Період посвячення
Стаття 38
1. Час посвячення (1) - це етап приготування до періоду формації у прямому значенні цього слова; він необхідний для розпізнавання покликання, а також для взаємного знайомства спільноти і кандидата. Він має гарантувати свободу та серйозність вступу до ФОС (Рег. 23).
2. Тривалість та способи проходження періоду посвячення
окреслюються національними Статутами.
3. Від Ради спільноти залежить прийняття рішення про
необхідність звільнення від проходження цього періоду
посвячення, враховуючи вказівки національної Ради.
Прийняття до Ордену
Стаття 39
1. Прохання про прийняття до Ордену надається
кандидатом старшому місцевої або персональної спільноти,
офіційним актом, по можливості у письмовому вигляді (Рег.
2).
2. Умови для прийняття наступні: віросповідання
католицької віри, життя у єдності з Церквою, добра оцінка
морального способу життя, чітке розпізнання знаків покликання
(2).
3. Старший разом з Радою спільноти колегіально
розглядають прохання, надають офіційну відповідь кандидатові
і повідомляють спільноту.
4. Обряд прийняття здійснюється відповідно до Ритуалу
ФОС. Акт прийняття реєструється у протоколі та зберігається
в архіві спільноти.
Період формації
Стаття 40
1. Період формації (3) триває принаймні рік. Національний Статут може встановити довший період. Метою цього періоду є визрівання покликання, набуття досвіду євангелічного життя у спільноті та краще ознайомлення з Орденом. Ця формація здійснюється під час частих зібрань для занять та молитви та для набуття конкретного досвіду служіння та апостольства. Такі зібрання, наскільки це є можливим та необхідним, проводяться разом з кандидатами з інших спільнот (Рег. 23).
2. Кандидати залучаються до медитації та читання
Святого Письма, до знайомства з особою та листами св.
Франциска, з францисканською духовністю, до вивчення
Регули та Конституції. Вони виховуються у любові до Церкви
та у прийнятті її навчання. Нехай намагаються євангелічним
способом переживати свої земні обов'язки у світі.
3. Участь у зборах є обов'язковою вимогою для того, щоб
приєднатися до спільної молитви та життя спільноти.
4. В навчанні застосовується педагогіка в стилі
францисканського життя, яка відповідає ментальності братів
та сестер.
Обітниця євангелічного життя
Стаття 41
1. Кандидат після закінчення періоду початкової формації
просить старшого місцевої спільноти про допущення його до
складання Обітниці євангелічного життя. Рада спільноти після
того, як вислухає думки відповідального за формацію та
духовного асистента, таємним голосуванням вирішує питання
про допущення до складання Обітниці, дає відповідь
кандидатові і повідомляє спільноту (Рег. 23).
2. Умови для складання Обітниці євангелічного життя
наступні:
- досягнення віку, встановленого національними
Статутами;
- активна участь у формації протягом не менше року;
- згода Ради місцевої спільноти.
3. Там, де це необхідно, можна продовжити час формації
але новий час не повинен бути більше одного року від часу
встановленого національним Статутом.
Стаття 42
1. Складання Обітниці - це урочистий церковний акт,
через який кандидат, пам'ятаючи про покликання, отримане
від Христа, поновлює обітницю хрещення та прилюдно
підтверджує своє особисте зобов'язання жити за Євангелієм
у своєму світському стані за прикладом св. Франциска та
дотримуючись Регули ФОС.
2. Обітниця євангелічного життя приєднує кандидата до
Ордену, і за своєю суттю є довічною. Але з певних об'єктивних
та педагогічних причин може бути складена тимчасова
Обітниця, яка поновлюється щорічно протягом не більше трьох
років. (Рег. 23; (6)).
3. Обітницю приймає старший місцевої спільноти або
його делегат від імені Церкви та ФОС. Обряд складання
Обітниці виконується згідно з вказівками Ритуалу (7).
