Робоча програма навчальної дисципліни Конституційне право України (стр. 10 )

Базова літуратера: 1, 95, 114, 127, 139, 252, 254, 259, 260, 268, 269, 270, 280, 292, 394, 395, 460, 477, 492, 504, 505, 525, 535, 546, а також джерела мережі Інтернет. Інші нормативно-правові та правозастосовні акти та інші джерела вказуються лектором щодо кожної теми додатково при проведенні лекційних занять.

Допоміжна література: 31, 104, 105, 119, 146, 148, 151, 152, 164, 194, 246, 299, 308, 318, 381, 429, 505, 514.

Тема: Конституційний статус людини і громадянина в Україні (1 година)

Понятійні засоби, що визначають правовий статус особистості. Принципи конституційного статусу людини і громадянина. Поняття і юридична природа конституційних прав і свобод людини і громадянина. Класифікація конституційних прав і свобод людини і громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних і колективних прав. Конституційні обов'язки людини і громадянина. Гарантії здійснення прав і свобод людини і громадянина. Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про права та свободи людини і громадянина.

Базова літуратера: 1, 95, 114, 127, 139, 252, 254, 259, 260, 268, 269, 270, 280, 292, 394, 395, 460, 477, 492, 504, 505, 525, 535, 546, а також джерела мережі Інтернет. Інші нормативно-правові та правозастосовні акти та інші джерела вказуються лектором щодо кожної теми додатково при проведенні лекційних занять.

Допоміжна література: 12, 39, 65, 69, 76, 79, 81, 83, 86, 88, 90, 91, 142, 143, 173, 178, 181, 204, 207, 208, 230, 233, 237, 265, 358, 365, 371, 375, 414, 417-421, 438, 493, 501, 533, 561, 566.

6. САМОСТІЙНА РОБОТА

Юридична підготовка кадрів в умовах побудови демократичної правової держави якісно змінюється. Юрист стає однією з ключових фігур у кадровому забезпеченні правової та політичної реформ, що від­буваються в державі, його підготовка вимагає перебудови навчального процесу, оптимізації співвідношення в процесі навчання фундамен­тальних і прикладних положень навчальної дисципліни, інтеграції науки – навчального процесу – державно-правової практики, форму­вання творчої особистості молодого фахівця. Місце конституційного права в системі права, його роль у професійній підготовці юриста й роз­ташування в освітньо-професійній програмі вищої школи за професій­ним спрямуванням «0304. Право» обумовлює необхідність впрова­дження з цієї навчальної дисципліни сучасних досягнень вузівської педагогіки, нових навчально-організаційних форм і методів навчання з пріоритетним використанням методів активного навчання.

З їхнього арсеналу Робочі плани з навчальних та спеціальних дис­циплін сучасної конституціоналістики поряд з наведеними традицій­ними формами і методами навчання містять:

ПР – практикуми, орієнтовані на вирішення проблемних ситуа­цій, організацію дискусій і підготовки експертних висновків на основі чинного законодавства;

ІІМ – імітаційно-ігрове моделювання ситуацій в галузі державно-правового будівництва;

ОНП – організаційно - та нормативно-правове проектування;

РР – розігрування ролей;

ДІ – ділові ігри;

ОДГ – організаційно-діяльнісні гра;

ЕО – експрес-опитувания студентів;

ПК – програмований (машинний і безмашинний) контроль знань, умінь, навичок студентів;

КРД – контрольні роботи з використанням діапозитивів (викла­дач демонструє діапозитив, що містить питання і 3-5 варіантів відпо­відей, студент заповнює контрольну картку, позначаючи номери пра­вильних відповідей);

ТЗ – тестові завдання.

Найскладнішими, трудомісткими для студентів і викладачів, але водночас і найцікавішими, що розкривають творчий потенціал особис­тості студента, є методи ІІМ, що їх проводять у навчальний або позана-вчальний час, у процесі акцій, що організуються кафедрою спільно зі студентським науковим товариством, на засіданнях студентського дис­кусійного клубу публічного права при кафедрі конституційного права.

