Стратегія розвитку м. Чугуєва, як структурної частини Харківської агломерації до 2020 р (стр. 1 )

ПРОЕКТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСВА

ІМЕНІ О. М. БЕКЕТОВА

СТРАТЕГІЯ

розвитку м. Чугуєва, як структурної частини Харківської агломерації

до 2020 р.

Харків 2013

Робота виконана за ініціативою голови Чугуївської міської ради Мінаєвої Г. М. тимчасовим творчим колективом Харківського національного університету імені , у складі:

Науковий керівний - профессор

Розробники: , , Іщенко Т. В., , Линник І. Е., , Панкєєва А. М., Писаревський І. М., ,
Сєріков Я. О., Сосіпатров А. М., ,
Яковлєв П. О.

При участі співробітників Чугуївської міської ради у складі:

, , Вінник Т. С.,
Савіна Л. В., , Красільнікова Т. В., ,
Галіулін Е. Ф., , І., , Рєзанова В. В.

ЗМІСТ

Стор.

Вступ……………………………………………………………………………………………...5

Розділ 1. Стратегія розвитку міста Чугуєва – важливий елемент

гармонійної якості життя населення………………………………………………………...7

Розділ 2. Оцінка стану міста Чугуєва в системі Харківського регіону………………….9

2.1. Історичні, соціально-економічні, територіальні та інші особливості………………9

2.2. Ключові показники розвитку міста…………………………………………………..11

Розділ 3. Пріоритети міського розвитку……………………………………………………18

3.1. Якість життя…………………………………………………………………………...18

3.2. Використання переваг розташування міста на міжнародному транспортному

коридорі «Європа – Азія»…………………………………………………………………20

3.3. Культурно-історичний пріоритет…………………………………………………….21

3.4. Туристично-рекреаційний пріоритет………………………………………………...21

Розділ 4. Забезпечення розвитку пріоритетних напрямків……………………………...24

4.1. Житлово-комунальне господарство…………………………………………………..24

4.2. Забезпечення безпеки життєдіяльності населення…………………………………..26

4.3. Транспорт і дороги…………………………………………………………………….28

4.4. Благоустрій міста………………………………………………………………………29

4.5. Культура………………………………………………………………………………..30

4.6. Туризм…………………………………………………………………………………..31

4.7. Екологія та охорона довкілля…………………………………………………………33

4.8. Система управління містом…………………………………………………………...35

Розділ 5. Програма реалізації Стратегії…………………………………………………….37

5.1. Першочергові заходи реалізації стратегічних цілей………………………………...37

5.2. Етапи реалізації Стратегії……………………………………………………………..42

Висновки………………………………………………………………………………………..45

Глосарій………………………………………………………………………………………...47

Список використаних джерел……………………………………………………………….48

Додатки…………………………………………………………………………………………49

Збалансована система показників міста…………………………………….49

Порівняння показників існуючого стану міст………………………………50

Індикатори оцінки розвитку міста за стратегічними цілями………………54

SWOT-аналіз…………………………………………………………………..57

ВСТУП

Проблеми розвитку стратегічного планування і прогнозування міст стали предметом пильного дослідження вчених багатьох країн світу, незалежно від політичної системи, розмірів території, чисельності населення тощо.

У містах продовжують швидко концентруватись та інтегруватись новий вигляд економічної діяльності, промисловість високих технологій, фінансові, торгівельні і освітні послуги, матеріальні, культурні і духовні цінності, інфраструктура зовнішньоекономічної діяльності. Ці міста підсилюють свою значущість у регіональному розвитку, займають усе більш центральну позицію в сучасному політичному та економічному ландшафті країни. Тим самим проблема їх стратегічного розвитку повинна зводитись в ранг пріоритетної. Нерозуміння стратегічної ролі міст як економічного і соціокультурного феномену призводить до того, що можливості високоінтелектуального міського середовища залишаються ще не досить затребуваними.

