Провідні освітянські бібліотеки України в дзеркалі статистики (стр. 4 )

ВИСНОВКИ:

Аналіз діяльності спеціальних наукових бібліотек установ НАПН України показав, що упродовж 2010 р. відбулися позитивні зрушення в діяльності бібліотек (книгозбірні упроваджують ІКТ, створюють ЕК, модернізують свою діяльність згідно з вимогами часу тощо), активізувалася співпраця з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Але перед ними постає дуже багато проблем, вирішення яких дасть їм можливість посісти чільне місце в інформаційному просторі України. На жаль, розв’язати ці проблеми самостійно означеним вище бібліотекам не під силу. Їм необхідна підтримка з боку керівництва установ НАПН України, фахівців ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, а також активна позиція самих працівників книгозбірень.

З метою реформування та удосконалення діяльності даних бібліотек як допоміжних підрозділів з інформаційно-бібліотечного забезпечення наукових досліджень своїх установ, ДНПБ України В. О. Сухомлинського рекомендує керівництву закладів та завідувачам бібліотек:

Для удосконалення формування бібліотечних фондів керівництву установ:

– вирішити питання щодо належного комплектування фондів, зокрема, періодичними виданнями (у тому числі фаховими бібліотечними), що сприятиме забезпеченню їх сучасними та актуальними документами як на традиційних, так і на електронних носіях, і відповідатиме завданням цих бібліотек.

Для удосконалення бібліотечно-бібліографічного обслуговування науковців та освітян:

– створити автоматизовані робочі місця (АРМ) для читачів, що мають доступ до мережі Інтернет;

– придбати програмне забезпечення АБІС „ІРБІС“, що сприятиме налагодженню кооперативної роботи з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського та іншими освітянськими бібліотеками для обміну базами даних та створення об’єднаних електронних ресурсів;

– сприяти створенню на сайтах своїх установ веб-сторінок бібліотек.

Для підвищення кваліфікації працівників бібліотек необхідно:

– використовувати рекомендації ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського;

– сприяти організації навчання працівників спеціальних наукових бібліотек установ НАПН України на курсах підвищення кваліфікації, курсах комп’ютерної грамотності тощо.

Для удосконалення формування бібліотечних фондів завідувачам бібліотек рекомендуємо:

– систематично вивчати інформаційні потреби користувачів своїх бібліотек шляхом анкетування;

– використовувати можливості ОРФ ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського та бібліотек інших систем і відомств для поповнення власних фондів.

Для удосконалення бібліотечно-бібліографічного обслуговування освітян:

– активно взаємодіяти з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського та іншими освітянськими бібліотеками;

– активізувати діяльність щодо формування всеукраїнського та єдиного галузевого інформаційного ресурсу для забезпечення фахових потреб науковців і практиків у галузі освіти та корпоративного електронного каталогу освітянських бібліотек НАПН України і МОНмолодьспорту України на базі ДНПБ України ім. ;

– використовувати можливості МБА та ЕДД;

– активніше здійснювати довідково-інформаційне та бібліотечно-бібліографічне обслуговування користувачів, використовуючи всі форми й методи колективного та індивідуального обслуговування;

– раз на три роки готувати і публікувати бібліографічні покажчики за профілем досліджень установи та бібліографічні покажчики наукового доробку вчених установи;

– рекламувати бібліотеку та бібліотечні послуги.

Реалізація наведених вище рекомендацій позитивно вплине на модернізацію діяльності спеціальних наукових бібліотек установ НАПН України та їхню трансформацію в сучасні інформаційно-бібліотечні центри освітянської галузі України, що, у свою чергу, поліпшить якість забезпечення фахових інформаційних потреб усіх категорій освітян.

1.3. Бібліотеки обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти

1.3.1. Аналітична інформація

У нашій державі функціонують 22 регіональні інститути післядипломної педагогічної освіти (ІППО), два міських інститути при педагогічних університетах у м. Києві та м. Севастополі, три академії неперервної освіти та один Інститут післядипломної педагогічної освіти при ДВНЗ „Університет менеджменту освіти“ НАПН України. Головними завданнями усіх цих закладів є розвиток професіоналізму педагогічних кадрів, забезпечення науково-методичного супроводу інновацій в освіті, проведення регіональних науково-педагогічних досліджень. Якісне виконання цих завдань неможливе без інформаційної підтримки з боку таких важливих інституцій, як бібліотеки.

Головною метою діяльності книгозбірень обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти є інформаційне забезпечення педагогічних, науково-педагогічних, бібліотечних кадрів освітянської галузі, що підвищують професійну кваліфікацію на базі ОІППО та створення високоефективної системи бібліотечно-інформаційного забезпечення безперервної освіти в Україні.

У зв’язку з тим, що не всі статистичні звіти про діяльність спеціальних навчально-педагогічних бібліотек ІППО у 2010 р. надійшли до ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, інформація, подана в даному збірнику, неповна. Так, звіти не були надіслані від бібліотеки Житомирського та Львівського ОІППО, а також Одеського ОІУВ. Київський університет імені Бориса Грінченка, а також ІППО, що діє на його базі, мають одну (спільну) книгозбірню, тому інформація, надана від даної бібліотеки, подається у підрозділі „Діяльність бібліотек вищих навчальних закладів ІІІ-ІV р. а. педагогічного та інженерно-педагогічного профілю“.

Станом на 01.01.2011 р. сукупний фонд бібліотек ІППО становив 908 472 прим. документів. Найбільші за обсягом фонди на сьогодні мають такі книгозбірні: бібліотека ІППО ДВНЗ „УМО“ НАПН України (112 587 прим.), бібліотеки Запорізької ОАППО (87 891 прим.), Чернігівського ОІППО (54 624 прим.), Луганського ОІППО (52 393 прим.), Рівненського ОІППО (51 375 прим.) та Київського ОІПОПК (47 211 прим.). Найменші бібліотечні фонди зосереджені у книгозбірнях Закарпатського ІППО (20 671 прим.), ІППО Чернівецької області (17 985 прим.), ІПО Севастопольського МГУ (11 848 прим.).

Аналіз інформаційного ресурсу бібліотек ОІППО за видами документів свідчить: більшу його частину становлять книги та брошури – близько 85,5 % (504 518 прим.), періодичні видання – 14,2 % (84 144 прим.), з яких 2,8 % (17 018 річ. компл.) – газети та 11,4 % (67 126 прим.) – журнали, електронні видання – 0,3 % (1 368 прим.) (переважно це навчальні програми, підручники, енциклопедії, словники, БД різної тематики тощо).

За цільовим призначенням документи поділяються таким чином: наукові видання – 29,3 % (208 605 прим.), навчальні видання – 47,5 % (338 368 прим.), літературно-художні видання – 22,4 % (159 822 прим.), рідкісні та цінні видання – близько 0,8 % (6 004 прим.). За мовами загальний фонд книгозбірень ОІППО умовно можна поділити на документи українською – 58 % (27 498 прим.), російською мовою – приблизно 38,3 % (6 160 прим.) та документи іноземними мовами – лише 3,7 % (804 прим.). Детальнішу інформацію подано в таблиці 3а.

Аналіз нових надходжень до бібліотек ІППО протягом 2010 р. свідчить про те, що до фондів даних книгозбірень за досліджуваний період часу надійшло близько 8 945 назв документів (34 704 примірники). Так, найбільше документів у 2010 р. отримала книгозбірня Запорізької ОАППО (1 429 назв), ІППО ДВНЗ „УМО“ (1 183 назви) та Київського ОІПОПК (801 назву). Найменше поповнювались фонди бібліотеки Дніпропетровського ОІППО (116 назв), Тернопільського ОКІППО (210 назв) та Сумського ОІППО (218 назв). Детальний аналіз показників вказує на те, що частка нових надходжень до бібліотек ОІППО на сьогодні становить приблизно 3,8 % від сукупного обсягу фондів досліджуваних книгозбірень. Порівняння цього показника з рекомендованим показником ІФЛА (5 %) дає підстави стверджувати, що бібліотечні фонди книгозбірень ОІППО оновлюються не досить швидко, тому кількість нових надходжень, незважаючи на тенденцію до зростання, кардинально не впливає на якість комплектування, а це, у свою чергу, призводить до того, що постійно зростаючі інформаційні потреби користувачів задовольняються не повною мірою.

