Стратегія розвитку м. Чугуєва, як структурної частини Харківської агломерації до 2020 р (стр. 2 )

– великий рівень залежності від поставок російського газу (Україна – на 71 %, Європа – на 35 % ).

SWOT-аналіз стану різних галузей ЖКГ див. табл. В.1 – В.3. додатку В.

Довгострокові стратегічні цілі:

– застосування принципів державно-приватного партнерства;

– підвищення якості і доступності послуг;

– застосування інноваційних технологій ресурсозбереження;

– удосконалення системи менеджменту з метою підвищення ефективності діяльності;

– внесення змін до діючого законодавства, спрямованих на підвищення ефективності роботи галузі;

– реконструкція та модернізація комунальної інфраструктури на всіх рівнях;

– забезпечення високого рівня безпеки життєдіяльності людини в місті за рахунок якісного теплопостачання;

– використання нетрадиційних і оновлених джерел енергії;

– забезпечення засобами обліку кількісних і якісних характеристик теплової енергії;

– впровадження «енергетичного паспорту будівель»;

– моніторинг енергетичного менеджменту джерел теплопостачання та теплового господарства.

Сектор «Екологія»

Мета – забезпечення екологічної безпеки мешканців та гостей міста завдяки дотриманню екологічних стандартів виробництва, розвитку та впровадженню природоохоронних технологій та заходів; подальший сталий розвиток Чугуєва як екологічно чистого поселення для створення інвестиційно-привабливого середовища органічному сільському господарству, екологічному туризму та інтенсифікації процесів інтерагломерації.

Проблеми:

– зношеність очисних споруд та комунікацій;

– проблема підтоплення та зсувів будинків;

– викиди від стаціонарних та пересувних джерел забруднення;

– скиди недостатньо очищених промислових та комунальних стічних стоків;

– несанкціоновані звалища промислових та побутових відходів;

– забруднення річки Сіверський Донець та малих річок її басейну;

– відсутність розвиненої системи моніторингу навколишнього середовища;

– відсутність екологічно безпечного транспорту;

– низька екологічна інформованість населення, а через це – низька екологічно орієнтована активність і культура населення;

– відсутність магазинів та пунктів продажу сертифікованої органічної продукції.

Довгострокові цілі:

– розробка системи моніторингу довкілля та її забезпечення;

– екологічна сертифікація підприємств та продукції для збільшення її експорту;

– забезпечення акустичного комфорту жителів в житловій забудові та об’єктах соціальної інфраструктури міста, прилеглих до місця розташування трансформаторних підстанцій;

– для додержання санітарних вимог, ефективного використання території при подальшому розвитку інфраструктури міста, капітальному будівництві, впроваджувати будівництво підземних трансформаторних підстанцій, що значно поширені у високо розвинутих країнах;

– забезпечення акустичного комфорту в житловій забудові, об’єктах соціальної інфраструктури міста, прилеглих до міжнародної автодороги;

– впровадження сучасних природоохоронних технологій та заходів на підприємствах та домогосподарствах;

– збільшення частки використання альтернативних джерел енергії та палива.

Сектор «Транспорт»

Мета: перетворити м. Чугуїв на полюс активізації господарської діяльності та процесів урбанізації завдяки використанню потенціалу, модернізації та розвитку інфраструктури зовнішнього транспорту, а також підвищити якість території, що має бути досягнуто в результаті розроблення і виконання Стратегії як основи науково обґрунтованих рекомендацій і завдань з удосконалення транспортної інфраструктури та автобусних пасажироперевезень.

Проблеми:

- високий рівень аварійності порівняно з містами ЄС і розвинених країн світу;

- проходження інтенсивного транзитного потоку автотранспорту вулицями Харківською і Ростовською, перевантаженість цих вулиць;

- низька щільність мережі магістральних вулиць;

- мала пропускна здатність вулиць і перехресть;

- низький рівень благоустрою мережі вулиць місцевого руху;

- незадовільний стан покриття більшої частини вулично-дорожньої мережі;

- відсутність сучасної системи забезпечення паркування з достатньою кількістю організованих місць паркувань;

- відсутність системи інформаційного забезпечення міського руху;

- неповне відшкодування з державного бюджету втрат доходів авто перевізника від перевезень пільгового контингенту пасажирів;

- неохопленість автобусним сполученням віддалених районів міста.

Довгострокові стратегічні цілі:

- підвищення безпеки руху на ВДМ міста;

- розвиток транспортно-логістичного кластеру;

- використання потенціалу, модернізація і розвиток інфраструктури зовнішнього транспорту;

- розвиток транспортно-комунікаційних видів бізнесу;

- розвиток мережі магістральних вулиць загальноміського значення із забезпеченням оптимальних зв’язків між розпланувальними елементами містобудівної системи, що має відповідати вимогам щодо пропускної здатності з урахуванням тенденцій зміни аварійності, параметрів транспортної мережі та рівня автомобілізації;

- удосконалення системи організації та регулювання дорожнього руху із застосуванням автоматизованих систем;

- упорядкування коротко - і довгострокового зберігання легкового транспорту;

- розвиток автобусного транспорту, спрямований на підвищення транспортної забезпеченості, доступності та якості транспортних послуг, із заміною в перспективі автобусів на більш екологічно безпечні електробуси;

- створення велосипедної інфраструктури.

SWOT-аналіз транспортної галузі представлено в табл. Г.4 додатку Г.

Сектор «Соціальні показники якості життя»

Мета: створення соціально-орієнтованого середовища шляхом здійснення заходів щодо сприяння зайнятості населення та регулювання процесів на ринку праці, підвищення рівня доходів населення; створення умов для особистісного розвитку вихованців та педагогів, модернізація змісту, методів, форм навчання і виховання; забезпечення доступності міської інфраструктури для всіх членів громади; сприяння розвитку і оптимізації системи надання соціальних послуг у місті.

Проблеми:

- низький рівень життя населення міста;

- недотримання вимог законодавства про працю окремими роботодавцями міста;

-запровадження режимів неповної зайнятості найманих працівників на більшості підприємств малого бізнесу та у фізичних осіб – підприємців.

- ОСВІТА

- недостатній рівень пристосування інформаційної, транспортної і соціальної інфраструктур, вулично-дорожньої мережі та елементів благоустрою міста до потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

- недостатній рівень забезпечення населення у соціальних послугах.

Довгострокові стратегічні цілі:

- збільшення тривалості життя мешканців;

- підвищення добробуту населення міста;

- запровадження заходів, спрямованих на раціональне використання робочої сили, наближення пропозиції робочої сили до попиту на неї;

- попередження і запобігання прихованої та застійної форм безробіття, використання організаційних, технологічних, економічних важелів зниження трудомісткості виробництва;

- активізація процесів створення нових та збереження існуючих робочих місць (підвищення попиту на робочу силу в тих галузях економіки, які вимагають робочу силу вищої та середньої кваліфікації та здатні забезпечити її продуктивне використання і нормальний рівень заробітної плати);

- забезпечення стійких інформаційних потоків і зворотного зв'язку в системі «найманий працівник – роботодавець – держава»;

- збезпечення розвитку мережі дошкільних навчальних закладів з урахуванням потреб споживачів, суспільних запитів і державних вимог;

- сприяння правам і повній участі у житті суспільства маломобільних верств населення, покращення якості життя людей з обмеженими фізичними можливостями;

- привернення уваги суспільства до проблем людей з інвалідністю, популяризацію загальнолюдських цінностей, толерантного та поважного ставлення до осіб з обмеженими фізичними можливостями;

- розширення доступу осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, до соціальних послуг, забезпечення їх якості та ефективності.

Сектор «Безпека»

Мета: підвищення рівня безпеки життєдіяльності в місті за рахунок зниження рівня злочинності.

Проблеми:

- зростання рівня злочинності в місті і перевищення загальносвітового середньостатистичного рівня.

Довгострокові стратегічні цілі:

– забезпечення високого рівня безпеки людини в місті.

Стратегічна мета 2 – «ЧУГУЇВ – КУЛЬТУРНИЙ ТА ТУРИСТИЧНИЙ ЦЕНТР СЛОБОЖАНЩИНИ»

Сектор «Культура»

Мета: збереження та ефективне використання культурного потенціалу для модернізації територій, формування позитивного іміджу Чугуєва; розвиток міста як мистецького центру; формування системи послуг, здатних задовольнити різноманітні культурні потреби (як мешканців міста, так і туристів).

Проблеми:

- існуючі історико-архітектурні об’єкти не утворюють єдиного культурного ландшафту міста через відсутність упорядкованого горизонтального континууму (облаштованих місць для відпочинку, оглядових майданчиків, пішохідних і велосипедних доріжок тощо),

- політика збереження культурної спадщини не набула сталого розвитку, спостерігаються тенденції недофінансування проектів реставрації культурно-історичних пам’яток і підтримки їх у належному стані;

- у системі закладів, що надають послуги з естетичного виховання, спостерігається скорочення кількості учнів;

- недостатній рівень популяризації культурних заходів міста;

- недостатній рівень фінансування Міської комплексної програми розвитку культури на роки.