4. Складання Обітниці накладає обов'язки не тільки на
тих, хто її склав по відношенню до спільноти, але так само
зобов'язує і спільноту піклуватися життєвим та релігійним
станом тих, котрі склали Обітниці.
5. Акт складання Обітниці реєструється та зберігається в
архіві спільноти.
Стаття 43
Національні Статути встановлюють:
- мінімальний вік, необхідний для складання Обітниці євангелічного життя, але він не може бути меншим ніж повні 18 років (Рег. 23);
- знак приналежності до ФОС ( «ТАУ», або інший францисканський символ).
Постійна формація
Стаття 44
1. Формація, яка почалася на попередніх етапах,
продовжується постійно та безперервно, її розуміють як
допомогу для навернення кожного (8) та усіх з метою виконання
їх місії у Церкві та суспільстві.
2. Спільнота повинна приділяти особливу увагу у формації тим, котрі щойно склали Обітниці і котрі мають тимчасові
Обітниці, щоб вони зростали у своєму покликанні і ще більше
укорінювались у приналежності до ФОС.
4. Постійна формація, яка здійснюється через реколекції, зустрічі, ділення має за мету допомогти братам і сестрам:
- у слуханні та розважанні над Словом Божим
«переходячи від Євангелія до життя та від життя до Євангелія» (Рег. 4);
- в обговоренні у світлі віри і за допомогою документів
Церкви подій, які відбуваються у Церкві та у суспільстві, та допомогти дати їм вірну оцінку та зайняти вірну позицію;
- у впровадженні та поглибленні францисканського
покликання шляхом вивчення листів святого
Франциска, святої Клари та інших францисканських
джерел.
Сприяння покликанню до ФОС нових членів
Стаття 45
1.Сприяння покликанню нових членів до ФОС є обов'язком всіх братів і сестер, ознакою життєздатності самої спільноти. Брати та сестри, переконані у важливості францисканського способу життя, нехай просять Бога, щоб надав ласки францисканського покликання новим членам.
2.Хоча ніщо не може замінити свідчення кожного та спільноти у цілому, Ради повинні застосовувати відповідні методи та засоби, - що сприяють покликанню світських францисканців.
Примітки до розділу 2 частини III.
1. Традиційно називається «Постулат».
2. Див. Канон 316
3. Традиційно називається «Новіціат».
4. Див. Ритуал ФОС, Примітки до вступу, п. 10 та наступн., та Розділ І.
5. Національні Статути можуть встановлювати більший строк.
6. Див. Ритуал ФОС, п.18 Вступу.
7. Див. Ритуал ФОС, Примітки до Вступу, п. п. 12, ІЗ наступ., І Частину Розділу II
8. Див. ГК., Ст.8 та І Чел.103.
Розділ 3
СПІЛЬНОТИ НА РІЗНИХ РІВНЯХ
Місцева спільнота
Стаття 46
1. Канонічне закладення місцевої спільноти належить до
компетенції регулярного старшого Першого Францисканського
Ордену, яке відбувається за проханням зацікавлених братів та
сестер після консультацій та у співпраці з Радою вищого рівня,
з якою нова спільнота буде підтримувати зв'язок відповідно
до національного Статуту (Рег. 22).
Для канонічного закладення спільноти поза францисканськими монастирями та храмами ченців Першого Францисканського Ордену та Третього Ордену Регулярного (ТОР) необхідна письмова згода єпископа. (1).
2. Для канонічного затвердження місцевої спільноти
вимагається щонайменше п'яти членів, які склали довічну
Обітницю євангелічного життя. Прийняття до Ордену та
складання Обітниці у цих перших братів та сестер здійснює
Рада іншої місцевої спільноти або Рада вищого рівня, яка
належним чином займалася їх формацією. Документи про
вступ та складання Обітниць, а також декрет про канонічне
затвердження спільноти повинні зберігатися в архіві
спільноти, а копія має бути надіслана до Ради вищого рівня.
