Визначаємо форму предмета за допомогою геометричної фігури: прямокутник (стр. 2 )

Загадки І наткала ж полотна! Вся укрита долина – Поля, ліси, луги й ріки, – Села і міста великі. В біле вбралася сама: – Всім добридень – я... (Зима) Чудо сани прилетіли, Скакуни в тих санях білі. В санях тих сидять цариця – Білокоса, білолиця. Рукавом махає – Сріблом все вкриває. (Зима) Павло Воронько Випав сніг на поріг, Кіт зліпив собі пиріг, Поки смажив, поки пік, Той пиріг водою стік. Загадки Холод нам несе мороку, У турботах в мене будень. Це останній місяць року, Зветься як? Вгадали? (Грудень) Мороз надворі січе, За ніс, за вуса боляче пече, Сердиті віхоли гуляють, Різдво Христове люди відзначають. (Січень) Аж тріщить мороз, лютує, Сніжна віхола танцює, А ставок у лід закутий, Що за місяць?.. (Лютий)

Ліна Костенко Праля Сидить праля та пряде, Сніг іде, іде, іде. Нитка рветься де-не-де, А вона пряде й пряде. Вже напряла хуртовин На шапки для верховин, На сувої полотна На завісу для вікна, На хустинку й покривало, Мало-мало, мало-мало. Сніг іде, іде, іде. А вона пряде, пряде. Загадка Маленьке, біленьке, А весь світ покриє. Надія Кир’ян Зимові слова Зимове слово – сніг, Зимове слово – білий. З’єднавшись – і навкруг Сніжинки полетіли. Зимове слово – лід, І ковзанка і шуба. Зимове слово – піч, Пальто, мороз і груба. Улітку відпочивають, А взимку дітей катають. (Санчата) Вдень вікно розбивається, А в ночі само встановляється. (Ополонка)

Прислів’я та приказки 1. Зимова днина така: сюди тень, туди тень – та й минув день. 2. Зимовий деньок, як комарів носок. 3. Зима без трьох підзимків не буває. 4. Якби не зима, то й літо було б довше.

Весна

Тарас Шевченко Встала весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила; І на полі жайворонок, Соловейко в гаї Землю убрану весною, Вранці зустрічає.
Віктор Кочевський Останній сніг Під розлогим дубом Нам на втіху Заховавсь від сонця Клаптик снігу. Як зима тікала, Лісом бігла, Загубилась в неї Хустка біла. А на одинокій Тій хустині Проліс підіймає Квітки сині.	Загадки Тільки сонечко пригріло – І розтанув килим білий. Клен радіє, певно знає – В гостфі йде до нас... (Весна) Береза сережки свої розпускає, Який це місяць уже наступає? (Березень) Під погожим, тихим небом, Під дзвінкий пташиний щебет, З оберемком ніжних квітів По землі блукає... (Квітень) А в цім місяці підряд Маємо багато свят. Зеленіють буйно трави, То іде веселий... (Травень)
Загадка Не сильний він, не з металу, А прислухайся – дзвенить. Риє землю він розталу І біжить, біжить, біжить. (Струмок)	Наталя Забіла Біжить на вулиці струмок. Навколо сніг прив’яв і змок... Весна прийшла! Весна прийшла! Дзюрчить і плескає струмок.
Прислів’я та приказки 1. Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає. 2. Квітень з водою, а травень – з травою. 3. Травневий дощ, як з грибами борщ. 4. Весна – наша отець і мати: хто не посіє, не буде збирати.

Літо

Загадка Розквітають в луках квіти, Зеленіють в лісі віти. Все зелене, молоде... За весною що іде? (Літо)
Микола Воробйов Літо Літо зверху зелене, а всередині – мов кавун. Літо солодке від зорі до зорі Засмаглі хлоп’ята, як зернята у кавуні, перекочуються, перегукуються, пересміюються від одного краю землі до другого.
Загадки Як настав цей літній місяць, Все росте у нас навколо, Ягідки почервоніли, Спіє в полі щедрий колос. (Червень) Липа цвіте, Бджілка мед бере, Колос наливається, Як цей місяць називається? (Липень) У місяці спекотнім цім, Жарко дуже нам усім, Серп гуляє по ниві, Всі хочуть дуже зливи. (Серпень)	Він скрізь у полі і в саду, А в дім не попадає, І я тоділиш з дому йду, Коли вже він не йде. (Дощ) Високо стоїть, Одне око має, Всюди заглядає. (Сонце) Анатолій Качан Солоний вітер після зливи Трусив щосили синю сливу. Упала буква “Л” зі сливи – І стала синя слива – сива.
Прислів’я та приказки 1. Червень – рум’янець, липень – громовик, а серпень – на копи багатий. 2. Літо весь рік годує. 3. Що літо приробить – зима переводить. 4. Двічі літо не буває. 5. Змарнуєш на жнивах хвилинку – втратиш не одну зернину.

Осінь

Загадка У садах, гаях блукає, Жовті лати одягає, Золотисту стелить постіль, Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)	Ігор Січовик Загадка-добавлянка В зеленім лісі побував Якийсь художник – і поволі Дерева перефарбував У золотисто-жовтий колір. – Ти хто такий? – Я здивувавсь – Чому тебе не бачив досі? – То придивися – хтось озвавсь, І ти тоді побачиш... (Осінь)
Михайло Сингаївський Вересень Звозить вересень в комори Кавуни і помідори, Спілих яблук, груш і слив Цілі гори натрусив. І вантажать гарбузи На машини і вози... Йде до гаю, де гриби Виростають щодоби. На чолі іскриться піт – Сто турбот і сто робіт.	Загадка У південний край землі Відлітають журавлі, Знов лункий шкільний дзвінок Нас покликав на урок. Як цей місяць звати? Прошу відгадати. (Вересень)
Загадка Кличуть нас ліси, поля, сади Дозбирати осені плоди. Із дерев спадає листя жовте. То землею ходить місяць… (Жовтень)	Дмитро Павличко Небеса прозорі. Як глибінь ріки, Падають як зорі, З явора листки. А над полем нитка Дзвенить, як струна. Зажурилась квітка – Чує сніг вона.
Олександр Олесь Ой, навіщо мені листя, Коли йде уже зима, Коли холодно вже стало І пташок нема. Краще скину я листочки І тихесенько засну. Буду спати, буду ждати Сонце, радість і весну.	Загадка Крапля з неба, дахів, стріх Дощ холодний, перший сніг. Почорнів без листя сад. Що за місяць? (Листопад)
Народні прикмети Високо летять гуси – чекай тривалої осені. На рослинах багато павутиння – на тривалу теплу погоду. Рано замерзне – довго не розтане. Від першого снігу до санного шляху – півтора місяця.

Порядкова лічба:

шостий, сьомий, восьмий, дев’ятий, десятий

Самуїл Маршак Матрьошки Вісім ляльок дерев’яних, Кругловидних та рум’яних, В різнобарвних сарафанах На столі у нас живуть, Всіх матрьошками зовуть. Перша лялечка товста, А в середині – пуста! Навпіл ляльку огрядну Розділити можна. В ній побачиш другу Лялечку порожню. Ти матрьошку цю відкрий – Третя вистрибне, як стій. Половинку відгвинти, Наглухо притерту, І зумієш ти знайти Лялечку четверту. Вийми цю і подивись: Може, є там ще якісь? Справді, є тут п’ята Лялечка пузата. А у п’ятій просто Заховалась шоста. А у шостій – сьома, Як у себе вдома. А у сьомій – глянь-но, Восьма і остання! Борис Грінченко Швидка робота Сім суток по воду до ставу йшов рак. На восьмий день так-сяк Ї він доволік до хати, Ще трохи відпочив, та й ну перетягати Через поріг... Клешнею зачепивсь, А кухлик нахиливсь, І розлилась вода, пропали всі клопоти!.. “Нема добра із скорої роботи! – Говорить, сапаючи, Рак, – Було б не поспішати так”.

