Визначаємо форму предмета за допомогою геометричної фігури: прямокутник (стр. 1 )

Визначаємо форму предмета за допомогою геометричної фігури: прямокутник.

Чотири маю сторони, Не всі однакові вони, Прямих кутів чотири маю. Як мене звати не згадаю. (Прямокутник)
Кругом межі дерев’яні, А в тих межах – ниви скляні. Через ниви ті прозорі Видно небо, видно зорі. (Вікна)	В ночі сумуючи, віконце, Благає бога день послать, Щоб засвітило ясне сонце, Щоб дітям щастя не проспать.
Впускають в кімнату Людей будь-коли, Хоча в ній не разу Самі не були. (Двері)	Нарипавшись у сінці з хати, Бажають двері відпочить І просять нічку покій дати: Нехай, мов, лихо довше спить.
Людмила Лежанська Я й собі отак навчусь Вишиває нам бабуся Рушники. Я й собі отак навчуся Залюбки. Квіточки оті, що в лузі, У росі, Мені вишию на блузі Я усі.	Мочений, Товчений, Сушений, Душений. Хто умивається, З ним привітається. (Рушник)
Василь Голобородько Лис Жив один лис, який умів писати, І він писав у шкільному зошиті про осінь: Носив під пахвою зошит І олівець за вухом І сідав на пні. Коли бачив, що ще один листок упав, Або бачив гніздо без птахів, Коли мерзли пальці і груди – Грівся над багаттям глиняних круч, Коли лягав спати – зошит під голову І згадував, що він побачив за увесь день. А того ранку прокинувся і побачив сніг, І заховав він зошит до наступної осені.	Не сорочка, а зшита. (Зошит)

Визначаємо форму предмета за допомогою геометричної фігури:

квадрат, трикутник.

Загадка Чотири в мене сторони, Усі однакові вони. Всі четверо кутів прямі, Ім’я моє назвіть самі. (Квадрат)
Станіслав Шушкевич Наша мама Наша мама стіл накрила, Напекла і наварила Стільки страв смачних, Що й не з’їсти їх усіх! Залишилось ще на ранок – Із вечері на сніданок. Ми сказали коротко: – Наша мама золотко...	Загадка З головою він накритий Несуть йому їсти й пити. Та він страви не вживає – Все хтось інший доїдає. (Стіл)
Загадки Я – хазяйка різних слів, Про дельфінів, про слонів, Про замки кришталеві, І про зірки на небі. Ви лягаєте на вушко Вам шепоче сни... (Подушка) Пішла шкура до води, А корова вдома. (Наволочка)	Тарас Мельничук Подушка У літній вечір Шептала мені подушка: – Не хочу бути подушкою, А білою кульбабкою. Щоб мені пташка співала, Щоб мені вітер розвіяв По всьому саду. У літній вечір Я прошептав подушці: – То приснись собі, Подушечко, Білою кульбабою.

Загадки

Три у мене сторони, Міцно з’єднані вони. А між ними три кути. Хто я? Чи вгадаєш ти? (Трикутник)

Ой же гарно вона грає, Кожне слово промовляє, Хоч і має ти сторони Та співучі всі вони. Запитаєш у всезнайка: – Хто це? Що це? (Балалайка)

Форма кругла

Загадка Ось вам загадка непроста. Не маю жодного кута, Фігура я геометрична, Така кругленька, симпатична. (Коло) Ой котилось коло, Коло-покотьоло, Всіх ласкаво гріло, Цілий день світило. А під вечір коло, Коло-покотьоло, Дуже натомилось – Спати в гай скотилось. (Сонце)	Євген Гуцало Зайці в полі варять борщ Коли йде осінній дощ, Зайці в полі варять борщ. Зайці варять борщ у полі З буряков та бараболі. Зайці моркву в бор кладут І капусту в борщ січуть. Зайці в борщ кладут квасолю, Сиплють перцю, сиплють солі. Листя кидають із лавра, Щоб удався борщ на славу. І на славу в зайців борщ, Коли йде осінній дощ!
Назвіть п’ять фруктів і п’ять овочів круглястої форми
М. Петренко Вирощу солодких груш. Хочеш їсти – то чому ж? Ось черешні, вишні теж, Абрикосу сам зірвеш Сливи всі без кісточок, Аґрус – глянеш, – без колючок. Ще й без панцира горіх Вирощу я для усіх.	Я. Бенза Капусту, моркву, огірки, Картоплю, помідори, Часник, цибулю, буряки – Все звозимо в комори.
Загадки
Кругле, червоне, солодке, соковите... (Яблуко) На гілочці у пучках Висять кульки в кожушках. Під зеленим кожушком – кістяна сорочечка, А під нею такі зерна, Що всім з’їсти хочеться. (Горіх) Зверху кругленьке, А в середині червоненьке. (Кавун) Кругле і рум’яне З дерева впало – Любі у рот попало. (Яблуко)	Має пір’я, та не птах, Не їстивна для комах. Круговидна і вусата, Кожушків має багато. Вріж її чи розкуси, То від сліз не утекти. (Цибуля) Кругла, а не місяць, Біла, а не борошно, З хвостиком, а не миша. (Редька) Я – кругленька, червоненька З хвостиком тоненьким На городі мене рвуть І до столу подають. (Редиска)

Порядкова лічба

перший, другий, третій, четвертий, п’ятий

Грицько Бойко Щоб не запізнитись Мама черепаха В серпні перший раз Проводжала сина В школу в перший клас. А чому це в серпні? Ясно нам чому: Щоб не запізнитись На урок йому.	Загадка З ним подружить кожен з вас, Як піде у перший клас. Бо хоч завжди він мовчить, Та читати вас навчить. (Буквар) Д. Пилипенко Розмова Сиділи дві жабки Біля ставка, Була в них розмова Така! – Ква? – питала перша жабка стривожено дуже. – Ква-ква-ква... – відповідала Друга їй байдуже. – Ква-ква-ква? – перепитала Перша жабка знову, І на тому закінчилась Жаб’яча розмова. Загадка Один л’є, Другий п’є, Третій росте. (Дощ, земля, трава) Колядка Що в дядька, дядька два стоги жита. А третій – гречки да на варенички. Да на варенички. А четвертий – пшениці да паляниці, А п’ятий – овса й коляда уся.
Загадка Чи не скажеш, донечко, Що це за віконечко? А там – друга донечка!
Богдан Нижанківський Грім розрядив громенятам: першому – стовп, другому – дуб, третьому – хата. Перший вдарив – р-р-раз! Другий вдарив – д-д-два! Третій вдарив – тр-р-ри! Стовп – стоїть, дуб – стоїть, хата – стоїть. Грім пробурмотів: – Ну й діти!
Прислів’я та приказки 1. Двоє третього не чекають, а четвертого не питають. 2. Попри двох і третій влізе. 3. Хто перший, той ліпший. 4. А-ну вставай, чоловіче, 5. Третій півень кукуріче.

Багато-один

Загадки Один батько Багато синів має. (Дуб) Ми – плоди міцного тата, Нас на гілочці багато. Нас білочки полюбляють, Люди свинкам припасають. (Жолуді) Живе один батько і тисячі синів має. Всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолуді) Прислів’я та приказки Багато лісу – не губи, Мало лісу – бережи, Нема лісу – посади.	Дмитро Мечелик Жолуді Рано-вранці вирушають Діти все із дитсадка. До діброви повертає Їхня стежечка в’юнка. Шелестять пожовклі трави Під ногами дітвори, Жолуді міцні, смагляві Лунко падають згори. – Ой, дівчата, – каже Люба, – Як багато жолудів! Можна із одного дуба Посадити п’ять гаїв! Нумо разом всі збирати В кошики кругом малята. Чути жарти, чути сміх. Йдуть завзяті по діброві, Ллються їхні голоси. ...У степах зведуться нові, Зашумлять густі ліси.
Наталя Забіла Скопав я грядку Сам – один В городі біля тину. Хотів зростить Багато динь, Зросла ж одна-єдина! Та ласував Я не один А вся наша родина. І всі хвалили, Як один, Мою єдину диню.	Загадка Я на сонце сонцем сяю. Родичів багато маю. Гарбузову господиню Усі знають хто я?.. (Диня) Прислів’я Земля багата – народ багатий. Загадка Що у світі найбагатше? Всіх годує й напуває, А про неї не всяк дбає. (Земля)
Прислів’я та приказки 1. Один за всіх, всі за одного. 2. Одна розумна голова добре, а дві краще. 3. Де багато пташок, там нема комашок. 4. Багато снігу – багато хліба.

Величини: великий – малий

Українська народна дитяча гра Котилася торба, З великого горба, А в тій торбі Хліб, паляниця, Кому доведеться, Тому і жмуриться	Леся Українка На зеленому горбочку, У вишневому садочку Притулилася хатинка Мов маленькая дитинка. З народного Питав малий коник дорослого: – Чому я маленький? “Бо погано їси”. – Чому я погано їм? “Бо весь час стрибаєш”. – Чому я стрибаю? “Тебе ніжки штовхають”. – Куди штовхають? “До солодкої травиці”. – Чому до солодкої? “Бо іншої не хочеш”. – Чому я не хочу? “Бо ти ще маленький”. – Чому я маленький? Загадки Червоненьке, маленьке, Малим дітям солоденька. (Цукерка) Малий хлопчик у сірій свитці По деревах стрибає, Крихти збирає. (Горобець) Лідія Компанієць Порвана сорочка Хліб на черінь садовить мати, А син з плачем зайшов до хати. – Чого ти плачеш, мій синочку? – Ой мамо, я порвав сорочку! Поліз нарвати я дичок, Та й зачепився за сучок. – Ну, годі вже репетувати, – Сорочку можна полатати. Велика дірка чи маленька? – Один рукав лишився, ненько!
Зоя Редько Виросту великим, Стану співаком, Заспіваю пісню В лузі над ставком. Хай лунає пісня Моя голосна, Звеличає землю Рідную вона.
Марія Познанська Ми дуже любили весь наш край, І любили Україну, Її лани, зелений гай, В саду – рясну калину. Там соловейко на весні Співає між гілками, Та й ми співаємо пісні, – Змагається він з нами. Мій рідний край, моя земля Велика – превелика! Є в ній степи, ліси, поля, Моря і гори, й ріки.
Загадка Така я велика, що й краю не маю. Лежу собі тихо, нікого не займаю. Тільки мені добрі люди І день, і ніч топчуть груди. (Дорога)
Прислів’я та приказки 1. І малі камінці роблять синці. 2. Великому кораблю – велике плавання. 3. Хто малого не шанує, той великого не варт.

Пори року: зима, весна, літо, осінь

Загадка Птах дивний в небі пролітав, Землі пір’їнки дарував. Зимі віддав пір’їнки три – Найхолодніші кольори. Весні віддав пір’їнки три – Трави й листочків кольори. Дав літу птах пір’їнки три – Як сонце, теплі кольори. Дав осені пір’їнки три – Мов жар, гарячі кольори. Хто розпізнав пір’їнки ці? Та це ж... (дванадцять місяців)	Федір Петров Від зими до зими Січень січе. Лютий лютує. Березень плаче. Квітень квітує. Травень під ноги Стеле травицю. Червень складає Сіно в копицю. Липень медовий Бджілок чарує. Серпень чудовий Булки дарує. Вересень трусить Груші в садочку. Жовтень гаптує Клену сорочку. Йде листопад – Застеля килими. Грудень надходить – Початок зими. Загадка Із дванадцяти братів Троє землю прикромсали, Троє сонцем огрівали, Троє сипали дощами, Троє віяли снігами. Як же звати цих братів? (Березень, квітень, травень. Червень, липень, серпень. Вересень, жовтень, листопад. Грудень, січень, лютий)
Наталя Забіла Днем за днем, за тижнем тижні – Непомітно лине час. Різні зміни дивовижні Відбуваються круг нас. От зима, весна та літо, Осінь, потім знов зима... Сивий час летить над світом, І кінця йому нема. Кожен місяць, кожну пору На землі нове вбрання. Й ми самі не те, що вчора, – Ми зростаємо щодня. Глянь навколо оком пильним І побачиш зміни ці. Ось повільно, неухильно Йдуть по черзі місяці.
Тамара Коломієць Небилиця Що у зими на порозі Цвітуть маки на морозі. А у літа на печі Замерзають калачі А у весни коло поля Листя скинула тополя. А в осені коло стежки Вбрались верби у сережки. А ми стали коло хати Та й не можем розібрати, Кому іти рибу пасти, Кому воду в копи класти, Кому піски молотити, Кому сніги волочити.

Зима