Відмова від посади
Стаття 83
1. Відмова старшого будь-якого рівня на Капітулі
затверджується Капітулом. Відмова старшого поза Капітулом
подається на розгляд його Раді. Відмова набирає чинності після
її затвердження старшим вищого рівня (5); Для генерального
міністра - має бути затвердження конференцією генеральних
міністрів Першого Ордену та ТОР.
2. Відмова від інших посад подається на розгляд старшому
та його Раді, до компетенції якої належить прийняти відмову.
Звільнення з посади
Стаття 84
1. У випадку не виконування своїх обов'язків з боку
старшого зацікавлена Рада у братерському діалозі чітко
висловлює своє занепокоєння старшому. Якщо це не дало
позитивних результатів, Рада інформує про це Раду вищого
рівня, до компетенції якої належить розгляд справи. В разі
потреби рішення про зміщення старшого приймається таємним
голосуванням.
2. Якщо існує поважна публічна доведена причина, Рада
вищого рівня після братерської розмови з зацікавленою особою
може у таємному голосуванні видати наказ про звільнення
старшого нижчого рівня.
3. У разі існування поважних причин усунення з посад
інших членів Ради вирішується Радою, до яких вони належать,
після братерської розмови з особою, таємним голосуванням.
4. Оскарження, яке саме по собі відкладає зміщення з
посади, можна подавати до Ради безпосередньо вищого рівня
протягом 30 днів, після чого можна звертатися до інших
інстанцій Ордену.
5. Звільнення генерального міністра належить до
компетенції конференції генеральних міністрів Першого Ордену
та ТОР.
6. В тому випадку, якщо є серйозна безвідповідальність,
бездіяльність або порушення з боку старшого або Ради, Рада
вищого рівня наносить братерський візит для вивчення справи,
і, якщо потрібно, просить про пастирський візит. Метою цих
візитів є доброзичливо і ретельно розібратись в обставинах і
прийняти оптимальне рішення, не виключаючи можливості
зміщення Ради або задіяних членів Ради.
Примітки до розділу 4 частини III.
1. Див. Канон 164 seq.
2. Див. Канон 173.
3. Див. Ритуал ФОС Розд. ІІ, Част. ІІ.
4. Див. ГК ст.70,4
5. Див. ГК ст.76,78
Розділ 5
ДУХОВНА ТА ПАСТИРСЬКА ДОПОМОГА ФОС
Стаття 85
ФОС, як невід'ємна частина Францисканської Родини.
ї будучи покликаним жити харизмою св. Франциска у світі,
має особливі і тісні стосунки з Першим Орденом та ТОР (1)
Духовне та пастирське піклування про ФОС, яке
довірене Церквою Першому Францисканському Ордену та ТОР
- це обов'язок, насамперед, їх генеральних та провінціальних
міністрів. Від них залежить «Вище керівництво» («Аltius
Моdегаmеп»), про яке йде мова у Каноні 303. «Аltius Моdегаmеп »
повинно гарантувати вірність ФОС францисканській харизмі.
єдність з Церквою та зв'язок з Францисканською Родиною -
цінності, які для світського францисканця є життєвим
обов'язком.(2).
Стаття 86
1. Генеральні та провінціальні міністри виконують свій
обов'язок перед ФОС через:
- закладання спільнот;
- пастирські візити;
- духовну асистенцію для спільнот різних рівнів. Вони можуть виконувати ці обов'язки як особисто, так і через своїх делегатів.
2. Це служіння міністрів-ченців доповнює, але не замінює
служіння старших та Ради світських, до яких належить
керівництво, координація та оживлення спільнот на різних
рівнях
Стаття 87
1. По відношенню до ФОС в цілому «Altius Moderamen»
повинно виконуватися генеральними міністрами колегіально.
2. До завдань Конференції генеральних міністрів Першого
Ордену та ТОР належить:
а) входити у контакти з Апостольським Престолом в
усьому, що стосується справ узгодження законодавчих та
літургійних документів, які належить узгоджувати з
Апостольським Престолом;
б) візитувати МР ФОС та її Президію (3);
в) затверджувати вибори Президії МР ФОС.
3. Кожен генеральний міністр у межах своєї компетенції
(у рамках свого ордену) піклується про зацікавлення членів
свого ордену асистенцією та про їх духовну підготовку для
служіння ФОС згідно з власними Конституціями та
Конституцією ФОС.
Стаття 88
1. Провінційні міністри та інше "Вище керівництво" в
межах власної юрисдикції гарантують духовну асистенцію
місцевим спільнотам, довіреним їхній опіці. Вони виховують
інтерес у своїх ченців до світських францисканців і піклуються,
щоб відповідні, добре підготовлені особи були призначені для
служіння як духовні асистенти.
2. Саме до компетенції провінційних міністрів в рамках їх
юрисдикції належить:
а) засновувати канонічно нові місцеві спільноти і
гарантувати їм духовну асистенцію;
б) духовно оживлювати, відвідувати місцеві спільноти,
котрі є під їх юрисдикцією;
в) бути інформованим про духовну асистенцію, що
надається Францисканському Ордену Світських.
3. Провінційні міністри несуть духовну відповідальність за
спільноти, які вони заснували.
Провінційні міністри різних чинів, які мають
юрисдикцію на одній і тій же території, повинні разом шукати
найбільш сприятливі засоби, щоб гарантувати духовну
асистенцію місцевим спільнотам, котрі, опинившись поза їх
контролем, можуть бути позбавленими її.
Провінційні міністри різних чинів, які мають
юрисдикцію на одній і тій же території, нехай разом шукають
найбільш сприятливі засоби, щоб колегіально виконувати свою
місію відносно регіональних та національних спільнот ФОС.
Стаття 89
1. У силу життєво важливих взаємовідносин між ченцями
і світськими у Францисканській Родині та з огляду на
відповідальність, покладену на провінційних міністрів, всім
спільнотам повинна бути забезпечена духовна асистенція, як
основний елемент єдності.
2. Духовний асистент - це особа, призначена
провінційним міністром для служіння конкретній спільноті
ФОС.
3. Духовний асистент повинен бути францисканським
ченцем Першого Ордену або ТОР, щоб свідчити про
францисканську духовність та братерську любов ченців до
світських францисканців; він сам повинен стати ланкою, що
єднає його Орден та ФОС.
4. Якщо немає можливості надати духовну асистенцію
спільноті, компетентний провінційний міністр може доручити
служіння в якості духовного асистента:
а) братам-ченцям або сестрам-черницям інших
францисканських згромаджень;
б) дієцезіальним священикам або іншим особам,
спеціально підготовленим для цього служіння, котрі є членами
ФОС;
в) іншим дієцезіальним клірикам або ченцям, котрі не є францисканцями.
5. Попереднє підтверджене призначення духовного асистента провінційним міністром або місцевим ординарієм, якщо це необхідно, не звільняє провінційного міністра-францисканця від відповідальності за якість пастирського служіння і духовної асистенції, що надається.
Стаття 90
1. Головним завданням духовного асистента є
передавання францисканської духовності та співпраця у
початковій та постійній формації братів та сестер.
2. Духовний асистент має право голосу, є членом Ради
спільноти, котрій надає духовну асистенцію, і співпрацює з нею
в усіх видах діяльності. Духовний асистент не має права голосу
у фінансових питаннях.
3. Специфічно:
а) Генеральні духовні асистенти виконують своє служіння
для Президії міжнародної Ради ФОС; вони становлять
конференцію генеральних духовних асистентів і колегіально
здійснюють духовну асистенцію ФОС у цілому;
б) Національні духовні асистенти виконують своє
служіння національній Раді, здійснюють духовну асистенцію
ФОС на усій території національної спільноти та координують
на національному рівні служіння регіональних асистентів.
Якщо їх більше, ніж один, вони становлять конференцію і
служать колегіально;
в) Регіональні духовні асистенти надають служіння
регіональній Раді і піклуються про духовну асистенцію
регіональної спільноти. Якщо їх більше, ніж один, вони
становлять конференцію і служать колегіально;
г) Місцеві асистенти служать місцевій спільноті та її Раді.
Стаття 91
1. Рада спільноти кожного рівня звертається до компетентних провінційних міністрів Першого Ордену та ТОР про призначення відповідних і підготовлених асистентів.
2. Специфічно:
а) Президія МР ФОС звертається з проханням про
призначення генерального духовного асистента до
відповідного генерального міністра кожного чину;
б) Національна Рада просить провінційного міністра
кожного чину про призначення національних асистентів, які
співпрацюють колегіально з провінційними міністрами, маючи
юрисдикцію на території національної спільноти.
в) Регіональна Рада просить провінційного міністра
кожного чину про призначення регіональних асистентів, які
співпрацюють колегіально з провінційними міністрами, маючи
юрисдикцію на території регіону.
г) Місцева Рада просить провінційного міністра
відповідного чину про призначення духовного асистента.
3. Провінційний міністр, вислухавши прохання Ради зацікавленої спільноти, призначає асистента для духовної та пастирської асистенції Францисканському Ордену Світських відповідно до норм цієї Конституції та відповідного Статуту.
Примітки до розділу 5 частини III.
1. З францисканської історії та Конституцій Першого Францисканської о Ордену та
ТОР стає очевидним, що ці Ордени, завдяки спільному походженню та з волі Церкви
зобов'язані надавати пастирську та духовну допомогу ФОС. Див. Конст. ОФМ.60; Конст
ОФМ. Конв.,1 16. Конст. ОФМ Кап., 95 та Конст. ТОР, 157: Регули Третього Ордену
папи Лева XIII 3.3; Регулу папи Павла VI, 26.
2. Див Рег ФОС, ст. 6.
3. Див. ГК ст.94,2 і 3.
4. Див. ГК ст.6,1.
5. Див. ГК ст.91.
Розділ 6
БРАТЕРСЬКИЙ ТА ПАСТИРСЬКИЙ ВІЗИТИ
Стаття 92
1. Метою обох візитів, як пастирського так і братерського,
є оживлення францисканського та євангельського духу,
забезпечення вірності харизмі та Регулі, пропонування
допомоги у житті спільноти, зміцнення єдності ФОС та
заохочення до якнайбільшого поєднання з Францисканською
Родиною та Церквою (Рег. 26).
2. Зі згоди відповідної Ради запрошення здійснити візит,
як братерський так і пастирський, виходить:
а) від старшого місцевої і регіональної спільноти до Ради
безпосередньо вищого рівня та до відповідної конференції
духовних асистентів щонайменше один раз на три роки;
б) від старшого національної Ради до Президії МР ФОС
та до Конференції генеральних асистентів щонайменше один
раз на шість років;
в) від генерального міністра ФОС до Конференції
генеральних міністрів один раз на шість років.
3. В разі невідкладної складної ситуації в спільноті або,
якщо старший чи Рада не просять про візитацію, братерський
або пастирський візит здійснюється за ініціативою відповідної
Ради вищого рівня або конференції духовних асистентів.
Стаття 93
1. При візитації місцевих спільнот та Рад різних рівнів
візитуючий перевіряє євангелічну та апостольську
життєздатність, виконання норм Регули і Конституції та єдність
спільноти з ФОС та Церквою.
2. Під час візитації місцевих спільнот та Рад різних рівнів
візитуючий повідомляє зацікавлену Раду про мету та програму свого візиту. Він знайомиться з реєстрами та документами, включаючи ті, які відносяться до попередніх візитів, до виборів Ради та фінансових справ. Особа, що наносить візит, готує звіт про проведений візит, долучає його до відповідної документації спільноти, якій наноситься візит, та знайомить з ним Раду, яка побажала цієї візитації.
3. Під час візитації місцевої спільноти візитуючий
зустрічається зі всією спільнотою та з групами чи секціями, на
які вона поділяється. Він приділяє особливу увагу братам та
сестрам, які перебувають на етапі формації, та тим, котрі просять
його про особисту зустріч. Там, де це є необхідне, по-братерськи виправляє недоліки, які були помічені.
4. Двоє візитуючих - чернець та світська особа можуть,
якщо це є на користь спільноті, здійснити візитацію одночасно,
попередньо узгодивши програму, що найбільше відповідає місії
кожного з них.
5. Пастирський та братерський візити, здійснені
візитуючими безпосередньо вищого рівня, не відбирають у
спільноти, що візитується, права звертатись до Ради вищого
рівня або провінціального міністра про візитацію.
Братерський візит
Стаття 94
1. Братерський візит - це час спілкування, вираз служіння
та конкретної зацікавленості світських лідерів на різних рівнях
у тому, щоб спільнота зростала та була вірною своєму
покликанню (1).
2. Для досягнення мети візиту серед різних ініціатив
візитуючий звертає особливу увагу на:
- значення формації, початкової та постійної;
- стосунки, які підтримуються з іншими спільнотами на різних рівнях, з францисканською молоддю та зі всією Францисканською Родиною;
- виконання директив та вказівок МР ФОС та інших Рад;
- присутність у житті місцевої Церкви.
3. Візитуючий переглядає звіт про попередню перевірку та перевіряє фінансову та майнову ситуацію в спільноті, реєстр каси (журнал скарбника) та кожний документ, що стосується майна спільноти і умови її існування як юридичної особи у цивільному стані, якщо вона такою є, а також податкові документи.
При відсутності документів звітності спільноти, візитуючий може уповноважити іншу особу, котра не є членом спільноти, провести ревізію, яка оплачується спільнотою. Там, де вважає за необхідне, може скористатись допомогою компетентної особи.
Пастирський візит
Стаття 95
1. Пастирський візит - це привілейований час спілкування
з Першим Орденом та ТОР. Він здійснюється в ім'я Церкви та
служить для гарантії і сприяння дотриманню Регули та
Конституції та збереженню вірності францисканській харизмі.
2. Після перевірки акту встановлення канонічності
закладання спільноти, візитуючий цікавиться стосунками
спільноти з її духовним асистентом та місцевою Церквою. Він
може зустрітися зі священиками (єпископом, настоятелем),
якщо це необхідно для сприяння єдності та зміцнення Церкви.
3. Він повинен сприяти співпраці та взаємній
співвідповідальності між світськими відповідальними за ФОС
і духовними асистентами. Він повинен вивчити якість духовної
асистенції, яка надається спільноті, що візитується, та заохотити
духовних асистентів в їх служінні та сприяти їх постійній
духовній та пастирські й формації.
4. Візитуючий повинен звернути особливу увагу на програми, методи та досвід формації, на літургійне життя молитву та апостольську діяльність спільноти.
Примітки до розділу 6 частини III
1. Див. ГК ст.5І. Ів; 62.2ж; 67.2е.
2. Коли про візит не проситься, як обов’язковий - див. ГК ст.62з. 66 к.
3. Див. ГК ст.83 та 84.
Розділ 7
ФРАНЦИСКАНСЬКА МОЛОДЬ
Стаття 96
1. ФОС за своїм покликанням повинен бути готовим
ділитися своїм досвідом євангелічного життя з молоддю, яка
відчуває потяг до св. Франциска з Ассизі, та шукати відповідних
засобів передавання цього досвіду молоді.
2. Францисканська Молодь (ФМ), як це розуміється
Конституцією, та за яку ФОС вважає себе особливо
відповідальним, складається з тих молодих людей, які
відчувають покликання Святого Духа до набирання досвіду
християнського життя в спільноті у світлі послань св. Франциска Ассизького, поглиблюючи своє покликання у лоні
Францисканського Ордену Світських.
3. Члени ФМ вважають Регулу ФОС документом
натхнення для зростання свого християнського та
францисканського покликання, як поодинці, так і в групі. Після
необхідного періоду формації, принаймні протягом одного
року, вони підтверджують своє бажання особистим
зобов'язанням перед Богом в присутності братів та сестер.
4. Члени ФМ, які бажають належати до ФОС, виконують
все, що зазначено в Регулі, Конституції та Ритуалі ФОС.
5. ФМ має специфічну структуру та формаційні і педагогічні
методи, які пристосовані до потреб молоді, та враховують
особливості життя молоді в різних країнах. Національні
Статути Францисканської молоді повинні бути схваленими
відповідними національними Радами ФОС, або при її
відсутності, Президією МР ФОС.
6. ФМ, як складова частина Францисканської Родини,
просить компетентних світських відповідальних ФОС і
відповідно провінційних міністрів Першого ордену та ТОР про
братерську опіку та духовну асистенцію.
Стаття 97
1. Спільноти ФОС своїми активними ініціативами
сприяють зростанню покликань до ФМ; вони повинні
піклуватись про життєздатність та поширення спільнот ФМ
та провадити їх на шляху гуманного та духовного зростання,
пропонуючи відповідні види діяльності та змістовні матеріали.
2. Спільноти ФОС зобов'язуються надати спільнотам ФМ
свого брата аніматора, котрий разом з духовним асистентом і
Радою ФМ гарантує відповідну францисканську формацію для
світських.
3. Для сприяння більш тісному спілкуванню з ФОС нехай
всі старші ФМ на міжнародному рівні, та принаймні два члени
національної Ради ФМ, будуть світськими францисканцями,
які вже склали Обітниці у ФОС.
4. Нехай один представник ФМ, що склав Обітницю,
визначений своєю Радою, обирається до складу Рад ФОС на
різних рівнях; аналогічно, нехай один представник ФОС, призначений відповідною Радою, входить до Ради ФМ того ж
самого рівня. Представник ФМ має право голосу в Раді ФОС,
якщо він склав Обітницю.
5. Представники від ФМ до міжнародної Ради ФОС
обираються відповідно до міжнародного Статуту, який
визначає їх кількість, та спільноти, які вони представляють, і
окреслює їх обов'язки.
Розділ 8
У СПІЛКУВАННІ З ФРАНЦИСКАНСЬКОЮ РОДИНОЮ ТА ЦЕРКВОЮ
Стаття 98
1. Світські францисканці нехай намагаються жити у
„взаємній життєвій єдності" (Рег.1) зі всіма членами
Францисканської Родини. Нехай будуть готовими до сприяння
та участі у спільних ініціативах разом з ченцями та черницями
Першого, Другого та Третього Орденів та світськими
організаціями та іншими церковними групами світських, які
визнають св. Франциска прикладом та натхненником у
поширенні Євангелія, в усуненні причин остракізму та у
служінні справі миру.
2. Вони повинні особливо плекати почуття, які
виражаються у конкретних ініціативах братерського
спілкування з сестрами-черницями, що провадять життя у
контемпляції, як свята Клара Ассизька, даючи таким чином
своє свідчення Церкві та світові, та від посередництва яких
вони очікують надмір благодаті для спільнот та для
апостольської праці.
Стаття 99
1. Як частина народу Божого, натхненні своїм Серафимським Отцем, світські францисканці, живучи у "повній єдності з Папою, єпископами" нехай прагнуть пізнання та поглиблення доктрини, запропонованої вченням Церкви через найважливіші її документи, та нехай будуть уважними до присутності Святого Духа, який оживлює віру та любов народу Божого (1). Нехай співпрацюють в ініціативах, запропонованих Апостольським Престолом, особливо у тих областях, де вони закликані працювати за своїм покликанням світських францисканців (Рег б).
2. ФОС, як міжнародна громадська асоціація, особливими
узами поєднаний з Папою, від якого він отримав ухвалу Регули
та підтвердження своєї місії у Церкві та у світі.
Стаття 100
1. Покликання «відбудувати Церкву» повинно заохочувати братів до любові та щирого життя у єдності з місцевою Церквою, де вони здійснюють своє покликання та апостольський обов'язок, усвідомлюючи, що в єпархії істинно діє Церква Христа (2).
2. Нехай світські францисканці з відданістю виконують свої обов'язки, які мають у місцевій Церкві, нехай пропонують свою допомогу в апостольській діяльності та суспільних справах, які існують в єпархіях (3). Нехай у дусі служіння будуть присутніми як спільнота ФОС у житті єпархії та готовими до співпраці з іншими церковними групами; нехай беруть участь у парафіяльних радах.
3. Вірність власній францисканській та світській харизмі,
свідчення щирого сердечного братерства, нехай будуть їх
головною послугою для Церкви, яка є спільнотою любові.
Нехай францисканців скрізь розпізнають за «стилем життя», з
якого виникає їх місія.
Стаття 101
1. Нехай світські францисканці співпрацюють з
єпископами та йдуть за їх вказівками, бо вони є служителями
Слова Божого та Літургій, координаторами різних видів
апостольства у місцевій Церкві (4).
2. Спільноти підлягають нагляду єпископа у своїй
діяльності у місцевій Церкві (5).
Стаття 102
1. Спільноти, які закладені у парафіях, нехай намагаються
співпрацювати для оживлення парафіяльної спільноти,
Літургій, братерських стосунків між усіма парафіянами; нехай
приєднуються до пастирських справ в цілому, надаючи
перевагу діяльності, яка відповідає духовності світських
францисканців.
2. Спільноти при парафіях ченців-францисканців,
перебуваючи у плідній життєвій єдності з братами, нехай
здійснюють своє посередництво та дають світське свідчення
францисканської харизми для парафіяльної спільноти. Тому,
єднаючись з братами - ченцями, нехай піклуються про
поширення Євангелія та францисканського способу життя.
Стаття 103
1. Залишаючись вірними власній ідентичності, нехай
спільноти намагаються якнайкраще використати кожну
можливість для молитви, формації та активної співпраці з
іншими церковними групами. Нехай охоче приймають тих, хто
не належить до ФОС, але бажає поділяти його досвід та
діяльність.
2. Нехай спільноти сприяють, де це можливо, братерським
стосункам з некатолицькими організаціями, які в своїй
діяльності є натхненними святим Франциском.
Примітки до розділу 8 частини III
1. Lumen Gentium (LG) 12
2. Cristus Dominus 1 СSС; Канон 396; II Чел.10; І Чел.18.
3. Див. Канон З11.
4. Див. Канон 394, 756, 755, passim.
5. ДІЇ». Канон 3
Скорочення
ФОС - Францисканський Орден Світських.
ОФМ - Перший Орден Францисканський братів Менших.
ОФМ Конв. - Перший Орден Францисканский братів Менших
Конвентуальних.
ОФМ Кап. - Перший Орден Францисканський братів Менших
Капуцинів.
ТОР - Третій Орден Регулярний.
Rb. - Регула з печаткою.
Rnb. - Регула без печатки.
LF - Послання св. Франциска до віруючих.
FF - Францисканські джерела.
seq - наступні статті.
Чел. - Фома із Челано.
ЗКП - Звід Канонічного права.
ГК. - Генеральні Конституції ФОС.
Рег. - Регула ФОС.
МР - «Меmогіаlе Ргороsіti» - Перша Регула ФОС.
LE - «Laboreem Exercens»- Енцикліка папи Йоана-Павла II «Про діяльність людини».
Матеріали II Ватиканського Собору
Lumen Gentium (LG) - Догматична постанова про Церкву.
Apostolicam Actuositatem (АА) - Декрет про апостольство
світських.
Unitatis Reditegratio (UR) - Постанова про екуменізм.
Presbiterorum ordinis (РО) - Декрет про служіння та життя
священників.
Gaudium et Spes (GS) - Пастирська Конституція «Радість та
Надія» про Церкву.
Dei Verbum (DV) - Догматична Конституція про Боже
Окровення.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 |
