Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, тебе своїм сучасником звемо (стр. 4 )

Але не каюсь! (“О думи мої...”)

Народ

Саме через Шевченка ми усвідомлюємо себе як націю. Біль і образа за свій народ спонукали поета до глибоких роздумів над його долею, над причинами його нещасть.

· Людей у ярма запрягали пани лукаві (“Сон”)

· Латану свитину у каліки знімають (“Сон”)

· Сховалося у серці лихо (“Наймичка”)

· Люде гнуться, як ті лози,

Куди вітер віє (“Катерина”)

· Недоля не бачить, з ким їй жартувати... (“Катерина”)

· Щоб вороги не бачили,

Як лихо сміється (“Думи мої”)

· Нехай злидні живуть три дні (“Думи мої”)

· У нас нема зерна неправди за собою (“Доля”)

Поету вдалося глибоко розкрити українську душу, її багатий внутрішній світ, моральні якості – силу, щедрість, працьовитість, розум, правдивість, вірність. Творчість Т. Шевченка стала духовною основою формування сучасної української нації. Адже культуру і всі цінності в житті творить народ.

· Роботящим умам,

Роботящим рукам

Перелоги орать (“Молитва”)

Людина може бути щасливою лише серед щасливих людей. І саме шлях до правди і щасливого життя має бути спільним.

· А доброзиждущим рукам

І покажи, і поможи (“Молитва”)

Шевченко став синонімом сумління свого часу. Він підніс на найвищу височінь духовну велич і красу народу.

· Блаженний муж на лукаву не вступає раду,

І не стане на путь злого, і з лютим не сяде (“Псалми Давидові”)

· За шмат гнилої ковбаси

У вас хоч матір попроси,

То оддасте (“П. С.”)

У будь-якій справі не можна лукавити, бо чисте діло вимагає чистого сумління. Про тих, хто може всім дивитися в очі просто, з чистою совістю.

· Той мурує, той руйнує (“Сон”)

· А хто грає, того знають

І дякують люде (“Перебендя”)

· Нащо живем? Чого бажаєм? (“Один у другого питаєм...”)

Воля

Відкрите серце народного співця щедро ввібрало в себе могутній волелюбний дух українського народу. Магія Шевченкового слова незбагненна. Цим словом він рятував народ від німоти, воно підтримувало й підтримує волю, національне небо. Неможливо знищити душу народу, прагнення до волі. У багатьох творах звучить пророча лінія творчості. Впевненість, що добро переможе, була, можливо, інтуїтивна, але пророча.

· Єсть на світі доля,

А хто її має?

Єсть на світі воля,

А хто її має? (“Катерина”)

· Там в широкім полі воля (“Н. Маркевичу”)

· Вольному воля, а спасеному рай (“Назар Стодоля”)

· Буде бите царями сіяне жито!

А люде виростуть

Умруть ще незачатиє царята...(“І Архімед, і Галілей...”)

· Встане Україна. І розвіє тьму неволі,

Світ правди засвітить (“Стоїть в селі Суботові...”)

· Встане правда! встане воля! (“Кавказ”)

До нас Шевченко приходить як національний вождь, який з неорганізованої маси творить державну націю. Зі сторінок його “Кобзаря” звучить полум’яний заклик до боротьби проти соціального й національного гноблення.

· Прозріте, люди, день настав (“Кругом неправда і неволя”)

· Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає (“Кавказ”)

Безперечно, пророча місія Шевченка триває і нині. Своїм божественним словом кличе людей до добра та справедливості.

· Страшно впасти у кайдани,

Умирать в неволі (“Минають дні”)

Мова

Саме Шевченко зробив найбільше для утвердження української літературної мови. Поет прославляє силу художнього слова, оспівує безсмертя української народної творчості.. У його творах можна знайти образний заклик служити художньою творчістю справі народу.

· Возвеличу малих отих рабів німих!

Я на сторожі коло їх

Поставлю слово (“Подражаніє 11 псалму”)

· І возвеличимо на диво

І розум наш, і наш язик... (“Подражаніє 11 псалму”)

· Ну що б, здавалося, слова (“Ну що б, здавалося, слова...”)

· Не одцурайсь того слова,

Що мати співала (“Гайдамаки”)

· Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами (“Думи мої...”)

· Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине! (“До Основ’яненка”)

Освіта

Особливу увагу привертають освітянські ідеї Шевченка. У багатьох рядках відчутна суть його просвітницької концепції, яка передбачає відсутність в українців національної обмеженості. Освіта повинна збагачувати людське серце, а не обкрадати його, розвивати розум, давати корисні знання людині, виховувати особистість, громадянина.

· І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь (“І мертвим, і живим...”)

· Поїдеш далеко,

Побачиш багато (“На незабудь Штернбергові”)

Проте поет гнівно картає схиляння перед усім іноземним, поширене в середовищі ліберального панства. Ми повинні користуватися здобутками Заходу, розвиваючи при їх допомозі свої національні основи (здобутки).

· Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя (“І мертвим, і живим...”)

· До нас в науку! Ми навчим почому хліб і сіль почім (“Кавказ”)

· Якби ви з нами подружились,

Багато б дечому навчились (“Кавказ”)

· Треба слухать, може, й справді

Не так сонце сходить (“Гайдамаки”)

· Добре били, а багато

Дечому навчили (“Гайдамаки”)

Сьогодні словами Шевченка можна визначати роль національної еліти – кращих людей нації – в становленні нації та держави. Адже якраз у їхніх руках майбутня доля країни. Це вона (еліта) повинна оцінювати сучасне, накреслювати перспективи на майбутній розвиток, виробляти суспільні ідеали, посилати в народ певні вольові імпульси. У Шевченка такий провідник нових ідей – це апостол. У перекладі із старогрецької “апостол” – посланець. Так називались у перші століття існування християнства мандрівні проповідники. Людей мають навчати апостоли, слова їхні мають “огнем невидимим пекти замерзлі душі” і будити божественне, духовне начало.

· Апостол правди і науки (“І день іде, і ніч іде...”)

· Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди (“На вічну пам’ять Котляревському”)

Дається висока оцінка творчості зачинателя нової української літератури. Вислів набув великої популярності як поетичне ствердження безсмертя великої людини.

Кохання

· Серце моє,

Не втікай од мене.

· Без милого скрізь могила...(“Тополя”)

· Невесело на світі жить,

Коли нема кого любить (“Княжна”)

· Само серце знає,

Кого любить...(“Тополя”)

· Кохайтеся ж, любітеся,

Як серденько знає (“Тополя”)

· Без милого сонце світить –

Як ворог сміється (“Тополя”)

Логічні афоризми

Варто відзначити, що у творах Великого Кобзаря є багато повчальних, або логічних афоризмів, які в наш час використовуються як прислів’я. Логічні афоризми Т. Шевченка показують нам, що українці повинні бути більш впевненими в собі, розбірливими, чесними, працьовитими, вірити в удачу, тому що риси українського народу – сила, щедрість, великий розум, точність.

· Береженого Бог береже (“Назар Стодоля”)

· Гроші мур ломають (“Кавказ”)

· І слово із уст апостола святого

Драгим єлеєм потекло.

· Все йде, все минає – і краю немає (“Гайдамаки”)

· Борітеся – поборете! (“Кавказ”)

· Світ – не хата (“Гайдамаки”)

· Не завидуй же нікому (“Не завидуй же нікому...”)

· Отак, люде, научайтесь

Ворогам прощати (“Меж скалами, неначе злодій...”)

· Ми навчим почому хліб і сіль почім (“Кавказ”)

Журбою не накличу собі долі (“Думи мої”)

Український народ виробив емоційно забарвлене ставлення до деяких афоризмів, по-своєму їх осмислив, вклав у них особливе значення. А деякі афоризми і сьогодні стали носіями певних понять, подій, предметів.

· Почому хліб і сіль почім (“Кавказ”) Вживається у значенні “справжня ціна чогось”.

· Ні вітру, ні хвилі (“Гамалія”) Ці слова набули значення “відсутність відомостей”.

VІ. Використана література

1. Ващенко Т. Шевченка, К., Харків, 1963.

2. Шевченко, якого не знаємо. – К., 2000

3. Дзюба І. З криниці літ. – К., 2001

4. Дзюба І. Тарас Шевченко. – К., 2005

5. Калашник – функціональні різновиди афоризмів. - Культура слова. – К.,1989.

Інтерактивна гра «Шевченкознай»

( 9 клас )

івна, учитель-методист Львівського НВК ім. В. Симоненка Угрин Тереза Іванівна, учитель-методист Львівського НВК ім. В. Симоненка

Мета гри “Шевченкознай” – сприяти глибшому ознайомленню дев´ятикласників із життям і творчістю , розвивати логічне мислення, вміння працювати в команді, швидко орієнтуватися у ситуації.

Участь у грі беруть учні 9-их класів. Найоптимальніша кількість команд – від двох до чотирьох по 4-5 учнів у команді.

На початку гри проводиться інструктаж і кожній команді вручається конверт, у якому названо першу станцію (одне із приміщень школи). Ці перші станції для кожної команди є різними. На кожній станції учні отримують завдання, яке вони повинні якнайшвидше виконати, і вручається вказівник наступної станції.

Завдання, які повинні виконати члени команд, стосуються життя та творчості Т. Шевченка. За повну, правильну відповідь команда одержує паперовий квадратик малинового кольору, за неповну – синього, за неправильну – жовтого кольору. Бажано, щоб шляхи команд не перетиналися.

Кожна зупинка (клас чи інше приміщення школи – їдальня, бібліотека тощо) “зашифровані”. Це може бути висловлювання, яке є в кабінеті, чи загадка, чи прихований короткий опис приміщення. Варіантів є багато.

Перемагає команда, котра першою прийде на кінцеву станцію і отримає якнайбільше малинових квадратиків.

Якщо команди прийдуть на останню станцію одночасно, чи команда, яка фінішувала першою, має менше малинових квадратиків, ніж команда, яка була другою, команди повинні відповісти на бліц-питання. Переможе команда, яка дасть більше правильних відповідей.

Пропонуємо опис гри, яка була проведена у НВК ім. В. Симоненка у 2009 – 2010 н. р.

Станції

1. Кабінет трудового навчання (майстерня з деревообробки)	«Багато тобі, Тарасе Григоровичу, дав Бог: і поет ти, і художник, і різьбяр…» (Комендант гарнізону)
2. Кабінет географії	Горить Сміла, Смілянщина Кров'ю підпливає. Горить Корсунь, горить Канів, Чигирин, Черкаси; Чорним шляхом запалало, І кров полилася Аж у Волинь. По Поліссі Ґонта бенкетує, А Залізняк в Смілянщині Домаху гартує, У Черкасах, де й Ярема Пробує свячений.
3. Кабінет ДПЮ	Художника Шевченка за написання підбурливих і найвищою мірою зухвалих віршів, як обдарованого міцною статурою, призначити рядовим в Оренбурзький Окремий корпус, з правом вислуги…». (Л. Большаков, «Шлях великої долі»)
4. Кабінет історії	Подивіться лишень добре, Прочитайте знову Тую славу. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми. Все розберіть… та й спитайте Тоді себе: що ми?.. («І мертвим, і живим…»)
5. Кабінет світової літератури	До того часу, поки народи будуть воювати за свою незалежність і демократичні права, вірші Шевченка читатимуться різними мовами». (Назим Хікмет)
6. Кабінет фізики	І Архімед, і Галілей Вина й не бачили…
Кабінет української літератури	А весною процвіла я Цвітом при долині, Цвітом білим, як сніг білим! Аж гай звеселила.
8. Кабінет музики	Возлюбленику муз і грацій, Ждучи тебе, я тихо плачу. І думу скорбную мою Твоїй душі передаю.
. Кабінет німецької мови	Всі знаєте. А своєї Дастьбі… Колись будем І по-своєму глаголать … І всі мови …
Кабінет рослинної символіки	І барвінком, і рутою, І рястом квітчає Весна землю, мов дівчину, В зеленому гаю.
Євроклуб	Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, як українець, - він був державним мужем і громадянином світу». (Ліндон Джонсон)
Світлиця . В. Симоненка	Вона чує з тії хати, Як дитина дише… (Т. Шевченко) …Ой, біжи, біжи, досадо, Не вертай до хати, Не пущу тебе колиску Синову гойдати. (?)

Інтерактивна гра «Шевченкознай»