Аналіз надходжень документів за джерелами виявив, що впродовж 2010 р. бібліотеки ОІППО поповнювали свої фонди через:

– видання, придбані за кошти, виділені інститутами на комплектування фондів своїх бібліотек, – 63,7 % (21 865 прим.);

– подарунки від авторів, видавництв, установ, читачів – 21,6 % (7 406 прим.) від загальної кількості отриманих протягом 2010 р. даними книгозбірнями документів;

– видання з обмінно-резервних фондів (зокрема, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського) – лише 3 % (1 033 прим.);

– документи, що придбали користувачі бібліотек ОІППО замість загублених, – 0,7 % (225 прим.);

– інші джерела – 11 % (3 804 прим.).

Щодо надходжень за галузями знань слід зазначити, що впродовж 2010 р. книгозбірні ОІППО загалом в середньому отримали:

– 33,6 % (12 460 прим.) документів педагогічної тематики;

– 6 % (2 218 прим.) документів психологічної тематики;

– 18,4 % (6 806 прим.) документів із суспільних наук;

– 12,5 % (4 624 прим.) видань із природничих наук;

– 2,6 % (955 прим.) документів із прикладних наук;

– 16,9 % (6286 прим.) з літературознавства і мовознавства;

– 3,3 % (1210 прим.) художньої літератури;

– 2 % (735 прим.) документів з мистецтва та спорту;

– 1,1 % (375 прим.) видань з питань бібліотекознавства, бібліографознавства та інформаційної діяльності;

– 3,6 % (1353 прим.) документів іншої тематики.

Аналіз нових надходжень за звітний рік за видами документів показав, що більшу частину становили книги та брошури, у середньому – 47,9 % (20 302 прим.), періодичні видання – 48,7 % (20 658 прим.) (з них: журнали – 43,9 %, газети – 4,8 %), автореферати дисертацій – 0,5 % (211 прим.), дисертації – 0,1 % (45 прим.), аудіовізуальні та електронні документи – 0,7 % (305 прим.), аркушеві видання – 1,3 % (546 прим.), інші документи – 0,8 % (337 прим.).

Зосередимо увагу на питанні передплати фахової періодики бібліотеками ОІППО протягом досліджуваного періоду. Так, у 2010 р. даними книгозбірнями було передплачено 2 953 назви періодичних видань (2 108 назв – журнали, 845 назв – газети). Найбільшу кількість видань передплачували такі бібліотеки ОІППО: Київського ОІПОПК – 274 назви, Запорізької ОАППО – 255 назв, Донецького ОІППО – 209 назв, Миколаївського ОІППО – 191 назва. Найгірший стан передплати в бібліотеках ІППО ДВНЗ „УМО“ – 67 назв, ІППО Чернівецької області – 79 назв, Кіровоградського ОІППО – 99 назв.

Аналіз нових надходжень документів за типами продемонстрував: найбільше впродовж 2010 р. бібліотеками ОІППО було отримано навчальної літератури – близько 52 % (4 740 назв) та наукової літератури – 30,4 % (2 776 назв). Крім того, до їхніх фондів також надійшло 14,9 % (1 365 назв) літературно-художніх видань, 2,1 % (188 назв) довідкової літератури та 0,6 % (60 назв) рідкісних та цінних документів (із них 24 назви отримала бібліотека Запорізької ОАППО, 22 назви – книгозбірня Київського ОІПОПК, 9 назв – бібліотека Херсонської АНО, 4 назви – книгозбірня Тернопільського ОКІППО та 1 назву – бібліотека Дніпропетровського ОІППО).

Аналіз надходжень документів за мовами показав, що 79,2 % (27 498 прим.) з них становлять документи українською мовою, 16,3 % (6 160 прим.) – російською мовою та 4,5 % (804 прим.) – документи іншими мовами (польською, білоруською, чеською, англійською тощо) (таблиці 3б та 3в та.3г).

Паралельно з придбанням нових документів у 2010 р. проводилось і вилучення з фондів бібліотек ОІППО застарілих, зношених, втрачених документів в порядку, визначеному регламентуючими документами. Так, за цей період з фондів книгозбірень ОІППО було вилучено 42 171 примірник документів (з них 35 131 примірник – книги, брошури та 7 146 примірників – періодичні видання).

На сучасному етапі основними завданнями у сфері бібліотечно-інформаційного обслуговування у світі і в Україні зокрема є використання традиційних і новітніх форм обслуговування на основі об’єднання друкованих й електронних носіїв інформації, максимального застосування прогресивних інформаційних і комунікаційних технологій, створення такої інфраструктури, що змогла б забезпечити їх застосування й розширення доступу до інформаційних ресурсів як у стінах самої бібліотеки, так і для віддалених користувачів. Використання бібліотечного фонду (книговидача) – один з основних етапів його формування, адже динаміка цього процесу демонструє якість фонду і його відповідність читацьким потребам.

Аналіз використання інформаційного ресурсу книгозбірень ОІППО впродовж 2010 р. показав, що за цей період з фондів даного виду бібліотек було видано 1 007 892 документи, що на 5,5 % більше, ніж у 2009 р. (952 913 документи). Порівняльний аналіз кількості книговидач за галузями знань свідчить про те, що, як і в попередні роки, найбільший попит мають документи з педагогічних (32,6 %), суспільних (16,4 %) та психологічних (13,2 %) наук, а також літературознавства та мовознавства (10,2 %). Документи, що стосуються природничих наук та художньої літератури, видавались дещо рідше (відповідно 9,2 % та 8,5 % від загальної кількості книговидач). Найменший попит мали документи за такими галузями знань: мистецтво і спорт – 3,9 %, прикладні науки – 2,4 %, бібліотекознавство та бібліографознавство – 1,7 %, інші – 1,9 %. Що стосується кількості книговидач за видами документів, слід відмітити, що видавались переважно періодичні видання (58,5 %) та книги/брошури (39,6 %); дисертації та автореферати дисертацій становлять незначну частку від загальної кількості книговидач, а саме, 0,1 % (718 прим.). Дещо більший попит почали мати аудіовізуальні та електронні видання – 1,6 % (16 239 прим.). Аналіз кількості книговидач документів за мовами засвідчив: найбільше у бібліотеках ОІППО було видано документів українською мовою – 80,5 % (645 273 прим.), російською мовою – 15,4 % (122 990 прим.), іншими мовами – 4,1 % (32 965 прим.) від загальної кількості книговидач.

Найвищі показники документовидачі у 2010 р. зареєстровані в бібліотеках: Дніпропетровського ОІППО – 180 255 прим., Київського ОІПОПК – 128 241 прим., Херсонської АНО – 81 423 прим.; найнижчі – у книгозбірні Вінницького ОІПОПП (3 805 прим.) та ІПО Севастопольського МГУ (5 816 прим.).

Під час аналізу використання інформаційних ресурсів бібліотек ОІППО важливо було визначити й кількість залучених до них користувачів. Так, протягом 2010 р. у книгозбірнях ОІППО загалом було зареєстровано 69 536 користувачів за ЄРК. Найбільша кількість користувачів за ЄРК була виявлена у бібліотеці Дніпропетровського ОІППО (9 155 користувачів), Київського ОІПОПК (5 522 користувачі) та Тернопільського ОКІППО (5 402 користувачі); найменша – у бібліотеці Вінницького ОІПОПП (337 користувачів), ІПО Севастопольського МГУ (463 користувачі), Сумського ОІППО (484 користувачі).

Здійснений аналіз складу користувачів за категоріями дав підстави для такого висновку: найчисельнішою групою у книгозбірнях ОІППО були й залишаються слухачі курсів – 66,8 % (46 670 корист.) та учителі – 18,1 % (12 653 корист.), співробітники ОІППО становлять 3,8 % від загальної кількості користувачів за ЄРК (2 682 корист.), студенти ВНЗ – 3,7 % (2 614 корист.). Така категорія користувачів книгозбірень ОІППО, як науково-педагогічні кадри становить 2,6 % (1 831 корист.), бібліотекарі – 2,3 % (1 625 корист.), професорсько-викладацький склад – 1,2 % (774 корист.), інші – 1,5 %. Загалом протягом 2010 р. було зафіксовано 351 091 відвідування бібліотек ОІППО (з них 92 755 відвідувань віртуальних), що на 22 013 відвідувань більше, ніж у 2009 р. (таблиці 4, 5 та 8).

Слід також згадати і про використання в своїй роботі бібліотеками ОІППО такої форми обслуговування користувачів, як МБА. На жаль, як і у попередні роки, протягом 2010 р. не всі досліджувані книгозбірні ОІППО використовували його (табл. 6). Так, кількість абонентів МБА мережі ОІППО у 2010 р. становила 154, було видано документів іншим бібліотекам – 670, отримано документів з інших бібліотек – 481. Найактивніше користуються МБА такі книгозбірні ОІППО: Київського ОІПОПК (кількість абонентів МБА – 43, видано документів іншим бібліотекам – 392, отримано документів з інших бібліотек – 174), Донецького ОІППО (кількість абонентів МБА – 31, видано документів іншим бібліотекам – 120, отримано документів з інших бібліотек – 72), Дніпропетровського ОІППО (кількість абонентів МБА – 28, видано документів іншим бібліотекам – 108, отримано документів з інших бібліотек – 58). Послуги МБА ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського використовувала у 2010 р. лише книгозбірня Київського ОІПОПК.

Аналізуючи бібліотечно-інформаційне обслуговування у бібліотеках ОІППО, не слід забувати і про ДПА (довідково-пошуковий апарат), що є важливим інструментом для розкриття змісту фонду, пошуку необхідної інформації та максимального й оперативного задоволення інформаційних потреб користувачів бібліотеки. Так, протягом 2010 р. вищезгадані книгозбірні продовжували вести абеткові та систематичні каталоги, систематичні картотеки статей, краєзнавчі та тематичні картотеки (табл. 7). Назви тематичних картотек (в середньому кожна бібліотека ОІППО веде від 3 до 8 тематичних картотек), що пропонують своїм користувачам фахівці бібліотек ОІППО, свідчать про те, що вони добре зорієнтовані у проблемах сучасної освіти, педагогічної науки та практики (табл. 12). Крім того, частина книгозбірень ОІППО, активно працює над створенням ЕК (електронного каталогу), а саме бібліотеки: Волинського ІППО (9 236 записів), Дніпропетровського ОІППО (4 477 зап.), Київського ОІПОПК (6 492 зап.), Кримського РІППО (115 зап.), Херсонської АНО (22 137 зап.), Харківської АНО (4667 зап.) та ІПО Севастопольського МГУ (358 зап.) тощо.

В умовах розвитку інформаційного суспільства найактуальнішим завданням бібліотек є подальша автоматизація всіх технологічних процесів книгозбірні.

Вивчення питання забезпеченості бібліотек ОІППО комп’ютерною технікою свідчить:

Ø на сьогодні всі досліджувані книгозбірні мають власні комп’ютери (найбільше забезпечені бібліотеки Донецького ОІППО (23 комп’ютери), Запорізької ОАППО, Миколаївського ОІППО, Рівненського ОІППО (кожна має по 12 комп’ютерів) та Харківської АНО (10 комп’ютерів);

Ø загалом у бібліотеках ОІППО налічується 117 комп’ютерів, 17 сканерів, 22 принтери (табл. 1).

На 01.01.2011 р. до всесвітньої мережі Інтернет було підключено 23 книгозбірні ОІППО, а саме: Волинського ІППО, Дніпропетровського ОІППО, Донецького ОІППО, Запорізької ОАППО, Івано-Франківського ОІППО, Київського ОІПОПК, Кіровоградського ОІППО, Кримського РІППО, Луганського ОІППО, Львівського ОІППО, Миколаївського ОІППО, Одеського ОІУВ, Херсонської АНО, Полтавського ОІППО, Рівненського ОІППО, Сумського ОІППО, Тернопільського ОКІППО, Харківської АНО, Черкаського ОІПОПП, ІППО Чернівецької області, Чернігівського ОІППО, ІППО ДВНЗ „УМО“, ІПО Севастопольського МГУ; бібліотеки Вінницького ОІПОПП та Закарпатського ІППО запланували підключення до Інтернету на 2011 р. Необхідно зазначити, що доступ до локальної мережі Інтернету відкрив перед досліджуваними книгозбірнями нові можливості, а саме: надавати своїм користувачам вільний доступ до вітчизняного та світового інформаційного простору, а також використовувати бібліографічні, реферативні та повнотекстові бази даних інших бібліотек, зокрема ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського.

Згідно з „Примірним положенням про спеціальну навчально-педагогічну бібліотеку обласного (міського) Інституту післядипломної педагогічної освіти“ одним із завдань, покладених на бібліотеки ОІППО, є створення власного веб-сайту. Так, на сьогодні сторінки на веб-сайтах своїх інститутів мають 15 книгозбірень, а саме: Вінницького ОІПОПП, Волинського ІППО, Івано-Франківського ОІППО, Київського ОІПОПК, Кіровоградського ОІППО, Кримського РІППО, Миколаївського ОІППО, Херсонської АНО, Полтавського ОІППО, Тернопільського ОКІППО, Харківської АНО, Черкаського ОІПОПП, ІППО Чернівецької області, Чернігівського ОІППО та ІППО ДВНЗ „УМО“; книгозбірня Луганського ОІППО створила власну електронну бібліотеку. Проте, на жаль, після детального ознайомлення з ними, слід зазначити, що їхня інформаційна наповненість практично не відповідає науковим та освітнім цілям, що стоять перед даними бібліотеками. Лише веб-сторінка книгозбірні Кримського РІППО повноцінно представляє свою бібліотеку в Інтернеті, а її ресурс створюється за певною стратегією та методикою наповнення. Крім того, тільки на сторінці цієї бібліотеки є посилання на веб-портал ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського (на сайті Хмельницького обласного ІППО хоча й відсутня веб-сторінка бібліотеки, проте є посилання на портал ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського).

Щодо програмного забезпечення, яке використовують в своїй роботі досліджувані книгозбірні, виявлено: 9 бібліотек, а саме Дніпропетровського ОІППО, Донецького ОІППО, Закарпатського ІППО, Київського ОІПОПК, Кримського РІППО, Полтавського ОІППО, Херсонської АНО, Чернігівського ОІППО, ІПО Севастопольського МГУ мають ліцензійне програмне забезпечення АБІС „ІРБІС“, ще 7 книгозбірень користуються іншими АБІС („Шкільна бібліотека“, „Славутич“, „УФД Бібліотека“, самостійно розробленими програмами). Варто відмітити, що із застосуванням ІКТ та АБІС в практиці роботи бібліотек перспективним напрямом їхньої роботи має стати створення власних електронних ресурсів та участь в обміні бібліографічними записами на статті з періодичних видань з. Для виконання вищезазначеної роботи усім книгозбірням ОІППО потрібно мати ліцензійне програмне забезпечення АБІС „ІРБІС“, відсутність якого унеможливлює їхню кооперативну роботу з головним науково-методичним та координаційним центром мережі освітянських бібліотек МОНмолодьспорту України та НАПН України – ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського та іншими освітянськими бібліотеками мережі, що, у свою чергу, впливатиме на швидкість створення власних електронних ресурсів та створення зведеного електронного каталогу освітянських книгозбірень. На жаль, на сьогодні лише одна бібліотека, а саме книгозбірня Херсонської академії неперервної освіти обмінюється електронними бібліографічними записами з ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського.

Інформаційна та довідково-бібліографічна діяльність бібліотек ОІППО протягом 2010 р. здійснювалась з використанням усіх форм та методів колективного та індивідуального обслуговування, у тому числі інформування в режимі вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ) про нові надходження літератури з педагогіко-психологічних питань шляхом підготовки бібліографічних видань (інформаційних та рекомендаційних бібліографічних списків, бібліографічних покажчиків); організації виставок нових надходжень та тематичних виставок літератури до наукових конференцій, нарад, симпозіумів, знаменних дат в галузі освіти; бібліографічних оглядів літератури з актуальних психолого-педагогічних питань тощо.

Так, протягом звітного періоду користувачам бібліотек ОІППО було надано 26 015 бібліографічних довідок, з них в автоматизованому режимі 2 820. Особливо активно працювали в даному напрямі бібліотеки Луганського ОІППО (8 500 довідок), Миколаївського ОІППО (2 838 довідок), Київського ОІПОПК (2 776 довідок, з них 43 в авт. реж.), Херсонської АНО (2 547 довідок, з них 1 989 в авт. реж.).

За результатами аналізу звітних матеріалів, що надійшли від книгозбірень ОІППО, протягом звітного періоду ними було підготовано 984 бібліографічних посібників (з них 63 бібліографічних покажчиків, 303 рекомендаційних бібліографічних списків, 191 список нових надходжень, 427 бібліографічних оглядів) як у друкованому, так і в електронному вигляді з подальшим представленням на деяких веб-сторінках бібліотек (табл. 7, 13). Свою друковану продукцію, видану у 2009–2010 рр., до ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського надіслали лише книгозбірня Миколаївського ОІППО („Каталог видавничої продукції Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти“) та Полтавського ОІППО ім. М. В. Остроградського („Бібліотека як осередок інформаційної роботи в навчальному закладі: з досвіду роботи Гаврилюк Саїди Шаміліївни, бібліотекаря Комсомол. ЗОШ І-ІІІ ступеня № 1 з поглибленим вивченням економіки та права Комсомол. міськ. ради Полтав. обл.“).

Незважаючи та те, що практично всі досліджувані бібліотеки ОІППО у своїх звітах подають інформацію про підготовлені матеріали і проведені протягом року заходи, далеко не всі з них є учасниками “Зведеного плану інформаційно-видавничої діяльності та основних заходів з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників освітянської галузі України”, який щорічно готує ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Так, у 2010 р. до зведеного плану подали інформацію 9 книгозбірень (бібліотеки Волинського ІППО, Дніпропетровського ОІППО, Закарпатського ІППО, Івано-Франківського ОІППО, Київського ОІПОПК, Кіровоградського ОІППО, Кримського РІППО, Херсонської АНО, Чернігівського ОІППО).

Для виконання завдань щодо повноцінного та якісного інформаційного забезпечення користувачів бібліотеками ОІППО протягом 2010 р. було надано 7 955 індивідуальних та 3 490 групових повідомлень, проведено 65 Днів спеціаліста (фахівця), 105 Днів інформації, 60 Днів бібліографії, 11 ярмарок ідей тощо. Крім того, для популяризації своїх фондів досліджуваними книгозбірнями активно організовувались книжкові виставки (так, бібліотеками ОІППО було організовано 245 виставок нових надходжень, 378 тематичних виставок та 317 виставок за профілем діяльності інституту).