Регіональна програма підвищення енергоефективності Волинської області на 2011 – 2015 роки (стр. 18 )

Проект 3

Створення виробництва торфопеллет (гранул)

Проектом передбачається організувати виробництво нового виду торф’яного палива – торфопеллет. Його реалізація передбачається на торфобрикетному заводі «Сойнеторф» ДП «Волиньторф» з встановленням гранулятора потужністю 2,5 т в годину (виробник – фірма «Грантех», Україна). Впровадження проекту дозволить здійснити заміщення 5 млн. куб. м природного газу в рік торфопеллетами на підприємствах комунальної теплоенергетики. Загальна вартість проекту –2,6 млн. гривень.

Попереднє техніко-економічне обґрунтування використання газогенераторів на опалювальних котлах котельні, розташованої по вул. Боженка, 34 у м. Луцьк (розроблене Інститутом газу НАН України) показало, що термін окупності цього проекту не перевищує трьох років.

Реалізація проектів з організації виробництва торфопеллет на ДП «Волиньторф» та переведення котельні по вул. з газового палива на торфопеллети (прокт включений до переліку заходів з модернізації систем теплопостачання області, табл. 7 додатку 2) здійснюватиметься в рамках Угоди щодо регіонального розвитку Волинської області між Кабінетом Міністрів України та Волинською обласною радою, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 січня 2010 року .

Проект 4

Виробництво водовугільного палива для підприємств комунальної теплоенергетики

Проектом передбачається створення виробничих потужностей звиробництва водовугільного палива для заміщення ним природного газу на підприємствах комунальної теплоенергетики. Реалізується в рамках Угоди щодо регіонального розвитку Волинської області між Кабінетом Міністрів України та Волинською обласною радою.

Впровадження першої черги установки з виготовлення водовугільного палива потужністю 5 тис. тонн на рік, вартість впровадження - 10,5 млн. гривень.

Передбачається, що в майбутньому виробництво водовугільного палива збільшуватиметься за рахунок введення в експлуатацію нових потужностей для забезпечення цим видом палива підприємств комунальної теплоенергетики міст Нововолинська і Володимира-Волинського та закладів бюджетної сфери прилеглих районів.

Економічний ефект для підприємства ДП «Волиньвугілля» - збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції, створення нових робочих місць, для підприємств комунальної теплоенергетики - створення умов для зменшення тарифів на теплоенергію.

Проект 5

Створення виробництва вітроелектроенергетичних автономних систем середньої потужності

Проектом передбачено організувати виробництво вітроелектроенергетичних автономних систем середньої потужності нової конструкції (конструкція захищена патентом України). Запропонована вітроенергетична система стабільно працює і розвиває номінальну потужність при слабких і помірних вітрах 4,5 – 6 м/с.

З метою здешевлення виробу, гондола вітроагрегату запропонованої конструкції оснащується двома генераторами струму (або одним спеціальної конструкції). Струм першого генератора (меншої потужності) подається на контролер, акумуляторну батарею, звідки накопичена енергія через джерело безперебійного живлення (інвертор) подається в мережу для забезпечення роботи електроприладів. Струм з другого, потужнішого генератора, параметри якого не контролюються електронікою, подаються безпосередньо на обігрівальний модуль. Це забезпечує суттєве зменшення витрат на дорогі електронні пристрої та електрогенеруючі компоненти установки. Зазначений модуль здатний генерувати теплоенергію при суттєвих відхиленнях споживчих параметрів струму. На випадок безвітряної погоди система оснащується недорогим тепловим акумулятором та твердопаливним котлом.

Ефективність роботи вітроенергетичної установки залежить не лише від швидкості вітру, але й від його тиску на лопаті вітродвигуна. Згідно з метеорологічними дослідженнями, на території області вітровий тиск становить 500 Па, що є цілком достатньо для встановлення електричних вітроагрегатів.

Крім того, промисловий потенціал області достатній для здійснення виробництва запропонованих вітроелектричних установок (далі – ВЕУ).

Перевагою зазначеної установки є те, що її власник може отримувати кошти відповідно до Кіотського Протоколу за досягнуте скорочення викидів парникових газів (у розрахунку 40 євро за 1т скорочення антропогенних викидів парникових газів).

Зведений план міжгалузевих заходів до регіональної програми енергоефективності наведений в додатку 5.

На реалізацію заходів, що здійснюватимуться у міжгалузевих заходів у 2011 – 2015 роках необхідно 108,7 млн. грн. у цінах 2010 року.. Зведені техніко-економічні показники від впровадження міжгалузевих заходів наведені в табл.19.

Таблиця 19

Зведені техніко-економічні показники ефективності від впровадження міжгалузевих заходів

Всього по розділу «Модернізація систем тепло-постачання області»	Загальна кількість проектів і заходів, од.	Загальний обсяг фінансування, тис. грн.	Джерела та обсяги фінансування, тис. грн.	Розрахунковий економічний ефект від запроваджуваних заходів, тис. грн.
18	Всього	0	22768,0
у тому числі по джерелах:
1	1520,0
2	340,0
3	140,0
4	15730,0
5	66695,0
6	24260,0

Примітка * Джерела та обсяги фінансування за напрямками, тис. грн. (1-власні кошти; 2-субвенції з держбюджету; 3-кредити, гранти, позики, тощо; 4-держбюджет; 5-місцевий бюджет; 6-інші кошти).

4.2.6. Енергозбереження за рахунок використання

нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії

Невід'ємним елементом стратегії забезпечення енергозбереження в регіоні повинно стати максимальне використання альтернативних джерел енергії (АДЕ).

Аналіз українського досвіду експлуатації енергетичних об'єктів, що використовують поновлювані та нетрадиційні джерела, а також врахування світового досвіду в цій галузі, свідчать про пріоритетність технологій використання енергії сонячного випромінювання, вітру, гідроенергії малих рік, промислових теплових викидів, біоенергетики (дизельне паливо, що виробляється з рапсу) та інших.

До найбільш перспективних нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії, обсяги яких необхідно системно створювати в області, відносяться:

• організація децентралізованих заготівель, переробки та використання місцевих видів палива: деревної біомаси, відходів сільськогосподарського виробництва, включаючи солому;

• розширення сфери та збільшення обсягів використання геліосистем для теплопостачання в бюджетній сфері;

• комплексне впровадження теплових насосів для одночасного вироблення тепла, гарячої води та холоду;

• організація виробництва синтетичного моторного пального з біомаси, у тому числі рослинних залишків сільгоспвиробництва;

• впровадження сучасних конструкцій вітроагрегатів для централізованої та автономної енергетики.

Найбільш доступною зоною застосування АДЕ у регіоні є використання біомаси.

Важливим направленням вдосконалення структури паливно-енергетичного балансу є перехід до раціонального поєднання традиційних та нетрадиційних джерел енергії, розвиток і впровадження програми використання альтернативних джерел електроенергії, збільшення їх частки в загальному енергетичному балансі області.

4.2.6.1. Енергія біомаси (біоенергетичні установки)

Потенціал енергетичної ефективності біоенергетики достатньо високий для виділення її в окремий напрямок енергозабезпечення. Біоенергетичні установки передбачають використання джерела поновлюваної енергії біомаси, тобто біоенергетичних відходів або побічних продуктів сільськогосподарського виробництва і тваринництва, відходів деревини тощо. Регіон має практично всі види біомаси і володіє необхідною базою для розвитку даної галузі енергетики.

Основними технологіями переробки біомаси, які можна рекомендувати до широкого впровадження в даний час, є: пряме спалювання, піроліз, газифікація, анаеробна ферментація з утворенням біогазу, виробництво спиртів та масел для одержання моторного палива.

Біомасою для безпосереднього спалювання служать відходи деревообробних та сільськогосподарських підприємств, санітарної вирубки лісів та деревина, що вирубується при формуванні крони дерев міських парків.

В установках піролізу палива тверда біомаса використовується для отримання газоподібного або рідкого палива. Для сільськогосподарського об’єднання з площею зернових у 1000 га за середньої урожайності й використання для переробки 50 відсотків соломи можна отримати до 800 тонн пального.

Вирішення агротехнічних проблем є не менш важливим фактором на користь біоенергетики; причому в даному випадку слід враховувати не тільки підвищення врожайності за рахунок високоякісних добрив, але й зменшення на полях шкідливої мікрофлори та небажаної рослинності.

Економічна ефективність біоенергетичного обладнання в більшості випадків забезпечується правильним вибором технології переробки біомаси та розташуванням обладнання в місцях постійного її накопичення; важливим є також ефективне і, по можливості, комплексне використання всіх отриманих в процесі переробки продуктів.

Виробництво біогазу, одночасно з вирішенням санітарних проблем та захисту довкілля від забруднення, дозволяє поліпшити енергозабезпечення і тваринних комплексів.

Враховуючи обсяги тваринництва та птахівництва, слід вважати перспективним використання біогазу в області для потреб енергетики, зокрема, його використання для теплозабезпечення об’єктів соціальної сфери, виробничих комплексів у сільській місцевості.

Також, іншим перспективним напрямком є переробка рослинних відходів сільського господарства з метою отримання енергоносіїв. Крім виробництва енергії (біогазу), ці установки виконують роль ефективних очисних споруд, знижують хімічне та бактеріологічне забруднення ґрунту, води та повітря.

4.2.6.2. Відновлювальні види палива та енергії.

Енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії області

Одним із шляхів вирішення питання використання відновлювальних паливних ресурсів області є використання деревинної сировини на покриття наявного дефіциту та економії коштів підприємств та установ.

При лісозаготівлях, як правило, перевага віддається раціональному використанню стовбурної частини дерева, а сировинні ресурси із деревної зелені, сучків, кори, пеньків, у своїй більшості, не враховуються і традиційно відноситься до відходів.

Підраховано, що у біомасі середнього дерева (залежно від віку і таксаційних показників) стовбурова частина складає всього 60%, а у дерев, що вирубуються при рубках догляду вона має ще меншу питому частку. Частка використаної біомаси крони складає всього не перевищує 50%. Практично не використовується кора деревини і відходи лісопильного виробництва.

Протягом останніх років за рахунок розширення використання відходів деревообробки (насамперед – управлінням лісового господарства в області) заміщено використання 12 млн. м3 природного газу, що раніше використовувався в теплоенергетичному господарстві на 12 виробничих котельнях, де встановлено 31 котел та 62 окремих теплових агрегати.

До паливно-енергетичного балансу області, крім дров і торфобрикетів, з врахуванням технічної і економічної доцільності можна залучити наступні види палива і сировини:

- солому злакових культур;

- деревину та відходи деревини;

- гній;

- енергетичну лозу;

- стебла кукурудзи;

- тверді побутові відходи, що містять целюлозу;

- ріпак.

Згідно із здійсненим розрахунком, потенціал відновлюваних джерел енергії (біомаси) становить 692 тис. т. у.п. або 37,8 відсотка від річного обсягу енергоспоживання області (табл.20). Враховуючи, що існують добре вивчені і адаптовані для умов області технології для переробки цих видів біомаси, протягом дії Програми основна увага здійснюватиметься для залучення до паливно-енегетичного балансу області вироблених ПЕР із зазначених видів біомаси.

Енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії області наведений в таблицях 20 і 21.

Таблиця 20

Енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії

І. Солома злакових культур

Валовий збір зерна, тис. тонн	Кількість соломи, тис. тонн	Кількість соломи доступної для отримання енергії (50%), тис. тонн	Енергетичний потенціал соломи, доступної для отримання енергії, тис. т. у.п.
677,0	680,0	340,0	170,0

ІІ. Гній

Поголів’я худоби та птиці, тис. голів	Кількість гною для анаеробного зародження, тис. тонн/рік	Кількість біогазу, що може бути отримана, млн. м3/рік	Енергетичний потенціал біогазу, тис. т. у.п.
ВРХ	свині	птиця
164	310	4504	300,0	73,0	76,6

ІІІ. Деревина та відходи деревини

Річний приріст деревини, тис. м3	Заготовка ліквідної деревини, тис. м3	Кількість деревини, доступної для отримання енергії, тис. м3	Енергетичний потенціал деревини, доступної для отримання енергії, тис. т. у.п.
2380	877,0	460,0	122,0

ІV. Енергетична лоза

Можливий обсяг насаджень, тис. га	Збір з 1 га, тонн	Річний обсяг збору, тис. тонн	Енергетичний потенціал, тис. т. у.п.
4,6	40,0	61,3	16,0

V. Стебла кукурудзи

	тис. тонн	Маса доступна для отримання енергії, тис. тонн	Енергетичний потенціал, тис. т. у.п.
	100,0	20,0	10,0

VІ. Тверді побутові відходи, що містять целюлозу

	тис. тонн	Маса доступна для отримання енергії, тис. тонн	Енергетичний потенціал, тис. т. у.п.
	225,0	45,0	23,0

VІІ. Ріпак

Площа посіву ріпаку, тис. га	Урожайність, ц/га	Маса доступна для отримання енергії, тис. тонн	Енергетичний потенціал, тис. т. у.п.
125,0	20,0	250,0 (або 87,5тис. тонн біодизелю)	122,5

Енергетичний потенціал деяких видів нетрадиційних і відновлюваних енергоресурсів Волинської області