Довгострокові стратегічні цілі:

- упорядкування культурного ландшафту шляхом створення безперервної рекреаційної лінії між культурно-історичними об’єктами міста (облаштованих місць для відпочинку, оглядових майданчиків, пішохідних і велосипедних доріжок тощо);

- збереження культурної спадщини через музеєфікацію нерухомих пам’яток археології на території міста;

- розвиток міста як одного з мистецьких центрів Слобожанщини;

- розширення закладами культури сучасної системи послуг у сфері культури;

- підтримка творчо обдарованих мешканців міста.

Сектор «Туризм»

Мета: визначення та забезпечення умов для всестороннього та ефективного розвитку індустрії туризму; створення гармонійної туристської інфраструктури, що відповідає європейським та світовим стандартам; формування комплексного погляду на характер та специфіку Чугуєва як провідного туристського центру; закріплення та просування бренду міста на національному та міжнародному рівнях.

Проблеми:

- недостатній рівень відкритості міста для туристів через відсутність розвиненої системи візуальної навігації;

- низький рівень витрат і фінансування туризму;

- слабка система просування турпродуктів Чугуєва на внутрішньому та міжнародному ринках;

- відсутність вибудуваної системи безпеки та супроводу туристів на території міста;

- нерозвиненість інфраструктури готельно-туристичного комплексу міста, її стан не відповідає світовим стандартам в туризмі;

- високі ціни на готельному ринку у зв’язку з браком дешевих готелів та інших засобів розміщення;

- невідповідність ціни і якості послуг;

- необхідність реконструкції та будівництва об’єктів туризму;

- недостатня кількість подієвих проектів, що сприяють залученню різних категорій туристів;

- недостатній розвиток різноманітних видів туризму та відповідної кількості екскурсій;

- відсутність системи подій, які б постійно стимулювали в’їзд туристів до міста;

- недостатній рівень пристосованості туристичних об'єктів до потреб інвалідів та малорухомих груп населення.

Довгострокові стратегічні цілі:

- розвиток перспективних видів туризму — історико-культурний, діловий, зелений, спортивний;

- розвиток міжрегіонального, (в тому числі прикордонного) туризму;

- розвиток інфраструктури туризму;

- коригування та удосконалення існуючої «Міської програми розвитку туризму на роки»;

- розвиток системи розміщення туристів;

- створення інформаційно-туристичного центру та інформаційно-туристичних пунктів на території м. Чугуєва;

- створення на території м. Чугуєва низки зон пріоритетного розвитку туризму;

- створення кадастру об’єктів, що мають історичне, культурне, архітектурне та інше значення ї підлягають збереженню у первісному стані; проведення їх реконструкції та реставрації;

- підвищення якості туристського обслуговування в місті до рівня світових стандартів;

- пристосування туристичних об'єктів міста до потреб інвалідів та малорухомих груп населення;

- посилення просування бренду міста за рахунок участі у національних та міжнародних туристських ярмарках; використання інформаційних потужностей в містах-побратимах;

- створення на території міста об'єктів показу та розваг.

Стратегічна мета 3 – «Чугуїв – місто відкритої та культурної

економіки»

Сектор «Економіка міста»

Мета: дослідження світових та національних практик процесу формування бюджету міста, збільшення обсягів зовнішньоекономічних операцій підприємств міста Чугуєва, зростання інвестиційної активності в сферах розвитку м. Чугуєва.

Проблеми:

- у розвинених європейських містах суттєві кошти спрямовуються на екологічні та рекреаційні заходи, зокрема на розвиток парків, лісів та зон відпочинку. На відміну від західних міст у бюджеті міста Чугуєва на ці цілі спрямовуються дуже незначні кошти, тільки на підтримку відповідних зон, що унеможливлює їх розвиток;

- суттєві видатки в бюджеті міста Чугуєва передбачено для фінансування та підтримки підприємств житлово-комунальної сфери (в західних містах ця стаття або зовсім відсутня або є незначною). У західних країнах житлово-комунальна сфера є або суто приватною або знаходиться у концесії, що значно скорочує видатки міста на ці потреби, а іноді (наприклад у Брюсселі) є додатковим джерелом доходів;

- відсутність проведення у місті виставок міжнародного рівня;

- наявність диспропорцій між формуванням та використанням інвестицій у місті;

- нерозвиненість інфраструктури підтримки підприємництва;

- спрямування значної частини іноземних інвестицій у фінансовий і банківський сектори при низькому рівні інвестицій в «реальний» сектор економіки міста.