Не зважаючи на те, що місто Чугуїв входить до аграрно-промислової агломерації Харківської області, та розташоване на міжнародному транспортному коридорі (МТК) «Європа – Азія», повноцінної Стратегії, що якісно визначила б напрямок розвитку міста, функціонування якого має привести до досягнення поставленої мети до сих пір не має.

У 2007 р. розроблено «Стратегічний план розвитку міста Чугуєва на 2008–2012 роки», який по суті був планом дій терміном на 5 років. Також основні завдання розвитку міста відображено у «Генеральному плані Чугуєва до 2010 року», (1990 р.) і «Схемі планування території міста Чугуєва Харківської області» (2000 р.), «Програма будівництва (придбання) доступного житла та забезпечення молоді житлом у м. Чугуєві Харківської області на роки», «Програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Чугуєва на роки», «Природоохоронна програма щодо покращення екологічного стану м. Чугуєва на роки», Програма «Питна вода м. Чугуєва на 2012 – 2020 роки». Багато завдань, поставлених у цих документах вже виконано. Але Стратегії розвитку Чугуєва, що визначила б ефективне використання соціально-економічного, культурного потенціалу міста, досі немає.

Стратегічний вибір міста реалізується у формуванні уточненої місії, стратегічного бачення та розвитку, що мають бути здійснені для його досягнення. Місії міста Чугуєва формуються за рівнями:

– європейська місія: досягнення і закріплення за містом ролі одного з туристичних центрів Східної Європи шляхом використання сприятливого місця розташування в структурі транспортно-комунікаційних коридорів, а також розвитку культурних, історико-архітектурних надбань міста і підтримки його самобутніх традицій;

– національна місія: місто Чугуїв має стати сучасним поліфункціональним діловим, культурним та історико-архітектурним центром, інтегрованим у глобальну економіку і новітні інноваційні, національні й регіональні процеси та утворювати комфортне середовище для безпечної життєдіяльності мешканців міста;

– регіональна місія: місто входить до Харківської агломерації та є культурним і туристичним центром Харківської області;

– місія на рівні міста: місто Чугуїв – вагома частина Слобожанської культури, місто сучасних людей, для яких мають бути створені комфортні та безпечні умови для самореалізації, досягнення високої якості життя і здоров'я.

Методологія розробки Стратегії розвитку ґрунтується на стейкхолдеро-орієнтованому підході до стратегічного планування, збалансованій системі показників (City BSC) та включає програмно-цільове проектування. При цьому позиціювання розглядається як процес розробки та створення позитивного іміджу міста, що має нести пізнавальний характер та створювати асоціативні уявлення в різних групах стейкхолдерів міста та сприяти гармонізації їх інтересів.

До груп стейкхолдерів міста пропонується віднести:

– територіальну громаду міста;

– бізнес;

– потенційних інвесторів (резидентів та нерезидентів);

– об’єднання громадян;

– органи влади;

– візитерів міста.

Загальний методичний прийом при розробці стратегії – це корпоративний підхід, який дозволив збагатити науковий апарат при розробці проблеми, забезпечити взаємодоповнення дослідницьких методик, вживаних для вирішення поставлених завдань.

При розробці Стратегії розвитку м. Чугуєва використано досвід зарубіжних країн у сфері стратегічного планування, зокрема Франції (Лілль), Великобританії, Німеччини (Мюнхен), Іспанії (Барселона), в тому числі країн СНД: Росії (Санкт-Петербург, Казань, Новосибірськ, Ростов-на Дону, Хабаровськ, Махачкала), Республіки Казахстан (Алмати), а також українських міст (Київ, Донецьк, Луганськ) та інших з виявленням позитивних сторін і недоліків розроблених стратегій.

Мета розробки Концепції стратегії розвитку міста Чугуєва до 2020 року - позиціонування Чугуєва як історико-архітектурної, культурної та туристичної перлини України. Враховуючи кращу світову практику розвитку міст, визначити принципи та пріоритетні напрямки розвитку міста Чугуєва у перспективі до 2020 року.