При цьому студенти мають розуміти, що повна нормативно-право­ва заорганізованість, урегульованість суспільних відносин, що станов­лять предмет конституційного права, неможлива й недоцільна. Експе­риментування в цій сфері можливе у досить вузьких межах, які нерідко не дають підстав для репрезентативних (відповідних всьому обсягу до­сліджуваного об'єкта) висновків. ІІМ в цих умовах – незамінний ме­тод і засіб не лише навчання, а й пошуку оптимального розв'язання науково-практичних завдань.

Цей метод забезпечує навчально-науково-практичну інтеграцію професійної підготовки державних та муніципальних службовців, ін­ших осіб, які ведуть юридичну діяльність, відображає можливість пе­ревірки на здійсненність науково-практичних рекомендацій щодо вдо­сконалення юридичної діяльності. Зміст методу – імітування протиріч між різнопредметними (міжгалузевими) знаннями та ситуаціями, що професійно недиференційовані. На відміну від ПР, цей метод, в тому числі ДІ і ОДГ, не вимагає обов'язкового банкування ситуацій. Тут провідний викладач (в ролі ігротехніка та професіонала-предметника) дає можливість студентам освоювати різнопредметні знання не лише в єдності, але й в реальних суперечностях, характерних для майбутньої діяльності, а також забезпечує індивідуально-творчий підхід до право-застосовчої імітованої ситуації.

Гра містить дві стадії: оргпроектну і власне ігрову. На першій ста­дії визначають кількість та рольові позиції учасників, склад ігрових підгруп, їх мету, можливі тенденції гри, ігрову стратегію, формують регламент і сценарій гри. На оргпроектній стадії можливо почати залу­чення учасників до гри шляхом нарад та предігрових засідань. Ігрова стадія починається з установчого засідання учасників, на якому ви­значають проблематику ігор, доводять до учасників регламент ігор, об­говорюють функціональну організованість підгруп. Гру залежно від характеру ситуації, вступних даних організують за групами, а потім на спільному засіданні, де обговорюють доповіді підгруп. Після цього можливе повернення до групових засідань або обробка підсумкового матеріалу.

Банк ситуацій для ігор розробляє кафедра. Рекомендується вико­ристовувати результати дослідницької роботи кафедри (за бюджетними і договірними темами). Фабулу (ситуацію), сценарій і проблемати-зацію гри може запропонувати студент.

Під час підготовки до вище перерахованих видів занять студенти вивчають мате­ріали з усього комплексу теоретичних питань плану і завдань з теми. На заняттях викладач розподіляє час на питання, практикуми та інші види робіт, визначає, які питання підлягають обговоренню і в якій фор­мі, які завдання слід виконувати на заняттях і в процесі самостійної навчальної роботи студентів. Викладач може використовувати прийо­ми контролю «виживання» знань, вдаючись до ЕО, КРД, ПК, ТЗ за вивченими темами.

Тема 1. Вступ до сучасного українського конституціоналізму

Завдання до теми:

ЕО:

1. Назвати складові системи сучасного конституціоналізму.

2. Перелічити основні теоретичні напрями в сучасному конституціоналізмі.

3. Назвати основні історичні етапи становлення і розвитку сучасного конституціоналізму.

4. Назвати спеціальні (власні) категорії конституціоналізму.

5. Назвати ознаки (характеристики) публічної влади.

ПР:

1. Використовуючи монографічну і публіцистичну літературу, підготувати огляд існуючих дефініцій "конституціоналізму". На основі їх порівняльного аналізу аргументувати свою позицію на підтримку (або заперечення) однієї (на вибір) з представлених дефініцій.

2. Аргументувати проблематику вітчизняного конституціоналізму на сучасному етапі розвитку Української держави і суспільства.

ВТЗ:

1. Складовими змісту сучасного українського конституціоналізму є: Конституція і конституційне законодавство;____________________________

ТЗ:

1. Конституціоналізм – це:

а) заборона обіймати посади і брати участь у виборах для осіб, що обіймали посади за колишнього політичного режиму;

б) певна теорія і практика управління публічними справами, що передбачає обмеження державної та іншої публічної влади на основі й відповідно до конституції з метою гарантування демо­кратичного устрою;

в) затвердження проекту правового акта, виданого главою дер­жави, посадовцем виконавчої влади — головою уряду або міні­стром.

