Провідні освітянські бібліотеки України в дзеркалі статистики (стр. 3 )

Детальний аналіз показників вказує на те, що частка нових надходжень до бібліотек установ НАПН України на сьогодні становить приблизно 2,1 % від сукупного обсягу фондів досліджуваних книгозбірень. Порівняння цього показника з рекомендованим показником ІФЛА (5 %) дає підстави стверджувати, що бібліотечні фонди книгозбірень установ НАПН України оновлюються не досить швидко, тому кількість нових надходжень, незважаючи на тенденцію до зростання, кардинально не впливає на якість комплектування, а це, у свою чергу, призводить до того, що постійно зростаючі інформаційні потреби користувачів задовольняються не повною мірою.

Аналіз надходжень документів за джерелами виявив, що впродовж 2010 р. бібліотеки установ НАПН України поповнювали свої фонди через:

– подарунки від авторів, видавництв, установ, читачів – 60,1 % (2 608 прим.);

– поповнення через обмінно-резервні фонди (ОРФ), переважно з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського – 15,9 % (690 прим.);

– видання, придбані за власні кошти, – 12,2 % (527 прим.);

– документи, отримані від користувачів бібліотек установ НАПН України замість загублених – 0,07 % (3 прим.);

– інші джерела – 11,7 % (508 прим.).

Щодо надходжень за галузями знань слід зазначити, що впродовж 2010 р. книгозбірні установ НАПН України загалом в середньому отримали:

– 44,7 % (1 951 прим.) документів педагогічної тематики;

– 35,2 % (1 532 прим.) документів психологічної тематики;

– 16,4 % (714 прим.) документів із суспільних наук;

– 0,7 % (31 прим.) видань із природничих наук;

– 0,8 % (34 прим.) документів із прикладних наук;

– 0,5 % (21 прим.) з літературознавства і мовознавства;

– 0,2 % (10 прим.) художньої літератури;

– 0,5 % (23 прим.) видань з питань бібліотекознавства, бібліографознавства та інформаційної діяльності;

– 0,9 % (40 прим.) документів іншої тематики.

Аналіз нових надходжень за видами документів за звітні роки показав, що більшу частину становили книги та брошури, у середньому – 61,9 % (3 067 прим.), періодичні видання – 26,4 % (1 308 прим.) (з них: журнали – 20,8 %, газети – 5,6 %), дисертації – 2,6 % (126 прим.), автореферати дисертацій – 8,5 % (421 прим.), аудіовізуальні та електронні документи – 0,1 % (7 прим.), аркушеві видання – 0,3 % (16 прим.), інші документи – 0,2 % (8 прим.). Як і в попередні роки, у 2010 р. досить проблематичним залишилося питання забезпечення працівників спеціальних наукових бібліотек установ НАПН України періодичними виданнями з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства, документознавства та інформаційної діяльності. Так, впродовж 2010 р. фахову періодику передплачувала лише бібліотека ДВНЗ „УМО“ (три назви). Решта бібліотек не отримала жодного фахового журналу або газети (за винятком тих випадків, коли працівники книгозбірень за власний кошт купували деякі випуски фахової періодики). Безсумнівно, це не сприяє підвищенню професійного рівня фахівців бібліотек установ НАПН України.

Також необхідно зазначити, що в час активного впровадження та використання інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернету спеціальні наукові бібліотеки установ НАПН України практично не отримують документів на електронних носіях інформації, хоча ці документи мають ряд переваг порівняно з паперовими документами, а саме:

- суттєво заощаджуються площі для зберігання фондів (адже електронні документи набагато місткіші, ніж традиційні паперові);

- використовується відносно дешевший носій інформації порівняно з папером, плівкою або магнітною стрічкою;

- з’являється можливість створення резервних (страхових) копій;

- поліпшується збереження документів (довговічність магнітного носія, як правило, набагато перевищує можливості збереження носія паперового);

- стає можливим доступ до інформації для віддалених користувачів;

- з’являється можливість одночасного доступу до одного документа для багатьох користувачів;

- ліквідовуються лакуни, що виникають при формуванні „паперового“ фонду.

Аналіз нових надходжень документів за типами продемонстрував: найбільше впродовж 2010 р. спеціальними науковими бібліотеками установ НАПН України було отримано навчальної літератури – 51,1 % (2 061 прим.) та наукової літератури – 45,6 % (1 845 прим.). Крім того, до їхніх фондів також надійшло 1,1 % (46 прим.) довідкової літератури, 0,7 % (29 прим.) літературно-художніх видань та 1,5 % (60 прим.) рідкісних та цінних документів (усі їх отримала бібліотека Інституту соціальної і політичної психології НАПН України).