Довгострокові стратегічні цілі:

– зміцнення і нарощення експортного потенціалу товарів та послуг;

– підвищення конкурентоздатності вітчизняної продукції;

– зростання обсягів іноземного інвестування;

– збільшення інвестиційної активності в інноваційних сферах розвитку міста;

– зростання обсягів іноземних інвестицій у виробничі, інфраструктурні та інші об’єкти міста;

– необхідність створення умов для розвитку партнерства між державою, місцевими громадами та приватними інвесторами шляхом впровадження механізмів державно-приватного партнерства, зокрема через концесію, спільне фінансування тощо;

– перегляд та зміна шляхів спрямування бюджетних коштів зі споживання у бік розвитку міста з метою переходу бюджетного процесу від бюджету споживання до бюджету розвитку.

Розділ 3

Пріоритети міського розвитку

3.1. Якість життя

Сталий стратегічний розвиток міста обумовлює стабільне підвищення якості життя населення. Найбільш відомий показник якості життя – Індекс людського розвитку (ІРЛ). Індекс людського розвитку базується на трьох індикаторах: тривалості життя при народженні, рівень освіти і реальному показнику ВВП на душу населення.

Важливу роль у якості життя населення відіграє житлово-комунальне господарство, проблеми якого є завжди актуальними.

Розв’язання проблем, пов’язаних з житлово-комунальною сферою, потребує проведення структурних реформ у сфері утримання та обслуговування житла. Це надасть змогу створити умови, за яких діяльність з управління житловим фондом і надання житлово-комунальних послуг провадитиметься на ринкових засадах з додержанням чітких, зрозумілих підходів та з урахуванням соціальної значущості галузі.

Фінансово-економічні умови господарювання житлово-експлуатаційних підприємств, що склалися в останні роки, не дозволяли в повному обсязі виконувати ремонт житлового фонду. Через відсутність коштів на утримання житлового фонду поточний ремонт житлових будинків зведений до ліквідації аварійних ситуацій.

Для всіх сфер житлово-комунального господарства характерний високий рівень спрацювання мереж, що загрожує здоров’ю населення техногенними катастрофами.

Відсутній реальний механізм стимулювання ресурсоенергозбереження в житловому фонді та його фінансування. Ресурсоенергозберігаючі технології в житловому фонді впроваджуються надто повільно і здебільшого за рахунок коштів житлово-експлуатаційних підприємств та мешканців.

Реформування житлового господарства з точки зору створення конкурентного середовища в цій сфері йде дуже повільно. Деякі перетворення безумовно мають позитивні наслідки, проте їх впровадження в умовах недосконалої нормативно-правової бази і незадовільного фінансового стану не привело до кардинальних змін у житловому господарстві.

Сучасний стан системи водопостачання міста

Загальна протяжність водопровідних мереж в місті становить 120,2 км. Водопровідна мережа складається із сталевих, чавунних та частково із поліетиленових труб.

Джерелами водопостачання міста є:

1. Дві врізки у водовід Кочеток – Харків, що забезпечують основну частину міста покупною водою питної якості.

2. Непов’язані між собою системи – від водонасосних станцій, що розташовані по вул. Горишного (12 свердловин) та пров. Сосновому (1 свердловина) і забезпечують водою північну околицю, незалежну від основної частини міста.

3. Водонасосна станція по вул. Кочетокській, що складається з 10 артезіанських свердловин, які виведені з експлуатації і знаходяться в законсервованому стані.

В цілому водопровідні мережі міста відносяться до середньо-застарілих – термін експлуатації труб від 25 до 50 років. Динаміка кількості поривів на мережі прогресуючи зростає (рис. 3.1). Згідно з аналізом величини напорів води, на ряді ділянок в мережі має місце його недостатність.

На якість роботи системи водопостачання впливають:

– регулярність подачі води в локальних (домових) системах водопостачання;

– тиск (напір) води в локальних (домових) системах водопостачання;

– хімічний склад води;

– наявність вірусів, бактерій, мікроорганізмів в локальних (домових) системах водопостачання.

Сучасний стан системи теплопостачання міста

Система теплопостачання міста характеризується достатньо високим рівнем надійності. Цей висновок формується, виходячи з динаміки аварійних ситуацій на теплових мережах за період 2009–2012 рр. (рис. 3.2).