2. Визначити передумови формування системи конституціоналізму:

а) визнання та захист суб'єктивних публічних прав людини і гро­мадянина;

б) правоприпиняючі факти у конституційних правовідносинах;

в) організація публічної влади;

г) захист приватної власності;

д) обмеження (самообмеження) державної влади на користь гро­мадянського суспільства.

3.Визначити складові системи конституціоналізму:

а) їни;

б) прокуратура України;

в) права і свободи людини і громадянина;

г) конституційний лад;

д) законність актів і дій посадових осіб;

е) конституційність актів і дій суб'єктів конституційного права; є) конституційні правовідносини;

ж) конституційна правосвідомість.

4. Конституціоналізм:

а) обмежено Конституцією України, якою нормативно визначе­ний;

б) охоплює не лише конституцію, а й практику, методи і форми її реалізації;

в) не визначений Конституцією України, є тотожним за змістом її першому розділу.

Тема 2. Конституційне право – галузь правової системи

Завдання до теми:

ЕО:

1. Назвати (приклади) політичні документи з постановкою завдань (програм) з конституційного будівництва в Україні.

2. Назвати (приклади) законодавчі акти, що регламентують конституційні відносини.

3. Визначити методи конституційно-правового регулювання, відображені в ч.3 ст. 15; ст. 37; ст. 67; ст. 68; ч.3 ст. 89; ч.2, 4 ст. 90; ч. 4 ст. 94; ч. 3, 4 ст. 103 Конституції України.

4. Назвати принципи конституційного права України.

ПР:

1. Анотувати 2 статті з періодичної преси (за останнє півріччя), присвячені конституційному праву.

2. В дореволюційний і радянський періоди галузь права, що вивчається, іменувалася державним правом, а нині - конституційним. Обґрунтувати, чим зумовлена таке зміна. Провести дискусію про предмет і найменування галузі "конституційне" або "державне право" . Обґрунтувати назву провідної галузі в правовій системі України - конституційне право України.

1. Основними методами конституційно-правового регулювання є: імперативний метод;______________________________

ТЗ:

1. Конституційне право України як галузь права – це:

а) система знань про Конституцію України і конституційне законодавство;

б) сукупність конституційно-правових відносин;

в) сукупність правових норм, що регулюють певні суспільні відносини.

Тема 3. Конституційне право – юридична наука

і навчальна дисципліна

Завдання до теми:

ПР:

1. Аргументовано обґрунтувати підвищення ролі науки конституційного права на сучасному етапі розвитку політико-правових процесів в Україні. Особливу увагу приділити прогностичній та експертній ролі науки конституційного права при здійсненні конституційно-проектних і законопроектних робіт.

2. Ґрунтуючись на положеннях ст. 15 Конституції України про те, що "суспільне життя в Україні грунтується на принципах політичного, економічного та ідеологічного різноманіття" і "жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова", розкрити зміст ідеологічної функції науки конституційного права, з подальшою дискусією про деідеологізацію науки, проблеми конституційного забезпечення загальнонаціональних ідей.

ЕО:

1. Назвати (приклади) актуальні проблеми конституційно–правових досліджень.

2. Назвати найбільш відомих і авторитетних учених - фахівців в області конституційного права дореволюційного, радянського і сучасного періодів.

1. Джерелами науки конституційного права є: правові акти, що містять конституційні норми; ___________________________

ТЗ:

1. Наука конституційного права – це:

а) система знань про галузь конституційного права;

б) система конституційно-правових інститутів;

в) учення про методи дослідження конституційно-правових явищ.

Тема 4. Методологія конституційної науки і практики

Завдання до теми:

ПР:

Підготувати концепцію, програму і план конкретно-соціологічного дослідження з проблеми: Студентське самоврядування в Національному університеті "Одеська юридична академія".

