Загальні положення (стр. 2 )

Екологічна ситуація у Виноградівському районі характеризується високими ризиками надзвичайних ситуацій, пов’язаних з руйнівною дією паводків, небезпечних екзогенно-геологічних процесів –зсувів, сильних ураганних вітрів, граду тощо.

У 1998 та 2001 роках відбулися катастрофічні паводки, які нанесли значні збитки господарському комплексу району. Крім того в активних зонах зсувів опинилось 24 житлових будинки в трьох населених пунктах району. Інженерно-геологічними дослідженнями зафіксовано 4 зсувонебезпечних ділянок.

З метою ліквідації руйнівних наслідків природного та техногенного характеру (паводків, зсувів тощо) та запобіганню їх дії в майбутньому прийнято районну Програму попередження надзвичайних ситуацій та пожежної безпеки у Виноградівському районі на період до 2010 року, яка на даний час не забезпечена фінансуванням з районного бюджету.

2.6 Економічний потенціал

Економіка району представлена всіма сферами економічної діяльності.

Промисловість. В ЄДРПОУ на 01.12.2006 року налічувалось 1115 суб’єктів підприємницької діяльності, діючих 698, у тому числі підприємств щомісячного статистичного обліку ( основного кола) – 74 та малих підприємств - 386.

Основною сферою діяльності є обробна промисловість, частка якої в загальному обсязі реалізованої продукції у 2006 році склала 80,3 %. Добувна промисловість становила 8,7%, виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла та води – 11,0 %. Провідними галузями промислового виробництва в районі є легка, машинобудівна та харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції, питома вага яких в загальному обсязі реалізованої продукції становила більше половини (відповідно 25,4% , 24,8 % та 20,9 %). Інші галузі обробної промисловості склали: хімічна і нафтохімічна – 2,6 %, виробництво неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів) – 6,3 %. Структура промислового виробництва є наближеною до природноресурсних та трудоресурсних можливостей району.

Питома вага району у реалізації промислової продукції області незначна і в 2006 році становила 4,5 %. Обсяг реалізованої промислової продукції у відпускних цінах склав 192,7 млн. грн., приріст промислового виробництва – 39,2 %, в той же час, обсяг реалізованої промислової продукції на одного мешканця району становить 1,6 тис. грн., що на 38,5 % менше середнього показника по області.

Частка інвестиційної продукції у обсязі промислової продукції не висока і складає близько 8,0 %, що обумовлено обсягом надходжень у галузь інвестицій в основний капітал.

Промисловий потенціал в основному зосереджений в місті, частка якого у загальних обсягах реалізованої продукції склала 67,9 %. Висока частка міста у промисловості діяльністю пояснюється ТОВ „ ВЕТ Аутомотив Україне”, який дає 35,5 % від реалізації.

Аграрний сектор.

Характерною особливістю сільськогосподарського виробництва району є низька землезабезпеченість: на 1 жителя припадає 0,39 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 0,27 га ріллі, що відповідно у 0,8 та 1,8 рази більше, ніж у середньому по області. У користуванні всіх категорій господарств району знаходиться 45,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 31,9 тис. га ріллі, 11,0 тис. га – сіножатей та пасовищ. Район має 0,6 тис. га ягідних насаджень, садів – 1,6 тис. га, виноградників – 1,1 тис. га.

Станом на 01.01.2006 року в районі ведуть сільськогосподарську діяльність понад 14 сільськогосподарських підприємств, в т. ч. 423 селянських фермерських господарств, 2 господарських кооперативи,30,7 особюистих селянських господарств.

На сільськогосподарських паідприємствах зайнято 12,7 % працюючих, в особистих підсобних господарствах_ третьина економічно активного населення. В аграрному секторі здійснено перерозподіл власності на землю і майно на короисть селянських особистих господарств, де виробляється майже 95% валової продукції сільського господарства.

У структурі сільськогосподарського виробництва тваринництво складає 40,3 %, рослинництво 59,7 %. Головними видами сільськогосподарської продукції є картопля, овочі, фрукти, ягоди, виноград, в виробництві яких район є самодостатнім.

Зернове господарство є ефективною галуззю, однак через природно-кліматичні умови, район не може забезпечити себе продовольчим зерном. Природно – кліматичні умови дозволяють вирощувати ранні і надранні овочі.

Виноградівщина – один із районів, що володіє унікальними умовами для розвитку садівництва та виноградарства, можливостями виробництва високоякісної продукції виноробства.

Серед галузей тваринництва провідним є м’яснее скотарство, свинарство, птахівництво та бджільництво.

Важливою частиною агропромислового комплексу району є харчова промисловість і переробка сільськогосподарських продуктів. Пріоритетними видам галузі є хлібопекарна та консервна продукція. За 2006 рік підприємствами харчової промисловості реалізовано продукції на суму 41,1 млн. грн., що становить 21,3 % загального обсягу реалізації.

Тваринництво – є однією з провідних галузей народногосподарського комплексу, на яку припадає більше половини вартості сільськогосподарської продукції. Для виробництва продукції тваринництва використовуються дві третини сільськогосподарських угідь і річного врожаю зерна. Крім того особливості виробництва, збереження переробки та використання продукції тваринництва дозволяє успішного вирішувати ряд соціально важливих проблем, таких як забезпечення зайнятості населення і випуску товарів народного споживання. Зважаючи на це, тваринництво і надалі повинне займати провідне місце в агропромисловому комплексі.

Головним завданням сьогодні є необхідність стабілізації та чисельності поголів'я сільськогосподарських тварин і підвищення їх генетичному потенціалу продуктивності. Водночас необхідно покращувати племінні та продуктивні якості худоби за рахунок завезення нових перспективних порід худоби та птиці, використання кращого та якісного генетичного матеріалу для осіменіння корів та телиць, особливо в господарствах індивідуального сектору. Для цього необхідно зберегти та наростити маточне поголів'я усіх видів тварин, сконцентрувати його в базових господарствах району по розведенню худоби. Особливо увагу потрібно буде звернути на розвиток скороспілих галузей, зокрема свинарство та птахівництво: відновити роботу ВАТ “Тиса”, ВАТ “Виноградівська птахофабрика”, а також традиційну для району галузь вівчарства, що дасть змогу наростити обсяги виробництва м'яса баранини та вовни.

В тваринництві зберегти існуючий порядок виплати дотацій, та збільшити їх розмір за:

- вирощені та продані на забій і переробку суб'єктам господарювання, які мають власні /орендовані/ переробні потужності, або забиті та перероблені у власних /орендованих/ переробних цехах молодняк ВРХ, свині та курчата-бройлери, качки, гуси, індики ;

- екологічно чисте молоко власного виробництва, продаж молокопереробним підприємствам для виготовлення продуктів дитячого харчування на молочній основі;

- приріст поголів'я корів молочного напрямку продуктивності, закуплені племінні нетелі або племінні корови молочного напрямку продуктивності;

- поголів'я корів м'ясного напрямку продуктивності;

- наявні племінні бджолосім'ї;

- приріст поголів'я вівцематок і ярок старше одного року;

- поголів'я телиць, закуплених в особистих селянських господарств.

Так, як основним джерелом підтримки племінної справи у племінних

заводах та племінних репродукторах району є кошти передбачені в Державному бюджеті на фінансування цільових програм селекції в тваринництві, слід збільшити обсяги фінансування державної програми селекції у тваринництві, виходячи з потреби кожного господарства у коштах на розвиток племінного тваринництва.

Основною проблемою технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва є недосконалість ринкового механізму, недоліки в ціновій та аграрній політиці призвели до втрати сільгосппідприємствами платоспроможного попиту на сільськогосподарську техніку. Знизився коефіцієнт оновлення матеріальної бази АПК, що призвело до її морального старіння та фізичного зношення кількісного її складу. Ремонтно-транспортне підприємство в районі ліквідовано. У районі тільки ТОВ “І Квадро” надає послуги у ремонті сільськогосподарської техніки, більшість ремонтних робіт виконується безпосередньо господарствами. Матеріально-технічна база потребує значного зменшення витрат матеріально-технічних та енергетичних ресурсів на одиницю продукції, впровадження у виробництво конкурентноспроможної техніки, в тому числі малогабаритної. Для забезпечення прибутковості ведення господарювання необхідно забезпечити пошук та впровадження у виробництво енергозберігаючих технологій.

Основною метою технічної політики в аграрному секторі району є підвищення рівня:

- технічного забезпечення АПК на основі оновлення машинно-тракторного парку та обладнання вітчизняного виробництва і через фінансовий лізинг та часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, ефективності використання матеріально-технічної бази;

- комплексної механізації та автоматизації технологічних процесів у виробництві конкурентноспроможної сільськогосподарської продукції шляхом застосування прогресивних технологій та нової техніки, впровадження енергозберігаючих технологій, оптимізації технічного забезпечення аграрних підприємств сприятиме: зменшення витрат матеріально-технічних та енергетичних ресурсів на виробництво сільськогосподарської продукції, переходу агропромислового комплексу на шлях іноваційного розвитку.

Завдання технічної політики в аграрному секторі району полягають у:

- зменшенні витрат матеріально-технічних та енергетичних ресурсів на виробництво сільськогосподарської продукції і залежності АПК від застарілої техніки та обладнання;

- сприянні у оновленні парку машин і агрегатів вітчизняного виробництва;

- удосконаленні форми використання матеріально-технічної бази АПК та механізму економічного стимулювання у сфері технічного забезпечення, зокрема створенні ремонтних підприємств та МТС;

- забезпеченні інформатизацією всіх сільгосптоваровиробників про наявність, ціну та можливі механізми закупівлі сільськогосподарської техніки;

- удосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації інженерно-технічних кадрів та механізаторів.

Сфера торгівлі відіграє провідну роль в економіці району, мережа підприємств торгівлі та ресторанного господарства щороку зростає і в основному забезпечує потреби населення району у послугах торгівлі.

Станом на 01.року торгова мережа району представлена 565 підприємствами роздрібної торгівлі та ресторанного господарства (з них фізичним особам належить 426, або 75,4 відсотка), в тому числі понад 550 об’єктів стаціонарної та напівстаціонарної мережі.

Спеціалізація підприємств торгівлі різноманітна, проте, в основному переважає комбінований та неспеціалізований тип магазинів з реалізацією як продовольчих так і непродовольчих товарів.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств – юридичних осіб, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства за 2006 рік склав 187835 тис. грн., в тому числі товарооборот торгової мережі – 185797 тис. грн. та ресторанного господарства – 2038 тис. грн.. До відповідного періоду минулого року загальний обсяг роздрібного товарообороту становить 93,9 відсотка (в порівняльних цінах). В розрахунку на одну особу продано товарів на 1600 грн. проти 1596 грн. в 2005 році.

Мережу фірмових магазинів представляють: ВАТ ВТШО „Гроно” (швейні вироби), МТВТ „Руно” (м’ясні і ковбасні вироби), ВАТ „Завод пластмасових сантехвиробів” (вироби із пластмаси), ТОВ „Чекотекс” (хлібобулочні вироби), Завод залізобетонних виробів (залізобетонні вироби).

2.8.Ділова активність та інституційні перетворення в регіоні

Підприємництво

Специфіка економіки району в тому, що майже у всіх сферах діяльності переважають малі та середні підприємства, які, швидко пристосувавшись до нових ринкових умов, сприяли структурній перебудові економіки, формуванню конкурентного середовища, зробили вагомий внесок у вирішенні проблем зайнятості.

Найбільш вагому роль малий та середній бізнес відіграє у таких сферах діяльності як готелі та ресторани, торгівля, транспорт, будівництво, сільське господарство, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції.

Малий та середній бізнес активно включився до розв»язання соціально – економічних проблем району, насамперед створення нових робочих місць та зайнятість населення. На малих підприємствах району працює 1869 найманих працівників, або 22 відсотки до середньої кількості найманих працівників, які працюють в економіці району.

Необхідно відмітити, що малий і середній бізнес є активним учасником у реалізації пріоритетів, зокрема туристично – рекреаційної сфери.

З метою лібералізації підприємницької діяльності спрощено процедури започаткування підприємницької діяльності та видачі документів дозвільного характеру. Органами виконавчої влади району скасовано п»ять власних регуляторних актів.

Упродовж 2005 року в районі відбулися позитивні зміни у секторі розвитку малого бізнесу. За підсумками роботи 2005 року про свою діяльність повідомили 400 малих підприємств, у порівнянні з 2004 роком їх кількість зросла на 11 одиниць.

Кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення у 2006 році склала 34 одиниці.

Малими підприємствами району за 2005 рік реалізовано продукції, робіт, послуг на суму 47,0 млн. грн. протии 40,9 млн. грн. у 2004 році.

Постійно зростає чисельність суб»єктів підприємницької діяльності у формі фізичної особи. Їх кількість станом на 01.01.2007 року зросла на 16,2 % і становить 4626 осіб, у тому числі тих, що сплачують податки – 13,2 відсотки і їх кількість склала 3806 осіб.

Мале підприємництво є тією рушійною силою, яка створює конкурентне середовище у всіх сферах діяльності.

З метою підвищення ефективної діяльності місцевих органів влади в питаннях співпраці з бізнесом утворена координаційна рада з питань розвитку підприємництва, на якій розглядаються питання сприяння малому бізнесу.

Велика увага приділяється розширенню ринкової інфраструктури підтримки підприємництва, зокрема створення громадської приймальні для підприємців, агенції місцевого розвитку Виноградівщини, Асоціація фермерських господарств які виступають як центри навчання, консультування, та допомога в розробці інвестиційних проектів.

З метою розв’язання проблем мікрокредитування в районі працюють кредитна спілка “Едельвейс” та філія кредитної спілки “Мрія”.

2.9.Просторово - економічний потенціал

Транспортний комплекс. Виноградівський район на півночі межує з Іршавським, на сході – з Хустським, на заході – з Берегівським районами.

Мережа автомобільних доріг району є невід’ємною частиною єдиної транспортної системи, що забезпечує роботу всіх галузей економіки району та його соціальний розвиток.

Протяжність автомобільних доріг району становить 274,3 км, що становить 8,3 % протяжності доріг всієї області, з яких 9,6 км. – дороги державного значення та 264,7 км – дороги місцевого значення. На дорогах загального користування розташовано 34 автопавільйони, 21 площадка для зупинки автобусів, 16 площадок для стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху.

Географічне розташування району створює передумови розвитку транспортної галузі, як однієї із складових економіки району. Район має сітку залізниць і автомагістралей, що сполучають його з обласним центром та іншими містами Закарпаття.

Перевезення пасажирів в районі забезпечено щоденно 12 маршрутами приміського та внутрішньо міського сполучення загального користування. В основному всі населені пункти охоплені транспортним сполученням з районним центром.

Діють також залізничні лінії Королево – Дяково, вузькоколійка Виноградів – Хмельник.

Робота автомобільного транспорту в 2006 році покращилася, збільшено обсяги вантажних та автомобільних перевезень. За січень – грудень перевезено пасажирів 1783,7 тис. осіб, пасажиро-оборот склав 30007,9 тис. пас. км., перевезено вантажів 27,7 тис. тонн, а вантажо - оборот збільшився у 1,7 рази і склав 29946,1 тис. ткм.

Галузь зв’язку. Телекомунікаційні послуги місцевого та міжміського, міжнародного зв’язку надає Виноградівський Центр електрозв’язку, який являється структурним підрозділом Закарпатської філії ВАТР „ Укртелеком ”.

На території району експлуатуються 23 АТС, у т. ч. 1 у місті та 22 – в сільській місцевості, які дають можливість користуватися телефонами понад 9000 абонентів, в розрахунку 25 апаратів на 100 сімей. Функціонує близько 1300 радіоточок. За останні роки набувають ширшого розвитку нові, нетрадиційні види зв’язку ( всі види мобільного зв’язку, Інтернет – телефонія та інші ) Встановлено в районі 4 вишки мобільного зв’язку.

3.МІСЦЕ ВИНОГРАДІВСЬКОГО РАЙОНУ

СЕРЕД ІНШИХ РАЙОНІВ ОБЛАСТІ

Для окреслення місця Виноградівського району серед інших районів області в основному застосовувався позиційний підхід.

Виноградівський район один із невеликих районів області. Питома вага району за територією – 5,5 %, населення - 9,4 %, що відповідно складає 9та 2 місце серед 13 районів області.

На півдні району проходить державний кордон України з Румунією, на південному заході з У7горщиною, по їх периметру влаштовано пункти переходу та митні пости, з яких 2 із статусом міжнародних, 1 – міждержавний та 3 пункти спрощеного переходу. Це зокрема міжнародні автомобільні : „ Вилок” . „ Дяково”, міжнародний залізничний – „ Дяково”.

Функціонують спрощені пункти пропуску – автомобільні: „ Вилок „,” Дяково”, та міждержавний залізничний – „ Дяково”, для послуг населення пішохідні : „ Вилок”, „ Дяково”, „ Хижа „.

Темпи виробництва промислової продукції в районі протягом років були достатньо високі

Високої динаміки було досягнуто у залученні прямих іноземних інвестицій та у зовнішньоекономічній діяльності. Темпи залучення прямих іноземних інвестицій у 2002 році склали 120,5%, у 2003 – 157,9%, у 2004 – 133,5%, 2005 – 157,2%, 2006 – 117,4%.

За результатами 2006 року спостерігалося істотне уповільнення динаміки прямих іноземних інвестицій, що в основному обумовлено прийнятими у березні 2005 року змінами до законодавчих актів, що зупинили надання пільг суб’єктам підприємницької діяльності, які працювали в умовах спеціального режиму інвестування. Погіршення інвестиційного клімату негативно вплинуло на надходження інвестицій в основний капітал та прямих іноземних інвестицій.

Станом на 1 січня 2007 року прямі іноземні інвестиції в економіку району склали 11634 тис. дол. США (3,9% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій по області), приріст прямих іноземних інвестицій за 2006 рік склав 1727 тис. дол. США, що становить 44,1 відсотка до 2005 року. У розрахунку на одну особу прямі іноземні інвестиції в районі з початку інвестування склали 99 дол. США

Протягом 2006 року прямі іноземні інвестиції в економіку району вклали інвестори із 7 країн світу в 15 суб’єктів господарювання району, а з початку інвестування в - 47. Основними країнами-інвесторами є Німеччина, Угорщина, Словаччина, Росія, Італія, США

Основна частка іноземних інвестицій (93,6%) зосереджена у промисловості. Незначні обсяги прямих іноземних інвестицій припадають на транспорт та надання послуг (1,8%), торгівлю (1,7%), сільське господарство (1,3%).

У промисловості найбільша питома вага прямих іноземних інвестицій припадає на машинобудування – 77,4% та харчову промисловість – 19,8%.

Зовнішньоекономічні зв’язки району достатньо розвинені, район здійснює зовнішньоекономічну діяльність з 17 країнами світу, що дозволяє йому займати у 2006 році 3 місце по серед районів області по експорту та 4 місце – по імпорту. В 2006 році вартість експорту товарів складала 79,6 млн. дол. США (питома вага в загально обласному показнику 11,8%). Імпорт товарів становив 68,2 млн. дол. США (питома вага в загально обласному показнику 7,2%). Сальдо зовнішньоекономічної торгівлі позитивне 11,4 млн. дол. США.

Стабільними торговими партнерами району є Угорщина, Німеччина, Словаччина, Італія, Австрія, Великобританія, Росія, Китай, Індія.

Вагому частину в обсязі експорту та імпорту займає давальницька сировина та продукція, виготовлена з неї. За 2006 рік підприємства району одержали давальницької сировини на 48,5 млн. дол. США, що склало понад 70% загального обсягу імпорту в районі. Експорт готової продукції, виготовленої з іноземної давальницької сировини становив більше 70 млн. дол.. США, або понад 88 відсотків.

Ріст обсягу зовнішньої торгівлі товарами та послугами млн..дол. США відображено на графіку.

Досить високими темпи зростання протягом останніх років Були обсяги надходжень до бюджетів усіх равнів, реальної заробітної плати та створення нових робочих місць.

Порівнюючи доходну частину бюджету 2002 року яка становила 10141,8 тис. грн. то в 2006 році вона зросла в 2,2 рази і становить 22331,0 тис. грн. в той же час видаткова частина бюджету зросла в 3,0 рази.

У 2006 році в районі отримано доходів місцевих бюджетів ( без трансфертів) на 28,9 % більше, ніж у 2005 році, абсолютний приріст доходів місцевих бюджетів на одну особу склав189,57 грн.

Видаткова частина бюджету Виноградівського району постійно зростає.

Якщо в 2002 році загальний фонд видаткової частини в сумарному виразі становив 32839,0 тис. грн. то в 2006 році становить 7 тис. грн. тобто зросла в 3 рази. Як наслідок, видатки на освіту тільки в 2006 році в порівнянні із 2005 роком збільшились на 36,0 відсотків, соціальний захист – 50,9 %, охорона здоров’я на 24,5 %. та інші.

Структура видатків місцевих бюджетів Виноградівського району за функціональною класифікацією за 2006 р

4.КОНКУРКНТНІ ПЕРЕВАГИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ВИНОГРАДІВСЬКОГО РАЙОНУ

(СВОТ – АНАЛІЗ)

Регіональна стратегія розвитку Виноградівського району до 2015 року базується на врахуванні конкурентних переваг та обмежень, які представлені у вигляді СВОТ – аналізу