Володимир Верховень Весела лічилка Щоб веселу гру почати, Нумо, друзі, рахувати! Звірі й птахи стали в ряд – І ведуть лічилку влад. “Перший” – вийшов крокодил, Найстаріший старожил. “Другий” – страус, хоч не дід, А рахує теж, як слід. “Третій” – вибіг бегемот, Розсмішив лісний народ! “Я – четвертий” – кенгуру Прискакав також на гру. Принесла відро й лопату Черепаха: “Буду п’ята!” “Шоста!” – мовила жирафа, Височенна, наче шафа. “Сьомий” – слон кричить. – Іду! Умиваюсь на ходу” “Восьмий” – тут летить папуга І танцює буги-вуги. Ось і мавпа: “Я – дев’ята! Хочу з вами теж пограти!” Хто ж десятий? Тигреня Тягне лапу навмання! “Зрозуміло”, – кажеш ти? Порахуй же навпаки: 10, 9, 8, 7 – Рахувати легко всім. 6, 5, 4, 3 – Це ж так просто, зможеш ти. 2, 1 – читаю вголос. Порахую все навколо. Загадка В книжці шість листків простих, Сьомий – золотий. (Тиждень) Ігор Січовик – Скажи, Васильку, Скільки літер Ти вивчив За минуле літо? – Аж дев’ять Я їх по порядку Назву хоч зараз: Ш-о-к-о-л-а-д-к-а.

Орієнтування у просторі:

вправо, вліво, зліва, справа, посередині, всередині, усередині

Андрій Малишко Кізка Бігла кізка по мосту, Збила куряву густу. Тут листочок, там листочок Схопить, схопить і навскок. Он яка рогата, бач! Он яка, бач! А на зустріч не орда, Суне з поля череда. Кізка вправо, кізка вліво, В неї роги, мов рогач. Он яка завзята, бач! Он яка, бач! Де взялися пастухи, Молодці, не лінюхи, Прип’яли козу за роги, А вона у крик, у плач... Он яка завзята, бач! Он яка, бач! Загадка – Кузня є? – Та ні, немає. – Де куєш? – Посеред гаю. – По ковадлу молоточком? – Я кую... лиш голосочком. (Зозуля) Дмитро Білоус Загадка-завдання Є слова – ну й цікаво! Є слова – просто диво! Прочитаймо їх з вами: Чи то зліва направо, Чи то справа наліво – Означають те саме. Ось дивіться: КОРОК, БІБ, КОТОК, ПИЛИП, ЗАРАЗ, ПІП... Є ще й інші на умі, Та назвіть ви їх самі. Загадки Серед села стоїть бочка, Хто хоче, той нап’ється. (Криниця) Червона кожушинка, В середині вітамінка. Хто хоче зірвати, Той поколеться. (Шипшина)

Михайло Стельмах Гусак Наш гусак піднявсь на кладку, Став, як завше на зарядку, Повернувся вліво, вправо, Чітко робить вільні вправи. От зробив гусак зарядку Та й у річку – бух із кладки! – Миє крила, чистить лапки. Каже качур: так-так-так, Фізкультурник наш гусак! Ігор Січовик Щира відповідь – За що виводила бабуся Тебе з комори, непослухо? Зізнайся чесно! – Зізнаюся: За ліве вухо. Два кільця, Два кінця, А посередині цвях. (Ножиці) Прислів’я та приказки Не знає права, що робить ліва. Григорій Чубай Літо Літо зверху зелене, а всередині – мов кавун. Літо солодке від зорі до зорі. Засмаглі хлоп’ята, як зернята у кавуні, перекочуються, перегукуються, пересміюються від одного краю землі до другого. Стебельце – шорстка драбинка, Усередині – чорна вуглинка, Пелюстки блискучі, як лак, Це квітує червоний... (Мак)

Орієнтування в просторі:

вгору, угорі, згори, вниз

Ігор Січовик Ходить котик тишком-нишком, Упіймав сіреньку мишку. Сміло вгору хвіст підняв І промовив гордо: – Няв! Загадка Б’ють – не плаче, Вгору скаче, І ніхто йому, одначе, Не сказав хоч раз пробач. Бо на те і є він... (м’яч) Ігор Січовик Сміливець Загордивсь малий горобчик, Аж задер угору ніс: Він, втікаючи від квочки, Наступив коту на хвіст. Загадка На дереві грається, угору піднімається. На хвостику гойдається. І зветься це малятко – Веселе... (мавпенятко) Ян Бжехва Танцювала голка й нитка, Голка – колко, нитка – швидко. Голка – гостра і тоненька, Нитка – з вузликом маленьким. Бігли, взявшись за руки, Голка – перша, нитка – друга. Голка вгору скаче жваво, А слідом – і нитка мляво. Голка – прямо, нитка боком. Голка зирка срібним оком. І кружляє гарно, ловко. Ника шепче: – Ну і голка! Танцювали – скільки сили... І штанці тобі пошили! Загадка Без крил, без ніг, без рук, А вгору підіймається. (Дим) Варвара Гринько Має рак гострющі клешні, Ними рак усе розпоре. Че, як гілка у черешні, Що зростає вбік і вгору.

Загадка Знизу вгору, потім вниз Чудо-віз мене привіз: Без руля і без коліс Тягне вгору – потім вниз. (Ескалатор) Прислів’я та приказки Колос повний до землі гнеться, а пустий угору пнеться. Загадка Ніжна зірка сніжно-біла На рукав згори злетіла, Поки ніс її сюди – Стала краплею води. (Сніжинка) Грицько Бойко На санчатах Я лечу, лечу, лечу – Накаталось досхочу. Все униз, униз, униз – Мимо сосен і беріз. Я веду, веду, веду – Саночки на поводу, Бо з гори санки летять, А на гору – не хотять... Загадка Росте весною – тільки вниз. Любить крівлю і карниз. (Бурулька) Грицько Бойко Провалився по коліна – От на лижах я спустився! Мчав, як тільки міг! Та упав і провалився По коліна в сніг... – А чого ж снігу шапчина Й очі повні сліз? – Проваливсь я по коліна... Головою вниз! Загадка У зимову веселу пору Ми кращі друзі дітвори. Вивозять діти нас нагору, А ми веземо їх з гори. Грицько Бойко Онисько Вниз по сходах – Тупу – тупу! – Ніс Онисько Миску Супу. Мама каже: – Не впади! Обережненько Іди!

Визначаємо форму предмета за допомогою геометричної фігури: круг.

Загадки Ось вам загадка непроста. Не маю жодного кута, Фігура я геометрична, Така кругленька, симпатична. (Круг) Кругле озерце ніколи не замерзає. (Очі) Кругом новеньке, Таке кругленьке, Трусять в руках, А воно все в дірках. (Сито) Круглий мов сонечко, Щедрий мов сонечко. На черінь посунеться – І стоїть красується. З печі – та на блюдо. Їжте мене, люди, На здоров’ячко! (Хліб) Кругле, як м’яч, Хвіст має, а за нього не підіймеш. (Клубок) Колючий клубочок Прибіг у садочок. (Їжачок) Варвара Гринько Буква “О” така – кругла, Хто не бачив, подивись: Наче сонце, наче бублик, Мов обручник, – хоч котись! Євген Гуцало Зайці в полі варять борщ Коли йде осінній дощ, Зайці в полі варять борщ. Зайці варять борщ у полі З буряков та бараболі. Зайці моркву в бор кладут І капусту в борщ січуть. Зайці в борщ кладут квасолю, Сиплють перцю, сиплють солі. Листя кидають із лавра, Щоб удався борщ на славу. І на славу в зайців борщ, Коли йде осінній дощ!

Загадки Ой котилось коло, Коло-покотьоло, Всіх ласкаво гріло, Цілий день світило. А під вечір коло, Коло-покотьоло, Дуже натомилось – Спати в гай скотилось. (Сонце) Круглий, гарний і легенький Високо літає, Йому діти дуже раді, Бо ним кожен грає. (М’яч) На трубчастій ніжній ніжці Виріс м’ячик при доріжці. Вітерець зашарудів – М’ячик в небо полетів. (Кульбаба) Хто кругленький і смачненький Із віконця скік та скік, Втік від баби і від діда До лисички на язик? (Колобок) Зелений, а не дуб, Круглий, а не місяць, З хвостиком, а не миша. (Кавун) Жовтошкірий, запашний, Та не в ротику він, Для дітей улюблений Що це... (Апельсин) М. Петренко Вирощу солодких груш. Хочеш їсти – то чому ж? Ось черешні, вишні теж, Абрикосу сам зірвеш. Сливи всі без кісточок, Аґрус – глянеш, – без колючок. Ще й без панцира горіх Вирощу я для усіх.

Орієнтація у просторі:

спереду, попереду, вперед, позаду, ззаду, поруч

Марійка Підгорянка Мої овечки Жену я овечок череду, А баран рогатий спереду. Жену я овечок громаду, А песик кудлатий позаду. Лічилка Хто попереду, Той пасе череду. Хто позаду, Той пасе жабу. Хто всерединці, Той у золотій скринці. Загадка Спереду рогач, а на хвості квач, Огрядна, боката, Молоком багата. (Корова) Грицько Бойко Диво, диво, дивина – Диво, диво, дивина: – Хвіст попереду в слона! – Ти до жартів маєш хист: – Це ж бо хобот, а не хвіст. Сергій Михалков Уколи – Не уколи! Перший клас!.. – Ви почули? Це – до нас!.. Я уколів не боюсь. Що ж: як треба – уколюсь! Ну, подумаєш – уколи! Раз! – і швидко укололи... Хто уколів тих боїться? Лиш лякливих страх пройма. Особисто я до шприца Завжди ставлюсь жартома! В кабінет я поспішаю Увійти поперед всіх Я сталеві нерви маю, Чи не маю зовсім їх! І коли б же хтось та знав би, Що й квиточок свій на футбол Я охоче проміняв би На іще один укол!.. – Не уколи! Перший клас!.. – Ви почули? Це – до нас!.. – Чом же я держусь стіни? Бо... тремтять... уже... коліна.

Загадка Позаду – вильце, спереду – шильце, поверх – гарне суконце, зі споду – рушничок. Літаю – шугаю, мов блискавка. (Ластівка) Юрій Будяк Чміль Гуде чміль, Сів на хміль, На листки – Пелюстки Припада Погляда Все вперед Та пита На бігу: – Де той мед? Де той мед? Гу-у-у... Прислів’я та приказки 1. Дурний язик попереду розуму біжить. 2. Ззаду і сяк, і так, а спереду дурак. 3. Бережись козла спереду, коня ззаду, а злого чоловіка з усіх боків. Анатолій Кичинський Художниця Сіренький котик ніжився у ліжку, А поруч Майа малювала мишку. Як Майа закінчила малювати, Поглянув котик і... Чкурнув із хати! Отак намалювати – то не смішно, Щоб навіть котик Дременув від мишки.

Час доби: вечір

Загадка За горами сонце зникло Зі своїми промінцями. Таня хутко смик за нитку. В домі світло запалало. (Вечір) Микола Щербак Метелик Метелик срібновійний, Веселий і легкий, Квітки цілує в вії І в білі елюстки. А як вкчірня втома Огорне теплим сном, Метелик, наче вдома, Ночує під листком. Л. Брієдіс Вечеря із зорею Впала зоря з небес Край хати нашої. Ставлять її на стіл Поруч із кашею Але не вечеряв ніхто Із нас нітрошки. Зоряне світло було У наших ложках. Ігор Січовик Солодкі сни Вкладаючи доню спати, Сказала тихенько мати: – Скоріше, Оленко, засни – Побачиш солодкі сни! – Озвалась Оленка: – Ой рідна! Щось довго цих снів не видно. – І додала нетерпляче: – Я знаю, як їх побачить! – Як саме? Скажи на вушко! – Для цього мені під подушку Щовечора ви або татко Кладіть хоч одну шоколадку. Прислів’я та приказки 1. Живе аби день до вечора. 2. Пора до двора: сходить місяць і зоря. 3. Надіявся дід на обід, та й без вечері ліг спати. Загадка Він вправи добре знає. Ночами навіть грає, Не маючи ні нот, ні струн, Всіх веселить... (цвіркун)