г) розчином натрію гидроксиду.

Кількісне визначення гідрокортизону ацетату згідно ДФУ проводять методом:

а) спектрофотометрії у видимій ділянці спектру;

б) УФ-спектрофотометрії;

в) фотоколориметрії;

г) неводної алкаліметрії.

Ідентифікацію гідрокортизону ацетату згідно ДФУ проводять методом:

а) ІК-спектроскопії;

б) ЯМР-спектроскопії;

в) ПМР-спектроскопії;

г) лазерної кореляційної спектроскопії.

При розчиненні кортизону ацетату в концентрованій сульфатній кислоті спостерігається якісний ефект:

а) вишневе забарвлення і зеленкувато-коричнева флуоресценція; б) червоне забарвлення і червоно-коричнева флуоресценція;

в) коричнево-червоне забарвлення і зелена флуоресценція; г) жовте забарвлення і жовта флуоресценція.

Два подвійних зв’язки в кільці А стероїдного циклу містить кортикостероїд:

а) гідрокортизон;

б) дезоксикортикостерон;

в) преднізолон;

г) кортизон.

Хімік-аналітик виконав якісну реакцію на підтвердження наявності стероїдного циклу в молекулі преднізолону. Для цього він використав реактив:

а) мідно-тартратний реактив;

б) фенілгідразину сульфат;

в) концентровану сульфатну кислоту;

г) гідроксиламіну гідрохлорид.

Фурагін розчинний є сіллю:

а) натрію;

б) калію;

в) кальцію;

г) магнію.

Який ЛЗ – похідний 5-нітрофурану при додаванні лугу і нагріванні утворює аміак:

а) фурадонін;

б) фурагін;

в) фурацилін;

г) фуразолідон.

Який ЛЗ – похідний 5-нітрофурану у ДМФА, забарвлений в жовтий колір, при додаванні лугу забарвлюється у фіолетовий колір, на стінках пробірки – синій? а) фурадонін;

б) фурагін;

в) фурацилін;

г) фуразолідон.

Який ЛЗ – похідний 5-нітрофурану у ДМФА, забарвлений в жовтий колір, при додаванні лугу забарвлюється у коричнево-жовтий колір?

а) фурадонін;

б) фурагін;

в) фурацилін;

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

г) фуразолідон.

Хімік ВТК фармацевтичного підприємства визначав середню масу таблеток фурациліну однієї серії. Для цього він повинен зважити:

а) 5 таблеток;

б) 20 таблеток;

в) 50 таблеток;

г) 100 таблеток.

При визначенні тотожності субстанції фурациліну аналітик хімічної лабораторії

провів реакцію з розчином їдкого натру. Оранжево-червоний колір розчину, що

утворився, вказує на наявність такої функціональної групи:

а) нітрогрупи;

б) аміногрупи;

в) фенольного гідроксилу;

г) піридинового циклу.

Кількісне визначення субстанції нітрофуралу (фурациліну) проводять

спектрофотометричним методом. Розрахувати кількісний вміст провізор-аналітик може, вимірявши:

а) оптичну густину;

б) показник заломлення;

в) кут обертання;

г) температуру плавлення.

Аналітик КАЛ визначає кількісний вміст Нітрофуралу. Який титриметричний

метод кількісного визначення він може використати?

а) йодометрії;

б) перманганатометрії;

в) алкаліметрії;

г) аргентометрії.

Загальним реагентом для ідентифікації препаратів – похідних 5-нітрофурану, при

нагріванні з яким спостерігається інтенсивне забарвлення, є:

а) натрію гідрооксид;

б) натрію нітропрусид;

в) натрію сульфід;

г) натрію хлорид.

На аналіз надійшла мазь фурацилінова 0,2%-ва. Хімік-аналітик визначає кількісний вміст фурациліну методом:

а) спектрофотометрії;

б) флюориметрії;

в) хроматографії;

г) фотоколориметрії.

У синтезі нітрофуралу використовують:

а) 1-аміногідантоїн;

б) 3-амінооксазолідон-2;

в) семікарбазид;

г) семікарбазон.

У синтезі фурадоніну використовують:

а) 1-аміногідантоїн;

б) 3-амінооксазолідон-2;

в) семікарбазид;

г) семікарбазон.

У синтезі фуразолідону використовують:

а) 1-аміногідантоїн;

б) 3-амінооксазолідон-2;

в) семікарбазид;

г) семікарбазон.

Для фурадоніну МФ рекомендує кількісно визначати його методом кислотно-основного титрування у неводному середовищі. При цьому використовують титрант:

а) метилат натрію;

б) метоксид літію;

в) кислоту хлорну;

г) кислоту оцтову льодяну.

З розчином їдкого натру фурацилін дає забарвлення:

а) буре при нагріванні;

б) темно-червоне;

в) пурпурово-червоне;

г) оранжево-червоне.

З розчином їдкого натру фурадонін дає забарвлення:

а) буре при нагріванні;

б) темно-червоне;

в) пурпурово-червоне;

г) оранжево-червоне.

З розчином їдкого натру фуразолідон дає забарвлення:

а) буре при нагріванні;

б) темно-червоне;

в) пурпурово-червоне;

г) оранжево-червоне.