Аналіз надходжень документів за мовами показав, що 76,5 % (3 305 прим.) з них становлять документи українською мовою, 23,4 % (1 012 прим.) – російською мовою та 0,1 % – документи іншими мовами. Детальніші дані подано у таблиці 3.

Паралельно з придбанням нових документів у 2010 р. проводилось і вилучення з фондів спеціальних наукових бібліотек установ НАПН України застарілих, зношених, втрачених документів в порядку, визначеному регламентуючими документами. Так, за цей період з фондів вищезазначених книгозбірень було вилучено 1 335 примірників документів.

Важливим інструментом для розкриття змісту фонду, пошуку інформації та надання доступу до фонду є довідково-пошуковий апарат (ДПА) як у традиційній, так і в електронній формі. На сьогодні спеціальні наукові бібліотеки установ НАПН України ведуть абеткові і систематичні каталоги, систематичні картотеки статей (СКС), картотеки статей співробітників інституту та каталоги дисертацій і авторефератів дисертацій тощо.

Так, наприклад, ДПА спеціальної наукової бібліотеки ім. А. Ф. Залевської Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України складається з абеткового та систематичного каталогів книг, абеткового каталогу дисертацій, абеткової картотеки нових надходжень та СКС. Аналітико-синтетичне опрацювання документів, що надходять до фонду, здійснюється переважно в традиційній формі, а індексування документів – за класифікаційними таблицями УДК.

Довідково-пошуковий апарат бібліотеки Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України складається з абеткового та систематичного каталогів книг і абеткового каталогу дисертацій, систематичної та алфавітної картотеки статей (для зручного пошуку користувачами необхідних документів). Аналітико-синтетичне опрацювання документів здійснюється в традиційній формі, а індексування документів – за класифікаційними таблицями ББК.

Книгозбірня Інституту соціальної та політичної психології лише почала формувати алфавітний каталог, проте створила картотеку статей співробітників інституту, що поєднується із систематичною картотекою. Аналітико-синтетичне опрацювання документів здійснюється в традиційній формі, а індексування документів – за класифікаційними таблицями УДК.

ДПА спеціальної наукової педагогічної бібліотеки ДВНЗ „Університет менеджменту освіти“ НАПН України складається з абеткового та систематичного каталогів. Ведення СКС, за даними 2010 р., припинено з 2008 р., хоча ця робота є обов’язковою для наукової бібліотеки. Аналітико-синтетичне опрацювання документів, що надходять до фондів книгозбірні, здійснюється в традиційній формі, а індексування – за класифікаційними таблицями ББК.

Важливо відзначити, що завдяки впровадженню в практику роботи спеціальних наукових бібліотек установ НАПН України ІКТ книгозбірнями розпочато активну робота з автоматизації бібліотечних процесів. Пріоритетом цього є створення електронного каталогу (ЕК), завдяки якому значно поліпшується якість і швидкість пошуку, а також продуктивність роботи бібліотечних фахівців з опрацювання документів.

Нині у своїй роботі автоматизовану бібліотечно-інформаційну систему (АБІС) використовують усі бібліотеки установ НАПН України, а саме: книгозбірня ДВНЗ „УМО“ – АБІС „УФД Бібліотека“, а книгозбірня Інституту професійно-технічної освіти – АБІС „ІРБІС“. У інших бібліотеках установ НАПН України встановлено демоверсію АБІС „ІРБІС“, що в перспективі дозволить цим книгозбірням спільно з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського створити спершу об’єднану електронну базу дисертацій психолого-педагогічної тематики, а надалі й об’єднаний електронний інформаційний ресурс. Тому слід відмітити, що всі спеціальні наукові бібліотеки установ НАПН України намагаються розвивати та покращувати умови якісного та швидкого доступу до інформації для своїх користувачів.

Так, бібліотека ДВНЗ „УМО“ з 2007 р. розпочала створення власного електронного каталогу, який на сьогодні становить 267 записів, а саме: БД дисертацій – 146 записів та БД періодики – 121 запис. Проте робота в цьому напрямі проводиться дуже повільно. Доступ користувачів до зазначених БД надається в локальній мережі. У бібліотеці Інституту професійно-технічної освіти НАПН України електронний каталог до початку 2011 р., на жаль, взагалі не створювався, хоча ліцензійне програмне забезпечення АБІС „ІРБІС“ встановлено там ще у 2008 р. В інших книгозбірнях цей вид роботи повільно, проте також активізується.

