Регіональна програма підвищення енергоефективності Волинської області на 2011 – 2015 роки (стр. 8 )

4.2.3. Енергозбереження в сільському господарстві

На даний час АПК області є сферою господарської діяльності, де практично незмінними залишаються витрати енергії та палива на загальні потреби підприємств (опалення, освітлення, виробничі та технологічні процеси). Про низьку ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів свідчать показники енергоємності ВВП, які удвічі перевищують аналогічні показники промислово розвинених країн Західної Європи.

Так, на отримання одиниці продукції в рослинництві витрачається енергоносіїв в 2-3 рази, а в тваринництві в 4-5 разів, більше, ніж в цих країнах. Середні комплексні показники енерговитрат на виробництво одиниці продукції тваринництва в середньому по області: молока - 180кВт. год./т; яловичини 1 670 кВт. год/т; свинини - 806 кВт. год/т.; яєць - 101 кВт. год/на 1 тис. штук.

Все вищевказане є підставою для того, щоб вважати пошуки і виявлення реальних технологічних можливостей більш раціонального використання ресурсів нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії в АПК актуальними.

Зосереджуючи увагу на підвищенні показників ефективності використання енергетичних і кормових ресурсів в АПК, доцільно передбачити насамперед вдосконалення структури посівних площ і розвиток нових напрямків господарювання, орієнтованих на енерго - та ресурсозберігаючі технології, "провадження сучасних технологічних засобів для їх реалізації; більш широке використання нетрадиційних та поновлюваних джерел енергії при одночасному підвищенні врожайності сільськогосподарських культур.

Таким чином, застосування енерго- і ресурсозберігаючих технологій в АПК з використанням нетрадиційних та поновлюваних джерел живлення в комплексі з традиційною енергетикою дозволить більш раціонально використовувати енергетичні, кормові, сировинні, фінансові, інвестиційні, людські ресурси, а також зменшити негативний вплив виробничих процесів на довкілля.

Стратегія енергозбереження в АПК полягає у запровадженні принципово нових напрямів його розвитку, зорієнтованих на ресурсо - та енергозберігаючі технології, на сучасні технічні засоби для їх реалізації, зокрема використання нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії.

Важливим напрямом є застосування прогресивних технологій основної обробки землі і підготовки її до посівів. Саме ці операції є найбільш енергоємні та витратні – на них припадає 18-40 відсотків енергетичних та більш 25 відсотків трудових витрат на польових роботах.

В землеробстві перспективне широке застосування нових грунто - та вологозберігаючих технологій, основою яких є скорочення обробок землі на базі використання комплексу ґрунтообробних машин. Зменшення розораності сільськогосподарських угідь в перспективі за рахунок застосування системи ґрунтозахисного контурно-меліоративного землеробства дозволить розмістити на еродованих схилах, а також засолених, заболочених, піщаних та заливних землях багаторічні трави, окультурені сіножаті, луки-пасовища, а також лісові, садові і виноградникові насадження. У результаті тільки за рахунок зниження прямих витрат пального із 100 до 40 кг/га економія дизельного палива може скласти 90 тис. т за кожні п’ять років.

Енергозбереження в сучасному рослинництві тісно пов’язано як з системою обробки землі, так із структурою сільськогосподарських культур, які вирощуються, доглядом за ними та системами збирання врожаю. Раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у галузі в цей період багато в чому буде визначатися оптимізацією структури посівних площ за рахунок збільшення посівних площ таких малоенергомістких культур як ячмінь (83.7 кг/га), горох (83 кг/га), люцерна на сіно (46.7 кг/га), люцерна на зелений корм (63.1 кг/га) і на випас (4.7 кг/га) та зменшення посівів енергомістких культур - цукрових і кормових буряків (223 кг/га), кукурудзи на зерно (160.8 кг/га) без досушування і з досушуванням (398 кг/га).

Важливим напрямом зниження енергоємності виробництва сільськогосподарської продукції є підвищення врожайності за рахунок впровадження нових сортів і гібридів, сучасних інтенсивних технологій, раціональної і ефективної боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур.

Енерговитрати на транспортні роботи можна зменшити за рахунок раціонального розміщення сівозмін та організації території господарств.

Найбільш енергомісткою операцією при вирощуванні зернових і кормових культур є збиральні роботи. Для колосових ці прямі витрати складають 44-45 відсотків від загального обсягу використання, причому 24 відсотки витрат припадають на транспортування до місць зберігання зерна і соломи. Для силосної кукурудзи доля витрат пального на збирання і транспортування становить вже 58-62 відсотків. Наведені факти показують, що основні резерви заощадження прямих витрат пального треба шукати саме в цьому технологічному циклі.

Суттєвий резерв економії енергетичних ресурсів закладено в недосконалих технологіях. Так, солому зернових колосових і кукурудзи заготовляють на корм худобі та господарські потреби. Ці процеси потребують біля третини всього палива, що витрачається на збирання. Значна частина соломи не використовується і залишається на полях. У той же час приорана солома і стебла кукурудзи після перегнивання по ефективності у 2-3 рази перевищують 1 т гною по дії на наступний врожай. Тому розкидання по полю 3-4 т соломи по ефективності дії рівноцінно внесенню 9 т гною і заощаджує біля 30 кг/га дизпалива. Крім того, сухі рослинні залишки, які безпосередньо не використовуються для потреб тваринництва є прекрасною сировиною для виготовлення палива.

Зокрема, існують технології з виробництва з соломи паливних брикетів, які по своїм теплотворним характеристикам не не поступаються деревним і торфопеллетами. Крім того, є технології з виробництва з рослинних залишків синтетичного моторного палива, собівартість виробництва якого у 2,5 – 3 рази нижча від пального з нафтопродуктів (детальний розгляд цієї технології в розділі 4.2.6.2). Перевага цієї техології ще й у тому, що є можливість створення невеликих за потужністю комплексів з виробництва синтетичного моторного палива в районах, де є значні обсяги виробництва зернових, і використовувати його для потреб підприємств АПК.

Пріоритетними заходами енергозбереження в рослинництві є вдосконалення структури парку тракторів та самохідних машин, раціоналізація рівнів їх енергооснащеності, розширення обсягів застосування комбінованих машин та агрегатів, перехід від тягових до тягоприводних тощо. За рахунок раціонального агрегатування тракторів, особливо на малоенергоємних і транспортних операціях, можна заощаджувати 15-25 відсотків паливно-мастильних матеріалів.

У тваринництві найвагоміше значення мають такі технічні напрямки заощадження енергії, як застосування енергозберігаючих технологій і устаткування для приготування і роздачі кормів, використання сучасних теплообмінних установок для створення мікроклімату у приміщеннях первинної обробки молока, застосування економічних світильників та опромінювачів тварин і птиці, використання відходів тваринництва та птахівництва для виробництва теплової і електричної енергії.

У тепличному господарстві широко використовується додаткове опромінення рослин в розсадний і післярозсадний періоди, що дозволяє ефективніше використати площі теплиць та отримувати продукцію хорошої якості в будь-який період року. Враховуюче зростання виробничих площ постає задача пошуку нових принципів конструювання світлотехнічних установок і оптимізації світлокультури рослин. Розв’язати цю проблему можна, використавши адаптаційну здатність рослин до малого опромінення переривчастого характеру, а також високоефективні лампи та опромінюючі пристрої.

Значним резервом може бути використання вторинного тепла при первинній переробці молока. Застосування теплохолодильних установок забезпечує одночасне охолодження молока і нагрів води на технологічні потреби.

Використання нових та нетрадиційних джерел енергії – вітру, Сонця, біогазових та біомасових установок – для виробництва електричної та теплової енергії може забезпечити заощадження до 10-15 відсотків від загального споживання цих енергоносіїв.

Дуже перспективно використання біопалива з рапсової олії, яке може досить ефективно замінювати дизельне пальне.

Деяку долю економії паливно-енергетичних ресурсів може дати використання сонячних водонагрівачів і біоенергетичних установок на тваринницьких фермах. При анаеробному метановому бродінні гною отримують біогаз, органічне добриво з підвищеною біологічною активністю, при цьому також запобігається поширення насіння бур’янів та забруднення навколишнього середовища.

В області є значні площі малопродуктивних земель, які поступово передаються під заліснення, а також перезволожених грунтів. Згідно з проведеними обстеженнями, на площах 4,6 тис. га є можливість створення плантацій енергетичної лози.

В області була створена плантація площею 100 га у Старовижівському районі, але там не забезпечено належного приросту біомаси. Однак, з врахуванням проведення досліджень для виявлення причин неналежного приросту біомаси, плантації енергетичної лози будуть закладені. З вирощеної біомаси буд вироблятися паливо (енергетична тріска, пеллети) для використання їх в закладах соціальної сфери.

Зведений перелік заходів енергоефективних заходів, що впроваджуватимуться в АПК, наведний в додаку 3.

4.2.4. Створення системи високої енергоефективності в бюджетній сфері

4.2.4.1. Стан і аналіз будівель та енергоспоживання

на підприємствах і в установах, що фінансуються з місцевих бюджетів

На утриманні місцевих і обласного бюджетів знаходиться близько 3,5 тис. об’єктів, у тому числі понад 800 закладів культури (бібліотеки, клуби, музеї, будинки культури, музичні школи), 361 дитячий і позашкільний заклад (дитсадки, спортивні школи, станції, будинки школяра тощо), 180 медичних закладів (лікарні, амбулаторії, медпункти), 772 фельдшерсько-акушерські пункти, 840 шкіл та інші комунальні установи.

У структурі енергоспоживання області бюджетною сферою споживається близько 5 відсотків усіх енергоносіїв. У цій сфері щороку споживається безпосередньо близько 20 млн. куб. м газу, 68 млн. кВт/год електроенергії, 25 тис. тонн вугілля, 30 тис. тонн торфобрикетів. У цілому за 2009 рік на оплату тепла, газу, електроенергії та твердого палива в итрачено 154 млн. грн., а в 2010 році ця сума становила 180,6 млн. гривень.

За структурою споживання теплової енергії всі будівлі бюджетної сфери розподіляються наступним чином (діаграма 1).

За будівельним об’ємом (площею) будівлі та споруди бюджетної сфери можна розділити на 6 груп:

Група 1 – дуже малі до 1000 куб. м (до 350 кв. м);

Група 2 – малі від 1000 до 2000 куб. м (від 350 до 700 кв. м);

Група 3 – невеликі від 2000 до 4500 куб. м (від 700 до 1600 кв. м);

Група 4 – середні від 4500 до 10000 куб. м (від 1600 до 3600 кв. м);

Група 5 – великі від 10000 до 30000 куб. м (від 3600 до 11000 кв. м);

Група 6 – дуже великі понад 30000 куб. м (понад 11000 кв. м)

Узагальнені дані про вид опалення та кількість об’єктів у містах та районах Волинської області у 2010 році наведені в таблиці 8.

Діаграма 1

Таблиця 8

Вид енергоносія	Кількість об’єктів об'ємом, м куб. (група)
До 1000	До 2000	До 4500	До 10000	До 30000	Понад 30000	Усього	%
група 1	група 2	група 3	група 4	група 5	група 6
Природний газ	386	72	115	162	69	20	824	23,1
Тверде паливо	888	145	171	119	66	16	1405	39,4
Теплова енергія	71	31	31	62	74	28	297	8,3
Електроенергія	146	35	33	15	4	0	233	6,5
Не опалюється	540	120	98	34	17	2	811	22,7
Разом:	2025	407	449	390	235	64	3570	100

Таким чином, якщо врахувати, що «теплова енергія» на вищенаведених діаграмах – це енергія від теплоцентралей, які працюють переважно на газі, то більше 30 відсотків теплової енергії на соціальних об’єктах, що фінансуються з обласного і місцевих бюджетів, виробляється з природного газу і майже 40 відсотків – з твердого палива, а четверта частина об’єктів не опалюється зовсім.

В останні роки в силу об’єктивних причин значно загострилася проблема оплати вартості споживаних енергоносіїв установами і організаціями, що фінансуються з обласного та місцевих бюджетів. Якщо на оплату енергоносіїв установи області в 2006 році витрачали 62,4 млн. грн., то у 2009 році ця сума зросла до 180,6 млн. грн., або у 2,9 раза. Більш як в 4 рази зросли видатки по Володимир-Волинському, Горохівському, Луцькому районах та місту Володимирі-Волинському, більше ніж в 3 рази – по інших містах. Це за умови, що енергоспоживання бюджетної сфери у 2010 році порівняно з 2006 роком зменшилося на 19,2 відсотка.

Зведені дані фактичних величин споживання енергоносіїв на опалення соціальною і комунальною сферою області за 2010 рік за групами будівель наведені в таблиці 9.

Таблиця 9

№	Група об’єктів за об’ємом	Кількість об’єктів	Спожито теплової енергії	Спожито природного газу	Спожито твердого палива	Спожито умовного палива за 2010 рік
з/п	шт.	Гкал	тис. куб. м	т. у.п	т. у.п.	тис. грн.
1.	Група 6	64	41552,6	3780,9	3910,8	18357,4	49560,5
2.	Група 5	235	38493,4	4519,4	6403,7	22343,9	42893,2
3.	Група 4	390	16046,8	3453,7	8150,1	19249,7	68153,0
4.	Група 3	449	6524,0	1320,0	5784,0	11358,6	16822,3
5.	Група 2	407	3519,8	639,6	3749,3	5677,5	8148,4
6.	Група 1	2025	2578,8	1088,5	1109,8	3413,0	8795,0
	Усього	3570,0	6	14802,2	29107,7	80400,1	3

За будівельним об’ємом і спожитими енергоносіями соціальні будівлі області розподіляються за групами наступним чином (діаграма 2):