Основними завданнями розробки стратегії є:

– виявити конкурентні переваги території м. Чугуєва і громади та максимально публічно представити їх для потенційних інвесторів;

– намітити глобальні стратегічні цілі розвитку м. Чугуєва;

– зробити оцінку історичних, соціально-економічних, територіальних та інших особливостей м. Чугуєва;

– розробити схеми показників, індикаторів розвитку м. Чугуєва з урахуванням системи міжнародних індикаторів та індексів, даних Державної служби статистики України, Євростату, ООН, рейтингу глобальних міст (за методикою П. Тейлора);

– виявити основні пріоритети розвитку м. Чугуєва;

– сформулювати завдання забезпечення розвитку пріоритетних напрямків;

– запропонувати першочергові заходи реалізації стратегічних цілей;

– намітити етапи реалізації Стратегії.

РОЗДІЛ І
Стратегія розвитку міста Чугуєва – важливий елемент гармонійної якості життя населення

Стратегічне планування розвитку міста Чугуєва – системна технологія обґрунтування стратегічного вибору щодо майбутнього міста і його територіальної громади, яка базується на усвідомленні комплексу взаємодіючих внутрішніх і зовнішніх факторів, що визначають потенціал і можливі сценарії розвитку міста, і встановлює основні пріоритети діяльності для руху за обраним напрямом.

Стратегія надає інвестору вже систематизовану інформацію щодо можливих товарних ринків, потенційних прибутків, витрат, ризиків для створення чи розширення бізнесу. Затвердження розробленої Стратегії відповідним рішенням міської ради є свідченням прихильності органу влади до прозорої політики у використанні ринкових і регулятивних засобів для налагодження взаємовигідних дій стейкхолдерів міста.

Стратегічний вибір міста реалізується у формуванні уточненої місії, стратегічного бачення (vision) та стратегіях розвитку, що мають бути здійснені для його досягнення.

Побудова Стратегії базується на принципах територіального маркетингу.

Бачення (vision) міста Чугуєва в сучасному глобалізованому просторі

Формування vision міста Чугуєва здійснено за етапами:

1. Визначення диференціаторів міста (реальних характерних для міста відмінностей, характерних «штампів», з якими асоціюється місто, що мають як позитивну, так і нейтральну або негативну емоційну оцінку). Фактично ми маємо справи із семантичною або схематичною довгостроковою пам’яттю людини, яка є збереженням уявлень нашого узагальненого уявлення про світ, в якому ми здійснюємо нашу життєдіяльність.

2. Формування асоціативної мережі міста. Асоціативна мережа – це упорядкований набір зв'язаних одиниць інформації.

За результатами проведеного аналізу диференціатори міста Чугуєва в асоціативній мережі станом на теперішній час систематизовані в розрізі сформованих груп стейкхолдерів. Наприклад, за групою стейкхолдерів «територіальна громада» місто Чугуїв – затишне місто, це також музична школа, Художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна, Покровський собор, Централізована бібліотечна мережа, Культурний центр «Імідж», дитяча художня школа, місця відпочинку на р. Сіверський Донець, футбольні поля, пам'ятки історії та архітектури початку XIX століття, погані дороги, диференціація доходів населення тощо.

Базуючись на систематизованому матеріалі асоціативних мереж, vision міста в сучасному глобалізованому просторі визначено як Місто Чугуїв – 2020 і намічені основні стратегічні цілі розвитку:

1. Чугуїв – комфортний та безпечний простір для життя (стратегічна мета 1)

1.1. У місті мають розвиватися високі технології Як наслідок у місті очікується:

– «місто без відходів» – повна утилізація твердих побутових відходів; впровадження сучасних систем збирання, вилучення, переробки та знешкодження відходів;

– розподіл питного та технічного водопостачання, перехід на замкнену систему технічного водопостачання; повна відмова від хлорування при здійсненні водопідготовки;

– максимально повний перехват поверхневого стоку за допомогою фітотехнологій;

– реалізація ідеї «поляризованого ландшафту», а саме: розподіл у просторі виробничої діяльності, житла, рекреації та території збереження біорозмаїття, створення мікрозаповідників.

1.2. Має підвищитись тривалість життя мешканців міста.