Аналіз використання інформаційного ресурсу книгозбірень установ НАПН України впродовж 2010 р. показав, що за цей період з їхніх фондів було видано 60 140 документів, що на 5 % більше, ніж у 2009 р. (57 109 прим. документів). Найбільші показники документовидачі зареєстровано у бібліотеці ДВНЗ „УМО“ – 37 500 книговидач та книгозбірні Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих – 10 830 книговидач. У бібліотеці ім. А. Ф. Залевської Інституту психології ім. Г. С. Костюка було видано 7 064 документів, книгозбірні Інституту соціальної і політичної психології – 4 307 документів, бібліотеці Інституту професійно-технічної освіти – 439 документів.

Порівняльний аналіз кількості книговидач за галузями знань свідчить про те, що, як і в попередні роки, найбільший попит мали документи з педагогічних (59,6 %), психологічних (23 %) та суспільних (15,6 %) наук. Документи, що стосуються природничих і прикладних наук, а також художньої літератури, видавались рідко (відповідно по 0,2 % від кожної галузі). Найменший попит мали документи за такими галузями знань. як мистецтво і спорт, бібліотекознавство і бібліографознавство, літературознавство і мовознавство (загалом близько 1 % книговидач). Що стосується кількості книговидач за видами документів, слід відмітити, що видавались переважно книги/брошури (70,9 %) та періодичні видання (24,7 %); дисертації та автореферати дисертацій становлять незначну частку від загальної кількості книговидач, а саме 2,1 % (1 291 прим.) та 2,2 % (1 330 прим.) відповідно. Низький попит мали аудіовізуальні та електронні видання – 0,05 % (29 прим.). Аналіз кількості книговидач документів за мовами засвідчив: найбільше у спеціальних наукових бібліотеках установ НАПН України було видано документів державною, тобто українською мовою – 83,1 % (12 951 прим.), російською мовою – 16,5 % (2 568 прим.), іншими мовами – 0,4 % (57 прим.) від загальної кількості книговидач.

Під час аналізу використання інформаційних ресурсів спеціальних наукових бібліотек установ НАПН України важливо було проаналізувати й кількість залучених до них користувачів. Так, протягом 2010 р. ними було зареєстровано 5 439 користувачів за ЄРК, що в середньому на 0,6 % більше, ніж у 2009 р. (5408 користувачів). Найбільша кількість користувачів за ЄРК спостерігалась у бібліотеці ДВНЗ „УМО“ НАПН України (4168), а найменша – у книгозбірні Інституту професійно-технічної освіти (56). Здійснений аналіз складу користувачів за категоріями дав підстави для такого висновку: найчисельнішою групою у бібліотеках установ НАПН України були й залишаються науково-педагогічні кадри – 40 % (1 359 осіб на 01.01.2011 р.), студенти ВНЗ становлять 32 % (1 103 осіб) від загальної кількості користувачів за ЄРК, співробітники інших установ – 16 % (565 осіб). Така категорія користувачів книгозбірень установ НАПН України, як професорсько-викладацький склад становить 5 % (180 осіб на 01.01.2011 р.), учителі – 1 % (26 осіб), інші – 6 % (199 осіб).

Склад користувачів за категоріями у спеціальній науковій бібліотеці ДВНЗ „УМО“ дещо відрізняється від складу користувачів у інших книгозбірнях установ НАПН України, а саме: найбільшу категорію становлять слухачі курсів – 59 % (2 450 осіб), студенти ВНЗ – 24 % (1 020 осіб), науково-педагогічні кадри – 12 % (502 особи). 2 % (85 осіб) від загальної кількості користувачів бібліотеки становлять співробітники інших установ, і лише 1 % – учителі, бібліотекарі та інші.

Порівняно з попередніми роками, у 2010 р. у спеціальних наукових бібліотеках установ НАПН України значно зросла кількість відвідувань. Так, якщо у 2009 р. було зафіксовано 31 297 відвідувань, то в 2010 р. їх уже налічувалося 45 079. Найбільша кількість відвідувань протягом 2010 р. (як і в попередні роки) зафіксована у книгозбірні ДВНЗ „УМО“ (25 100), що свідчить про активне використання фонду названої бібліотеки. В інших книгозбірнях установ НАПН України показники відвідування такі: бібліотека Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих – 15 370 відвідувань, Інституту психології ім. Г. С. Костюка – 3 092, Інституту соціальної і політичної психології – 1 420, Інституту професійно-технічної освіти – 97 відвідувань (таблиці 4, 5).

Не слід забувати і про обслуговування за МБА, що є однією з важливих ланок бібліотечної діяльності. Так, протягом 2007–2010 рр. спостерігалася тенденція незначного зростання кількості абонентів МБА у книгозбірнях установ НАПН України: за статистичними даними 2007 р., їх налічувалося лише 5, у 2008 р. – 7, у 2009 р. – 9, а на 01.01.2011 р. – 13 абонентів. У 2007–2008 рр. за МБА загалом було видано 22 документи, тоді як у 2009–2010 рр. ця цифра становила 18 документів. Через міжбібліотечний абонемент бібліотеками установ НАПН України було отримано у 2009 р. лише 28 документів, а у 2010 р. – вже 136 документів. Варто зауважити, що послугами МБА ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського користуються усі книгозбірні установ НАПН України, зокрема найактивніше бібліотеки ДВНЗ „УМО“ та Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих.

Вивчення питання забезпеченості бібліотек установ НАПН України комп’ютерною технікою показало, що всі досліджувані книгозбірні на сьогодні комп’ютеризовано: найкраще забезпечена комп’ютерами бібліотека ДВНЗ „УМО“ – сім комп'ютерів, книгозбірні Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих та Інституту професійно-технічної освіти НАПН України мають по два комп'ютери, а бібліотеки Інституту соціальної та політичної психології та Інституту психології ім. Г. С. Костюка – по одному.

Автоматизація вносить цілий спектр нових, раніше недоступних для бібліотекаря або інформаційного працівника можливостей, одночасно спрощуючи багато одноманітних операцій і підвищуючи ефективність решти шляхом їх модернізації.

Спеціальна наукова бібліотека ім. А. Ф. Залевської Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, хоча і має найбільші після бібліотеки ДВНЗ „УМО“ фонди і штат, недостатньо забезпечена комп’ютерною технікою, що заважає їй максимально розкрити свої ресурси, а також безперешкодно надавати освітянам доступ до віддалених джерел інформації (зокрема, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського). Тому для оперативного та якісного обслуговування користувачів нагальною потребою для керівництва установи є придбання ще хоча б одного комп'ютера, принтера та ксерокса.

Загальний стан технічної бази бібліотек установ НАПН України на початок 2011 р. продемонстровано в таблиці 1.

На 01.01.2011 р. до всесвітньої мережі Інтернет були підключені всі бібліотеки установ НАПН України, окрім книгозбірні Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих. Проте вже на початку 2011 р. керівництвом інституту цю проблему було вирішено. Необхідно зазначити, що доступ до Інтернету відкрив перед досліджуваними книгозбірнями нові можливості, а саме: надавати своїм користувачам вільний доступ до вітчизняного та світового інформаційних ресурсів, а також використовувати бібліографічні, реферативні та повнотекстові бази даних інших бібліотек, зокрема ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського.

Завдяки упровадженню ІКТ книгозбірні можуть, окрім створення власних електронних ресурсів та використання можливостей Інтернету, розпочинати роботу зі створення власної сторінки на веб-сайті своєї установи, адже добре відомо, що веб-сайт – ефективний засіб інформаційно-бібліографічного забезпечення фахових потреб науково-педагогічних кадрів. На його сторінках можуть бути широко представлені електронні каталоги, бібліографічні бази даних, пошукові ресурси Інтернету тощо. Наукові бібліотеки мають свою специфіку, що має бути відповідно відображено на їхніх веб-сторінках. На жаль, на кінець 2010 р. жодна з книгозбірень не створила власної сторінки на веб-сайті своєї установи, проте позитивним є той факт, що її розроблення вже розпочалось у бібліотеках ДВНЗ „УМО“ та Інституту психології ім. Г. С. Костюка, а також заплановано на 2011 р. у бібліотеках Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих й Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.

Отже, хоча загалом стан впровадження ІКТ у діяльність спеціальних наукових бібліотек установ НАПН України можна визнати задовільним, для того, щоб зазначені книгозбірні функціонували як сучасні інформаційні центри та спільно з ДНПБ України ім. в майбутньому створили систему інноваційного інформаційного забезпечення фахових потреб науковців, керівництву установ необхідно оптимізувати їхню роботу відповідно до вимог сьогодення.

Одним із головних завдань, що стоять перед спеціальними науковими бібліотеками установ НАПН України, є інформаційне забезпечення наукових досліджень та розробок цих установ, процесу освіти та самоосвіти педагогічних кадрів шляхом інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування усіх категорій користувачів, а також надання їм доступу до вітчизняного та світового інформаційного ресурсу з психолого-педагогічних питань. При аналізі інформаційної діяльності вищезазначених бібліотек враховувалися такі показники: підготовка бібліографічних посібників різних видів та типів; організація книжкових виставок; проведення Днів інформації та Днів фахівця; вибіркове розповсюдження інформації (ВРІ) та диференційоване забезпечення керівництва інформацією (ДЗКІ) тощо.

Аналіз підготовки бібліографічних посібників книгозбірнями установ НАПН України виявив, що, як і в попередні роки, проблемним питанням в інформаційно-бібліографічній роботі цих бібліотек залишилася підготовка бібліографічних покажчиків з актуальних питань розвитку педагогічної науки та практики. На жаль, цей вид роботи активно проводився лише у бібліотеці Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих і ДВНЗ „УМО“. Так, у 2010 р. бібліотекою Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих (а саме її завідувачем  Н.) було підготовано анотований бібліографічний покажчик „Мистецтво у розвитку особистості“, а фахівцями книгозбірні ДВНЗ „Університет менеджменту освіти“ видано бібліографічний покажчик „Післядипломна педагогічна освіта“.

Слабкою ланкою в інформаційно-бібліографічній роботі книгозбірень установ НАПН України лишилась і підготовка списків нових надходжень та рекомендаційних списків. У 2010 р. бібліографічні списки підготувала лише бібліотека Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих – 4 рекомендаційні списки та 3 списки нових надходжень, а книгозбірня ДВНЗ „УМО“ – 2 списки нових надходжень.

На жаль, у своїх щорічних звітах жодна з даних книгозбірень не вказала, в якій формі та яким тиражем було видано покажчики і хто їх отримав, також відсутня інформація про тематику рекомендаційних списків та їх друк у фахових періодичних виданнях, що заважає створити чітку картину щодо підготовки бібліографічних посібників та їхньої актуальності.

Слід додати, що протягом звітного року лише бібліотеками ДВНЗ „УМО“ та Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих було проведено 6 бібліографічних оглядів з актуальних питань розвитку педагогічної науки і практики. Для поліпшення показників інформаційної та довідково-бібліографічної діяльності, а також якості бібліотечного обслуговування рекомендується такий вид роботи активізувати і в бібліотеках Інституту соціальної та політичної психології, Інституту психології ім. Г. С. Костюка та Інституту професійно-технічної освіти.

Окрім зазначеного вище, досліджувані книгозбірні займалися організацією книжкових виставок: так, протягом 2010 р. ними було організовано 10 виставок нових надходжень, 28 тематичних виставок та 20 виставок за профілем діяльності своєї установи. Найактивніше в цьому напрямку працювала бібліотека ДВНЗ „УМО“: її фахівцями було підготовлено та проведено 6 виставок нових надходжень, 24 тематичні виставки та 12 виставок за профілем діяльності закладу.

Бібліографічне інформування аспірантів, здобувачів, професорсько-викладацького складу, науково-педагогічних працівників тощо в режимі ВРІ, а керівництва установ НАПН України – в режимі ДЗКІ, здійснювалося лише у бібліотеці ДВНЗ „УМО“ та Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих. Рекомендується цей вид інформаційної діяльності активізувати і в інших спеціальних наукових книгозбірнях установ НАПН України.

Підсумовуючи вищезазначене, слід наголосити, що інформаційна робота спеціальних наукових бібліотек установ НАПН України проводиться без використання інноваційних методів, таких як Інтернет, електронні ресурси, віртуальна довідка тощо (табл. 7).

Це пов’язано, насамперед, з непрофесійним підходом до роботи фахівців даних книгозбірень, небажанням ініціювати введення інновацій в своїх бібліотеках. Сьогодні одним із головних завдань освітянських книгозбірень як інформаційних центрів є створення сучасного комп’ютеризованого середовища, що в майбутньому дозволить їм якісніше та повніше забезпечувати інформаційні потреби своїх користувачів, максимально розкриваючи власні ресурси, а також надаючи доступ до віддалених джерел інформації (зокрема, ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського, Національної парламентської бібліотеки України, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського тощо), а це, у свою чергу, дозволить покращити основні показники інформаційної та довідково-бібліографічної діяльності.

Якість виконання усієї розглянутої вище роботи безпосередньо залежить від кадрового складу спеціальних наукових бібліотек установ НАПН України та рівня його професійної підготовки. Як свідчать подані звіти, на кінець 2010 р. найбільше штатних одиниць налічувалося у бібліотеці ДВНЗ „УМО“ – 5 співробітників, у книгозбірні ім. А. Ф. Залевської Інституту психології ім. Г. С. Костюка – 3 співробітники, бібліотеці Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих – 2 (з них один, що працює на повну ставку), у книгозбірнях Інституту соціальної і політичної психології та Інституту професійно-технічної освіти – по 1 співробітнику. Варто зауважити, що штат бібліотеки ім. А. Ф. Залевської Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України порівняно з 2008 р. зменшився на одну штатну одиницю, а у бібліотеці Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих, навпаки, на одиницю зріс.

На 01.01.2011 р. у спеціальних наукових бібліотеках установ НАПН України загалом працювало 12 фахівців, з яких: з вищою бібліотечною освітою – три фахівці, з базовою бібліотечною – один, вищою педагогічною – чотири, з неповною вищою освітою – один, ті, що навчаються – один, іншою освітою – два фахівці. Значної плинності кадрів у досліджуваних бібліотеках не спостерігалося. Про це свідчать такі показники: четверо фахівців працюють на одному місці понад 20 років, один – до 20-ти років, два – до 10-ти років, а п’ятеро – до трьох років. Лише у спеціальній науковій бібліотеці Інституту професійно-технічної освіти НАПН України протягом 2007–2010 рр. кілька разів змінювались її завідувачі. Детальніше з вищевказаними показниками можна ознайомитись у таблиці 2.

Участь України у світових процесах розвитку гуманітарної сфери вимагає рішучого підвищення професіоналізму бібліотекарів у галузі інноваційної діяльності, науково-дослідної роботи, автоматизації інформаційно-бібліотечних процесів.

Викликає занепокоєння той факт, що протягом 2007–2010 рр. у всіх книгозбірнях установ НАПН України фахівці не підвищували свій професійний рівень з причини відсутності спеціальних курсів (лише у 2007 р. один фахівець бібліотеки ДВНЗ „Університет менеджменту освіти“ проходив навчання на курсах комп’ютерної грамотності). Для вирішення вищезазначеної проблеми ДНПБ України ім. , як головний науково-методичний та координаційний центр мережі освітянських бібліотек МОНмолодьспорту України та НАПН України, рекомендує керівникам установ НАПН України:

– виділяти кошти на передплату фахових періодичних видань з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства та інформаційної діяльності, що дозволить працівникам досліджуваних книгозбірень підвищувати свою кваліфікацію через самоосвіту;

– залучати працівників бібліотек до навчання на курсах, семінарах, як у бібліотеці, так і в інших установах, а також тимчасово переводити в інші бібліотеки на короткий термін для запозичення досвіду роботи (зокрема, на базі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) тощо;

– надавати офіційну підтримку бібліотекарям, які бажають отримати науковий ступінь;

– заохочувати фахівців книгозбірень до висвітлення свого досвіду з бібліотечної діяльності, зокрема через написання статей, підготовку доповідей та виступів на нарадах, семінарах, конференціях тощо;

– увести в штат бібліотеки інженера або техніка-програміста, який би систематично надавав технічну допомогу книгозбірні; принаймні – бібліотечного фахівця, що досконало володіє ІКТ.

Крім того, слід зауважити, що для підвищення кваліфікації кадрів в Україні діє багаторівнева система, що охоплює участь у конференціях, семінарах, а також стажування. Ці форми підвищення кваліфікації забезпечують знайомство з досвідом діяльності бібліотек і спілкування з колегами-професіоналами та, відповідно, стають стимулом у роботі. З огляду на вищезазначене, ДНПБ України ім. кожного року організовує та проводить науково-практичні конференції, семінари, круглі столи, тренінги для працівників освітянських бібліотек. Так, наприклад, фахівці бібліотек установ НАПН України брали участь у Міжнародній науково-практичній конференції „Формування Всеукраїнського інформаційного ресурсу з психолого-педагогічних питань та освіти: сучасний стан та шляхи розвитку“ (вересень 2010 р.) тощо. Крім того, працівники спеціальних наукових бібліотек установ НАПН України отримують фахові консультації від науковців ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського для удосконалення своєї роботи та підвищення фахового рівня.