При цьому виходити з того, що завдання реалізується в ході прикладного дослідження інноваційного типу, де на першому етапі здійснюється "переклад" проблемної ситуації на мову дослідження, створюється дескриптивна (описова) модель досліджуваного об'єкта (з виділенням групи експертів), на другому етапі - прогноз, що спирається, з одного боку, на екстраполяцію існуючих тенденцій, тобто розвиток соціальних процесів без практичної зміни ситуації, а з іншого - на нормативний прогноз. Третій етап - "дерево можливих рішень", в яких розраховуються ймовірності наближення експлотарних прогнозів до нормативного стану. На цьому етапі розглядаються різні комбінації включення наявних ресурсів для реалізації того чи іншого нормативу (зазвичай пропонується кілька нормативів, від мінімуму до максимуму). Даний етап аналогічний формулюванню гіпотез в емпіричному дослідженні. Інформаційне забезпечення гіпотетичних рішень, збір інформації, потрібної для обґрунтування можливих рішень, - завдання четвертого етапу технології прикладного дослідження. Емпірична інформація є лише засобом уточнення гіпотетичних рішень. Можливо взагалі обійтися без збору емпіричної інформації і запропонувати практичні рішення, виходячи з досвіду організації студентського самоврядування (в академічній групі, в академії, в інших навчальних закладах).

ЕО:

1. Визначити зміст і науково-практичні функції імітаційно-ігрового моделювання, організаційно - і нормативно–правового проектування, експериментування як ефективних засобів удосконалення державного будівництва, політичного та правового реформування, перевірки на реалізованість теоретичних напрацювань і науково-практичних рекомендацій.

2. Визначити, який метод і методики дослідження є пріоритетними на стадії підведення підсумків виборів депутатів.

3. Проаналізуйте наукову статтю з актуальної тематики конститу­ційного права та виділіть, які наукові методи пізнання застосував автор.

ТЗ:

1. Дайте визначення:

Методологія конституційної теорії та практики — це.........................

2. Продовжіть визначення:

Державно-правовий експеримент — це випробування на практи­ці...............

3. Визначте вертикальні рівні структури методології конституційної науки та практики:

а) концептуальний;

б) загальнонауковий;

в) технічний;

г) спеціальний (конкретний);

д) технологічний;

е) філософський.

4.Визначте складові горизонтального рівня структури методології конституційної науки та практики:

а) методологічні підходи;

б) методологічні принципи;

в) методологічні ідеї;

г) методологічні концепції;

д) методи;

е) методики.

Тема 5. Конституційно-правові норми та інститути

конституційного права України

Завдання до теми:

ЕО:

1. Визначити вид норм (за характером припису), закріплених у ст. ст. 40, 48, 60, 68, 89 Конституції України.

2. Назвати інститути конституційного права України (приклади).

3. Назвати можливі види гіпотез конституційно-правових норм.

4. Навести приклади відсильних і бланкетних норм у Конституції України.

5. Навести приклади процесуальних норм за Конституцією України.

6. Навести приклади статутарних норм за Конституцією України.

ТЗ:

1. Конституційні норми можна класифікувати за таких підстав: за характером приписів, що містяться в них, - на правомочні, зобов’язальні, заборонні; ______________________________

2. Структура конституційних норм може бути: трьохелементною (гіпотеза, диспозиція, санкція);___________________

ПК:

1. Коли набуває чинності закон України, якщо в законі не зазначено термін введення його в дію?

Шифри відповідей:

1.1. З дня опублікування ................................................

1.2. Через 7 днів після прийняття..................................

1.3. Через 10 днів після прийняття................................

1.4. Через 10 днів після опублікування..........................

Тема 6. Джерела конституційного права України

Завдання до теми:

ПР:

1. У ч. 2 ст. 9 Конституції України закріплено, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України. Чи означає це, що норми, які містяться в міжнародних договорах, мають пріоритет над нормами Конституції України? Навести точки зору, які існують щодо цього у науковій літературі. Хто має право встановлювати відповідність або невідповідність Конституції України міжнародних договорів?

ЕО:

1. Назвати офіційні видання нормативно-правових актів: Законів України, актів Президента України, Постанов Кабінету Міністрів, рішень місцевої ради.

2. Навести приклад використання правового звичаю в конституційному регулюванні суспільних відносин.

3. Керуючись Законом України від 23 лютого 2006 р. "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", подати тлумачення терміну "практика Європейського суду з прав людини як джерело права".

ПК:

1. Яке видання є офіційним опублікуванням законів України?

Шифри відповідей:

1.1. Журнал "Право України".

1.2. Газета "Голос Украины".