Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 № 000 утворено міжвідомчу робочу групу з дослідження методів та тенденцій у відмиванні грошей та інших доходів, одержаних злочинним шляхом. Розпорядження втратило чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 2 жовтня 2003 року N 1565)
Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 6 січня 2010 року N 25)
28 серпня 2001 Кабінет Міністрів України оприлюднив заяву стосовно боротьби з легалізацією ("відмиванням") коштів одержаних злочинним шляхом, у якій зазначено наступне.
"У сьогоднішньому відкритому фінансовому світі з високою мобільністю коштів та швидким розвитком технологій платіжних операцій, засоби для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, а також їх анонімного захисту в певних країнах чи на певних територіях роблять фінансову злочинність транснаціональною.
В Україні прийнято закони, спрямовані на боротьбу з відмиванням таких доходів, запроваджуються сучасні механізми відповідного контролю. У той же час існують численні перешкоди в ідентифікації клієнтів фінансових установ в окремих країнах і на територіях, передусім в офшорних центрах.
За останні роки значно зросла кількість країн, фінансові структури яких пропонують фінансові послуги без відповідного контролю чи регулювання. Вони також захищені банківською таємницею. Швидке збільшення кількості таких країн (територій), які не бажають співпрацювати і не беруть участі або беруть лише незначну участь у двосторонньому чи міжнародному співробітництві для подолання фінансової злочинності, посилює конкуренцію між офшорними центрами та ще більш погіршує ситуацію, що склалася на ринку фінансових послуг.
Для забезпечення стабільності міжнародної фінансової системи і підвищення ефективності роботи щодо запобігання відмиванню доходів, одержуваних злочинним шляхом, найбільш потужні фінансові центри світу пішли по шляху створення системи всебічного контролю, регулювання та нагляду. Українська фінансова система також приводиться у відповідність із цими вимогами.
Кабінет Міністрів України як Уряд держави, яка є повноправним членом міжнародної спільноти, офіційно
- визнає Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
- основним його завданням у майбутньому буде застосування Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
- країни чи території, які відмовляються співпрацювати з Україною, будуть визначатися за 25 критеріями, доведеними у цих рекомендаціях, і до них будуть застосовуватися певні заходи, передбачені в рекомендаціях;
- вживатиме вичерпних заходів, спрямованих на імплементацію Сорока рекомендацій у національне законодавство у межах, що не суперечать Конституції України;
- має намір продовжувати боротьбу з будь-якими формами відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, відповідно до міжнародних вимог та стандартів, а також законодавства України.
Боротьба з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, є вкрай необхідною з трьох основних причин.
По-перше, такі заходи дають можливість виявляти злочини, спрямовані на отримання "брудних" коштів: корупція, наркобізнес, шахрайство, ухилення від сплати податків та інші форми організованої злочинності.
По-друге, відмивання доходів сприяє розвиткові міжнародної корупції, що підриває зусилля України, спрямовані на становлення демократичних політичних інститутів та стабільної національної економічної системи.
По-третє, боротьба з цим економічним злочином допомагає захистити цілісність української фінансової системи від негативного впливу кримінального капіталу.
З огляду на це, Уряд України визначає такі першочергові дії у рамках комплексної програми заходів:
Ø посилення контролю за роботою національних органів правопорядку з метою зупинення нелегальних грошових потоків, а також міжвідомчої координації у разі проведення розслідування справ, пов'язаних з відмиванням доходів за допомогою існуючих кримінальних систем;
Ø звернення до Верховної Ради України з проханням негайно розглянути законопроекти, що запроваджують нові механізми боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
Ø застосування рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) щодо ідентифікації країн, де ситуація з відмиванням таких доходів становить серйозну загрозу для України;
Ø підтримка дій експертів зазначеної Групи (FATF);
Ø спрямування діяльності підрозділів боротьби з наркобізнесом на більш ретельне дослідження аспектів цього виду кримінального злочину у частині, що стосується відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом:
- активізація діяльності регулятивних органів, громадських та приватних структур, пов'язаної із запобіганням відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
- удосконалення процедури інспектування банків органами пруденційного нагляду з метою виявлення ризикованих тенденцій;
Ø запровадження ефективних способів виявлення і припинення ризикованих або підозрілих на відмивання злочинних коштів випадків шляхом підвищення рівня фахової та правової підготовки працівників сектору фінансових послуг, ігрових, брокерських та дилерських закладів:
- продовження роботи щодо удосконалення законодавства з питань захисту інституту свідків і учасників судочинства в боротьбі з відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом:
ü створення умов для роботи компетентних органів інших країн на території України з метою запровадження нових механізмів боротьби з фінансовими злочинами;
ü звернення у разі потреби за допомогою до міжнародних фінансових організацій з питань удосконалення законодавства у боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
ü створення умов для об'єктивного висвітлення у засобах масової інформації всіх аспектів боротьби з відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом.
Уряд України сподівається, що розширення співробітництва з урядами інших держав, міжнародними фінансовими організаціями, передусім із FATF, з метою активізації боротьби з легалізацією ("відмиванням") злочинних доходів на національному, регіональному та міжнародному рівнях, а також припинення нелегального руху таких коштів у світовому масштабі сприятиме створенню у своїй країні дієвої системи запобігання та протидії цьому соціально небезпечному явищу".
