліді?

- Ні.

- То чи буде розчинення фізичним процесом?

- Так.

Висновок: Отже, розчинення – це фізико-хімічний процес.

2. Робота в групах гетерогенного складу.

Давайте пригадаємо, під яким девізом ми працюємо в групах:

„Я вчу, щоб навчити іншого. А ти вчишся для того, щоб навчити мене. В результаті ми знаємо удвічі більше”

Правила роботи в групі:

1. Сидимо колом.

2. Розмовляємо тихо.

3. Висловлюємось по черзі.

4. Не перебиваємо інших, а уважно слухаємо.

5. Допомагаємо один одному.

6. Не критикуємо іншого, так як кожна думка має право на існування.

Завдання: обговорити питання теми згідно плану, доповнити опорні схеми.

План.

1. Що таке розчин, який його склад?

2. Як класифікуються розчини за :

- агрегатним станом;

- кількістю розчиненої речовини;

- досягненням розчинності?

3. Що таке розчинність?

4. Від чого залежить розчинність твердих та газоподібних речовин?

5. На які групи поділяються речовини за розчинністю?

6. Заповнити схеми:

Розчин = ________ + __________

Розчини

Розчини

Розчинність – це ……….

Коефіцієнт розчинності – це _____________, здатної розчинятися у __________

Розчинність твердих речовин залежить від: ___________ , __________________

Розчинність газів зростає із ____________ та _____________________________

7. Виконати завдання:

а) Користуючись таблицею розчинності, привести приклади розчинних кислот,

малорозчинних солей, нерозчинних солей;

б) Виконати вправу „Третій зайвий”: знайти в кожному рядку „зайву” речовину, пояснити свій вибір:

, ,

, ,

, ,

в) Користуючись графіком „Криві розчинності солей”, визначте, скільки г

АgNO3 може розчинитися у 100 г води при 150 С?

г) Визначте, за якої температури розчинність калій нітрату і плюмбум(ІІ) нітрату

однакові;

д) Розчинність якої солі незначно збільшується зі зростанням температури?

6) Розчинність якої солі зменшується зі зростанням температури?

7) Визначити розчинність аргентум нітрату при 200 С за кривою розчинності.

Обчислити, скільки аргентум нітрату може розчинитися за даної температури

у 200 г води.

8) Чому пластикові пляшки з газованими напоями після тривалого стояння на

сонці деформуються – дещо збільшується об’єм посудини?(Відповідь: зі зростанням температури розчинність вуглекислого газу зменшується, він виділяється з розчину, тиск у пляшці зростає і стінки зазнають деформації. Об”єм посудини трохи збільшується).

V. Підведення підсумків групової роботи.

Представники кожної групи по черзі озвучують, які записи вони зробили у опорних схемах. Помилки учні виправляють разом.

VІ. Контроль знань.

Виконання тестових завдань (учні займають свої місця і виконують тестові завдання індивідуально)

Варіант 1

1.Виберіть твердження, що характеризує розчин:

а) речовина у рідкому агрегатному стані;

б) хімічна сполука;

в) однорідна суміш речовин;

г) гетерогенна система, що складається з кількох речовин.

2. Виберіть твердження, за яким розчин відрізняється від механічних сумішей:

а) змінний склад;

б) можливість виділення компонентів фізичними методами;

в) тепловий ефект при розчиненні;

г) агрегатний склад.

3. У водному розчині купрум(ІІ) сульфату останній є: а) розчинником;

б) розчинником і розчиненою речовиною;

в) розчиненою речовиною;

г) вода є розчиненою речовиною.

4. Розчин, у якому речовина при даній температурі вже не може розчинятися,

називається:

а) ненасичений;

б) розведений;

в) насичений;

г) концентрований.

5. У 100 г води розчинено 10 г солі. Розчин буде:

а) розведений;

б) насичений;

в) концентрований;

г) твердий.

6. Вкажіть неправильне тлумачення поняття „розчинність”:

а) усі речовини розчиняються у воді однаково;

б) розчинність багатьох речовин у воді не безмежна;

в) розчинність – це характеристика здатності однієї речовини розчинятися в іншій;

г) розчинність газів з підвищенням тиску збільшується;

д) усі речовини мають різну розчинність у різних розчинниках.

7. Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності газоподібних речовин у рідинах з підвищенням тиску:

а) не змінюється;

б) збільшується не залежно від природи речовини;

в) зменшується не залежно від природи речовини;

г) змінюється неоднозначно, залежно від природи речовин

8. Які з цих речовин розчиняються у воді:

а) AlPO4; б) NaOH; в)AgNO3; г) CuS.

9. Які з цих речовин є кристалогідратами:

а)K2SO3; б)Sn(NO3)2; в)RbOH г)BaS · 6H2O.

10. Встановіть відповідність між терміном і його значенням:

а) гомогенна система, що складається 1. Розчинена речовина

з кількох речовин; 2. Розчин

б) компонент, якого в системі більше; 3. Розчинник

в) компонент, якого в системі менше; 4. Суспензія

г) завись, у якій частинки однієї рідини 5. Емульсія

розподілені в іншій рідині.

Варіант 2

1. Виберіть тип системи, в якій частинки розчиненої речовини затримуються

паперовим фільтром:

а) розчин електроліту;

б) суспензія;

в) колоїдний розчин;

г) розчин газу.

2. Зависі, в яких частинки рідини розподілені між молекулами води, це:

а) аерозолі;

б) піни;

в) суспензії;

г) емульсії.

3. У водному розчині калій гідроксиду :

а) луг є розчинником;

б) калій гідроксид є розчиненою речовиною;

в) луг є розчиненою речовиною і розчинником;

г) вода є розчинником.

4. Розчин складається з двох рідин (спирту та води). Розчинником у ньому буде:

а) вода; б) спирт; в) компонент, якого міститься в системі більше;

г) компонент, вміст якого в системі менше.

5. Насичений розчин можна перевести в ненасичений, якщо:

а) додати води;

б) додати розчинюваної речовини;

в) випарити частину води;

г) охолодити розчин.

6. Виберіть визначення розчинності речовин:

а) здатність речовини дисоціювати на йони при розчиненні.

б) здатність речовини змішуватися з іншою речовиною та утворювати гомогенну систему;

в) здатність речовини змішуватися з іншою речовиною та утворювати гетерогенну систему;

г) здатність речовини розчинятися в полярному розчиннику.

7. Виберіть твердження, яке визначає зміну розчинності твердих речовин у рідинах зі зміною тиску:

а) не змінюється;

б) збільшується не залежно від природи речовини;

в) зменшується не залежно від природи речовини;

г) змінюється неоднозначно, залежно від природи речовин.

8. Які з цих речовин не розчиняються у воді:

а)HNO3 ; б) CuOH; в)Zn(NO3)2 ; г)HgS.

9. Визначте речовину, розчинність якої у воді є найбільшою:

а)магній гідроксид; б)барій сульфат; в)ферум(ІІІ) хлорид; г)алюміній

ортофосфат.

10. Вкажіть відповідність між розчином та його належністю до певних груп:

а) повітря; 1. Суспензія

б) молоко; 2. Рідкий розчин

в) розчин сульфатної кислоти; 3. Газоподібний розчин

г) річковий мул з водою. 4. Твердий розчин

5. Емульсія

VІІ. Домашнє завдання.

Повторити тему.

Розв´язати задачі:

1)Яку найменшу кількість води треба взяти для розчинення 7,5 г калій сульфату при 450С?

2) У 240 г розчину за температури 200С розчинено 60 г солі. Яка розчинність цієї солі за даної температури.

VІІІ. Рефлексія.

- Чи виконане ваше хімічне замовлення?

- Які завдання були найцікавішими?

- Із яким настроєм ви йдете з уроку?

Урок №3

Тема: Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини.

Мета: Познайомити учнів із кількісним визначенням складу розчинів, домогтися засвоєння поняття „масова частка розчиненої речовини”; сформувати вміння розв'язувати задачі на обчислення масової частки розчиненої речовини в розчині, маси розчиненої речовини та маси води, необхідні для приготування розчинів із заданою масовою часткою; розкрити взаємозв´язок теорії з практикою; розвивати логічне мислення, пізнавальні здібності учнів, інтерес до хімії як одного з найважливіших предметів природничо-математичного циклу.

