Регіональна програма підвищення енергоефективності Волинської області на 2011 – 2015 роки (стр. 20 )

За даними обласного управління лісового та мисливського господарства, орієнтовний обсяг сировини, який може бути використано для виробництва альтернативних видів палива без збільшення обсягів лісозаготівель, складає 236 тис. куб. метрів. Цього достатньо для заміщення 55 млн. м3 природного газу, або 9 відсотків від існуючого обсягу газоспоживання області.

Проект 6

Створення міні-заводу з виробництва синтетичного моторного палива

Проект реалізовуватиметься з використанням винаходу, на який подано заявку про видачу патенту України на свою розробку Державному підприємству «Український інститут промислової власності». Використання відновлюваних джерел енергії (зокрема, рослинних залишків – соломи, стебел кукурудзи тощо) для виробництва синтетичного пального (бензин, дизпаливо) у світовій практиці вже реалізується, однак, привабливість поданої пропозиції полягає в тому, що установка може використовувати як сировину не лише рослинні залишки, але й деревну біомасу, фрезерний торф, вугілля тощо без зупинки роботи і конструктивних переробок складових агрегатів. Міні-заводи з виробництва синтетичного моторного палива можуть бути впроваджені в районах, де функціонують агроформування, що вирощують значні обсяги зернових культур, а також в районах, де є значні обсяги лісозаготівель та деревообробки, а також при торфобрикетних заводах. Доцільність такого розташування установок, на нашу думку, пов’язується з можливістю отримання дешевого моторного палива для потреб сільгосппідприємств.

Пропонується для реалізації проект зі створення міні-заводу (установки) потужністю 9 тис. тонн синтетичного моторного палива. Сировина – солома, деревна біомаса, фрезерний торф тощо. Для виробництва зазначеної кількості синтетичного моторного палива необхідно 30 тис. тонн соломи. З врахуванням можливості використання 50 відсотків соломи на енергетичні цілі, для забезпечення збору такої її кількості, необхідне її збирання з врахуванням середньої врожайності зернових, з площі близько 5 тис. гектарів. Тобто, в межах кожного району, де здійснюється інтенсивне вирощування зернових культур, є можливість створення такої установки. Собівартість синтетичного пального, отриманого на установці, н перевищуватиме 4 грн/літр.

Орієнтовна вартість установки – 5,8 млн. грн., розрахунковий економічний ефект від її впровадження – 27 млн. грн., тобто, термін окупності – в межах одного календарного року. В рамках реалізації цього прокту необхідно створити дослідницький центр (лабораторію), функції якого полягатимуть у забезпеченні дотримання технології виробництва та відповідних якісних показників пального. На створення центру необхідні кошти в сумі 800 тис. гривень.

4.2.6.3. Вітро - та гідроенергетика

Волинь не являється перспективним для використання енергії вітру для будівництва вітрових електростанцій (ВЕС).

Для сучасного технічного рівня вітрових електричних установок (ВЕУ) використовуються райони із середньорічними швидкостями вітру близько 5м/с і більше на висоті флюгера 10м. Тому попередня оцінка вітрових характеристик території України дається з використанням цього критерію.

Волинська область знаходиться в зоні з середньорічною швидкістю вітру 4,5м/с, а в деяких районах і більше 5м/с. Очікувані обсяги виробництва електроенергії з 1 м2 перетину площі вітроколеса на висоті 100м складає:

- природний потенціал вітру – близько 4540 кВт. год/м2 рік (а в деяких районах близько 6350 кВт. год/м2 рік)

- технічно-досяжний потенціал вітру – понад 850 кВт. год/м2 рік (а в деяких районах близько 975 кВт. год/м2 рік)

Позитивним в енергії вітру є те, що вона може бути доведена до ефективного використання у індивідуальних споживачів. У той же час необхідне забезпечення технічної можливості автоматичного під’єднання – від’єднання до існуючої електричної мережі та впровадження заощаджувальних механізмів для суб´єктів господарювання, що встановлюють вітрові електроустановки та бажають працювати на ринку надання послуг з постачання електроенергії.

Сучасна вітрова установка використовує 26 відсотків енергії вітру, що проходить крізь перетин поверхні вітроколеса.

Очікувані обсяги виробництва електроенергії з 1 кв. м перетину площі вітроколеса в області становлять 500-700 кВт. год за рік, при швидкості вітру 4,5 м/с.

Розповсюдження малих вітроустановок потужністю 3-5 кВт, розрахованих на обслуговування одного приватного будинку чи однієї свердловини для підйому води, не набуло широкого застосування на Україні і в області з причини надто тривалого терміну окупності (до 20 років), тобто створення умов для розвитку малої вітроелектроенергетики передбачає отримання дотації від держави на використання відновлюваних джерел енергії, у тому числі і на будівництво вітроустановок.

В рамках Програми заплановано проведення робіт з реалізації проектів по встановленню вітроагрегатів для енергозабезпечення очисних споруд підприємства «Луцькводоканал».

Проект 7

Впровадження альтернативного джерела енергопостачання на каналізаційних очисних спорудах (КОС) КП “Луцькводоканал” (вітроенергетика) м. Луцьк

Проект націлений на поліпшення економічного стану підприємства

– зниження собівартості послуг з водовідведення;

– зменшення енергоспоживання.

Технічне рішення передбачає встановлення трьох вітроелектро-генераторів потужністю 500 кВт кожен, сукупною потужністю 1,5 МВт.

Загальна вартість проекту включаючи монтажні та пусконалагоджувальні роботи 16085 тис. грн., з ПДВ – 19302 тис. грн.

Очікувана економія електроенергії становить 5400 тис. КВт/год за рік, що у процентному співвідношенні орієнтовно становить 95% від існуючого споживання.

Очікувана чиста економія – 1169640 грн. за рік

Проектний термін окупності проекту – 59 місяців

Гарантійне обслуговування, яке надається виробником обладнання – 24 місяці.

І. Обґрунтування

Враховуючи те, що частка витрат для оплати витраченої електроенергії на одиницю продукції (1 м3 поданої питної води та прийнятих стічних вод) в структурі її собівартості становить близько 40% - цей показник є домінуючим при формуванні тарифів на послуги водопостачання та водовідведення.

Постійний режим компенсування зростання ціни на електроенергію з допомогою підняття тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення вже вичерпує свій ресурс, при цьому будучи мало ефективним.

Майже всі об'єкти, крім каналізаційних насосних станцій, розташовані в приміській зоні, або на околиці міста з необхідними відстанями до житлової забудови, всі об'єкти мають відведені земельні ділянки, цілком достатні для розташування вітроагрегатів, а також існують відомчі енергорозподільчі мережі та споруди на них.

Роботи по запровадженню власної генерації електроенергії в КП “Луцькводоканал” фактично зводяться до встановлення обладнання на існуючих площадках та підключення його до готової розподільчої мережі підприємства через трансформатори-адаптери в зв'язку з різними стандартами напруги. Стандартні вітроелектрогенератори німецьких, бельгійських чи голандських виробників постачають електроенергію в мережу з напругою 20000 В, в той час в діючих мережах КП “Луцькводоканал” та обленерго електроенергія передається з напругоюю 10000 В. Трансформатори-адаптери випускаються ВАТ “Запоріжтрансформатор”.

ІІ. Проект

В результаті реалізації проекту очікується:

– збереження необхідних обсягів водовідведення;

– зменшення обсягів споживання електроенергії з зовнішніх джерел (обленерго) по об'єкту на 95%, а всього по підприємству на 23%;

– можливість реінвестування зекономлених коштів у впровадження генеруючих потужностей для потреб всього КП “Луцькводоканал”.

Розрахунок терміну окупності

Розрахунок виконується з врахуванням інвестиційної складової відпускної ціни на електроенергію від вітроелектрогенераторів, при якій ціна електроенергії приймається 0,6 грн./кВт. год. Це дає можливість КП “Луцькводоканал” погашати вартість обладнання енергогенеруючої системи за рахунок 0,2166 грн. від тарифу Обленерго на електроенергію з традиційних джерел (0.8166 грн./кВт. год.) та проводити погашення заборгованості за електроенергію, накопиченої за попередні роки.

Після завершення терміну окупності обладнання енергогенеруючої системи, погашення кредиту на придбання обладнання та виконання будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт є реальна можливість перегляду відпускної ціни електроенергії для потреб КП “Луцькводоканал” до рівня 50% відпускної ціни з традиційних джерел енергоживлення. При цьому підключення до традиційних джерел енергоживлення доцільно залишити працездатним, як резервне джерело енергоживлення КП “Луцькводоканал”.

Ціна вітроагрегата за різними даними, зокрема і фірми “Вінделектрик” становить орієнтовно 1 тис. євро за 1 кВт його паспортної потужності.

Монтаж, доставка та супутні будівельні роботи становитимуть до 10% ціни обладнання.

Відповідно базовий вітроагрегат потужністю 500 кВт коштуватиме 500 тис. євро, а з доставкою, монтажем та супутніми проектними роботами додатково 10%, тобто 550 тис. євро.

Максимальна одночасно діюча потужність необхідна для роботи КОС м. Луцька 1040 кВт.

Зазначені потреби в електроенергії можуть бути забезпечені 2-ма вітроагрегатами потужністю по 500 кВт + 1 резервний.

Вартість обладнання такої енергосистеми з доставкою та монтажем:

550 тис. Є х 3 = 1650 тис. Є., або 1,65 млн. Є., що по діючому курсу становить 16085 тис. грн., 16.085 млн. грн..

За даними експлуатаційних служб КП “Луцькводоканал” річні платежі за електроенергію становлять по тарифу обленерго 4409640 грн., місячні платежі по тарифу обленерго 367470 грн.

Враховуючи, що ціна електроенергії від альтернативного джерела становитиме 73% діючого тарифу обленерго на оплату електроенергії від вітроагрегатів буде скеровано

на рік: 3219037 грн.;

на місяць: 268253 грн.

Виходячи з місячного платежу простий термін окупності становитиме:

16085 тис. грн. : 268,253 тис. грн. = 60 місяців, або 60:12 = 5 років

Виходячи з річного платежу простий термін окупності – 16085 тис. грн. : 3219 тис. грн. = 5 років.

На території області відсутні умови для здійснення будівництва об’єктів малої гідроенергетики через рівнинність території, широкі заплави річок. Проведені у 70-их роках минулого століття пошукові роботи з можливості будівництва гідроелектростанцій виявили, що грунти заплав річок Стир, Турія, Стохід мають високі показники фільтрації води (до 43 %), що створюватиме можливість повторного заболочення значних територій.

Гідроенергенергетичний потенціал рік області становить 76 млн. кВт-год./рік. Показник питомої насиченості виробництва електроенергії в області становить 10 тис. кВт-год/км2 є найнижчим в Україні (для порівняння – у Закарпатській області цей показник становить 801 тис. кВт-год/км2, у Рівненській – 20 тис. кВт-год/км2). Через зазначені причини в області, за незначними винятками, будівництво міні - і мікроГЕС недоцільне.

№ п/п	Напрямок економічної діяльності, назва заходу з енергоефективності	Місце впровадження	Термін впровадження	Загальний обсяг фінансування, тис. грн.	Джерела та обсяги фінансування за напрямками, тис. грн. (1-власні кошти; 2-субвенції з держбюджету; 3-кредити, гранти, позики, тощо; 4-держбюджет; 5-місцевий бюджет; 6-інші кошти)	Розрахунковий економічний ефект від запровадження заходу, тис. грн.
1	Встановлення вздовж русла річки Стир на території КОС м. Луцька 4-6 вітроагрегатів одиничною потужністю 0,5-1,0 МВт. Наявна швидкість вітру 3-6 м/с	КОС КП «Луцькводоканал»		43120	10000 – 2 5000 – 3 5 23	4400
2	Створення міні-заводу з виробництва синтети чного моторного палива		2	5800	800,0 – 5 5000,0 -6	27000,0
	Разом			48920		31400
	у тому числі по джерелах фінансування:				10000 – 2 5000 – 3 5 23

Проекти з організації виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії Таблиця 25

4.2.6.4. Електричне опалення

Україна має надлишок електричної енергії при суттєвій залежності економіки від імпортованого природного газу. 28 вересня 2006 року Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження від 28.09.06 «Про переведення населених пунктів на опалення електричною енергією».

На виконання цього розпорядження Мінпаливенерго України спільно з облдержадміністраціями розробляють план заходів з переобладнання населених пунктів опалювальними електроустановками з урахуванням технічних властивостей електромереж, необхідних обсягів фінансування та визначенням регіонів, які мають найсприятливіші умови для переведення населених пунктів на опалення електроенергією.

Це потребує:

- розробки регіональної програми реконструкції існуючих електромереж з метою збільшення їх пропускної спроможності з урахуванням потреб опалення електроенергією, та визначити джерела фінансування цих програм;

- підвищення категорії надійності електропостачання бюджетних установ та котелень з третьої на другу у сільській місцевості або ж на першу у містах, що пов’язано із значними витратами коштів на реконструкцію розподільних електромереж 110/35/10/0,4 кВ.

Через відсутність на даний час розробленої проектно-кошторисної документації на 2011 рік для області не прийнято на фінансування жодного проекту. Разом з тим, в області є можливості перевдення на електроопалення 185 обєктів бюджетної сфери (розділ 4.2.4.11), схемою оптимізації теплопостачання м. Нововолинська буде реалізовуватися прокт з встановлення на котельні 66-го кварталу електрокотельні потужністю 12 МВт.

Враховуючи необхідність проведення тривалої роботи з виконання проектних робіт, після отримання проектно-кошторисної документації до цієї Програми до вказаного розділу в установленому порядку будуть внесені відповідні зміни.

4.3. Запровадження системи енергоефективності в житловому фонді області

Запровадження системи енергоефективності в житловому фонді області на 2011 – 2015 роки є спеціалізованим комплексом заходів, орієнтованих на підвищення ефективності використання енергоносіїв, що спрямовуються на теплозабезпечення житла, зменшення обсягів використання енергетичних ресурсів населенням. Основна мета пропонованого для реалізації комплексу заходів – спонукання населення до здійснення термореновації будівель та впровадження альтернативного енергозабезпечення.

Основними завданнями, які вирішуватимуться, стануть:

- зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів населенням через стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів;

- сприяння розвитку галузі енергоефективного будівництва та реконструкції житла, створення умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у цю галузь;

- підвищення теплового опору огороджуючих конструкцій житлового фонду, оптимізація енергоспоживання населенням на комунально-побутові потреби;

- популяризація економічних, екологічних та соціальних переваг енергозбереження, підвищення громадського освітнього рівня у цій сфері.

В області станом на 01.01.2011 налічувалося 353,5 тис. квартир і приватних будинків, з яких 155 тис. або 44 відсотки становить багатоквартирний житловий фонд.

Протягом 2000 – 2010 років в області введено в експлуатацію 16 тис. квартир та індивідуальних житлових будинків, або 4,5 відсотка від існуючого житлового фонду. Зазначене житло вводилося в експлуатацію в основному з використанням сучасних теплоізоляційних матеріалів, ефективного опалювального обладнання.

Упродовж 2000 – 2010 років в існуючому житловому фонді протягом зазначеного періоду частково проводилася термореновація будівель. Згідно з експертними висновками застосування теплоізоляційних матеріалів для утеплення стін будівель здійснювалося в основному в індивідуальному житловому фонді в обсязі до 3 відсотків від наявного житла.

Встановлення віконних та дверних конструкцій реалізовано приблизно в 10 відсотках житла.

Таким чином, понад 75 відсотків існуючого житлового фонду потребують проведення заходів з термореновації. Заміну теплогенеруючого обладнання необхідно здійснити в 45 – 55 відсотках житлового фонду. Крім того, пічне опалення, згідно з розрахунками, встановлено в 118 – 120 тис. будинків і квартир. Ще у 32 тис. квартир і будинків при проведенні газифікації грубки обладнано газоспалюючою автоматикою типу АПОК. З врахуванням зазначеного, у 150 тис. об’єктах житлового фонду, або у 43 відсотках від його загальної кількості необхідно забезпечити встановлення енергоефективних опалювальних систем.

Безпосередньо на комунально-побутові потреби населення (опалення, освітлення, гаряче водопостачання і приготування їжі) використовується 50 відсотків енергоспоживання області.

Слід зазначити, що в області 65 відсотків домогосподарств мають середньодушові грошові доходи, нижчі від прожиткового мінімуму, що являється основним стримуючим фактором впровадження енергозберігаючих заходів населенням.

Послідовність вирішення проблем підвищення енергоефективності:

– створення на місцях постійних консультаційних центрів з енергоефективності та формування на цій базі ініціативних груп з енергоефективності та енергозбереження з широким залученням представників місцевих управлінських структур, неурядових організацій і громадськості;

– стимулювання впровадження заходів з термореновації багатоквартирного житлового фонду на засадах співфінансування об’єднань співвласників багатоквартирних житлових будинків (ОСББ) та цільових коштів неурядових фінансових організацій, грантів тощо зазначене здійснюватиметься на основі вивчення досвіду перших таких пілотних проектів, що реалізуються у м. Луцьку в рамках програми «Енергоефективні міста України»);

– виконання демонстраційних енергоефективних пілотних проектів з навчанням місцевого персоналу та розповсюдженням їх знань на реалізацію нових об’єктів будівництва (реконструкції);

– створення умов на державному рівні для координації зусиль управлінських структур усіх рівнів, неурядових організацій і громадськості щодо розповсюдження накопиченого досвіду в інших регіонах, у т. ч. розробка та узгодження змін та доповнень до чинної законодавчої та нормативної бази.

Система підвищення енергоефективності у житловому фонді. У рамках реалізації Програми пропонується запровадити ефективний механізм стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів. Суть даного механізму полягає в тому, що обласний бюджет відшкодовує позичальникам, які отримали кредит на заходи з енергозбереження, 15 відсотків від відсоткової ставки.

З метою практичного запровадження даного механізму передбачається розроблення та затвердження рішенням сесії обласної ради Порядку відшкодування відсотків за кредитами, залученими фізичними особами на впровадження енергозберігаючих заходів.

Згідно даного Порядку, відшкодування відсотків здійснюється на підставі Генерального Договору про співробітництво між головним розпорядником коштів обласного бюджету, передбачених на фінансування заходів з енергозбереження та кредитно-фінансовою установою.

Відшкодування відсотків за кредитами здійснюється на впровадження таких енергозберігаючих заходів:

– утеплення стін будинків, підлоги, горищ та дахів.

– встановлення рекуператорів тепла.

– встановлення та заміну вікон, вхідних дверей та віконно-балконних конструкцій.

– встановлення та реконструкцію електроопалення за енергозберігаючими технологіями.

– встановлення та реконструкцію індивідуальних систем опалення, у тому числі альтернативних до природного газу.

Упродовж терміну дії Програми (2011 – 2015 роки) населенням може бути отримано кредитів на загальну суму понад 180 млн. грн., компенсаційні виплати за якими становитимуть 27 млн. гривень. Відповідно до умов кредитування передбачено, що кредит надається лише на суму, що становить 50 відсотків від вартості обладнання, матеріалів, на які оформляється кредитний договір. Таким чином, на період дії Програми очікуване залучення коштів населення до впровадження енергозберігаючих заходів в наявному житловому фонді становитиме 360 млн. гривень. Протягом років спостерігатиметься чітка тенденція до збільшення кількості кредитів та їх вартості, що свідчить про збільшення рівня довіри населення до держави.

Обсяги коштів з обласного бюджету на відшкодування відсотків за кредитами, залученими фізичними особами на впровадження енергозберігаючих заходів наведені в таблиці 26. Для здійснення роботи із супроводу Програми (популяризація енергоекономічних та соціальних переваг енергозбереження, підвищення громадського освітнього рівня у цій сфері тощо) необхідно створити постійно діючу виставку з енергозбереження, на якій буде демонструватися енергоефективне обладнання та технології. Для реалізації цього проекту необхідні кошти в сумі 500 тис. гривень.

Використання коштів обласного бюджету на реалізацію системи енергоефективності в житловому фонді області на роки здійснюватиметься відповідно до Порядку, що затверджується обласною радою.