Незважаючи на наведену вище Заяву українського Уряду, вже 1 вересня 2001 р. чергова сесія FATF дійшла висновку про відсутність в Україні системи протидії відмиванню злочинних доходів та прийняла рішення щодо занесення нашої держави до "чорного списку". Більше того, з 20 грудня 2002 р. по 14 лютого 2003 р. проти України були запроваджені фінансові санкції FATF.
Заходи FATF стали потужним поштовхом для започаткування та розвитку в Україні системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Прийнято Указ Президента України від 10.12.2001 р. № 000 "Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", відповідно до якого було створено урядовий орган державного управління з питань фінансового моніторингу - Державний департамент фінансового моніторингу у складі Міністерства фінансів України.
Затверджено Програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом,
на 2002 р. (Постанова КМУ і НБУ від 15.05.2002 р. № 000),
2003 р. (Постанова КМУ і НБУ від 20.01.2003 р. № 000),
2004 р. (Постанова КМУ і НБУ від 16.01.2004 р. № 45).
Прийнято базовий законодавчий акт у даній сфері - Закон України від 28.11.2002 р. "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".
22 липня 2003 р. прийнято Указ Президента України № 000 "Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму", відповідно до якого, а також до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 000 створюється Єдина державна інформаційна система у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму (ЄДІС).
2 жовтня 2003 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 000 підвищено статус Міжвідомчої робочої групи з дослідження методів та тенденцій у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом.
Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 6 січня 2010 року N 25)
Завдяки вжитим заходам на пленарному засіданні FATF у Парижі (25-28 лютого 2004 р) прийнято рішення про викреслення України з "чорного списку".
26 квітня 2003 р. прийнято Постанову Кабінету Міністрів України від № 000 "Про порядок визначення країн (територій), які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму".
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 000 затверджено перелік країн (територій), які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Зазначений перелік регулярно переглядається з урахуванням "чорного списку" FATF. Відповідно до його останньої редакції (від 25.08.2004 р. № 000) до переліку входять Індонезія, М'янма, Науру, Нігерія, Острови Кука, Філіппіни.
Державний департамент фінансового моніторингу України у червні 2004 р. прийнято до асоціації фінансових розвідок - так званої "Егмонтської групи".
У жовтні 2004 р. Україна набула статусу спостерігача у Євразійській групі з протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму.
Станом на 25 листопада 2004 р. Державним департаментом фінансового моніторингу укладено 19 меморандумів з підрозділами фінансових розвідок інших країн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 000 утворено територіальні підрозділи Державного департаменту фінансового моніторингу.
Відповідно до Закону України від 18.05.2004 р. Указом Президента України від 28.09.2004 р. № 000 статус української фінансової розвідки підвищено до центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом: на базі Державного департаменту фінансового моніторингу утворено Державний комітет фінансового моніторингу а 24 грудня Указом Президента України № 000 затверджено положення про цей Комітет.
Затверджено також плани заходів із запобігання та протидії легалізації (“відмиванню”) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на
2005 р. (Постанова КМУ від 10 серпня 2005 р. № 000);
2006 р. (Постанова КМУ і НБУ від 18 березня 2006 р. № 000).
Утворено Координаційну раду з питань функціонування Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму (Постанова КМУ від 22 вересня 2004 р. № 000).
Схвалено Концепцію розвитку системи запобігання та протидії легалізації (“відмиванню”) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на рр. (Розпорядження КМУ від 3 серпня 2005 р. № 000).
Таким чином, систему протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, в основному сформовано.
Кримінальна відповідальність за легалізацію злочинних доходів
Законом України від 05.04.2001р. № 000-ІІІ, прийнято та введено у дію з 01.09.2001р. Кримінальний кодекс України, у якому передбачено кримінальну відповідальність за легалізацію злочинних доходів, а саме – статтю 209 (Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом).
Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 000-ІV (набрала чинності з 12.06.2003р.).
1. Вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів,
- караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі,
- караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі,
- караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.
Примітка.
1. Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох і більше років (за винятком діянь, передбачених статтями 207 і 212 Кримінального кодексу України) або яке визнається злочином за кримінальним законом іншої держави і за таке ж саме діяння передбачена відповідальність Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.
2. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Роль та місце державної податкової служби України в національній системі протидії відмиванню „брудних” грошей
Державна податкова адміністрація України є одним із суб’єктів і активних учасників Національної системи боротьби з відмиванням доходів, одержаним злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму.
Це обумовлено тим, що ДПА України як орган центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом відноситься як до регуляторних, так і правоохоронних органів, оскільки відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні” на неї покладені завдання з однієї сторони контролювати повноту, правильність і своєчасність сплати до бюджету і державних цільових фондів податків і зборів, а з іншої, за допомогою її структурного підрозділу – податкової міліції – виявляти і розслідувати злочини, які вчиняються у сфері оподаткування, у тому числі, пов’язані з відмиванням грошей, як то передбачено ст. 112 КПК України.
У своїй діяльності з питань протидії відмиванню грошей органи державної податкової служби керуються вимогами міжнародних конвенцій, зокрема:
· Конвенція Організацій Об’єднаних Націй 1988р. "Про боротьбу проти незаконного обороту наркотичних засобів і психотропних речовин" (Віденська Конвенція), яка визнала відмивання грошей міжнародним злочином;
· Конвенція Ради Європи 1990р. "Про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскації доходів від злочинної діяльності" (Страсбурзька Конвенція);
· