Вивчення науково-методичного напряму діяльності книгозбірень ОІППО показало, що більшість із них (а саме бібліотеки Вінницького ОІПОПП, Дніпропетровського ОІППО, Донецького ОІППО, Закарпатського ІППО, Запорізької ОАППО, Івано-Франківського ОІППО, Київського ОІПОПК, Кіровоградського ОІППО, Луганського ОІППО, Херсонської АНО, Полтавського ОІППО, Рівненського ОІППО, Тернопільського ОКІППО, Харківської АНО, Хмельницького ОІППО, ІППО Чернівецької області, Чернігівського ОІППО) надає науково-методичну підтримку шкільним бібліотекам області. Їхня робота зосереджена в основному на підготовці методичних рекомендацій (табл. 15), розробленні програм та сценаріїв занять з основ інформаційної культури учнів, проведенні семінарів та круглих столів (табл. 14), інструктивно-методичних нарад, методичних об’єднань тощо, підготовці лекцій для курсів з підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів області (табл. 9), участі у проведенні Всеукраїнської акції „Живи, книго!“ та Всеукраїнського тижня дитячої і юнацької книги тощо.
Якість виконання усієї розглянутої вище роботи безпосередньо залежить від кадрового складу бібліотек ОІППО та рівня його професійної підготовки. На сьогодні в цих книгозбірнях працюють 54 бібліотечних працівники, з яких вищу бібліотечну освіту мають 22 фахівці, базову вищу освіту – 11 фахівців (у тому числі 6 – базову бібліотечну), неповну вищу освіту – 4 (у тому числі 2 – базову бібліотечну), іншу освіту – 9 фахівців, навчаються – 1 бібліотечний працівник. Значної плинності кадрів у досліджуваних бібліотеках не спостерігається. На це вказує той факт, що більшість їхніх працівників присвятили роботі в даних установах понад 20 років (17 осіб). Від 10 до 20 років в книгозбірнях ОІППО працює 12 осіб, до 10-ти років – 11, до 3-х років – 10. Штат у 6 з 24 бібліотек, що надіслали свої звіти, складається з одного працівника, у 12-ти бібліотеках – з двох співробітників, у книгозбірнях Херсонської АНО та Тернопільського ОКІППО – з 3-х, Донецького та Луганського ОІППО – з 4-х, а у бібліотеках Дніпропетровського ОІППО та ІППО ДВНЗ „УМО“ – з 5-ти працівників.
Незважаючи на досвід і стаж роботи, усі категорії працівників бібліотек ОІППО потребують постійного підвищення кваліфікації. Це пояснюється уведенням у практику їхньої роботи інноваційних технологій, розширенням функціональних обов’язків бібліотечних працівників та ускладненням їхньої праці тощо. З метою оволодіння новими знаннями фахівці книгозбірень ОІППО беруть активну участь у науково-практичних семінарах, круглих столах, тренінгах, що організовують ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського (так, наприклад, у Міжнародній науково-практичній конференції, що провела ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського 22–24 вересня 2010 р., представили свої виступи бібліотечні фахівці та методисти Запорізької ОАППО, Київського ОІПОПК, Кіровоградського ОІППО ім. Василя Сухомлинського, Луганського ОІППО, ІПО Севастопольського МГУ, Черкаського ОІПОПП), обласні наукові, дитячі та юнацькі бібліотеки. Крім того, традиційною формою підвищення кваліфікації працівників бібліотек ОІППО залишається курсова підготовка на базі ІППО ДВНЗ „УМО“. Але, на жаль, кількість бібліотечних фахівців, що навчалися на курсах у 2010 р., становить лише 9 осіб (так, для порівняння, до 2006 р. свою кваліфікацію підвищило 17 осіб, у 2007 р. – 4, 2008 р. – 10, а у 2009 р. – 5 осіб). Слід також згадати і про професійне читання як один із засобів підвищення кваліфікації бібліотечних спеціалістів. Так, наприклад, у 2010 р. книгозбірнями ОІППО передплачувалось від 1 до 7 періодичних фахових видань (бібліотека Запорізької ОАППО та Кримського РІППО передплачувала 7 назв, Дніпропетровського ОІППО, Донецького ОІППО, Київського ОІПОПК – 6 назв, Миколаївського ОІППО, Полтавського ОІППО, Черкаського ОІПОПП – 5 назв, Кіровоградського ОІППО, Херсонської АНО, Харківської АНО, ІППО Чернівецької області – 4 назви, Вінницького ОІПОПП, Волинського ІППО, Закарпатського ІППО, Рівненського ОІППО, Сумського ОІППО, ІППО ДВНЗ „УМО“ – 3 назви, Івано-Франківського ОІППО, Луганського ОІППО, Чернігівського ОІППО та ІПО Севастопольського МГУ – 2 назви, бібліотеки Тернопільського ОКІППО та Хмельницького ОІППО передплачували лише по 1 назві фахових видань).
ВИСНОВКИ:
Сьогодення вимагає від освітянських бібліотек, зокрема бібліотек ОІППО, віднайти та зайняти свою нішу у інформаційному просторі освітянської галузі нашої держави. І варто зауважити, що всі книгозбірні ОІППО намагаються відповідати вимогам, поставленим перед ними (упроваджують ІКТ та Інтернет, створюють ЕК, модернізують свою діяльність згідно з вимогами часу тощо), хоча, як і в попередні роки, перед ними постає ряд проблем, які самостійно вони вирішити не в змозі і потребують підтримки з боку державних та місцевих органів влади, адміністрації Інститутів, на базі яких створені дані бібліотеки, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, а також активної позиції самих бібліотечних фахівців.
З метою реформування діяльності бібліотек ОІППО як сучасних інформаційних центрів освітянської галузі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, як головний координаційний та науково-методичний центр мережі освітянських бібліотек МОНмолодьспорту України та НАПН України, рекомендує ректорам обласних ІППО та завідувачам бібліотек цих установ:
Керівництву ОІППО для удосконалення формування і зберігання бібліотечних фондів:
– збільшити кількість асигнувань на комплектування бібліотечних фондів (у тому числі передплату періодичних видань) та змінити політику цього комплектування (а саме збільшити кількість документів на електронних носіях);
– сприяти налагодженню та активізації системи книгообміну між освітянськими бібліотеками.
Для удосконалення бібліотечно-бібліографічного обслуговування освітян:
– обов’язково підключити книгозбірні до всесвітньої мережі Інтернет;
– створити автоматизовані робочі місця (АРМ) для читачів, що мають доступ до мережі Інтернет;
– придбати програмне забезпечення АБІС „ІРБІС“ (що сприятиме налагодженню корпоративної роботи з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського та іншими бібліотеками освітянської мережі з обміну бібліографічними записами та створення об’єднаних електронних ресурсів) таким книгозбірням: бібліотекам Вінницького ОІПОПП, Волинського ІППО, Запорізької ОАППО, Івано-Франківського ОІППО, Кіровоградського ОІППО, Луганського ОІППО, Миколаївського ОІППО, Рівненського ОІППО, Сумського ОІППО, Тернопільського ОКІППО, Харківської АНО, Хмельницького ОІППО, Черкаського ОІПОПП, ІППО Чернівецької області, ІППО ДВНЗ „УМО“;
– сприяти створенню на сайтах своїх ОІППО власних веб-сторінок бібліотек.
Для підвищення кваліфікації працівників бібліотек необхідно:
– сприяти організації навчання працівників бібліотек ОІППО на курсах підвищення кваліфікації та курсах комп’ютерної грамотності;
– збільшити фінансування на передплату фахової періодичної літератури;
– сприяти участі фахівців ОІППО у науково-практичних конференціях, семінарах, нарадах, тренінгах з питань бібліотечної роботи тощо.
Завідувачам бібліотек для удосконалення формування і зберігання бібліотечних фондів рекомендуємо:
– використовувати можливості обмінно-резервних фондів ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського та бібліотек інших систем для поповнення власних фондів;
– для оптимізації процесу комплектування фондів систематично вивчати інформаційні потреби користувачів своїх бібліотек (шляхом опитування, анкетування).
