Загальні положення (стр. 1 )

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

„Регіональна стратегія розвитку Виноградівського району до 2015 року” є стратегічним планом розвитку, який визначає цілі, завдання, пріоритети розвитку Виноградівщини на вказаний період. У „ Регіональній стратегії розвитку Виноградівського району до 2015 року” (далі по тексту – Стратегія) з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, оцінки конкурентних переваг, обмежень, загроз і проблем визначені першочергові пріоритетні цілі розвитку району та критерії їх досягнення, заходи координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які спрямовані на реалізацію визначених завдань.

Дана Стратегія є основою для розроблення :

• середньострокових прогнозів економічного і соціального розвитку Виноградівського району, в яких визначатимуться показники видатків державного і місцевого бюджетів, необхідних на наступні бюджетні періоди для стратегічних цілей регіонального розвитку, здійснення котрих триває більше одного бюджетного року;

• щорічних програм економічного і соціального розвитку регіонів, що визначають послідовні заходи першочергової реалізації регіональної стратегії розвитку та необхідні для цього витрати, які включаються до проекту місцевих бюджетів відповідних територій на наступний рік.

Нормативно-правовою базою для розроблення Стратегії є Конституція України, Закони України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ”Про місцеві державні адміністрації”, „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України”, постанови Кабінету Міністрів України № 000 від 26.04.2003 „Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету”, Концепція державної регіональної політики, Стратегія економічного та соціального розвитку України „Шляхом європейської інтеграції” на 2004 – 2015 роки (схвалена Указом Президента України № 000/2004 від 28.04.2004), інші відповідні акти Президента України та Кабінету Міністрів України, Концепція сталого розвитку Закарпаття, схвалена обласною радою.

Регіональна Стратегія розвитку Виноградівського району до 2015 року базується на „Методичних рекомендаціях щодо формування регіональних стратегій розвитку”.

Для забезпечення своєчасного та якісного розроблення проекту Стратегії, обговорення й оприлюднення його положень, завдань та заходів в процесі роботи з громадськістю розпорядженням райдержадміністрації створено координаційну раду з представників владних структур, бізнесових кіл, громадських організацій, політичних партій тощо.

Склад та зміст „ Регіональної стратегії розвитку Виноградівського району до 2015 року” розроблені згідно з „Методичними рекомендаціями щодо формування регіональних стратегій розвитку”. Вона містить розділи, в яких висвітлюються основні положення розробки Стратегії, підсумки діагностики стану розвитку регіону, бачення майбутнього – відображення (узагальнення) найбільш загальних та тривалих уявлень про краще майбутнє розвитку району та життя його населення, місію району; характеристику конкурентних переваг та обмежень перспективного розвитку району (СВОТ – аналіз); стратегічні цілі

(напрями) та поетапні плани дій – сукупність стратегічних цілей та поетапних планів дій щодо досягнення всіх стратегічних та оперативних цілей; механізми реалізації, моніторингу, контролю та внесення змін до стратегічного плану.

2. ПІДСУМКИ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ РОЗВИТКУ РАЙОНУ

Діагностика стану розвитку регіону здійснюється з метою не тільки виявлення проблем в економічній, соціальній та екологічних сферах, але й для встановлення системи відліку ( базового рівня) для визначення стратегії його розвитку.

Здійснення соціально-економічної та екологічної діагностики Виноградівського району вимагає визначення еталонної моделі району, відносно якої і мають бути встановлені відхилення, які сформувалися в минулому, але продовжують діяти в даний час, та фактори, які ці відхилення викликають.

Є кілька підходів до визначення еталонної моделі Виноградівського району, найважливішими з яких є наступні:

1. Позиційний підхід. Його суть полягає в тому, що Виноградівський район за окремими важливими показниками займає певне місце в рейтингу районів Закарпаття, що може розглядатися в якості еталонного відхилення від визначеної позиції за тими чи іншими параметрами повинні бути оцінені кількісно і якісно як позитивні чи негативні.

2.Середньостатистичний підхід. За еталон приймаються середньостатистичні показники по Закарпатській області в розрахунку на 1 особу, або на одиницю території. При цьому, для порівняння можуть використовуватися показники по інших областях України.

3. Нормативний підхід. За еталон приймаються нормативи (забезпеченість населення місцями прикладання праці, об’єктами сфери послуг, житлом, величиною доходів тощо).

4. Експертний підхід. Еталонні параметри Виноградівського району окреслюються групою фахівців, управлінців, бізнесменів тощо, які виступають в ролі експертів. Оцінка результатів, отриманих в процесі застосування цього підходу, подаються, як правило, у вигляді СВОТ – аналізу.

5. Візійний підхід. Еталонні параметри Виноградівського району визначаються громадськістю і подаються як бачення ідеального району, як правило, за допомогою переважно якісних оцінок.

В процесі здійснення діагностики соціально – економічного та екологічного стану Виноградівського району використані всі названі вище підходи. Їх використання вимагало застосування низки методів (аналізу, порівняння, соціологічних, експертних оцінок та ін.) та здійснення найрізноманітніших обчислень.

2.1 Загальні відомості про район

Площа Виноградівського району складає 700 км2 – це 5,4 відсотки території області. Населення району – 117,5 тисяч чоловік, у тому числі міське – 37,3 тисяч чоловік, сільське – 80,4 тисяч чоловік. За національним складом українців – 71,4%, угорців – 26,2%, росіян – 1,2%, циган – 0,8%. Густота населення, порівняно з іншими районами висока і складає 168 чоловік на 1 км2.

Адміністративним центром є місто Виноградів.

Район на півночі межує з Іршавським, на сході – з Хустським, на заході – з Берегівським районами. На півдні району проходить кордон України з Румунією, на південному заході – з Угорщиною.

Район має сітку залізниць і автомагістралей, що сполучають його з обласним центром та іншими містами Закарпаття. Діють також залізничні лінії Королево - Дяково, вузькоколійка Виноградів – Хмельник та автомобільне сполучення з Румунією (митниця в с. Дяково) і Угорщиною (митниця в сел. Вилок). Всі населені пункти району мають автобусний зв’язок з районним центром.

Населені пункти Виноградівського району згадуються під різними назвами в різних історичних хроніках дуже давно, ще наприкінці XI на початку XII ст. Вже в 1262 році у латинських документах зустрічаються Виноградово, Сасово, Чорний Ардів (зараз Чорнотисів), Гудя, Чепа, Бобове, Шаланки та інші. У кінці XIII століття утворився Угочанський комітат (до кінця першої світової війни закарпатські землі ділилися на 4 адміністративні одиниці або комітати. Одним із них був Угочанський. Його територія в основному збігалася з межами сьогоднішнього Виноградівського району).

Основне багатство краю – земля, виноградники, сади, ліси – перебували в руках багатіїв. Щоб уберегти себе від народного гніву, вони будували собі замки-фортеці. Так феодалом Беке Боршо у 1307 році у підніжжі Чорної Гори був збудований кам'яний замок Канков, а в 1315 р. – оборонна споруда Нялаб у Королеві. Руїни цих замків збереглися по сьогодні. Пізніше, на початку XIV ст., обидва замки стали власністю роду Перені. Магнати – представники цього роду – зберігали права на замки аж до 1944 року.

З 30 травня 1920 року по 15 березня 1939 року Виноградівський район входив до складу Чехословацької республіки, а частина його із селищем Вилок була окупована угорськими фашистськими військами ще у листопаді 1938 року. Від 15 березня 1939 року, внаслідок вторгнення на виноградівські землі регулярної армії гортистської Угорщини під фашистською окупацією опинився весь район.

В роки окупації на території району діяла підпільна розвідувальна група “Закарпатці”, яку очолював антифашист, угорець Ференц Патокі. 24-25 жовтня 1944 року місто Виноградів і район були визволені військами Червоної Армії, 4-го Українського фронту на чолі з генералом Петровим.

Куполи церковних храмів східного і західного обрядів свідчать про строкату релігійну й національну палітру міста. Здавна у Виноградові у мирі й злагоді живуть русини-українці, угорці, росіяни, євреї, представники інших національностей. У невеликому за площею місті (всього 50,6 тис. кв. м) мешкають понад 27 тисяч чоловік.

Виноградівський район – один із центрів сільськогосподарського виробництва Закарпаття. Райцентр зв’язаний мережею залізничних і автомобільних магістралей з іншими містами області. Близькість до кордону з Угорщиною та Румунією (не більше 15-20 кілометрів) сприяє налагодженню тісних контактів з іноземними партнерами, чим у повній мірі користуються основні промислові виробництва.

Географічне положення та природні фактори району виступають її конкурентними перевагами.

2.2.Природно – ресурсний потенціал

Структура земельного фонду :

Територія, усього 69,5 тис. га

у тому числі: сільськогосподарські угіддя 45,8 тис. га

із них : рілля 31,6 тис. га

Ліси і інші лісовкриті площі 12,0 тис. га

Забудовані землі 4,8 тис. га

Землі водного фонду 2,8 тис. га

Інші землі 4,1 тис. га

Заповідники :

На території району знаходяться 2 заказники загальнодержавного значення-флористичні заповідники:

- Чорна гора займає площу 772 га. На ній є ділянки з рослинністю лісостепового характеру, зростають дуб скельний з горіхом грецьким, а на південних схилах дикий виноград;

- Юлівська гора здіймається на висоту 176 га. Тут знаходяться рідкісні, цінні в науковому відношенні лісові угрупування з дубу скельного, дубу бургундського, липи сріблястої, а також цінні трав’янисті рослини.

Пам”ятки природи місцевого значення:

До пам’яток природи місцевого значення відноситься велика лісова ділянка площею 1,5 га, на якій зростає плющ – цінна декоративна рослина, та урочище Теплиця, де в природньому стані росте дуб звичайний. Вік його сягає за 500 років, має наукову та естетичну цінність.

Природні ресурси ( корисні копалини)

- родовище термальних вод „ Теплиця” ( свердловина 18 – Т) знаходиться біля м. Виноградово, використовується як цінна лікувальна вода в основному у вигляді ванн. Глибина свердловини становить 961 м. Температура води дорівнює 38,5 градусів С;

- родовище високо термальних вод ( свердловина 23 – Т) знаходиться в с. Велика Паладь, рекомендується використовувати як лікувальну та для плавальних басейнів. Глибина свердловини – 120-0 м. Температура води – 52 градуси С. Джерело не експлуатується;

- родовище субтермальних вод ( свердловина 24 – Т ), знаходиться в с. Петрово. Температура води – 28 градусів С. Термальна вода призначена для зовнішнього використання. Джерело не експлуатується.

Мінерально – сировинна база

В районі проведено інвентаризацію родовищ корисних копалин. Район багатий на корисні копалини ( мінеральні води, цегельно – черепична сировина, камінь будівельний), використовуються не в повній мірі.

На розвідку та експлуатацію корисних копалин 8-ма суб”єктами підприємницької діяльності району отримано 8 спеціальних дозволів на корисування надрами. Найкраще використовуються родовища андезиту – із 4 розвіданих родовищ будівельного каменю розробляється 2;

- родовище термальних вод „ Теплиця” ( свердловина 18 – Т) знаходиться біля м. Виноградово, використовується як цінна лікувальна вода в основному у вигляді ванн. Глибина свердловини становить 961 м. Температура води дорівнює 38,5 градусів С;

- родовище високо термальних вод ( свердловина 23 – Т) знаходиться в с. Велика Паладь, рекомендується використовувати як лікувальну та для плавальних басейнів. Глибина свердловини – 120-0 м. Температура води – 52 градуси С. Джерело не експлуатується;

- родовище субтермальних вод ( свердловина 24 – Т ), знаходиться в с. Петрово. Температура води – 28 градусів С. Термальна вода призначена для зовнішнього використання. Джерело не експлуатується.

Подальший розвиток використання родовищ корисних копалин потребує невідкладних заходів по залученню в добувну і в рекреаційну галузь інвестицій, піднесення роботи існуючих підприємств на якісно вищий рівень.

Для покращення ситуації у галузі використання надр слід:

- спільно з діючими підприємствами – надрокористувачами, розглянути перспективи їх розвитку, щодо оновлення технічної бази, випуску конкурентноздатної продукції, та сформувати по кожному підприємству інвестиційні пропозиції по залученню додаткових інвестицій;

- залучити інвесторів до розробки родовищ цегельно-черепичної сировини ( будівельно – цегельних і черепичних заводів) та до створення курортно-рекреаційних закладів на базі родовищ мінеральної води;

- виносити на розгляд райради проекти рішень про погодження на отримання спеціальних дозволів на користування надрами лише фінансово спроможнім підприємствам – претендентам, які мають сучасне обладнання по видобутку та переробці корисних копалин.

2.3 Людський потенціал

Людський потенціал Виноградівського району формується кількістю, структурою, освітнім рівнем, культурними традиціями населення тощо. Населення Виноградівського району на 1 січня 2007 року складало 117502 осіб ( 9,44 % населення області), з них 37352 – у місті, 80150 – у сільській місцевості.

Рівень зареєстрованого безробіття склав 1,8%, який на 1,0 відсотковий пункт менший від обласного та на 0,1 відсотковий пункт більше показника відповідного періоду попереднього року.

Протягом останніх п’яти років у результаті активної політики щодо створення робочих місць спостерігалося поступове скорочення кількості безробітніх, що перебувають на обліку в державній службі зайнятості, та збільшення попиту на робочу силу. Рівень безробіття тільки в порівнянні з відповідним періодом минулого року зменшився на 0,7 відсотка.

Характерною особливістю населення району є багатонаціанальність. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території району проживають представники чотирьох основних національностей. Переважну більшість (71,4 %) становлять українці, вагому частку займають угорці.

Освітній рівень населення досить високий. У роках функціонувало 57 загальноосвітніх навчальних закладів де навчалося 16941 ученів, 1-навчально-виховний заклад (інтернат) на 100 місць, 39 постійних дошкільних закладів, чисельність дітей в них 2850. Працюють 50 шкільних бібліотек із бібліотечним фондом – 48478 одиниць.

Мережа закладів охорони здоров’я в основному забезпечує доступність всіх верств населення до отримання медичних послуг. У 2006 році в галузі охорони здоров’я налічувалось 50 лікувальних закладів, поліклінік, амбулаторій та 16 – ФАПів. Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів – 2190 відвідувань за зміну. Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення 19,8 чол. В районі діють 36 аптек.

2.4 Рекреаційно-туристичний потенціал

Географічне положення Виноградівщин з його кліматичним, природно-ресурсними та соціально-економічним и умовами відноситься до територій, найбільш сприятливих для розвитку туризму. Комфорнті кліматичні умови, унікальні заказники „Чорна гора”, „Дюлянська гора”, добре розвинута ландшафтна культура, флора і фауна внесені до Червоної книги.

Район багатий на термальні води та мінеральні води. Археологічні розкопки в селі М. Копаня, давнє поселення „Даків”, де щороку проводяться археологічні розкопки, бальнеологічні ресурси „Теплиця”, розвинута мережа транспортного сполучення, велика кількість історичних пам’яток культури та архітектури.

В районі розвинені практично всі види рекреаційної діяльності: від санаторно-курортного лікування до відпочинку і різних видів туризму :

- Пішохідний „Чорна гора”,

- велосипедний;

- оглядовий „Автобусний”;

- релігійний;

- водний ( катання на байдарках, каноє, сплав по річці Тиса);

- етнографічний;

- зелений-еко;

- діловий;

- спортивний (скалолазання).

Туристично-рекреаційна діяльність є одним із пріоритетних напрямків розвитку економіки району.

За останні два роки введено в експлуатацію багато профільний санаторій „Теплиця”, основним природно - лікувальним фактором якої є термальні та мінеральні води. Протягом 2006 року оздоровлено 2513 осіб, протягом 5 місяців 2007 року 810 осіб.

Туристичну діяльність ведуть 3 організаціЇ, зокрема готельний комплекс „Виноградів», готель «Остап», БПС «Теплиця» , які обслужили у 2006 році -4853 осіб, протягом 6 місяців поточного року 1479 осіб.

У результаті розвитку міжнародного співробітництва зросла кількість іноземних туристів, які відвідали наш район. Особливо привабливими для туристів є проведення щорічних фестивалів : «Вертеп», «Виноградарів-виноробів», « Кришталеві Грона», проведення Днів міст, сіл, селищ.. фестиваль угорської пісні « Перейшов би я Тису» , свято « Турул», дитячий мистецьки табір « Юрта». Порівняно з минулими роками, потік туристів збільшився на 15 %.

Обсяг наданих послуг збільшився на В зазначених туристично-рекреаційних закладах надається послуги: руські лазні, конферен-зали, Інтернет –клуби, масажні кабінети, салони красоти, зубопротезній кабінети, тренажерні зали, тенісні корти, більярд, фітнес-центри, солярії, ловля риби у приватних ставках.

У Багато профільному санаторії « Теплиця» проводяться оздоровчі методи лікування: гідро – бальнеолікування, відкритий плавальний басейн, басейн з мінеральною водою, лікувальний басейн з термальною водою, гідромасаж,

висхідні і циркулярні душі, душ «Шарго», фізіотерапія, лазеротерапія, фітолікування, магніто терапія.

Район має широкий спектр інвестиційної пропозицій : це зона відпочинку «Віннички»,з перспективою розширення сервісної інфраструктури, парк водних атракцій (АКВА –Парк), консервація та подальша реставрація замку «Канків»,

база відпочинку «Дубки», розвиток придорожньої інфраструктури ( місця відпочинку, стоянки, кемпінги).

У районі активно розвивається сільський туризм. Створено базу даних господарів різних населених пунктів району, які виявили бажання займатися сільським туризмом. Всього 47 сільських садиб, 3 з яких внесено в базу даних обласного каталогу.

Протягом року, всім хто виявив бажання займатися сільським, еко та агро туризмом, проводилися співбесіди та круглі столи у базових селах : Неветленфолво, Дюла, Оклі, Пийтерфолво, Тисобикень, ВА. Копаня, М. Копаня та Новоселиція.

Проведено краєзнавчі екскурсії у місті та у населених пунктах району, для відпочиваючих у готелі «Виноградів», санаторії «Теплиця» та для гостей і делегацій міста.

За 6 місяців поточного року проведено краєзнавчі екскурсії у місті та у населених пунктах району для відпочиваючих готелю « Виноградів», багато профільного санаторію « Теплиця» .

Спеціалісти райдержадміністрації у Міжнародній конференції на тему «Нові можливості розвитку туризму в Карпатському Євро регіоні ( 23.02.07р. Ужгород), у здійсненні програми «Розвиток та зміцнення зв’язків прикордонного туризму в Закарпатській та Соболч Сотмар - Березькій області (12-14.03.07 м. Хуст), міжнародному семінарі навчанні по захисту дітей «Милосердя без кордонів»(19-22.03.07 м. Ніредьгазо за участю працівників відділів райдержадміністрації, міської ради, облдержадміністрації та Угорщини, ІІ-му Міжнародному Карпатсько-Тисянському форумі ( 17-18.0507 м. Виноградів) за участі представників обласної, міської ради та закордонних гостей.

З метою залучення інвесторів в розвиток сільського туризму сільськими радами організовано і проведено фольклорне свято «Волоські страви» (С. Новоселиця), свято «Вина» село Черна, свято «Виноробів –виноградарів» місто Виноградів. Чернянська сільська рада представляла район участь у туристичній виставці – ярмарці « Пирогів» м. Київ.

2.5 Стан навколишнього природного середовища та рівень

природно-техногенної безпеки

Екологічна ситуація в районі залишається порівняно стабільною, хоча проблеми регіонального масштабу все одно залишаються. До них можна віднести постійні проблеми із забрудненням відходами, і в першу чергу побутовими не лише самих населених пунктів, а й довкілля; гостру нестачу локальних очисних споруд в сільській місцевості та низьку ефективність роботи існуючих споруд, що приводить до постійного забруднення поверхневих і підземних вод стічними водами, зростання чисельності автотранспорту в районі, що стає основним забруднювачем атмосфери.

З проведенням повної газифікації району спостерігається стабільність ситуації щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами. Але останніми роками із зростанням обсягів виробництва намічається тенденція до погіршення, кількість викидів забруднюючих речовин у повітря від стаціонарних джеред дещо зросла.

За даними статистики в 2006 році підприємствами району викинуто в повітря 3155,8 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 181,7 тонн більше за 2005 рік. Ще активнішим забрудни ком стає автотранспорт району. В 2006 році всіма видами транспорту викинуто в повітря 3532,6 тис. тонн, що на 612,6 тонн більше попереднього періоду.

Якщо судити по річним звітам підприємств, то найбільшими забруднювачами атмосфери є Королівська вузлова лікарня, Королівський спецкар’єр, Королівське кар’єроуправління, ВОДЧ - 5, локомотивне депо Королево.

Виноградівський район вирізняється наявністю значних запасів високоякісної прісної води, але проблеми з постачанням її для питтєвих потреб населення відчуваються постійно. При наявних більш як 220 артсвердловин лише 16% населення користується водою з центральних водогонів, яких в районі 9. Технічний стан водогонів залишається не найкращим, так як тільки Виноградівський та Королівський знаходяться в більш – менш задовільному стані, а решта працює в режимі постійних ремонтів та аварій.

Основна маса населення користується водою з слабо захищеного поверхневого водоносного горизонту. Значна частина цієї води не відповідає санітарно – гігієнічним вимогам. За останні роки кількість нестандартних проб відібраних в індивідуальному секторі сягає 10 – 15 %. Причин є багато, але одна із основних – відсутність ефективної системи очистки локальних побутових стоків. Системами каналізації забезпечено тільки 4 населених пункти району. Більшість же стоків поглинається вигрібними ямами, які в більшості не є герметичними. Поглинаючі вигрібні ями – одне з основних джерел забруднення поверхневих водоносних горизонтів.

Ліміт водокористування для підприємств та організацій району майже 12 млн. куб. метрів. Протягом року ж забрано з поверхневих та підземних горизонтів біля 5,5 млн. куб. метрів.

Із зменшенням обсягів забору води відповідно зменшено й обсяги скидів стічних вод, але ефективнішою очистка стоків не стала. Причина в першу чергу в технічному стані очисних споруд. Відсутність коштів на технічне переобладнання, фізичне з6ношення існуючого, неритмічна подача стоків на очистку призводять до фактичного пропуску їх через споруди без значного поліпшення якості скинутих вод.

Практично не працюють очисні споруди цеху переробки ВАТ АГ „ Закарпатський сад” в с. Королево, ТОВ „ Прикордонник” в с. Петрово.

Повністю знищені очисні споруди Вілоцького ДОКу, де проведено не лише демонтаж технічного обладнання, а й зруйновано саме приміщення очисних. Дві КНС селища, колектор, що будувався до очисних споруд, без експлуатацію пропали.

Потребують реконструкції очисні споруди м. Виноградова. Розпочаті останніми роками роботи дали змогу налагодити першу ступінь очистки, але ефективність очистки каналізаційних стоків від цього не надто покращилася. Стоїть гостра потреба в завершені робіт по реконструкції та приведенні процесу очистки стічних вод до вимог ГДС.

Площа природно – заповідного фонду району складає всього 1334,52 га або 1,92 % загальної території. Ботанічні заказники державного значення „ Чорна гора” та „ „ Юлівецька гора” – основні заповідні об’єкти в районі. Є необхідність в розширенні мережі за рахунок збільшення кількості об’єктів місцевого значення.

Розміщення небезпечних відходів у навколишньому середовищі є суттєвим чинником негативного впливу на земельні та інші природні ресурси району та здоров’я людей, а також одним із потенційних джерел забруднення довкілля. Тому проблема поводження з відходами потребує особливої уваги.

В м. Виноградів, селищах Вилок та Королево і 46 селах нараховується 31977 дворогосподарств та 156 багатоквартирних будинків.

У населених пунктах району щороку накопичується близько 100 тис. куб.метрів побутових відходів, які захоронюються на 29 звалищах загальною площею 14 гектарів.

Накопичення побутових відходів значною мірою залежить від погодних умов, сезону року, ступеня благоустрою житлових будинків, рівня життя населення тощо. У загальному обсязі побутових відходів основну масу займають харчові відходи – близько 40,0 відсотків, понад 20,0 відсотків – паперу, до 10,0 відсотків - полімерних відходів та інших речовин.

Всі побутові відходи захоронюються на сміттєзвалищах населених пунків, які перевантажені та не облаштовані відповідно діючим правилам експлуатації. Водночас звалища є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод, ні на одному з них не знешкоджується фільтрат. Майже усі звалища потребують невідкладної санації та рекультивації. Не вирішуються питання створення нових полігонів. Половина звалищ побутових відходів приймає промислові відходи. Крім того, майже у кожному населеному пункті району триває процес утворення несанкціонованих звалищ побутових відходів.

Якість послуг у сфері поводження з побутовими відходами є недостатньою, а рівень охоплення ними населення низький і варіює від 0% у сільській місцевості до 50-90 % у селищах району та м. Виноградів.

Збирання побутових відходів в місті Виноградів здійснює Виноградівське виробниче управління житлово-комунального господарства 4 спеціальними автомобілями. Проте рухомий склад підприємства застарілий, 100,0 відсотків автомобілів відпрацювали свій ресурс і підлягають списанню, парк не відновлюється. На ці послуги станом 01.01.2006 року укладено 2000 договорів.

Для збирання та тимчасового зберігання побутових відходів в місті використовуються також контейнери, які через застосування недосконалого механізму розвантаження деформуються і псуються. Контейнери виготовляються без кришок, що призводить до підвищення вологості побутових відходів, зумовлює прискорення процесів загнивання в теплий період року та примерзання їх до контейнерів у морозну погоду, у зв'язку з чим ускладнюється транспортування. Через несвоєчасне вивезення побутових відходів контейнери стають місцем розповсюдження гризунів, шкідливих комах та небезпечним джерелом інфекцій.

Завдання передбачається розв'язати за такими напрямами:

Впорядкування звалищ і переведення їх в полігони, зменшення обсягів захоронення на них побутових відходів;

організація роздільного збору окремих компонентів побутових відходів з подальшим їх сортуванням;

забезпечення застосування сучасних високоефективних сміттєвозів;

оновлення контейнерного господарства, облаштування контейнерних майданчиків;

створення системи двох етапного перевезення побутових відходів (з будівництвом сміттє - перевантажувальних станцій);

застосування компостування органічної частини побутових відходів на спеціальних полігонах;

забезпечення локалізації негативного впливу на довкілля виведених з експлуатації звалищ побутових відходів;

будівництво сучасного полігону побутових відходів із знешкодженням фільтрату та утилізацією біо газу.

Виконання цих завдань дасть змогу:

зменшити шкідливий вплив побутових відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини;

створити умови для очищення населених пунктів від забруднення побутовими відходами;

зменшити обсяги захоронення побутових відходів;

забезпечити виготовлення додаткової товарної продукції за рахунок утилізації ресурсо цінних компонентів побутових відходів;

упровадити нові технології у сфері поводження з побутовими відходами;

Створення матеріально-технічної бази у сфері поводження з побутовими відходами стане фундаментом поліпшення якості обслуговування населених пунктів району та подальшого її перетворення на самоокупну та рентабельну галузь комунального господарства.

В районі особливої уваги потребує питання природно-техногенної безпеки. Ігнорування ризику надзвичайних ситуацій природно-техногенного характеру призводить до неготовності протистояти їх негативним наслідкам, а врешті - решт до загибелі людей та значних матеріальних збитків, втрат і витрат.