Забарвлення препаратів похідних 5-нітрофурану обумовлене наявністю в їх будові функціональної групи:

а) нітрогрупи;

б) ядра фурану;

в) залишку гетероциклу у положенні 2;

г) азометинової.

Ідентифікацію нітрофуралу згідно ДФУ проводять із спиртовим розчином калію гідроксиду після розчинення субстанції у ДМФА. При цьому з’являється забарвлення:

а) фіолетове;

б) коричнево-жовте;

в) фіолетово-червоне;

г) оранжево-червоне.

Супровідні домішки у субстанції нітрофуралу згідно ДФУ визначають методом:

а) газо-рідинної хроматографії;

б) рідинної хроматографії;

в) тонкошарової хроматографії;

г) колонкової хроматографії.

Фурагін розчинний кількісно визначають ацидиметрично, титруючи 0,01М розчином хлоридної кислоти. Індикатором у цьому визначенні є:

а) бромтимоловий синій;

б) метиловий оранжевий;

в) метиловий червоний;

г) кристалічний фіолетовий.

У процесі синтезу фуросеміду на останній стадії додають:

а) фуран;

б) 5-нітрофуран;

в) фурфуриламін;

г) фурфурол.

Щоб відрізнити дихлортіазид від фуросеміду використовують реакцію: а) з заліза (ІІІ) хлоридом;

б) діазотування і азосполучення;

в) з міді сульфатом;

г) виявлення хлорид-іону після мінералізації речовини.

Наявність атома сірки у фуросеміді встановлюють шляхом мінералізації препарату з використанням розчину:

а) арґентуму нітрату;

б) кислоти сульфатної;

в) заліза (ІІІ) хлориду;

г) барію хлориду.

Кількісне визначення фуросеміду згідно ДФУ проводять методом кислотно-основного титрування в середовищі:

а) етанолу;

б) ДМФА;

в) безводної оцтової кислоти;

г) піридину.

Індикатором в алкаліметричному методі кількісного визначення фуросеміду є:

а) тимолфталеїн;

б) метиловий оранжевий;

в) бромтимоловий синій;

г) фенолфталеїн.

Алкаліметрія в неводному середовищі можлива за рахунок наявності в молекулі фуросеміду:

а) карбоксильної групи;

б) залишку фурану;

в) атома хлору;

г) аміногрупи.

Розчин фуросеміду в етанолі після додавання п-диметиламінобензальдегіду набуває забарвлення:

а) жовтого з зеленою флуоресценцією;

б) цегляно-червоного;

в) червоно-фіолетового;

г) зеленого, що переходить в темно-червоне.

Згідно ДФУ ідентифікацію фуросеміду проводять за утворенням азобарвника після кислотного гідролізу. Для цього використовують реактив:

а) α-нафтол;

б) нафтилетилендіамін;

в) β-нафтол;

г) натрію нітрит.

Лікарські препарати симвастатин (зокор) та ловастатин є похідними гетероциклу:

а) пірану;

б) фурану;

в) бензофурану;

г) бензопірану.

Згідно АНД лікарські препарати ловастатин та симвастатин кількісно визначають методом:

а) РХ;

б) ГРХ;

) ВЕРХ;

г) ТШХ.

Згідно АНД кількісний вміст зокору в таблетках визначають методом:

а) ВЕРХ;

б) УФ-спектрофотометрії;

в) ацидиметрії;

г) спектрофотометрії у видимій області.

Для виконання кількісного визначення симвастатину методом ВЕРХ згідно АНД використовують розчинник:

а) ДМФА;

б) ДМСО;

в) піридин;

г) ацетонітрил.

Лікаарський препарат Кордарон містить у своїй основі атоми:

а) хлору;

б) брому;

в) йоду;

г) фтору.

Ідентифікацію кордарону проводять, використовуючи реактив:

а) Na2[Fe(CN)5NO];

б) K2[Co(SCN)4];

в) K3[Fe(CN)6];

г) NH4[Cr(NH3)2(SCN)4].

Хімік-аналітик ВТК проводить ідентифікацію препарата Кордарон, виконуючи якісну реакцію на діетиламінну групу. При цьому утворився осад, який має забарвлення:

а) блакитне;

б) жовте;

в) червоне;

г) біле.

Для підтвердження наявності зв’язаної хлоридної кислоти в молекулі кордарона проводять реакцію з:

а) хлораміном;

б) калію йодатом;

в) барію нітратом;

г) срібла нітратом.

Кількісне визначення токоферолу ацетату згідно АНД виконують методом:

а) алкаліметрії;

б) ацидиметрії;

в) йодометрії;

г) цериметрії.

Хімік ОТК ідентифікує субстанцію рутину у відповідності з вимогами АНД. Наявність залишку глюкози підтверджено за допомогою реактиву Фелінга за утворенням: а) цегляно-червоного осаду; ;

б) жовто-зеленого осаду;

в) синьо-фіолетового осаду

г) темно-сірого осаду.

Рутин як глікозид дає при кислотному гідролізі аглікон кверцетин і дисахарид (рутинозу), який складається з:

а) глюкози і фруктози;

б) глюкози і рамнози;

в) галактози і глюкози;

г) фруктози і галактози.

Для встановлення тотожності рутину використовують реактив хлорид заліза (III). При цьому утворюється темно-зелене забарвлення. Ця реакція є якісною на таку функціональну групу:

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6