Для удосконалення бібліотечно-бібліографічного обслуговування освітян:
– активно взаємодіяти з головним координаційним та науково-методичним центром – Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В. О. Сухомлинського та бібліотеками мережі;
– активізувати діяльність щодо формування єдиного галузевого інформаційного ресурсу на базі ДНПБ України ім. для забезпечення фахових потреб науковців і практиків у галузі освіти;
– брати участь у створенні кооперативного реферативного ресурсу психолого-педагогічної тематики з метою розміщення в галузевій реферативній базі даних (РБД) та загальноукраїнській РБД „Україніка наукова“ та її паперовому варіанті – УРЖ „Джерело“;
– використовувати можливості МБА (не тільки для обслуговування користувачів, а й як засіб для доукомплектування) та ЕДД;
– рекламувати можливості бібліотеки та бібліотечні послуги;
– активізувати роботу щодо створення на веб-сайтах ОІППО власних сторінок, на яких можна розмістити інформацію про документи, що є у фонді, бібліографічні посібники з актуальних психолого-педагогічних питань, що готують бібліотеки ОІППО, тощо;
– бібліотекам, що вже мають власні веб-сторінки, провести роботу щодо їх розширення та вдосконалення;
– з метою популяризації інформаційних ресурсів ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського та інших книгозбірень освітянської мережі зробити на власних веб-сторінках посилання на їхні веб-портали;
– упроваджувати в практику інноваційний досвід роботи ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського та провідних бібліотек мережі;
– долучитись до підготовки „Зведеного плану науково-інформаційної й видавничої діяльності освітянських бібліотек та основних заходів бібліотек, спрямованих на підвищення професійної майстерності бібліотечних працівників освітянської галузі України“, що сприятиме активізації їхньої інформаційної діяльності, покращенню якості бібліотечно-інформаційного забезпечення фахівців освітянської галузі України, а також поглибленню співробітництва та обміну інноваційним досвідом між бібліотеками мережі.
1.4. Бібліотеки вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації педагогічного та інженерно-педагогічного профілю
1.4.1. Аналітична інформація
Бібліотеки вищих навчальних закладів педагогічного та інженерно-педагогічного профілю належать до спеціальних бібліотек і є складовою мережі бібліотек МОНмолодьспорту України та НАПН України на чолі з головним науково-методичним та координаційним центром – Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В. О. Сухомлинського. Станом на 01.01.2011 р. в Україні 42 ВНЗ ІІІ–ІV р. а. здійснюють підготовку фахівців у галузі освіти.
У збірнику проаналізовано діяльність 33 бібліотек ВНЗ педагогічного та інженерно-педагогічного профілю, які надіслали до ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського звітні документи за 2010 р., зокрема 20 педагогічних і гуманітарно-педагогічних, 3 гуманітарних і 10 класичних університетів.
Не надали інформацію про роботу у звітному періоді бібліотеки: Кіровоградського ДПУ ім. В. Винниченка, Кременецького обласного ГПІ ім. Т. Шевченка, Південноукраїнського НПУ ім. , Ізмаїльського ДГУ, Маріупольського ДУ, Луганського НУ ім. Т. Шевченка, Херсонського ДУ та приватних навчальних закладів Соціально-педагогічного інституту „Педагогічна академія“, Харківського гуманітарного університету „Народна українська академія“.
Головною метою бібліотек ВНЗ ІІІ–ІV р. а. є інформаційне забезпечення вишів у виконанні ними своєї державної і суспільної місії: підготовки висококваліфікованих спеціалістів, які володіють тими знаннями і навичками, які вимагає час, тому перед бібліотеками ВНЗ постає завдання радикальної перебудови роботи з урахуванням сучасних наукових і освітніх вимог та технічних можливостей з метою забезпечення відповідного рівня бібліотечного обслуговування вищого навчального закладу, що охоплює інформаційне забезпечення, вільний доступ до вітчизняних і світових інформаційних ресурсів, сприяння навчальному і науковому процесам та вихованню гармонійної, морально досконалої особистості.
У 2010 р. багатогранна і змістовна діяльність бібліотек ВНЗ ІІІ–ІV р. а. педагогічного та інженерно-педагогічного профілю здійснювалась в координації, взаємодії і узгодженості із завданнями і специфікою конкретного навчального закладу.