Таблиця

Результати СВОТ - аналізу у розрізі потенціалу Виноградівського району

Просторово-економічний потенціал

Сильні сторони	Слабкі сторони
· вигідне географічне положення; · наявність спрощених переходів на кордонах з Угорщиною та Румунією; · висока інвестиційна привабливість району; · наявність досвіду співпраці з сусідніми державами; · відносно розгалужена система транспорту та телекомунікацій	· недостатній рівень та низька якість дорожньо-транспортної інфраструктури в гірських населених пунктах району; · недостатній рівень розвитку та обслуговування прикордонної інфраструктури на прикордонному переході в с. Хижа; • низька якість транспортної інфраструктури
Можливості	Загрози
· розширення зовнішньоекономічних зв’язків району, розвиток транскордонного співробітництва; · залучення міжнародної технічної допомоги; · розвиток сільського туризму, демонстрація народних традицій та місцевого фольклору	· високий ризик природних катаклізмів та виникнення природних стихійних явищ, що створює небезпеку життєдіяльності населення та погіршення санітарно епідеміологічного стану природного середовища; · нестабільність законодавчої та нормативно-правової бази з питань зовнішньоекономічних відносин · непідготовленість сільських жителів до прийому туристів; · недостатня нормативно – правова база для розвитку сільського туризму · висока конкуренція з боку сусідніх регіонів та країн.
Людський потенціал
· Сильні сторони	· Слабкі сторони
· наявність значних резервів трудових ресурсів ( чол..стать); · різноманітний етнічний склад населення, багатство культурної спадщини; · задовільний рівень середньої освіти; · історично сформовані зв”язки населення з прикордонними країнами	· поширення непродуктивної само зайнятості та тіньового працевлаштування; · високий рівень зовнішньої міграції; · наявність осередків тривалого безробіття ( населення циганської національності)
· Можливості	· Загрози
· забезпечення демографічної стабільності шляхом підвищення стандартів життя; · підвищення культури населення щодо здорового способу життя · підвищення якості трудового потенціалу за рахунок створення кваліфікованих робочих місць	· політична дестабілізація та неспроможність влади приймати узгоджені рішення на різних рівнях влади; · низькі державні соціальні стандарти; · зниження рівня реальних доходів населення; · відсутність доходів для забезпечення якості життя( осівта, охорона здоров”я, культура)
Природно-ресурсний потенціал
Сильні сторони	Слабкі сторони
· сприятливі природні та кліматичні умови для вирощувати ранніх овочів; · володіння унікальними умовами для розвитку садівництва, виноградарства та ягідництва ·	· малоземелля, роздроблення сільськогосподарських земель шляхом розпаювання; · 62 відсотки земель відносяться до важких ґрунтів, що потребують значних затрат при обробітку; · площа зрошувальних земель – 875 га.
Можливості	Загрози
· здійснення контролю за охороною та відтворенням родючості ґрунтів; · проведення хімічної меліорації ґрунтів за державні кошти; · проведення комплексних робіт з докорінного поліпшення земель шляхом їх залуження; · використання природно-ресурсного потенціалу з розвитку рекреаційно-туристичної сфери	· руйнування природних ресурсів внаслідок настання стихійних лих; · недостатнє виділення державних коштів для проведення хімічної меліорації грунтів · недостатній контроль за використанням природних ресурсів ( несанкціоноване вирубування лісів, використання кар”єрів, мисливство, рибальство)
Економічний потенціал
Сильні сторони	Слабкі сторони
· випереджаючі темпи зростання валової доданої вартості; · розгалужена видова структура економіки; · інвестиційна привабливість району; · схильність населення до підприємництва · висока інтенсивність сільськогосподарського виробництва;	· недостатня конкурентноспроможність виробництва; · низький рівень інноваційної діяльності; · залежність виробництва від давальницької сировини; · нерозвиненість агропромислової кооперації; · низький рівень агро інфраструктури; · низьке технологічне забезпечення сільського господарства; · низький рівень впровадження енерго - та ресурсозберігаючих технологій. · відсутність потужних будівельних компаній.
Можливості	Загрози
· розвиток нових виробництв у результаті реалізації нових інвестиційних проектів за рахунок повернення сприятливих режимів інвестиційної діяльності · зростання кількості високотехнологічних інновпаційно активних підприємств · розвиток внутрішньої кооперації у сільському господарстві, харчовій, переробній, будівельній галузях	· нестабільна політична ситуація в Україні; · конкуренція з боку інших регіонів та країн; · нерозвиненість внутрішнього ринку, низька купівельна спроможність населення; · недосконалість законодавства у частині регулювання легкої, переробної( виноробство) промисловості машинобудування( закінчений цикл виробництва).
Стан навколишнього природного середовища та рівень природно-техногенної безпеки
· Сильні сторони	Слабкі сторони
· наявність унікального природного середовища; · відносно якісні поверхневі і підземні води; · порівняно незабруднене навколишнє середовище та відносно стабільна екологічна ситуація; · наявність районних та державних цільових природоохоронних програм, у т. ч. протипаводкових; · використання можливостей прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем.	· недосконалість системи моніторингу за станом довкілля; · зростання забруднення поверхневих вод внаслідок скидання неочище7них стоків у водойми, що пов”язано з фізичним та моральним зносом водопровідно-каналізаційних систем, відсутністю асигнувань для їх утримання, ремонту та реконструкції; · незадовільний санітарний стан водоохоронних зон та прибережних смуг водних об”єктів, порушення природоохоронного режиму використання земель водного фонду( розорювання берегів, несанкціоноване видобування піску і гравію, влаштування стихійних сміттєзвалищ тощо); · недостатній рівень екологічної культури господарюючих суб”єктів та населення.
· Можливості · соціально – економічна збалансованість продуктивних сил; · поглибленнязв”язків між владними структурами та науковими установами в галузі екологічної безпеки та природокористування; · поглиблення прикордонного співробітництва щодо вирішення спільних екологічних проблем.	• Загрози • сейсмічність території, екологічно небезпечні екзогенні та ендогенні процеси ( паводки, зсуви, селі, ерозії) • транскордонне перенесення шкідливих речовин; •розходження національних законодавств різних країн у сфері охорони навколишнього середовища; •хронічне недофінансування державних, галузевих та районних екологічних програм, в т. ч. паводкових та протизсувних.