1.3. Місто Чугуїв матиме якісний житлово-комунальний комплекс.

1.4. Необхідно створити комфортні умови життєдіяльності людини.

1.5. Чугуїв має стати містом з розвиненою соціальною інфраструктурою, що створить умови для розвитку дошкільного виховання, освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури і відпочинку, поліпшення демографічної ситуації.

1.6. Місто повинно мати високий рівень забезпеченості житлом виходячи з потреб і можливостей різних верств населення, особливо соціально незахищених.

1.7. Чугуїв має стати містом з розвиненою інженерною інфраструктурою (впровадження нових технологій, мереж і споруд енергопостачання, теплозабезпечення, водопостачання, каналізації, енергозберігаючих систем інженерно-технічного забезпечення міста).

1.8. Місто матиме розвинену транспортну інфраструктуру.

2. Чугуїв – культурний та туристичний центр Слобожанщини (стратегічна мета 2):

2.1. Чугуїв має стати містом з упорядкованим/розвиненим культурним ландшафтом.

2.2. Чугуїв має стати мистецьким центром.

2.3. Чугуїв має стати найкращим містом для відпочинку та культурного дозвілля.

3. Чугуїв – місто відкритої та культурної економіки (стратегічна мета 3):

3.1. У місті мають бути створені належні умови для розвитку підприємств усіх форм власності для продуктивної зайнятості населення, відновлення кадрового та наукового потенціалу, достатньої кількості робочих місць.

3.2. Необхідно забезпечити стійкий розвиток підприємств, які підтримують бюджет міста.

3.3. Місто Чугуїв має стати креативним простором для активних людей.

Розділ 2

Оцінка стану міста Чугуєва В системі

харківського регіону

2.1. Історичні, соціально-економічні, територіальні

та інші особливості

Необхідність розвитку м. Чугуєва як повноцінної складової сузір'я міст, що формують Харківську агломерацію, повністю закономірна.

Харківська агломерація є найбільш розвиненою, крім того, вона безпосередньо прилягає до державного кордону України з Російською Федерацією, що відповідає критерію «трансграничної території», і вимагає серйозного стратегічного і, безумовно, особливого планувального підходів на принципах біполярності. Найважливішим завданням розвитку Харківської агломерації є формування нових центрів з розміщенням на них об'єктів міського, регіонального і міжнародного значення. У контексті вирішення подібних стратегічних завдань, необхідно враховувати роль кожного компонента агломераційного об'єднання, де важливу роль відіграє м. Чугуїв.

Необхідність розгляду питання розвитку м. Чугуєва в системі Харківської агломерації викликана перспективами створення інтерагломерації, в якій м. Чугуїв потенційно може зайняти ключове місце повноцінного компонента подібного об'єднання.

В процесі вирішення концептуальних завдань розвитку м. Чугуєва необхідно приділити увагу культурно-історичним, соціально-економічним і територіальним аспектам, як перспективним потенціалам розвитку міста.

Чугуїв є найдревнішим з усіх слобожанських міст, його місцезнаходження є найпривабливішим в області.

Площа Чугуєва складає 12,77 км². Адміністративний центр – місто обласного підпорядкування Чугуїв.

Офіційною датою заснування Чугуєва прийнято вважати 10 серпня 1638 року – період, коли численний загін козаків, повсталих проти польського гніту під керівництвом гетьмана Якова Остряниці, зазнавши поразки в одній з битв, пішов на Лівобережну Україну – в Чугуїв, де спорудили фортецю для захисту південних меж від набігів кримських татар.

Відродження Чугуєва на початку XVII століття стало точкою відліку історії сучасного міста. Восени 1638 року до Чугуєва-городища приїхали разом з козаками декілька сотень переселенців. Населення займалося землеробством, скотарством, рибальством, бджільництвом. На п'яти тисячах десятин був закладений «государевий виноградний сад», що красномовно відображено на сучасному гербі міста. Біля Чугуєва в ті часи були великі шовковичні плантації. Щонайтонший шовк, витканий на фабриках з шовкових ниток чугуївських коконів, поставляли царському двору разом з медом і воском.

Наступною важливою віхою історії розвитку міста став період губернської реформи 1708 року, коли за Чугуєвом закріпився статус центру адміністративно-територіальної одиниці Чугуївського повіту Білгородської провінції Азовської губернії, потім з 1719 р. – Київської, а з 1732 р. – Білгородської.

В ході міської реформи 80-х років XVIII століття Чугуїв офіційно отримав статус міста, тоді ж був затверджений герб, що був раніше полковим.

З 1817 по 1858 рік місто було центром шести округів військових поселень, створених у 1810 році за наказом Олександра I. В цей час склався архітектурний вигляд Чугуєва. Чугуїв починався як військове поселення, таким він і залишався віки потому, і навіть зараз у Чугуєві можна знайти межі міста ХІХ століття. Це єдине поселення в Україні, де збереглися планування і регулярна забудова центру військових поселень, виконана за проектами, розробленими петербурзькою архітектурною комісією військових поселень, а також 30 унікальних будинків з регламентованої забудови тих часів.

Наприкінці ХІХ ст. через місто пролягла залізниця, посприявши перетворенню Чугуєва на промисловий центр. З Прибалтики сюди був перебазований колісно-механічний завод.

У період 80-х років минулого століття Чугуїв перетворився на значний промисловий, транспортний і культурний центр. Тут діяли заводи прецизійного устаткування, паливної апаратури, «Гідрозалізобетон», одно із старіших підприємств міста – меблевий комбінат. М'ясокомбінат, молокозавод.

З історією міста пов’язані імена багатьох видатних людей. Відомими жителями міста були художник Ілля Рєпін (1844–1930), лікар військово-медичної академії, автор підручника по хірургії ін (1766–1850), письменник Ярослав Гримайло, радянський і російський поет, лауреат Державної премії СРСР ін. Чугуївське льотне училище закінчили тричі Герой Радянського Союзу І. Кожедуб і десять льотчиків-космонавтів, серед яких О. Леонов.

Сьогодні Чугуїв – значний промисловий, транспортний і культурний центр Харківської області. Він розташований на перетині великих транспортних шляхів – тут знаходиться стратегічно важливе перехрестя залізничних і автомобільних магістралей.

Торгівля, громадське харчування і побутове обслуговування представлено:

– підприємствами роздрібної торгівлі (222 од.);

– підприємствами ресторанного господарства (44 од.);

– підприємствами сфери послуг (170 од.).

Населення міста складає 32,3 тис. чоловік.

Житловий фонд який знаходиться в комунальній власності міста Чугуєва нараховує 171 будинкік.

У місті функціонує 9 загальноосвітніх навчальних закладів, з них:

- загальноосвітніх шкіл І-ІІ ст. – 2;

- загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ст. – 5 (у т. ч. 1- спеціалізована з поглибленим вивченням іноземних мов);

- гімназій – 1;

- навчально-виховний комплексів – 1.

У місті функціонує 7 дошкільних навчальних закладів, в яких 1170 дітей, з них комунальної форми власності – 6 (1082 дітей); державний – 1 ДНЗ ( при в/ч А-0501), 88 дітей.

У місті працює 3 позашкільні навчальні заклади:

– Чугуївський будинок дитячої та юнацької творчості,

– Чугуївський центр туризму і краєзнавства,

– Чугуївська дитячо-юнацька спортивна школа.

“На території міста Чугуєва розташовані 24 пам'ятника архітектури, з них 4 — національного значення: “Штаби військових поселень”, “Покровський собор”, “Міська дума”, “Торгівельні ряди”, 7 пам’яток археології, 15 пам’яток історії, культури та монументального мистецтва”.

В м. Чугуєві вже декілька років існує невеликий комплекс «Осинове Плесо», яке притягує відпочивальників чудовими будівлями етнічного характеру.

Місто Чугуїв є інвестиційно-привабливим з високим потенціалом, відноситься до сприятливих районів для вкладання інвестицій.

Місто має високий економічний і промисловий потенціал для подальшого розвитку. При цьому розвиток можливий по найрізноманітніших напрямах – від промислового виробництва до туризму.

Сектор нерухомості в м. Чугуєві має високу привабливість для інвестиційних операцій. Останніми роками намітилося зростання цін на промислову нерухомість. Це пов'язано, в першу чергу, із зростанням цін на землю, зростанням малого і середнього бізнесу.

Надати імпульс розвитку м. Чугуєва шляхом реалізації інвестиційних ефективних проектів можливо в системі Харківської агломерації.

2.2. Ключові показники розвитку міста

Концепція побудована на збалансованій системі показників міста (City Balanced Scorecard (City BSC)), (табл. А.1 додатку А).

Збалансована система показників міста розглядається як інтегрована модель стратегічного управління, яка дозволяє системно визначити і впорядковано подати пріоритетні сфери розвитку міста і конкретизувати стратегічні напрямки по кожній пріоритетній сфері, що в той же час може виконувати функцію оціночної системи, та є потужним інструментом поширення інформації, описує і відображає стратегію міста Чугуєва.

Збалансована система показників (City BSC) дозволяє трансформувати місії міста в конкретні завдання і показники.

City BSC базується на таких принципах:

– причинно-наслідкові зв'язки;

– фактори досягнення результатів;

– взаємозв'язок з фінансовими результатами;

– спрямованість на задоволеність груп стейкхолдерів.

Порівняння показників існуючого стану міст наведено у табл. Б.1 додатку Б.

Цілепокладання здійснено за запропонованими пріоритетними сферами в контексті сформованих місій.

Важливим питанням реалізації стратегічних документів стало виявлення його практичних і вимірюваних індикаторів, що відображають екологічні, економічні та соціальні аспекти. Найбільш поширені індикатори оцінки розвитку міста за стратегічними цілями наведено у табл. В.1 – В.3 додатку В.

Деталізація стратегічних цілей за секторами

Стратегічна мета 1 – «Чугуїв – комфортний та безпечний простір

для життя»

Сектор «ЖКГ»

Мета: інноваційна модернізація існуючої комунальної інфраструктури, що давала б можливість швидкого запровадження та опанування підприємствами ЖКГ ринкових умов господарювання і забезпечувала б ефективне функціонування на довгостроковий період.

Проблеми:

- зношення основних фондів на водоводах і мережах систем водопостачання; кількість аварійних ситуацій щорічно збільшується на 7–8 %;

– значний розрив у часі між витратами на надання послуг і надходженням коштів від їх реалізації;

– існуючий вид тарифу не забезпечує рівномірне покриття постійних і змінних витрат у період сезонних коливань водоспоживання;

– падіння обсягів ВВП через зменшення чисельності населення;

– технічне і технологічне відставання від розвинених країн;

– небезпека техногенних катастроф через спрацювання обладнання та інженерної інфраструктури;

– зношення трубопроводів та обладнання;

– низький рівень автоматизації на мережах;

– мала оснащеність приладами обліку теплової енергії;

– надмірно велике теплоспоживання системами опалення будинків унаслідок малого термічного опору будівельних конструкцій;

– значні втрати теплоносія при транспортуванні на великі відстані та внаслідок пошкодженої теплоізоляції;

– підвищена аварійність через брак коштів на проведення ремонтних робіт та планово-попереджувальних заходів;

– невідповідність параметрів температури в приміщеннях нормативним величинам (СНиП 2.04.05 – для України, Росії; ISO 7730 – для країн Євросоюзу) і стандартам якості електричної енергії (ГОСТ 1310997 - для України, Росії; IEC 61000 – Х – Х – серія Міжнародних стандартів, в т. ч. для країн Євросоюзу).

– великий рівень енерговитратності (на 1 долар ВВП Україна споживає в 6,4 рази більше газу, ніж Європа);

– низький ККД використання газу населенням – 40 % (європейського споживача – 80 %);

– низький ККД підприємств комунальної теплоенергетики та промислових споживачів – 50 % (європейського споживача – 90 %);

– недосконалість системи обліку призводить до систематичних нецивілізованих «втрат» газу;