Автомобільні дороги (стр. 5 )

Таблиця 2.9 - Зменшення поздовжніх похилів автомобільних доріг на горизонтальних кри­вих

Радіус кривої в плані, м	50	45	40	35	30
Зменшення найбільшого поздовжнього похилу
проти наведеного в таблиці 2.2, не менше, %	10	15	20	25	30

2.22 Ширину смуг розчистки лісу та кущів, величину зрізування укосів виїмок та відстань перенесення будівель на ділянках кривих в плані з внутрішнього боку для за­безпечення розрахункової видимості слід визначати розрахунком. Зрізування укосів виїмок слід виконувати на рівні бровки земляного полотна - згідно з ДСТУ 3587.

2.23 На складних ділянках доріг в гірській місцевості допускаються затяжні по­хили (понад 60 %о ) з обов'язковим влаштуванням ділянок зі зменшеним поздовжнім похилом (до 30 %о ) або влаштуванням майданчиків для зупинки автомобілів чи додат­кових смуг для зупинки автомобілів на відстані не більше довжини ділянок, наведе­них в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 - Довжина ділянок з затяжним похилом в гірських умовах

Поздовжній похил,	Довжина ділянки, при висоті над рівнем моря (не більше), м
%о	до 1000	до 2000
60	2500	2200
70	2200	1900
80	2000	1600
90	1500	1200

Розміри майданчиків для зупинки автомобілів визначаються розрахунком, але вони повинні вміщувати не менше трьох автопоїздів завдовжки 22 м кожний. Вибір місця їх розташування визначається з умов безпеки зупинки, бажано в місцях за ме-

ДБН В.2. c.15

жами появи осипів, каменепадів тощо.

Незалежно від наявності майданчиків для зупинки автомобілів на затяжних спусках з похилами понад 50 %о слід проектувати протиаварійні з'їзди в зоні кривих з радіусами <100 м (крім серпантин), в кінці спуску, а також на прямих ділянках спуску через кожні 0,8-1,0 км. Елементи протиаварійних з'їздів визначають розрахунком для безпечної зупинки автопоїзда.

2.24 На крутих гірських схилах доцільно прокладати дорогу серпантинами Норми проектування серпантин слід приймати за таблицею 2.11.

Таблиця 2.11- Норми проектування серпантин

Параметр елементу серпантини	Норма проектування серпантини при розрахунковій швидкості руху, км/год
	30	20	15
Найменший радіус кривої в плані, м	30	20	15
Поперечний похил проїзної частини на віражі, %о	60	40	30
Довжина перехідної кривої, м	30	25	20
Розширення проїзної частини, м	2,2	3,0	3,5
Найбільший поздовжній похил на ділян­ках серпантин, %о	30	35	40

Серпантина радіусом менше 30 м дозволяється тільки на дорогах IV і V катего­рій при забороні руху транспортних засобів з габаритами по довжині більше 11 м.

2.25 Відстань між кінцями кривих двох сусідніх серпантин слід призначати не менше 400 м для доріг II та III категорії, 300 м - для доріг IV категорії і 200 м - дій доріг V категорії.

2.26 Проїзну частину на серпантинах допускається розширювати на 0,5 м за ра­хунок зовнішнього узбіччя, а решту розширення - за рахунок внутрішнього узбіччя та додаткового розширення земляного полотна.

2.27 Криві в плані і поздовжньому профілі доцільно суміщати. При цьому крив в плані повинні бути на 100-150 м довші за криві в поздовжньому профілі.

Слід уникати сполучення кінців кривих у плані з початком кривих в поз­довжньому профілі. Відстань між ними рекомендується призначати не менше 150 м.

2.28 При малих кутах повороту дороги в плані радіуси колових кривих рекомен­дується приймати за таблицею 2.12.

Таблиця 2.12 - Радіуси горизонтальних кривих при малих кутах повороту

Кут повороту, град	1	2	3	4	5	6	7-8
Найменший радіус колової
кривої, м	30000	20000	10000	6000	5000	3000	2500

2.29 Якщо крива у плані розташована в кінці спуску завдовжки понад 500 м і з похилом понад 30 %о, радіус її повинен бути збільшений не менш ніж в 1,5 рази і порівнянні з величинами, наведеними в таблиці 2.12, з суміщенням кривої в плані угнутої кривої в поздовжньому профілі в кінці спуску.

2.30 Не рекомендується коротка пряма вставка між двома кривими в плані, як направлені в один бік. При довжині її менше 100 м рекомендується замінювати обидві

ДБН В.2. c.16

криві однією кривою більшого радіуса. При довжині 100-300 м пряму вставку доцільно замінювати перехідною кривою більшого радіуса. Пряма вставка як самостійний елемент траси допускається для доріг І та ІІ категорій при довжині понад 700 м, для доріг ІІІ та IV категорій – понад 300 м.

2.31 Не бажано допускати довгих прямих вставок у поздовжньому профілі, максимальні граничні їх довжини наведено в таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 – Граничні довжини прямих вставок у поздовжньому профілі

Радіус угнутої кривої в поздовжньому	Найбільша довжина прямої вставки в поздовжньому профілі при алгебраїчній різниці поздовжніх похилів, %о
профілі, м	20	30	40	50	60	80	100
Для доріг І та ІІ категорій
4000	150	100	50	-	-	-	-
8000	360	250	200	170	140	110	-
12000	680	500	400	350	250	200	-
20000	-	-	850	700	600	550	-
25000	-	-	-	-	900	800	-
Для доріг ІІІ та ІV категорій
2000	120	100	50	-	-	-	-
6000	550	440	320	220	140	60	-
10000	-	-	680	600	420	300	200
15000	-	-	-	-	-	800	600

Велосипедні доріжки і тротуари

2.32 Велосипедні доріжки слід проектувати вздовж автомобільних доріг на ділянках, де інтенсивність руху велосипедів і мопедів за перші п'ять років експлуа­тації дороги досягне в одному напрямку 60 і більше велосипедів (мопедів) за годину При максимальній інтенсивності руху, або 400 одиниць за добу. Велосипедні доріжки, як правило, проектують для однобічного руху завширшки не менше 1,5 м, а для двобі­чного - не менше 2,2 м на відокремленому земляному полотні, біля підошви насипу або за межами укосів виїмок, а також на спеціально збудованих бермах або полках.