3. Якщо в країні ще не існує спільноти ФОС, Президія МР
ФОС приймає відповідні заходи.
Стаття 47
1. Кожна місцева спільнота, перша клітинка єдиного ФОС, доручається пастирській опіці того Першого францисканського Ордену, котрий її канонічно затвердив (Рег. 22).
2. Місцева спільнота може перейти під пастирську опіку
іншого Першого Францисканського Ордену шляхом, передбаченим у національному Статуті.
Стаття 48
1. У випадку припинення діяльності якої-небудь спільноти,
її майно, бібліотека та архів переходять до спільноти
безпосередньо вищого рівня.
2. У випадку відродження спільноти вона, згідно з
Канонічним Правом, отримує назад власність, яка залишилася:
її бібліотеку та архів.
Рада спільноти
Стаття 49
1. Рада місцевої спільноти складається з посад: старшого,
заступника старшого, секретаря, скарбника, відповідального
за формацію та духовного асистента. В залежності від потреб
конкретної спільноти можуть бути введені ще інші посади.
2. Спільнота на зборах або Капітулі обговорює питання,
які стосуються її власного життя і організації. Раз на три роки
на виборчому Капітулі обирає старшого та Раду по формі,
окресленій у Конституції та національних Статутах (2).
Стаття 50
1. До обов'язків Ради місцевої спільноти належить:
- впроваджувати ініціативи, необхідні для підтримки
братерського життя;
- сприяти поліпшенню особистої, християнської і
францисканської формації своїх членів та підтримувати
їх у свідченні францисканського покликання та їх місії
у світі;
- робити конкретний та сміливий вибір діяльності, відповідно до ситуації у спільноті, використовуючи багато різних можливостей у сфері апостольства.
Крім того, до обов'язків Ради належить:
а) приймати рішення про прийняття та допущення до
складання Обітниці братами та сестрами(З);
б) встановлювати братерський діалог з членами, які
знаходяться в особливо важких обставинах та приймати
належні заходи;
в) приймати прохання про вихід зі спільноти та вирішувати
питання про виключення із спільноти;
г) вирішувати питання про організацію секцій та груп
згідно з Конституцією та Статутом;
д) приймати рішення відносно використання існуючих
фондів та, взагалі, у питаннях фінансової та економічної
діяльності спільноти;
е) давати доручення членам Ради та іншим членам
спільноти, котрі склали обітницю євангельського життя.
ж) просити компетентних регулярних старших Першого
Францисканського Ордену та ТОР про надання відповідних
та підготовлених духовних асистентів;
з) виконувати інші обов'язки, про які вказано у Конституції
або необхідні для досягнення поставленої нею мети.
Посадові обов'язки у спільноті
Стаття 51
1. Залишаючись разом з Радою відповідальним за
оживлення та керування спільнотою, старший, як перша
відповідальна особа за спільноту, повинен піклуватися про
впровадження у життя директив та рішень, прийнятих
спільнотою та Радою, а також надавати їм інформацію про свою
діяльність.
2. До обов'язків старшого, крім того, належить:
а) скликати, очолювати та керувати зборами спільноти і
Ради; скликати кожні три роки виборчий Капітул спільноти,
попередньо заслухавши Раду про регламент його проведення,
тим сам виконавши формальність скликання Капітулу.
б) готувати щорічний звіт та відсилати його до Ради вищого
рівня після попереднього затвердження Радою спільноти;
в) репрезентувати спільноту в усіх її відносинах з
церковними та цивільними владами. Крім того, якщо спільнота
отримала статус цивільної юридичної особи, старший, якщо
це можливо, стає законним її представником;
г) просити, при згоді Ради, про пастирський або
братерський візити, принаймні раз у три роки;
д) здійснювати всі справи, які згідно з Конституцією,
належать до його компетенції.
Стаття 52
1. До обов'язків заступника старшого належить:
а) співпрацювати зі старшим у дусі братерства та
допомагати йому у виконанні його обов'язків;
б) виконувати доручення, отримані від Ради, зборів
спільноти чи Капітулу;
в) заступати старшого у його вповноваженнях та
виконувати його обов'язки в разі його відсутності або при
наявності тимчасових перешкод;
г) взяти на себе функції старшого, коли посада залишається
вакантною (4).
2. До обов'язків секретаря належить:
а) складати офіційні акти спільноти і Ради та відправляти
їх належним адресатам;
б) піклуватися про своєчасне поновлення та ведення звітів
та протоколів, позначаючи в них дати прийняття, складання
Обітниці, смерті, виходу із спільноти та перехід у іншу
спільноту(5);
в) підтримувати зв'язок та забезпечувати інформацію про події на всіх рівнях та, якщо необхідно, використовувати для цього засоби масової інформації.
3. До обов'язків відповідального за формацію належить:
а) координувати за допомогою інших членів Ради
формаційну діяльність спільноти;
б) проводити навчання та надихати братів і сестер
протягом періоду посвячення (6), новіціату та нових членів,
що склали обітниці;
в) інформувати Раду спільноти про здатність кандидата
жити за Регулою перед прийняттям та перед складанням
Обітниці (7).
4. До обов'язків скарбника належить:
а) належним чином зберігати отримані внески, нотуючи
у спеціальний реєстр (журнал) окремі доходи, дату внеску, ім'я
того, хто вніс та того, хто зібрав;
б) заносити до того ж самого реєстру статті витрат, чітко
відмічаючи їх призначення та дату, згідно з вказівками Ради
спільноти;
в) надавати звіт про свою діяльність зборам спільноти та
Раді, згідно з нормами національного Статуту.
5. Вказівки, які відносяться до заступника старшого,
секретаря та скарбника, відповідно адаптовані, поширюються
на ті ж самі посади у спільнотах всіх рівнів.
Участь у житті спільноти
Стаття 53
1. Спільнота повинна пропонувати своїм членам зустрічі та співпрацю через зібрання, які треба проводити якнайчастіше, якщо дозволяє ситуація, та при участі всіх її членів (Рег. 24).
2. Спільнота нехай періодично збирається для участі у Святій Літургії як Церковна клітинка у дусі, що зміцнює братерські узи та визначає особливість та автентичність Францисканської Родини. Там, де немає можливості провести богослужіння для спільноти, братам необхідно разом брати участь у загальних богослужіннях Церкви (Рег. б; 8).
3. Включення до місцевої спільноти і участь у її житті є
суттєвим і визначальним, щоб належати до ФОС. Необхідні
належні ініціативи, які, згідно з вказівками національних
Статутів, направлені на підтримку єдності з тими братами та
сестрами спільноти, які в силу поважних причин - здоров'я,
родинних вимог, праці або віддаленості - не можуть брати
активну участь у житті спільноти.
4. Спільнота пам'ятає з вдячністю про братів і сестер, котрі
відійшли у вічність і підтримує єдність з ними через молитву
та Євхаристію.
5. Національні Статути можуть передбачити певні форми
зв'язку зі спільнотою тих, хто не будучи членом ФОС, хоче
брати участь у житті та діяльності спільноти,
Стаття 54
1. У випадку, коли спільнота будь-якого рівня має у
розпорядженні рухоме або нерухоме майно, то, згідно з
національним Статутом, їй необхідно намагатися набути статус
цивільної юридичної особи.
2. Національні Статути на підставі відповідного цивільного законодавства повинні встановити чіткі критерії для окреслення функцій юридичної особи з метою розпорядження майном та необхідного внутрішнього контролю; вони також повинні вміщувати положення, які б визначали процедуру передачі майна у випадку втрати статусу юридичної особи.
3. Національні Статути повинні встановити чіткі критерії для місцевих спільнот, які мають або використовують рухоме або нерухоме майно, щоб перед тим, як Рада складе повноваження, була проведена ревізія фінансів та усього майна експертом, що не є членом спільноти або кількома членами спільноти.