Одним із головних напрямів діяльності бібліотек ВНЗ ІІІ–ІV р. а. педагогічного та інженерно-педагогічного профілю є створення повноцінного інформаційного ресурсу в традиційній та електронній формі. Станом на 01.01.2011 р. загальний документний фонд даних бібліотек налічує 19 239 596 прим. Найбільші фонди сьогодні мають бібліотеки таких ВНЗ: Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича – 2 629 168 прим., Національного ПУ ім. – 1 238 951 прим. та Ніжинського ДУ ім. М. Гоголя – 1 034 705 прим. Оцінюючи стан основного бібліотечного фонду, наведемо деякі статистичні показники. За видами документів сукупний бібліотечний фонд розподіляється так: 79,9 % становлять книги та брошури (15 385 753 прим.), 10,9 % – періодичні видання (2 080 116 прим.), інші види документів – 9,1 % (1 745 997 прим.) і лише 0,1 % (27 730 прим.) – електронні видання. За результатами аналізу документів за цільовим призначенням, обсяг навчальних видань становить 41,4 % (7 967 537 прим.), наукових – 22,5 % (4 320 670 прим.), літературно-художніх – 9,9 % (1 908 922 прим.), рідкісних та цінних – 0,8 % (159 872 прим.). Найбільший фонд навчальних видань в бібліотеках ВНЗ: Української ІПА (638 927 прим.), Кам’янець-Подільського НУ ім. І. Огієнка (прим.) та Сумського ДПУ ім. (571 791 прим.). Значні колекції рідкісних та цінних видань мають: НБ Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича – 70 026 од. зберігання, НБ Кам’янець-Подільського НУ ім. І. Огієнка – 24 415 од. зберігання, НБ Тернопільського НПУ ім. В. Гнатюка – 21 580 од. зберігання.
За звітний рік до бібліотек ВНЗ надійшло 328 767 документів. Найбільша кількість – 30 096 документів надійшла до фонду наукової бібліотеки РВНЗ „Кримський ІПУ“, до фондів наукової бібліотеки Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича – 21 882 прим., Черкаського НУ ім. Богдана Хмельницького – 19 344 прим. Найменше поповнились фонди бібліотек ВНЗ: Бердянського ДПУ – 1 518 прим., Севастопольського міського ГУ – 1 738 прим., Горлівського ДПІ іноземних мов – 3 250 прим. Основним джерелом надходження документів є придбання за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів навчальних закладів – 25,6 %. У 2010 р. за ці кошти на комплектування фондів найкраще були профінансовані книгозбірні Національного ПУ ім. (10 789 прим.), Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди (10 556 прим.), Полтавського НПУ ім. (7 363 прим.). Майже не виділено коштів для поповнення фондів бібліотек Бердянського ДПУ (89 прим.), Горлівського ДПІ іноземних мов (287 прим.), Слов’янського ДПУ (291 прим.). З кожним роком спостерігається збільшення показника безоплатного документопостачання від книговидавничих організацій, дарування літератури користувачами, приватними фірмами, спонсорами, благодійниками. У 2010 р. він становить 18,2 % проти 16,8 % у 2009. Про активну роботу з комплектування фондів за рахунок вищезазначених організацій та установ свідчать показники бібліотек Прикарпатського НУ ім. В. Стефаника (6 664 прим.), РВНЗ „Кримський ІПУ“ (4 760 прим.), Миколаївського НУ ім. (4 094 прим.). Починаючи з 2010 р., до статистичних таблиць звітності додано графу «одержано від редакційних структур ВНЗ», і хоча інформацію з цього питання надали лише 12 бібліотек, цей показник надходження документів становить у 2010 р. 4,9 %.
Аналіз надходження документів за галузями знань свідчить про те, що найбільшу кількість примірників (31,3 %, 63 446 прим.) становить література з суспільних наук, з психолого-педагогічних питань – 19,1 % (38 808 прим.). Викликає стурбованість низький показник надходження документів з питань бібліотекознавства та бібліографознавства – лише 0,3 % (704 прим.), адже це впливає на якість підвищення самоосвіти бібліотечних працівників книгозбірень ВНЗ.
У 2010 р. бібліотеками ВНЗ було передплачено 6 430 назв періодичних видань. Найбільшу кількість видань передплачено бібліотеками ВНЗ: РВНЗ „Кримський ІПУ“ – 452 назви, Полтавського НПУ ім. – 369 назв, Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди – 336 назв. Найгірший стан передплати в бібліотеках Севастопольського міського ГУ – 50 назв, Мелітопольського ДПУ ім. Б. Хмельницького – 61 назва, Криворізького ІПУ – 88 назв.
Понад 53 % (154 346 прим.) нових надходжень становлять навчальні видання, що на 7 % більше порівняно з минулим роком. Найбільшу кількість навчальних видань надійшло в бібліотеки ВНЗ: Дрогобицького ДПУ ім. І. Франка (13 588 прим.), РВНЗ „Кримський ІПУ“ (12 001 прим.), Національного ПУ ім. (11 469 прим.). Поповнились бібліотеки ВНЗ й рідкісними та цінними документами – всього 416 прим.
Понад 76 % (213 712 прим.) документів, що надійшли до бібліотечних фондів, видано українською мовою, 17,6 % (49 362 прим.) – російською, 6,4 % (17 728 прим.) – іноземними мовами.
У 2010 р. з фондів бібліотек ВНЗ було вилучено 238 555 прим. документів, що становить 1,2 % від загального обсягу бібліотечного фонду.
Протягом року бібліотеки здійснювали комплексне інформаційне та бібліотечно-бібліографічне обслуговування читачів за допомогою традиційних друкованих і новітніх електронних документів із застосуванням як автоматизованого пошуку, так і традиційних каталогів та картотек, а також віддалених електронних ресурсів.
За звітний рік бібліотеками ВНЗ ІІІ–ІV р. а. педагогічного та інженерно-педагогічного профілю обслужено 400215 користувачів, а за єдиним реєстраційним обліком – 294 456 користувачів. Найбільша кількість користувачів за єдиним реєстраційним обліком була обслугована бібліотеками НПУ ім. (20 524), Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича (16 768) та Прикарпатського НУ ім. В. Стефаника (15 725). Необхідно зазначити, що лише 83 % викладачів ВНЗ є користувачами бібліотек. Загальна кількість відвідувань становить 8 762 482, документовидача становить 17 881 938 примірників, з них 29,8 % – видання психолого-педагогічної тематики. Найвищі показники документовидачі у 2010 р. в бібліотеках: Сумського ДПУ ім. – 1 003 748 документів, НПУ ім. – 989 103 документів, Черкаського НУ ім. Богдана Хмельницького – 986 131. Аналіз матеріалів бібліотек показав, що вони недостатньо активно задовольняють читацькі потреби через МБА, 13 книгозбірень взагалі не використовують у своїй роботі таку форму обслуговування. Найактивніше користуються МБА бібліотеки ВНЗ: Української ІПА (70 абонентів, отримано 118 документів, видано іншим бібліотекам 50), Вінницького ДПУ ім. М. Коцюбинського (43 абоненти, отримано 239 документів), Черкаського НУ ім. Богдана Хмельницького (32 абоненти, отримано 185 документів, видано іншим бібліотекам 10 документів), Уманського ДПУ ім. П. Тичини (19 абонентів, отримано 65 документів, видано іншим бібліотекам 344 документи).
Забезпечення повного, якісного та оперативного бібліотечно-бібліографічного й інформаційного обслуговування користувачів на допомогу навчально-виховному та науковому процесу вищого навчального закладу – основне завдання вишівської бібліотеки. Бібліотеки ВНЗ ІІІ–ІV р. а. педагогічного та інженерно-педагогічного профілю впродовж року працювали в напрямі розширення бібліотечно-інформаційних послуг, удосконалення традиційних і впровадження нових форм і методів роботи на основі новітніх інформаційних технологій та комп’ютеризації інформаційно-бібліотечних процесів. Загальний обсяг власних баз даних (бібліографічних і повнотекстових) на початок 2011 р. у бібліотеках ВНЗ становив 3 537 932 записів. Загальний обсяг ЕК бібліотек ВНЗ становить понад 3,5 млн. записів. Найбільші обсяги ЕК в бібліотеках ВНЗ: НПУ ім. (472 094 записів), Тернопільського НПУ ім. В. Гнатюка (396 700 записів), Чернігівського НПУ ім. Т. Шевченка (366 597 записів). Станом на 01.01.2011 лише дві бібліотеки ВНЗ, а саме Горлівського ДПІ іноземних мов та Глухівського НПУ ім. О. Довженка не мають ЕК.
Корпоративна каталогізація, кооперативне формування фондів, створення спільних баз даних та повнотекстових електронних зібрань, каталогів та інших інформаційних продуктів, участь в роботі професійних асоціацій – актуальні завдання для бібліотек ВНЗ на сучасному етапі. Проте лише 5 бібліотек ВНЗ співпрацює з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського щодо обміну бібліографічними записами з питань педагогіки й психології, а саме: Вінницького ДПУ ім. М. Коцюбинського, Кіровоградського ДПУ ім. В. Винниченка, Національного ПУ ім. , Ніжинського ДУ ім. Миколи Гоголя, РВНЗ „Кримський ІПУ“.
У межах наукового проекту ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського „Науково-методичні та організаційні засади інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України“ (наук. керівник – О. М. Яценко, к. і. н.), учасниками якого є 11 бібліотек ВНЗ ІІІ–IV р. а. педагогічного та інженерно-педагогічного профілю, а саме: Дрогобицького ДПУ ім. І. Франка, Кам’янець-Подільського НУ ім. І. Огієнка, Київського університету ім. Б. Грінченка, Криворізького ДПУ, Національного ПУ ім. , Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди, Рівненського ДГУ, Тернопільського НПУ ім. В. Гнатюка, Уманського ДПУ ім. П. Тичини, Української ІПА, Харківського НПУ ім. розпочато створення галузевого сегмента з питань педагогіки та психології загальнодержавної реферативної БД „Україніка наукова“, в якому акумулюється реферативна інформація про публікації з періодичних і продовжуваних видань, підготовлених у ВНЗ.
Стан комп’ютеризації бібліотек ВНЗ порівняно з іншими освітянськими бібліотеками найкращий. У 90 % бібліотек ВНЗ створено локальні комп'ютерні мережі з виходом в Інтернет, формуються електронні каталоги, 50 % цих книгозбірень мають необхідну кількість персональних комп'ютерів. Загальна кількість комп'ютерів у бібліотеках ВНЗ ІІІ – ІV р. а. педагогічного та інженерно-педагогічного профілю 964, з них 864 – це автоматизовані робочі місця для бібліотекарів; 397 – для читачів. Ліцензійне бібліотечне програмне забезпечення мають 29 бібліотек, 2 бібліотеки працюють із власним програмним забезпеченням. Бібліотеки Горлівського ДПІІМ та Глухівського НПУ ім. О. Довженка не працюють в АБІС взагалі. До Інтернету не підключено лише бібліотеку Дрогобицького ДГУ ім. Івана Франка.
Значна кількість бібліотек ВНЗ ІІІ–ІV р. а. активно працюють над створенням електронних ресурсів. Практично більшість ВНЗ ІІІ–ІV р. а. інженерно-педагогічного профілю сьогодні мають власні сторінки на сайтах навчальних закладів, а 13 – власні веб-сайти. На сторінках та сайтах бібліотек користувачі мають змогу здійснювати інформаційний пошук в електронному каталозі та зробити замовлення в режимі он-лайн (20 бібліотек), в мережі Інтранет або локальній мережі книгозбірні (8 бібліотек); переглянути повнотекстові бази даних; користуватися сервісами „Віртуальна довідкова служба“, „Віртуальна виставка“, „Інтернет-навігатор“; „Електронні бібліотеки“ сформовано у 12 бібліотек ВНЗ, на сайтах 12 бібліотек користувачі мають змогу користуватися сервісом „Електронна доставка документів“. Проте посилання на веб-портал ДНПБ України ім. є лише на сайтах 6 бібліотек ВНЗ.
Протягом звітного періоду користувачам бібліотек ВНЗ надано 481 384 бібліографічні довідки, у т. ч. в автоматизованому режимі – 77 422. Особливо активізували у звітному періоді роботу з даного напряму бібліотеки Черкаського НУ ім. Богдана Хмельницького (80 650 довідки, з них 33 387 в авт. реж.), Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича (41 983 довідки, з них 344 в авт. реж.), Миколаївського НУ ім. (37 327 довідки, з них 212 в авт. реж.), Рівненського ДГУ (34 717 довідки, з них 3294 в авт. реж.).
Створення власної бібліографічної продукції сприяє інформаційному забезпеченню користувачів бібліотек, всебічному розкриттю наявних бібліотечних фондів, оперативному інформуванню про нові надходження. Узагальненню та поширенню серед бібліотек мережі інформації про їхню науково-інформаційну та видавничу діяльність сприяє „Зведений план науково-інформаційної й видавничої діяльності освітянських бібліотек України та основних заходів бібліотек, спрямованих на підвищення професійної майстерності бібліотечних працівників освітянської галузі України“, який щорічно готується ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського відповідно до надісланих цими книгозбірнями пропозицій. У 2010 р. до Зведеного плану надіслали пропозиції 22 бібліотеки ВНЗ. Результати аналізу звітних матеріалів за 2010 р. свідчать, що протягом звітного періоду бібліотеками ВНЗ було підготовлено 1 310 бібліографічних посібників (149 бібліографічних покажчиків, 314 рекомендаційних бібліографічних списків, 313 списків нових надходжень, 534 бібліографічних оглядів) як у друкованому, так і в електронному вигляді з подальшим представленням на сайтах (сторінках) бібліотек. Свою друковану продукцію, видану у 2010 р., до ДНПБ України ім. надіслали 12 бібліотек ВНЗ: Бердянського ДПУ (2 назви), Вінницького ДПУ ім. М. Коцюбинського (1 назва), Дрогобицького ДПУ ім. І. Франка (3 назви), Кам’янець-Подільського НУ ім. І. Огієнка (4 назви), Кіровоградського ДПУ ім. В. Винниченка (1 назва), Миколаївського НУ ім. (3 назви), Ніжинського ДУ ім. Миколи Гоголя (6 назв), Південноукраїнського НПУ ім. (1 назва), Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди (2 назви), Тернопільського НПУ ім. В. Гнатюка (2 назви), Української ІПА (3 назви), Чернігівського НПУ ім. Т. Шевченка (2 назви). На власних сайтах (сторінках) свою бібліографічну продукцію представила 21 бібліотека ВНЗ.
Усі форми масової роботи, які використовуються у вихованні майбутніх фахівців, мають гуманістичну спрямованість, зорієнтовані на особистісне вдосконалення і різнобічний розвиток, формування у студентів громадянської, національної свідомості, мотивів соціальної, миротворчої, художньої, естетичної, спортивної діяльності,. Найбільш поширеними наочними формами роботи у 2010 р. були тематичні книжкові виставки (оформлено 2 867), тематично-коментовані перегляди, презентації книг. Серед усних масових заходів працівники бібліотек ВНЗ надавали перевагу проведенню засідань круглих столів, тематичних вечорів, літературних зустрічей, диспутів. Більшість масових заходів – це комплексні форми масової роботи, які об’єднують усні і наочні, книжкові і некнижкові засоби, навчальні та розважальні елементи.
Інноваційна діяльність бібліотек може бути реалізованою лише за умов наявності професійних бібліотечних кадрів, які забезпечують високу якість, повноту та оперативність інформаційно-бібліотечного обслуговування користувачів. Та, на жаль, є цілий ряд кадрових проблем, характерних для усіх бібліотек ВНЗ, – старіння кадрів, брак молодих спеціалістів, які добре розуміються на новітніх технологіях, мають можливість продукувати масив креативних ідей. Станом на 01.01.2011 р. в бібліотеках ВНЗ ІІІ–ІV р. а. педагогічного та інженерно-педагогічного профілю працює 1 324 особи, з них фахову освіту мають лише 34,7 % – 460 осіб. Найбільша кількість працівників з відповідною фаховою освітою в бібліотеках ВНЗ: Рівненського ДГУ (74,6 %), Української ІПА (69,6 %), Черкаського НУ ім. Богдана Хмельницького (62,3 %) та Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди (62,1 %). Викликає занепокоєння низький показник щодо забезпечення бібліотек фахівцями в книгозбірнях Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича (8,9 %), Дрогобицького ДПУ ім. І. Франка (13,5 %), Прикарпатського НУ ім. В. Стефаника (14,5 %), Кам’янець-Подільського НУ ім. І. Огієнка (16,1 %). Якщо аналізувати кадрове забезпечення за стажем роботи, то найбільша кількість бібліотечних працівників в книгозбірнях ВНЗ має стаж роботи понад 20 років – 38,5 %, до 20 років стажу – 21,3 % працюючих, до 10 років – 24,5 %, до 3 років – 15,7 %. Тому питання оновлення штатів бібліотек ВНЗ молодими працівниками, створення умов для їх самореалізації дуже важливе на сучасному етапі. З метою підвищення фахового рівня бібліотечних працівників протягом звітного періоду проводилися семінари, практикуми, тренінги, майстер-класи, Дні фахівця, проте, як свідчать статистичні данні, за останні 5 років підвищували кваліфікацію лише 33 % працюючих.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 |