Обладнання: опорні схеми, алгоритми розв'язування задач, періодична система хімічних елементів Д. І.Менделеєва, мультимедійний проектор з інтерактивною дошкою.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи: фронтальна бесіда, інтерактивна гра „Хімічний хокей”, робота в групах, рефлексія.

Міжпредметні зв´язки: математика.

Модель уроку засвоєння знань та розвитку умінь розв´язувати задачі

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Інтерактивна гра „Хімічний хокей”

Учні класу діляться на дві команди. В кожній команді обирається „воротар” – найсильніший учень, „захисники” – учні із достатнім рівнем знань і „нападаючі” – учні із середнім та низьким рівнем знань. Нападаючі першої команди задають запитання другій команді. Спочатку відповідають нападаючі, коли відповіді немає, тоді підключаються захисники і воротар. Якщо команда дає правильну відповідь, то вона має право задавати питання суперникові, якщо відповідь не вірна, то команда втрачає шанс задавати запитання(забивати шайбу) і і питання задає знову перша команда. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

Приклади понятійних запитань для гри:

1) Що називається дисперсними системами?

2) Що називається грубодисперсними системами?

3) Що називається суспензіями?

4) Що називається емульсіями?

5) Привести приклад суспензії;

6) привести приклад емульсії.

7) Що таке колоїдні розчини?

8) Як можна відрізнити колоїдний розчин від істинного?

9) Що таке істинні розчини?

10) Який компонент розчину вважається розчинником?

11) Як класифікуються розчини за досягненням розчинності?

12) Які це насичені розчини?

13) Що називається ненасиченим розчином?

14) Привести приклад твердого розчину; газоподібного.

15) Як класифікуються розчини за кількістю розчиненої речовини?

16) Які розчини будуть розбавленими?

17) Який розчин вважається концентрованим?

18) Що таке розчинність?

19) Що називається коефіцієнтом розчинності?

20) Привести приклад практично нерозчинних солей.

21) Привести приклад малорозчинної речовини.

22) Від чого залежить розчинність твердих речовин?

23) Як змінюється розчинність натрій хлориду при підвищенні температури?

24) Розчинність якої солі різко зростає при підвищенні температури?

25) Як зміниться розчинність вуглекислого газу при підвищенні температури?

26) Як впливає тиск на зміну розчинності газів?

27) Що собою являє молекула води?

28) Які речовини добре розчиняються у полярних розчинниках?

29) Що таке гідрати?

30) Довести, що розчинення – це фізико-хімічний процес.

31) Що таке кристалогідрати?

Лічильна комісія підводить підсумки гри і визначає команду-переможницю.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Пригадайте, якими розчинами ви користуєтесь вдома у побуті, під час приготуванні їжі? Чи доводилося вам допомагати мамі консервувати овочі та фрукти? Чи використовуєте ви при цьому розчини і які? При виготовленні розчинів важливо знати, скільки розчиненої речовини повинно в них міститися, тобто склад розчину. А склад розчинів виражається масовою часткою розчиненої речовини.

Отже, метою нашого уроку буде:

- познайомитися з поняттям „масова частка розчиненої речовини”;

- навчитися розв'язувати задачі на визначення масової частки розчиненої речовини;

- навчитися визначати масу розчиненої речовини та об'єм води, необхідні для приготування розчину з даною масовою часткою.

(запис учнями теми уроку)

Девіз уроку: Уміння розв´язувати задачі – це мистецтво, що набувається практикою” (Д. Пойа)

ІV. Засвоєння нових знань.

1. Масова частка розчиненої речовини.

На уроках математики ви навчилися визначати частку від цілого. Також у 8 класі ми з вами визначали масову частку елемента у складній речовині. Давайте пригадаємо формулу визначення масової частки елемента.

(учні записують формулу у зошити)

Отже, якщо дається якась система, і потрібно знайти частку одного із компонентів системи, потрібно масу даного компоненту поділити на масу всієї системи. Якщо системою є розчин, який складається із розчиненої речовини і розчинника, як би ви визначили, яка частка припадає на розчинену речовину?

(Учні роблять припущення, що для цього треба масу розчиненої речовини поділити на масу усього розчину)

Отже, масова частка розчиненої речовини дорівнює відношенню маси розчиненої речовини до маси розчину.

Позначається масова частка розчиненої речовини W і виражається в частках від одиниці або у відсотках.