Перехід до іншої спільноти, вихід, усунення та виключення зі спільноти та з Ордену
Перехід Стаття 55
Якщо брат з будь-якої поважної причини бажає перейти до іншої спільноти, необхідно, попередивши Раду спільноти, до якої він належить, подати мотивоване прохання на ім'я старшого спільноти, до якої він бажає перейти. Рада останньої спільноти виносить своє рішення після отримання необхідної інформації у письмовому вигляді від спільноти, до якої він належав.
Тимчасові заходи
Стаття 56
1. Брати та сестри, які мають труднощі, можуть офіційно просити про тимчасовий вихід зі спільноти. Рада, після братерської розмови старшого і асистента з зацікавленою особою, розглядає це прохання з любов'ю та розсудливістю. Якщо мотивація є обґрунтованою, то після деякого часу для обміркування, який надаєься братові або сестрі, що переживає труднощі, Рада приймає його прохання (Рсг. 23).
2. Часті та тривалі відмови від виконання обов'язків, які
пов'язані з життям у спільноті або поведінка, що суперечить
правилам Регули, повинні бути розглянуті Радою у діалозі з
братом або сестрою, що має провину. І тільки у випадку
впертості чи повторенні дій, Рада може прийняти рішення
таємним голосуванням про тимчасове призупинення
приналежності такої особи до спільноти, повідомивши її
письмово.
3. Добровільний вихід та рішення про тимчасове
призупинення приналежності особи до спільноти повинні
бути занесені до реєстру спільноти. Таке рішення несе за собою
звільнення особи від участі у зборах та діяльності спільноти,
від права голосу, як активного так і пасивного, але залишає
право приналежності до ФОС.
Стаття 57
1. Світський францисканець, у випадку добровільного
виходу із спільноти або тимчасового призупинення
приналежності до спільноти, має право просити про своє
повернення, звертаючись письмово з відповідним проханням
до старшого.
Рада, розглянувши наведені зацікавленою особою
мотивації, обговорює і визначає наскільки вони були
поважними, щоб спричинити вихід або призупинення
приналежності до спільноти та, у разі позитивного рішення,
цю особу поновлюють у спільноті. Рішення про це заноситься
до протоколів спільноти.
Остаточні заходи
Стаття 58
1. У випадку добровільного остаточного виходу зі
спільноти зацікавлена особа подає обґрунтоване письмове
прохання старшому спільноти. Старший разом з асистентом
доброзичливо і делікатно обговорюють прохання з братом чи
сестрою і доповідає про це Раді. Якщо брат підтверджує
письмово своє рішення, Рада бере його до відома та повідомляє
зацікавлену особу письмово про своє рішення. Остаточний
вихід заноситься до реєстру спільноти; про це повідомляється
Раді вищого рівня.
2. У випадках поважних звинувачень, зовнішніх
обтяжуючих фактів та юридично доведених провин, старший
та асистент місцевої спільноти доброзичливо і делікатно
розмовляють з братом чи сестрою та інформують Раду. Брату
чи сестрі надається час для роздумування та розпізнання
ситуації, що склалась, можливо з допомогою компетентної
особи, що є поза спільнотою. Якщо час, відведений на
роздумування, пройшов безрезультатно, Рада місцевої
спільноти, до якої належить зацікавлена особа, звертається до
Ради вищого рівня з проханням про усунення її з ФОС. Таке
прохання повинно супроводжуватися усіма документами, що
стосуються цієї справи.
Рада вищого рівня після колегіального розгляду заяви та відповідних документів видає декрет про усунення, переконавшись в дотриманні закону та Конституції.
3. Брат, що прилюдно відходить від віри та пориває з
єдністю Церкви або якому оголошено про покарання та
відлучення від Церкви, перестає бути членом ФОС. Це не
знімає з Ради місцевої спільноти відповідальність за
обговорення ситуації, що склалась, з зацікавленою особою та
пропонування їй братерської допомоги.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |
