Досвід роботи і система уроків вчителя початкових класів Члек Ніни Степанівни (стр. 1 )

Волицька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Досвід роботи і система уроків

вчителя початкових класів Члек Ніни Степанівни

Розвиток пізнавальної діяльності школярів

шляхом впровадження інтерактивних методів

Навчання має бути спрямованим на формування пізнавальних інтересів і здібностей учнів. На мою думку, головне завдання освітнього процесу сучасної школи те, що учень має вчитися сам, а вчитель – управляти його навчальною діяльністю. Тому традиційний пояснювальний процес прагну замінити новими педагогічними технологіями.

Відомо, що маленькі школярі граючись навчаються. Розвивальні ігри та пізнавальні завдання оживляють урок, роблять навчання легким, доступним, простим і цікавим. Вони сприяють всебічному гармонійному розвитку дітей, допомагають виробити необхідні в житті й навчанні корисні навички і вміння.

Переконана: за допомогою гри діти пізнають світ, адже навіть ті, хто відстає у навчанні, охоче беруть участь у дидактичних іграх.

Сучасний урок немислимий без інтенсивності і потребує від учнів концентрації уваги, напруження сил, а від учителя – застосування пізнавальних форм роботи: ігор, казок, пошукових завдань, педагогічних ситуацій. Такий урок дає змогу зберегти високу працездатність, допомагає учням подолати несміливість і повірити у себе, у свої сили; розвиває кмітливість; дає можливість уникнути перевантажень; сприяє підвищенню пізнавальної активності.

Основна мета моїх уроків – створення сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини, тому для підвищення рівня своєї майстерності звернулася до теми « Інтерактивні методи навчання». Саме ці методи у вигляді гри спонукають дитину думати, виступати в ролі вчителя і радіти від власних успіхів.

Мої уроки – це поєднання різноманітних форм і методів роботи. Надаю перевагу таким методам і вправам:

Вправа «Будьмо знайомі» У 1 класі, коли діти ще не знають один одного, я використовую таку вправу. Учасники стають у коло, кожен називає своє ім’я і розповідає всім про улюблене заняття. Потім відбувається поділ на групи за улюбленим заняттям.

Коли діти втомилися на уроці, проводжу таку розминку: «Роби, як я». Учні заплющують очі, а я роблю окремі шумові дії (оплески, тупотіння, стукіт по парті ручкою і т. д.). Діти на слух повинні відтворити те саме.

Серед інтерактивних методів навчання віддаю перевагу методу побудови асоціативного куща. На початку роботи визначаю одним словом тему, над якою проводитись робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Фіксую відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». Цей метод універсальний, бо може використовуватися під час вивчення будь-якого предмету і на всіх етапах уроку.

Так, у 1 класі під час вивчення теми «Нумерація чисел в межах 10» використала цей методн при ознайомленні з числом і цифрою 7.

Оскільки урок у 1 класі, то використовую ілюстрації або малюнки (веселка, ноти, ілюстрації до казок…). Використання цього методу доцільне не лише на уроках математики.

При вивченні розділу «З чистого джерела народної мудрості» спочатку розглядаються народні дитячі пісеньки, потім ігри, мирилки, лічилки, прислів’я і приказки, казки і т. д. При ознайомленні з новими формами фольклору діти поповнюють схему новими «гілками».

На уроках мови використовую при вивченні теми «Частини мови».

Вивчаючи тему «Кругообіг води у природі» у3 класі та пояснюючи учням агрегатні стани води, побудували з учнями також асоціативний кущ.

На уроках математики використовую «математичні вузлики» : учням пропоную розгадати загадку про кропиву і дається завдання : розмістити фігури так, щоб кожне наступне число було більше на 3 від попереднього, і записати відгадку.

На уроці узагальнення знань з теми «Іменник» підсумок проводжу за допомогою інтерактивного методу «голосування ногами».

На уроках мови та читання впроваджую таку форму як «криголам». Вона ламає кригу відчуженості, згуртовує учнів, сприяє формуванню товариськості. Наприклад, написати ім’я мами, друга, рідної людини і за початковими літерами надати характеристику цій людині.

Під час вивчення теми «Корисні копалини» на уроці природознавства в 3 класі використала метод «Мозаїка». Учням запропонувала самостійно опрацювати матеріал ( кожному різний) і законспектувати його в таблицю за певний час за певним планом:

1) властивості корисної копалини;

2) де її видобувають і як;

3) як її використовують.

Після цього діти по черзі знайомлять групи з конспектом, а інші записують в таблиці. Під час вивчення теми «Ґрунт» використала спільну дослідну роботу.

Клас об’єднала в 3 групи – дослідити чи є в ґрунті вода, повітря, глина і пісок.

Кожна група отримала завдання та інструкцію для його виконання. Після дослідної роботи кожна група ділиться результатом і висновками.

При вивченні української народної казки «Рукавичка» (2 клас) дітям дуже сподобалась інсценізація. Дітей ставлю у коло, вивчаємо слова і ці слова

повторюють кожного разу перед приходом наступного казкового героя до рукавички.

Щоб учні могли вільно висловлювати свою думку і вислуховувати свого товариша використовую роботу в парах. Це сприяє тому, що учні не можуть ухилятися від виконання завдання. Серед вправ, які використовую на уроках у 1 класі:

гра « Незнайко» ( один учень читає, а інший виправляє допущені помилки);

гра «Вовк і заєць» (один учень починає читати текст, другий вступає після того, як перший дійде до крапки й намагається його наздогнати);

гра « Знайди пару» (учні до карток з друкованими буквами добирають відповідні рукописні літери);

гра «Ми віримо і не віримо» ( читаю речення з тексту, роблю помилку у слові. Діти знаходять це речення, говорять: «Ми віримо» або «Ми не віримо» - і читають це речення);

гра « Інтерв’ю» (тему беру різну);

гра «Засели будиночок» ( учень тримає картку, на одній стороні «будиночок» з порожніми віконцями, а на другій стороні повністю заселений. Спочатку один учень «заселяє» будиночок, потім інший;

гра «Конкурс красунь» (після того, як учні написали рядок цифри або букви, пропоную серед цифр або букв вибрати «Красуню» і «вдягнути» їй корону і «Попелюшку» (найгірше написану) і поставити над нею лише крапочку);

гра «Запали вогник» ( проводжу при перевірці математичних або словникових диктантів. На дошці вивішую відповіді прикладів або правильно написані слова. Учні міняються зошитами і «запалюють вогники»( знаходить помилки).

Несподівані цікавинки на уроках, проведення різноманітних ігор розвиваючого і творчого характеру допомагають навчатися цікаво і невимушено, дають можливість розвивати, збагачувати мову учнів, поглиблювати знання, закріплювати вивчений матеріал.

Так, гра «Перевернуті слова» розвиває здатність до буквеного аналізу слова. Прочитати слово по буквах у зворотному порядку (тобто справа наліво).

Учні пожвавлюються, коли на урок приходять їхні улюблені друзі: Буратіно, Барвінок, Чебурашка, Червона Шапочка. Казкові герої пропонують цікаві головоломки, смішинки, допомагають складати задачі, розв’язувати приклади. Частими гостями бувають у нас на уроках учні Лісової школи – Вовчик, Білочка, Ведмедик, Зайчик. Протягом уроку учні працюють з інтересом, щоб допомогти звірятам правильно виконати завдання.

Створення нестандартних ситуацій на уроці математики сприяє розвитку пізнавальних інтересів та уваги до навчального матеріалу, активності учнів, зняттю їхньої втоми. Найчастіше використовую на практиці такі форми уроків: урок – казка, урок –подорож, урок-конкурс, урок-гра.

Велику роль відводжу організації самостійної пізнавальної діяльності, підбираю диференційовані завдання для роботи над засвоєнням тієї чи іншої теми. Вихованню пізнавального інтересу сприяє цікава інформація до кожного уроку: В ріднім краї най – най – най…

Використання групової та парної роботи, вікторин сприяє тому, що в дітей не втрачається цікавість до науки, до джерел додаткової літератури, співробітництва.

Роблю все можливе, щоб привчити дітей самостійно мислити, висловлювати свої думки, пояснювати факти, робити висновки і узагальнення. Майже жоден урок не проходить без унаочнення, роздаткового дидактичного матеріалу.

Урок української мови. ( 3 клас)

Тема. Спільнокореневі слова. Корінь слова.

Мета. Навчити дітей визначати корінь у спільнокореневих словах, сприяти усвідомленню учнями поняття про спільнокореневі слова на основі дослідження спорідненості слів, про спільну частину споріднених слів – корінь; розвивати у дітей мовне чуття, асоціативну пам'ять, логічне мислення, формувати орфографічну зіркість; виховувати повагу до історії та традицій українського народу.

Методично – дидактичне забезпечення уроку: таблиці піктограм, тести, картки для роботи в групах, віночок, квіти, ілюстрації калини, різнорівневі тестові завдання; « Початкова школа» №Тематичний словник школяра-К: « Гала», 1997. Українська мова. Диктанти.1 – 4 класи.- Х.: Торсінг, 2002.

Хід уроку

І. Етап орієнтації

Робота в колі. Читаємо вірш за піктограмами.

Любіть Україну

У сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову

І мову її солов’їну.

В. Сосюра

- Щоб наше мовлення було красивим і солов’їним, продовжуємо вивчати українську мову. Сьогодні ми вплетемо першу квітку в наш український віночок. На попередньому уроці ми дізнались, яку саме. Та щоб дізнатись, відгадайте загадку:

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. ( Калина)

- Але щоб вплести її, треба виконати правильно всі завдання.

ІІ. Етап покладання мети

- Сьогодні ми дізнаємось, що таке корінь слова, будемо добирати до слів споріднені слова, визначати їх корінь. Запрошую вас до роботи!

Вправа «Очікування»

Учні оголошують свої очікування від уроку, починаючи фразою: « Я очікую…»

ІІІ. Етап проектування

- Розпочати нашу роботу я пропоную зі знайомства з тими завданнями, які чекають на нас сьогодні на уроці.

1. Вправа « Очікування»

2. Тестові завдання

3. Дидактична гра «Нове слово»

4. Словниковий диктант

5. Нові завдання

6. Робота з підручником

7. Робота в групах

8. Презентація роботи в групах

9. Підсумок уроку

IV. Етап організації виконання плану діяльності

1. Тестові завдання

- Давайте пригадаємо, що ми вже вивчили про будову слову. Для цього я пропоную вам виконати тестові завдання. Я маю два види завдань – ті, що позначені зеленим кольором, потребують від вас застосовування та творчих здібностей, а ті, що позначені блакитним кольором – менш складні.

(Учні самі обирають тести.) Зверху напишіть своє прізвище. Правильну відповідь обведіть червоним кружечком. На виконання завдання ви маєте 5 хвилин.

Перший рівень. (завдання позначені, зеленим кольором)

1. Основа слова – це:

а) частина слова без закінчення;

б) спільна частина споріднених слів;

в) все слово.

2. Дібрати основу:

О А У ом	А Ий Ій ою

3. Підкреслити зайве слово. Визначити його основу, закінчення.

ГР. Ш., СЛ. В., .БЛ. К., Р. М.ШК.. ___________________________________

Ч. Б.Т.., Т. ФЛ.,Ч. Р.В. К., Р. РВ. Н.К. _________________________________

П. Н.Л., П. РТФ. ЛЬ, _____________________________________________

Зайві слова замінити одним словом. Скласти речення.

1) ______________________________________________________________________________

2) ______________________________________________________________________________

3) ______________________________________________________________________________

4. Записати правильно прислів’я :

НА ТЕ КАШУ В ЧІРЦІ, БОРЩ КАРЬСЬ НЕ РІДМАВ.

До підкресленого слова дібрати слова з іншими закінченнями.

Другий рівень (завдання ,позначте синім кольором)

1. Закінчення позначаємо так:

а)

б)

в)

2. З’єднати антоніми. Визначити в них основу, закінчення.

Тихий нудний худий гучний цікавий товстий

3. У словах змінити закінчення:

сонце ______________________________________

річка _______________________________________

4. Змінити закінчення, щоб пов’язати слова:

взяти, книжка _______________________________

розмовляти, з, подруга _______________________

розповідати, мама____________________________

Вчитель. Чи виникали у вас труднощі при виконанні завдання?

Якщо виникали, то які саме?

2. Дидактична гра «Нове слово»

- Щоб вдосконалити навички каліграфічного письма, я пропоную вам цю гру.

Ка на ли

а) Повторення алгоритму написання запропонованих складів;

б) утворення слова з даних букв(калина);

в) етимологічна довідка(підготовлений раніше учнівський проект на тему «Калина – символ України».

Учень . Калина – символ дівочої краси. Споконвіку любили українці червону калину. Садовили її коло хати, у садку, у лузі, над ставком, на узліссі. У калини гарний білий цвіт, пахучий, рясний. А ще більше милують око ягоди калини. Калина – це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. Існував звичай: біля щойно зведених осель у першу чергу садили калину. Існує така легенда. Утік козак зі своєю милою, та ніде не міг знайти притулку. Після поневірянь і багатьох пригод обернувся він терном у полі, а дівчина – калиною. Та ще калина символізує мужність і незалежність духу народу. А біля вашої оселі росте калина? Як вона виглядає?

г) Запис речення

Без верби і _____________ нема України ( пояснення орфограм).

3. Словниковий диктант ( за картинками).

Показую листівку, діти пригадують слово і орфограму, яку запам’ятовували. Так записують всі слова, виділяють орфограми зеленим кольором.

Використовую метод зв’язаних асоціацій ( слова запам’ятовувалися на попередніх уроках); показую листівку, називаю слово, діти пов’язують його зміст із зображенням – знаходять у ньому неіснуючий предмет, потім орфограму, яку треба запам’ятати. Вправа розвиває уяву, мислення, зв’язне мовлення, пам'ять, формує орфографічну зіркість.

Механік, вчора, футбол, восени, океан, держава.

- Із останніх букв кожного слова утворіть ще одне. ( Калина)

Взаємоперевірка. Взаємооцінювання. Діти обмінюються зошитами, редагують роботу товариша.

Фізкультхвилинка

Трава низенька-низенька,

Дерева – високі-високі,

Вітер дерева колише, гойдає,

То вліво, то вправо хитає.

То вперед, то назад,

То вперед, то назад,

То вниз перегинає.

Птахи летять, відлітають,

Учні тихенько сідають.

Українську мову вивчають.

4. Загадка – жарт.

Я загадаю вам маленьку загадку – жарт.

- Одного разу діти засперечалися, чий корінь довший – граба чи ясена?

- Яке дерево вище, у того й корінь довший, - сказав Петрик.

- До чого тут дерево? – здивувалася Євгенія. – Звичайно, у ясена корінь довший, ніж у граба.

- На мою думку, у цих слів корені однакові, - втрутився до розмови Андрій.

- Про які корені говорив Петрик? А Євгенія? Чому їхні відповіді різні? Чим вимірював довжину кореня Андрій?

5. Дослідження 1. Спостереження за словами, знаходження спільнокореневих слів. Показ малюнка калини.

- Порівняйте 2 стовпчика слів:

калина запашна

калинова червона

калинка духмяна

Які з них спільнокореневі (споріднені)?

Висновок. Ті, що мають спільну частину (калин). Це і є корінь. Пригадайте, як він позначається.

Дослідження 2. Добір спільнокореневих слів та зміна форми слова

- Де росте калина? ( У садах, біля хати, річки, на узліссі).

Показ таблиці на дошці « Будова слова – Чарівне дерево».

Завдання: «посадити» у корені дерева корінь слова « сад». Спостерігайте, що з нього виросте. Але виростуть на ньому нові слова тільки з вашою допомогою. Які частини слова ви використаєте для цього? ( префікс, суфікс)