Передумова (стр. 1 )

Читання це одно з джерел мислення та розумового розвитку.

В. О, Сухомлинський

У сучасних умовах, за твердженням вчених, формується особистість нового типу з високим рівнем інформаційних потреб і запитів. Це зумовлено особливостями історичного розвитку, змінами в системі освіти.

Турбота про виховання є найважливішим державним завданням. Оскільки доля будь –якого цивілізованого суспільства залежить від підростаючого покоління, то, отже юні читачі повинні бути пріоритетною групою.

Підтримка читання – це стратегічно важливий елемент культури, інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистостей та соціальної активності українського суспільства.

Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня – суб’єкта культури і власної життєтворчості, виховання життєво-компетентного громадянина.

Велику роль в цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.

Сьогодні світ комунікаційної техніки володіє великими можливостями, що інколи не укладаються в розумінні людини. Більшість людей відчувають себе не готовими впевнено користуватися новими інформаційними системами, які передбачають високий рівень розумових здібностей, організовану свідомість.

І зараз, коли реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації освіти, його демократизацію й методичну переорієнтацію процесу навчання та розвиток особистості учня, формування його основних компетентностей, ми повинні доводити до свідомості як дітей, так і батьків думку, що читання та письмо залишуються основопокладаючими інструментами культури у світі різноманітних засобів масової інформації.

Саме від бібліотеки, як інформаційно-культурного центру навчального закладу, від достатнього рівня інформування залежить якість навчально-виховного процесу і, в решті – успіх учителя й учня. Саме в бібліотеці відбувається інтеграція всіх видів і форм поширення знань забезпечується єдність інформації, освіти, виховання та дозвілля.

Можливості продуктивного навчання інформаційної компетентності:

· використання різних джерел інформації;

· уміння класифікувати документи;

· уміння користуватися новими інформаційними технологіями;

· уміння переробляти інформацію для отримання певного продукту;

· аналіз та критичне ставлення до інформації;

· самостійне опрацювання інформації;

· розуміння та усвідомлення інформації.

«Читання як джерело духовного збагачення не зводиться

до вміння читати: з цього вміння воно тільки починається…

Бібліотека – одна з важливіших ділянок діяльності школи. Своїми методами і засобами роботи бібліотека допомагає здійснювати єдину для школи державну програму освіти і виховання дітей. Школа прагне проводити навчально-виховний процес згідно з вимогами нашого часу. Педагогічний колектив школи працює над проблемою “Формування успішної особистості учнів в умовах компетентісно-орієнтованого підходу ”. У зв’язку з цим завдання, яке поставила перед собою бібліотека “Формування і розвиток читацьких компетентностей засобами індивідуальної роботи” .

Головною метою бібліотеки є формування компетентності користувачів, здатних творчо мислити, користуватися набутою інформацією, прагнення до саморозвитку і самоорганізації.

Основні завдання, які поставила перед собою бібліотека:

· виховання життєво-компетентного громадянина,

· виховання у учнів інформаційної культури, постійного прагнення до

пошуку інформації, формування навичок систематизації та особистої оцінки інформації;

· навчання школярів технологіям користування бібліотеками всіх типів;

· упровадження інноваційних технологій;

· просування нових інформаційних послуг до користувача.

Бібліотека випрацювала наступні шляхи реалізації цих завдань:

· оновлення та поповнення книжкового фонду, цільове докомплектування літературою, яка відповідає сучасним вимогам виховання компетентного читача;

· виявлення і розвиток читацьких інтересів ;

· індивідуальне керівництво читанням;

· здійснення індивідуальних послуг щодо інформування користувачів з використанням новітніх інформаційних технологій.

(див. додаток №1 «Алгоритм формування компетентного читача засобами індивідуальної роботи») та різноманітні активні форми роботи , (див. додаток 2 ) без яких неможливо виконання завдань з виховання компетентного читача (див. додаток 10)

Очікувані результати :

· підвищення інтересу учнів до читання,

· підвищення інтересу учнів до читання,

· збільшення кількості відвідувань бібліотеки учнями та якості їхнього

читання,

· уміння орієнтуватися у світовому інформаційному потоку,

· освоєння раціональних прийомів роботи з книгою,

· ведення самостійного пошуку, аналізу, синтезу інформації,

· оволодіння традиційною та комп’ютерною технологією підготовки

та оформлення результатів своєї самостійної діяльності ( доповідей,

рефератів, творчих робот для науково-практичних конференцій

На базі нашої школи створено і впроваджується бізнес-проект «Освітній округ №7 м. Маріуполя» з метою реформування роботи шкіл округу для покращення якості освітянських послуг, забезпечення освітніх та культурно-освітніх потреб учнів і вихованців, педагогів і батьків, які проживають в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Бібліотека є опорною в освітньому окрузі №7 та координує свою роботу з напрямами діяльності округа, здійснює інформаційно-методичний супровід учасників бізнес-проекту (див. розділ « Ідивідуальна робота з обдарованими дітьми). У бібліотеці створено банк методичних матеріалів, завдяки яким будується вся діяльність бібліотеки. Створені бібліодайджести “Індивідуальна робота з читачами”, “Обдарована дитина”, « Портфоліо бібліотекаря. Методичні рекомендації», «Бібліотека й інноваційні технології», «Інформаційно-комунікативні технології шкільної бібліотеки» , «Проектна діяльність шкільної бібліотеки. Методичні рекомендації», посібник з інформаційної культури та культури читання «Заповіді компетентного читача» (див. додаток 8). В них зібрані матеріали зі збірників, періодичних видань, мережі Інтернет, які стосуються даних тем. . Оформлені методичні картотеки: “На допомогу бібліотекарю”, “Індивідуальне керівництво читанням”, “Індивідуальна робота з читачами”.

Картотека індивідуальної роботи з читачами.

1. Вивчення читацьких інтересів.

2. Аналіз читання.

3. Робота з формулярами читача, захист читацьких формулярів.

4. Індивідуальне керівництво читанням.

5. Індивідуальні плани читання. Індивідуальні рекомендаційні списки читання.

6. Індивідуальні бесіди.

7. Бібліотечно-бібліографічні консультації.

8. Індивідуальна робота з обдарованими дітьми.

9. Робота з відгуками читачів.

10. Індивідуальна робота з учнями, потребуючими педагогічної уваги, невстигаючими, слабо читаючими.

11. Індивідуальна робота з керуючою ланкою та вчителями.

12. Індивідуальна робота з батьками.

13. Індивідуальне розповсюдження

інформації. Бібліотекар постійно підвищує самоосвітній рівень. Вивчає і узагальнює досвід інших бібліотек, який висвітлюється на сторінках таких професійних періодичних видань, як “Шкільна бібліотека”, “Шкільна бібліотека +”, “Школьная библиотека”, «Шкільний бібліотекар», освітніх сайтів: «Про школу. ру», «Bobr Dobr.ru», «Calameo», сайти шкільних бібліотек України та зарубіжжя та інші. Узагальнений вивчений досвід своєї праці, представлений в роботі районного семінару, проведеного на базі бібліотеки ЗОШ №47 на тему “Індивідуальна і диференційована робота з читачами в умовах профільної школи”.

Картотека «На допомогу бібліотекарю» узагальнює всі методичні матеріали та досвід бібліотекарів України та зарубіжжя для роботи бібліотекаря за всімі напрямками, в тому числі вихованням компетентного читача засобами індивідуальної роботи.

Картотека «На допомогу бібліотекарю»

1. Законодавчо-нормативні документи.

2. Історія та розвиток бібліотечної справи.

3. Бібліотека – шкільний медіацентр.

4. Бібліотека й інноваційні технології.

5. Планування роботи бібліотеки.

6. Організація книжкових фондів, каталогів, картотек.

7. Робота по збереженню підручників. Акція «Живи, книго!»

8. Керівництво читанням.

9. Робота на допомогу підвищення якості освіти.

10. Технології інформаційної роботи.

11. Формування системи бібліотечно-бібліографічних знань.

12. Технології масової роботи.

- Твій друг – книга. Розробки заходів.

13.Робота з активом читачів.

14.Робота на допомогу вчителю.

15.Робота з батьками.

16.Самоосвіта бібліотекаря. Підвищення

професійної компетентності

Досвід бібліотекаря друкувався на сторінка періодичних видань.

Стаття «Еколого-просвітницька робота бібліотеки» надрукована в методичному віснику науково-методичного центру м. Маріуполя, «Ідивідуальна робота з читачами», порадник класного керівника надрукована в часопису «Сучасна школа України».

Неодноразово готувався матеріал для участі в районних і міських семінарах бібліотекарів, конкурсах. У Всеукраїнському конкурсі «Шкільний бібліотекар 2007» стала переможцем міського етапу, отримала диплом за кращі матеріали «Індивідуальна робота з читачами в умовах особистісно-орієнтованого навчання і виховання» в обласному етапі.

Маючи такі доробки, виконання задач, які стоять перед бібліотекарем, здійснюються всебічно, повно і ефективно.

Індивідуальна робота з читачами, яка здійснюється як на абонементі, так і в читальному залі, має складний характер. Допомогти читачу в виборі і роботі з книгою, пошуку і виявленню невідомих йому фактів, допомога у навчальній діяльності – все це вимагає індивідуального підходу до кожного читача.

У практиці своєї діяльності бібліотека вживає різноманітні форми і методи з читачами різних вікових груп. Відмінності в читацькому розвитку молодших школярів настільки великі, що вивчення особистих якостей дитини, індивідуальна робота з конкретним читачем дуже необхідні.(див. додаток3 «Модель формування пізнавальної компетентності учнів початкової школи»). В основі індивідуальної роботі з учнями молодших класів лежить спільна робота бібліотекаря, учителя, батьків у пробудженні і розвитку дитини зацікавленості до самостійного читання, до дитячої книжки, формуванні кола читання. Однією з розповсюджених форм роботи є бесіда: при записі читачів в бібліотеку, при рекомендації у виборі книг, при поверненні літератури, коли дитина ділиться враженнями від прочитаного. Кращому засвоєнню прочитаного сприяє використання ігрових елементів у роботі з книгою, проведення конкурсу малюнків «Герої улюблених книг» (зібраних у альбом, який демонструється на книжній виставці «В гостях у казки») літературної гри «Мандрівка по казкам» і вікторини «З якої це казки».

Індивідуальна робота з учнями молодших класів будується на причитуванні книг з програми позакласного читання. До тем позакласного читання підбирається література і створюються цикли тематичних поличок «Пори року», «Про дружніх і працьовитих», «Про твоє ім’я», «Україна – моя держава», «Куточок безпеки», «Юний математик», «Твої перші енциклопедії» та ін.

Для читання дітей всі види і жанри дитячої літератури – казки, вірші, оповідання, енциклопедичні видання. Завдяки проведенню акцій «Подаруй книгу бібліотеці», книжковий фонд поповнився яскравими дитячими енциклопедіями. Бібліотекар має можливість ознайомити дітей з різноманіттям дитячої довідкової літератури, привіти їм перші ази компетентного читача. Для проведення занять з основ бібліографічно-інформаційної культури, застосовуються як традиційні форми, так і інноваційні комп’ютерні технології - презентації

Виховання компетентного читача починається з виховання у дітей бережливого ставлення до книги. Проводяться індивідуальні бесіди про значення книги у житті людини, про бібліотеку. З першого класу дітей привчають самостійно вибирати книги, звертати увагу на розмір шрифту, об’єм тексту, ілюстрації, автора.

Починаючи з п’ятого класу, індивідуальна робота з виховання компетентного читача ведеться більш поглиблено і носить складний характер. Можна виділити слідуючи форми роботи: вивчення читацьких інтересів, бесіди, виконання усних довідок, бібліотечно-бібліографічні консультації, аналізи відгуків про книгу, читацьких формулярів, сигнальна інформація, індивідуальне розповсюдження інформації.

Для того, щоб успішно керувати читанням, необхідно спочатку виявити читацькі інтереси дитини(див. розділ “Робота бібліотеки по вивченню читацьких інтересів”). В першу чергу для цього використовується одна з головних форм в індивідуальній роботі – бесіда. Бесідуючи з читачем при записуванні в бібліотеку, бібліотекар з’ясовує: як навчається, улюблені предмети, які інтереси, улюблені теми, в яких гуртах займається, про що любить читати. Данні заносяться в формуляр або зручно мати готовий опитувальник, який вкладається в формуляр. Ці записи періодично доповнюються і уточнюються, вони допомагають краще задовольнити інтереси і вимоги читачів, визначити напрямок роботи по керівництву читанням.

Щоденно бесідуєш, ставлячи кожного разу різну мету: поділяючи уточнення попиту, для рекомендації книг про прочитану книгу, бесіда – екскурсія по бібліотеці, бесіда – інформація про масові заходи, про нові книги. У бібліотеці кожний місяць проводиться у середньому близько 25 бесід.

Рекомендуючи читачу книгу звертається увага на деякі елементи книги, враховуючи при цьому вік. Якщо твір відомий, бібліотекар, ссилаючись на кінофільм, говорить, що книгу читати набагато цікавіше.

При повертанні книги бібліотекар говорить про неї, щоб дізнатись чи прочитаний твір. Виявляються недоліки в роботі читача над книгою, це може бути неуважне читання, поспішність або якісь інші причини. Щоденно в бібліотеці проводиться 3-5 таких бесід.

Бувають випадки, коли читачі не звертаються до бібліотекаря і неохоче ідуть на контакт. Так буває, коли читач не знає своїх реальних потреб. Для цього проводиться бесіда для уточнення попиту.

В результаті, більшість читачів приймають допомогу бібліотекаря. Необхідність такої бесіди не підлягає обговоренню.

Не менш важливою формою у вивченні читацьких інтересів являється анкетування. І ще більш важливо те, що воно проводиться не один раз, а щороку, що дозволяє прослідити зміни в інтересах читачів. Проведене анкетування учнів 3-4 класів дозволило скласти загальну уяву про інтереси і смаки читачів, чи багато читають, яким чином вибирають книги для читання, про що люблять читати.

Зовсім інший характер мало анкетування учнів 9-11 класів. Не зважаючи на те, що інтереси їх різнобічні, аналіз анкет довів, що читання займає не останнє місце в житті учнів.

Важливим етапом у вивченні читацьких інтересів являється аналіз формулярів читача, який проводиться два рази в рік. В результаті аналізу виявляється не тільки кількість прочитаних книг, кількість відвідувань читачем бібліотеки, превалюючи інтереси читача до окремих тем, але і дає можливість зробити висновки про збіжність інтересу з реальною картиною читання, поставити нові задачі в керівництві читанням читачів.

Щоб навчити учнів розуміти прочитане, бібліотекар вчить їх робити замітки. Зрозуміло, що їх записи не можуть бути довершеними. Тут самою прийнятною формою є ведення читацького щоденника. Учні початкових класів записують у ньому назву книги, коли вона прочитана, прізвище автора і художника, про що в ній розповідається. Діти старшого віку роблять детальні записи про зміст прочитаного, визначають тему книги, називають головних героїв. У записах виявляється індивідуальність учня, його здібності і нахили.

Одне з джерел вивчення читацького інтересу – відгуки про книги. Свої відгуки записують читачі 5-9 класів у спеціальний альбом, який завжди знаходиться у бібліотеці, в «куточку читача». Кожен з читачів має можливість в будь-який момент зробити свої записи. Вивчаючи відгуки, бібліотекар дізнається про думки і враження читачів про прочитані книги. Допомагаючи учню написати відгук, бібліотекар підказує над чим треба замислитись в книзі, виділити головне, не концентруючи увагу на дрібницях, примушує читача не просто читати, а думати над книгою, вчить висловлювати свої думки і роздуми про неї. Бібліотекар користується аналізом відгуків в керування читанням, при рекомендації книг іншим читачам.

Після вивчення читацьких інтересів бібліотекар переходить до керування читанням читачів. Для цього в бібліотеці служить картотека «Індивідуальне керівництво читанням». До неї занесені всі читачі, визначені в результаті анкетування, аналізу читацьких формулярів, індивідуальних бесід, вивчення банку даних про обдарованих дітей, які є членами наукового товариства і систематизованого по окремим групам.

В бібліотеці використовується така форма обліку процесу індивідуального керівництва читанням як сигнальна інформація. Формуляри читачів помічені кольоровими значками, кожний з яких має своє значення: обдаровані, члени наукового товариства старшокласників «Сузір’я», читаючи за інтересами, потребуючи педагогічної уваги, невстигаючі, слабочитаючі.

Індивідуальна робота з учнями, які належать до різних груп, має свої особливості. Для обдарованих дітей і тих, хто є членами наукового товариства «Сузір’я» складаються індивідуальні плани читання, попередньо узгоджені з педагогами, які керують навчальною діяльністю цих учнів, “Дивовижний світ хімії”.

Група учнів, читаючих по окремим темам, нараховує 23 чоловіка. Для кожного складений індивідуальний список читання, в який входять книги, запропоновані бібліотекарем і схвалені читачами. Списки мають самі різноманітні теми: “Спорт у твоєму житті”, “Радіотехніка? Це цікаво!”, “Юному акваріумісту”, “Мій друг комп’ютер” та ін.