На якість роботи системи теплопостачання впливають:

– температура повітря в житлових будинках у холодний період року (температура теплоносія в локальних (домових) системах теплопостачання);

– діапазон відхилення температури повітря в житлових будинках у холодний період року (коливання температури теплоносія в локальних (домових) системах теплопо - стачання);

3.2. Використання переваг розташування міста на міжнародному транспортному

коридорі «Європа – Азія»

Для ефективного використання транзитного потенціалу України та Харківської області при інтегруванні її транспортного комплексу в загальноєвропейську і світову систему транспортних мереж, а також в умовах розвитку транскордонного співробітництва, територією області та, зокрема, м. Чугуєва намічено проходження автомобільної ділянки міжнародного транспортного коридору (МТК) «Європа – Азія» (Краковець – Львів – Рівне – Житомир – Київ – Полтава – Харків – Чугуїв – Дебальцеве – Довжанський / Луганськ – Ізварине), що потребує реконструкції.

Вплив міжнародних транспортних коридорів на інтенсифікацію розвитку територій

Сьогодні МТК – це сукупність магістральних транспортних комунікацій різних видів транспорту з необхідними облаштуваннями, що забезпечують перевезення пасажирів і вантажів між країнами на напрямах концентрації потоків.

Створення МТК не тільки сприяє поліпшенню транспортного обслуговування, але й справляє значний безпосередній вплив на соціально-економічний розвиток смуги прилеглої території шириною 80–130 км. Спорудження автомагістралей та створення сучасної сервісної інфраструктури вздовж них забезпечить роботою сотні тисяч людей як на будівництві, так і при експлуатації траси. Тому зони впливу МТК і транспортних вузлів повинні стати територіями динамічного розвитку (в тому числі, м. Чугуїв), перетворитися на полюси активізації господарської діяльності та процесів урбанізації.

На напрямах МТК очікується формування нових і розвиток наявних транспортних вузлів як комплексів транспортних пристроїв, які спільно виконуватимуть операції з обслуговування транзитних і місцевих перевезень вантажів і пасажирів. Тому пропонується будівництво південного автодорожнього обходу м. Чугуєва, що одночасно стане під'їзним шляхом до аеродрому, вантажної залізничної станції і майбутнього регіонального транспортно-складського логістичного центру.

Наявність у м. Чугуєві потужного транспортного вузла робить його вдалим місцем для розвитку транспортно-комунікаційних видів бізнесу.

Сприятливе географічне розташування м. Чугуєва, близькість до потужних ринків збуту в м. Харкові, Донбасі, Російській Федерації забезпечують потенційним підприємцям приплив споживачів та відносно незначні витрати на транспортування готової продукції.

Наразі в усіх розвинених країнах весь оборот зовнішньої торгівлі (імпорт та експорт), а також більша частина внутрішнього товарообороту пов’язані з регіональними логістичними центрами. Логістичні центри слугують каналами, якими до країни у значних обсягах потрапляє іноземна валюта. Збирані з них податки зазвичай стають вагомим внеском до державного і місцевих бюджетів. Підтримка урядами логістичних центрів проявляється у вигляді фінансових пільг при будівництві та експлуатації логістичних центрів.

Логістичні центри вигідно розташовувати на перетині транспортних шляхів і поблизу великих споживачів або виробників товарів, оскільки це дозволяє істотно зменшити транспортні витрати. Пропонується у м. Чугуїв створити регіональний транспортно-складський логістичний центр (мультимодальний вантажний термінал) на перетині південного автодорожнього обходу і вантажної залізничної станції.

Вигоду від створення логістичного центру отримають усі: організації, що розташовують свої склади на території центру і користуються його розвиненою інфраструктурою; адміністрація центру – від здавання в оренду і надання платних послуг; держава і територіальна громада міста – від продажу значної площі землі або її довгострокової оренди, створення робочих місць і умов для розвитку людського потенціалу. Логістичні центри також можна розглядати як інкубатори інноваційних логістичних та інших технологій, що сприяють підвищенню конкурентоздатності економіки міста.

3.3. Культурно-історичний пріоритет

Культурна стратегія має ґрунтуватися на мистецькій унікальності Чугуєва та актуалізації творчого потенціалу його мешканців. Ефективне функціонування культурного сектору життєдіяльності міста має здійснюватися у напрямку створення якісного простору для задоволення культурних потреб мешканців та гостей міста.