Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, тебе своїм сучасником звемо (стр. 6 )

Мета : розкрити важливість даної теми для Шевченка, - навчити співставляти образи блудного сина в різних його трансформаціях, - пояснити учням, як розвивалася тема в українській літературі і в творчості Шевченка, - вчити аналізувати поезії з точки зору одної теми; - виховувати співчутливе ставлення до образу людини, викинутої із суспільства.

Хід уроку

«Ніхто любив мене, вітав,

І я хилився ні до кого»

План на дошці.

1. Як виникла тема блудного сина у світовій літературі?

2. Які мотиви передбачає тема про блудного сина?

3. Як тема подальше розроблялась в літературі і чому?

4. Трансформація образу блудного сина в українській літературі.

5. Чому Шевченко звертається до розробки даної теми?

6. Як Шевченко в творчості розробив біблійну тему?

- рання поезія ()

- час ув’язнення та перші роки заслання ()

- в малярстві.

7. Висновки. Я зрозумів з цього уроку, що…

Запитання вчителя до класу:

§ Як виникла тема блудного сина в світовій літературі?

1. Учні пригадують біблійну притчу про блудного сина (один з них її переказує, одночасно учні складають план притчі на поданих їм схемах).

План

1. Син покидає батька.

2. Марнотратне життя в далеких краях.

3. Бідність, стає свинопасом.

4. Каяття сина.

5. Повернення додому.

6. Радість батька при зустрічі з сином.

! – слід пояснити, що означає слово «блудний»

§ «блудний» - той, що блукає, мандрує, а не блудить, тобто веде нестатечне життя.

2. Учитель разом з класом аналізує притчу.

Подана історія про блудного сина відноситься до часів розкладу общинно-родового укладу, коли сини були підвладні батькові, своє майно не виділяли. Старший син був завжди в повній залежності від глави роду (батька). А молодший скористався правом на виділення майна. Притчу склала людина, яка була прихильна до старого укладу життя і засуджувала нові його форми.

Молодший син повести власне господарство не зумів, збіднів, став наймитом (свинопасом – категорія людей, які в ті часи викликали загальну зневагу, бо свиня – тварина не чиста).

Образ молодшого брата не подається як аморальний, він просто зле господарював.

Цей сюжет до України потрапив разом з Євангеліями в часи Київської Русі в рукописних списках. Популярні були Євангелія тлумачні та учительні, в яких євангельські теми тлумачились у дусі християнської ідеології символічно: батько – церква, блудний син – відщепенець від неї.

Мораль притчі така: віроотступників треба, пробачивши їм, приймати назад під покрову церкви.

Це перша і найдавніша трансформація притчі. Текст лишався незмінний, новий зміст йшов від різних тлумачень тексту.

Популярізації сюжету послужило і те, що існує свято «Неділя о блуднім сині», це рухоме свято, коли постійно нагадувалося християнинові про цю повчальну історію.

? – Які мотиви розробляє дана тема?

§ мотив розлуки з рідним домом:

а) за бажанням

б) мимоволі, через обставини життя;

§ мотив туги за батьківським домом;

§ мотив вибору способу життя;

§ бажання повернутися під батьківську стріху;

§ мотив каяття або його відсутність;

§ мотив повернення додому (як зустрінуть блудного сина).

? – Як тема надалі розроблялась і чому?

Слово вчителя.

· До Шевченка тема розроблялась у Івана Вишенського у творі «Позорище мисленне». В чоловіка було два сини. Один пішов на службу до царя, щоб боронити землю від ворогів. Другий залишився вдома, полюбив лежання, теплу піч, жив блудно, гаяв час у корчмах серед пустих людей.

Тобто Іван Вишенський перемістив ролі братів, зробивши блудного сина позитивним героєм, а брата-домочадця негативним.

Сам вигнанець з рідної землі, мучений тугою за нею, письменник співчуває саме блудному сину і наділяє його місією заступника рідної землі. Мотив повернення у рідний дім Вишенський опускає.

· Мотиви історії про блудного сина не могли не зацікавити Г. Сковороду, який сам провів у мандрах життя. У «Фабулі про Філарета і Філідона» йдеться про юнака Філідона, який, позбувшись батьків, пішов по щастя в світ. Через 10 років він повернувся до Філарета (праведна людина) зігнутий, покалічений, коростяний тощо. Філідон кається, а Філарет не тільки не приймає його каяття, а говорить, що йому зарадить тільки смерть.

Відгомін притчі маємо в байці «Про безногого й сліпого». В мандри вирушає не один син, а обоє. Перший у блуканнях позбувся ніг та рук, а другий – очей. Жоден не має сили повернутися додому, тоді вони вирішили скластися однією людиною. Безногий сідає сліпому на плечі, показує дорогу, вони доходять додому, де їх радо зустрічає батько.

· В «Енеїді» Котляревського – Еней – блудний син, який веде гуляще життя, але очищується і стає героєм.

? – Як трансформувався образ блудного сина в українській літературі?

Учні дивляться на схемі плану урока.

§ блудний син – бідна, нещасна людина, яка поневіряється на чужині;

§ блудний син – позитивний герой (І. Вишенський);

§ блудний син – грішник, якому нема вороття додому (Г. Сковорода);

§ блудний син стає таким мимоволі, через важкі обставини життя.

? – Чому Шевченко звернувся до розробки даної теми?

ü Близька йому, наскрізна тема його творчості, тому що він сам був сирота, жив на чужині. Тема з’явилася в ранній творчості років, коли Шевченко вперше мусив покидати Україну.

В його віршах з'являється мотив блукання, блукалець – сирота, його доля невідома, він блудний син мимоволі:

« …бо я одинокий,

Дивлюся на море широке, глибоке,

Поплив би на той бік – човна не дають».

ü Вдруге Шевченко звертається до розробки теми в неволі, коли його вдруге викинули на чужину.

Аналіз віршів (перелік віршів є в плані).

І в казематі, і в Орській фортеці поет бачить візії рідної землі.

- Учні читають напам’ять вірші:

«Садок вишневий коло хати»,

«Сонце заходить, гори чорніють»,

що посилюють тугу вигнанця за рідним краєм та домом.

Учитель: ця тема розроблялася Т. Шевченком і в малярстві. У «Щоденнику» від 26 червня він писав: «Я думаю з часом випустити у світ, в гравюрі аква-тінта і власне чадо, притчу о блуднім сині, пристосовану до сучасних звичаєв купецького стану».

Глибше обдумавши тему, Шевченко героя змінює, він вирішив наблизити тему до власного життя, його блудний син став військовим. Його герой не має зв’язку з рідним домом. Він гультяй, грішник без надії на повернення, він блудний син мимоволі – через важкі обставини життя. Ставиться Шевченко до свого героя не без співчуття, але і з осудом.

На малюнку «Програвся в карти» герой сидить біля шинку, програв навіть сорочку, об лавку треться свиня – євангельський мотив.

«У хліві». Герой сидить п’яний поруч свині, у руці штоф, побіч карти, на стіні півень – символ часу, що минає, тло картини – корчма.

«У шинку» - герой предстає в образі «кабацького генерала».

«На кладовищі» являє нам печально задуманого героя, це є початок каяття. Однак з цього моменту історія блудного сина різко повертається.

У давніх поетичних обробках притчі герой звертається до Бога і сподівається на його милість; варіанти з більш песимістичним кінцем вістять, що надії на Бога нема.

У Шевченка замість Бога в долю блудного сина нещадно втручається миколаївська держава. Замість християнського прощення та батьківських обіймів блудний син опиняється прив’язаний до стовпа з колодкою в роті – «Кара колодкою».

Потім блудний син потрапляє до в’язниці (“У в’язниці” ). Потім його проводять крізь стрій («Кара шпіцрутенами»).

Все завершується тим, що герой потрапляє до розбійників і гине, а один з розбійників забирає його натільний хрест – надію на Божу поміч, якої дочекатися нещасному не довелося. Повернення блудного сина не сталося, його муки завершує смерть.

Легко зрозуміти, чому ця тема зацікавила Шевченка.

Його життя склалося: померли батько й мати, а доля викинула хлопця поза межі рідного краю, на чужину, де він змушений був стати блудним сином мимоволі.

У Шевченка було гаряче бажання скинути з пліч прокляття блудного сина (сина – блукальця) і повернутися додому, завести родину…

Поетові не повелося, і лиха доля в образі миколаївської держави вдруге нещадно викинула його з рідного краю.

Отже, звернення до теми блудного сина не тільки не було випадковим у Шевченка, це була можливість сказати гостре слово про порядки миколаївської держави, це був своєрідний вилив власного болю, самовираження.

Ясна річ, що образ блудного сина в серії малюнків Шевченка не автобіографічний: нічого спільного в обличчі. Нічого спільного і в ситуаціях. Але ми відчуваємо, що Шевченко присутній десь поруч і дія відбувається у нього на очах.

Висновки формулюють діти за допомогою методу «мікрофон»:

«З цього уроку я зрозумів, що…»

Домашнє завдання:

1.Уміти розповісти про використання теми блудного сина Шевченком в творчості та малярстві;

2.Підготуватися до теми « в творчості Шевченка».

Додаток. Тема блудного сина в поезії та малярстві .

	"Ніхто любив мене, вітав, І я хилився ні до кого"
І. Як виникла тема блудного сина в світовій літературі? ("блудний"-той, що блукає, мандрує, а не блудить, тобто веде нестатечне життя)	а) сюжет потрапив в часи Київської Русі разом з Євангелієм, які поширювалися у рукописах і були тлумачні та учительні; б) притча про блудного сина (Біблія).
II. Які мотиви передбачає тема про блудного сина? (православне свято "Неділя о блуднім сині")
III. Як тема надалі розроблялася в літера­турі і чому?	а) І. Вишенський "Позорище мисленне"; б) Г. Сковорода "Фабула", байка "Про безногого і сліпого"; в) І. Котляревський "Енеїда"- образ Енея.
IV. Трансформація образу блудного сина, який поневіряється на чужині в українській літературі ; (трансформація – переробка, своє тлумачення)	а) блудний син - бідна, нещасна людина, б) блудний син - позитивний герой, (І. Вишенський) в) блудний син - грішник, якому нема вороття додому (Г. Сковорода) г) блудний син стає таким мимоволі, через важкі обставини життя.
V. Чому Шевченко звертається до розробки даної теми	Одне з його больових місць: осиротів, доля викинула його поза межі рідного краю двічі - час ув’ язнення та перші роки заслання - 18роки "Не кидай матері" "Ой три шляхи широкії" "" "Рано-вранці новобранці" "Не спалося, а ніч, як море" "Сонце заходить, гори чорніють" "Садок вишневий коло хати" "Не гріє сонце на чужині" "Самому чудно, а де ж дітись?" "Москалева криниця", 1847 "Ой гляну я надивлюся" "Добро, у кого є господа", 1848
VI. Як Шевченко в творчості розробив біблійну тему?	1. Поява теми в два періоди життя поета: - рання творчість - одна з наскрізних тем, не позичена, тому що пов'язана з реальною історією життя поета. - 18роки "Вітре буйний, вітре буйний" "Тяжко - важко в світі жити" "На вічну пам'ять Котляревському", 1838 "Думи мої, думи мої", 1840 "Вітер з гаєм розмовляє", 1841 - в малярстві (сепія – малюнок, зроблений світло-коричневою фарбою, яку добувають з сепій (морський молюск з фарбуючим чорнильним мішечком)
VII. Висновки (метод мікрофон) або письмово в зошиті

Тема уроку: Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…

Тезбір Світлана Орестівна, учитель української мови та літератури Дрогобицької спеціалізованої школи І – ІІІ ст. №2

Мета уроку: усвідомлення учнями феномену Великого Кобзаря, актуальності його творчості; пробудження національної свідомості; узагальнення відомостей про життя і творчість Тараса Шевченка, засвоєних у попередні роки.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Привітавши учнів із Днем знань, учитель пропонує їм відгадати, кому буде присвячений перший урок. Для цього він послідовно читає або демонструє на мультимедійній дошці висловлювання відомих людей про Тараса Шевченка:

«Він був більше ніж українець – він був громадянином світу» (Джонсон, президент США).

«Його поезія була явищем єдиним і неповторним, немає для неї відповідника у світовій літературі» (Мар’ян Якубець, сучасний польський науковець, професор Вроцлавського університету).

«В історії світової літератури він поставив собі пам’ятник, сильніший від бронзи» (Альфред Єнсен, шведський учений, референт Нобелівського інституту Швейцарської академії наук).

«Я вивчив українську мову, щоб мати змогу читати його в оригіналі» (Комаце Сіосуке, доцент університету в Кобе, Японія).

Після того як учні назвуть ім’я Шевченка, звертаємо увагу на епіграф до уроку:

Воскресну нині!

Ради їх, людей закованих моїх… (Тарас Шевченко)

Цього року, а особливо наступного, багато говоритимуть про Тараса Шевченка. Чому? (Відповіді учнів).

Ви скажете, що вже багато знаєте про Тараса Шевченка. А мені на думку спадають слова одного поета:

І де той смертний, що сказати може,

Що він Шевченка вивчив до кінця?

Ще точніше, по-моєму, сказав Є. Маланюк: «Вивчити Шевченка не можна.»

Додам уже від себе: ми можемо лише намагатися осягнути Шевченка. Ми можемо віднайти кожен для себе шлях, що веде до нього, ступити на той шлях і крок за кроком підніматися до вершини, ім’я якій – Шевченко.

Я вірю, що всі ви стоїте на тому шляху; хтось зумів пройти більше, хтось менше. Власне, сьогодні ми спробуємо зробити ще принаймні один крок.

ІІ. Актуалізація суб’єктивного досвіду

(технологія «Незакінчене речення»:

«Для мене Тарас Шевченко – це …»)

Поки учні обдумують свої відповіді, звучить запис пісні «Шлях до Тараса».

Учитель підсумовує відповіді учнів, акцентуючи увагу на тому, що Тарас Шевченко – не тільки геніальний поет, а пророк, Месія України.

Учитель або підготовлений заздалегідь учень читає поезію:

Шевченко – наш. Він для усіх століть.

Він як Ісус Христос для України!

Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,

І з тим вогнем ви будете нетлінні.

Бо він – пророк, володар людських душ.

Месія у селянській одежині.

До нього люди, як на прощу йдуть,

Встають з колін, могутні й одержимі.

Хай кожен з нас подумає собі:

«А що ж бо я зробив для України?

Чи я горю, страждаю в боротьбі?

Чи повзаю по-рабськи на колінах?»

Шевченко – наш. Він для усіх століть.

Він як Ісус Христос для України!

Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,

І вас вже не поставлять на коліна!

ІІІ. Застосування вивченого в попередні роки

1.Бліц-турнір

Учні по черзі пробують миттєво відповісти на запропоноване питання. У кого це викликає труднощі, вибуває з ігри.

· Де народився Тарас Шевченко?

· Скільки братів і сестер було у Тараса Шевченка?

· Творами якого письменника захоплювався малий Тарас?

· У якому місті минули юнацькі роки?

· Хто з відомих художників був учителем Тараса Шевченка?

· Перша із відомих поезій Тараса Шевченка.

· Скільки поезій входило до першого «Кобзаря»?

· Улюблений жанр Шевченка-романтика.

· Кому присвячена поема «Катерина»?

· Як називається рукописна збірка Тараса Шевченка?

· Назва збірки офортів, яку планував видати Шевченко.

· Який твір Шевченка перекладений найбільшою кількістю мов?

· Де Шевченко відбував заслання?

· Скільки років тривало заслання?

· Скільки повістей належить Шевченкові?

· Яке море змалював Шевченко на багатьох картинах?

· Як називався підручник для недільних шкіл, виданий Шевченком наприкінці життя?

· За що Шевченко отримав звання академіка?

· Коли помер Тарас Шевченко?

· Де похований Шевченко?

· За які заслуги дають Шевченківську премію?

· Назвіть імена трьох лауреатів Шевченківської премії.

· Хто з відомих сучасних письменників відмовився отримувати Шевченківську премію?

· Яке слово вживається у «Кобзарі» найбільше разів? (Бог)

2. Робота в групах.

Кожен учень сам обирає, у якій групі він хоче працювати.

· Група знавців біографії Тараса Шевченка

Завдання: з’ясувати, які події відбулися в житті Шевченка в такі роки: 1838, 1840, 1845, 1857, 1861.

· Група знавців поетичної творчості Тараса Шевченка

Завдання: з’ясувати, з якої поезії рядки:

Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрость би була своя.

(«І мертвим, і живим…»)

…Моя Україно!

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

(«Розрита могила»)

А я, юродивий, на твоїх руїнах

Марно сльози трачу; заснула Вкраїна,

Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла…

(«Чигрине, Чигрине …»)

Свою Україну любіть.

Любіть її … Воврем’я люте,

В остатню тяжкуюминуту

За неї Господа моліть.

(«Чи ми ще зійдемося знову …»)

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

(«І Архімед, і Галілей …»)

· Група знавців художньої творчості Тараса Шевченка

Завдання: з’ясувати, як називається картина, у який період створена.

(Продемонструвати учням репродукції відомих картин Тараса Шевченка, наприклад «Циганка-ворожка», «Катерина», «Портрет Варвари Рєпніної», «Портрет Євгена Гребінки», «Пожежа в степу», «Портрет Михайла Щепкіна»)

· Група ерудитів

Відомо, що в Україні майже в кожному місті, навіть у багатьох селах споруджено пам’ятники Тарасові Шевченку. Усього їх налічується 1256. А за межами нашої держави споруджено 128 пам’ятників Кобзареві.

Завдання: З’ясувати, у яких містах стоять пам’ятники Тарасові Шевченку (учням роздати картки із назвами міст: Санкт-Петербург, Москва, Вільнюс, Рига, Тбілісі, Астана, Варшава, Прага, Париж, Будапешт, Софія, Бухарест, Афіни, Рим, Нью-Йорк, Вашингтон, Торонто)

Під час етапу перевірки можна продемонструвати на мультимедійній дошці світлини із зображеннями цих пам’ятників.

ІV. Підсумок уроку

На дошці -- репродукція картини Тараса Шевченка «Автопортрет зі свічкою».

- Що ви можете сказати про цю картину?

(відповіді учнів)

Заздалегідь підготовлений учень запалює свічку і читає такі рядки:

Я свічку засвітив. Колись …

До дна відтоді келих горя випито.

Ще трохи і … молись чи не молись,

Із рук тремтячих недогарок випаде.

Я ніс вогонь крізь чорноту обмов,

Крізь морок тюрем, через ґрати відчаю.

Він погасав, але я знов і знов

Од свого серця цю свічу засвічував.

Холоне серце. Свічка догора,

Ламає руки доля неповінчана.

На Україні ніч. Нема добра.

І я од серця знов свічу засвічую.

І заклинаю: ще хоч мить світи!

Кинь світла свого в сутінки, у темінь кинь.

Хай звідусюд злітаються сюди

Безсонних дум приречені метелики …

Запалімо ж і ми свої крихітні свічечки від символічної Шевченкової і подумаймо всі разом про її місце в нашому сьогоденні, у житті народу і кожного з нас. Вона – це дух поета, його помисли і заповіти. Нині вони не повинні бути самотніми. Їх полум’я горітиме ясніше, а темряви довкола буде менше, коли ми відчуємо в них потребу. Не даймо їм погаснути. Бо це означало б і наш кінець. Повсякчас борімося за найвищі вершини нашого духу так, як навчав великий син української землі.

(Учні запалюють свої маленькі свічечки)

Увага!

Для проведення уроку, присвяченого пам’яті , можна використати також матеріали «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», розміщені на сайті Черкаського ОІППО:

http://oipopp. /content/blogsection/5/66/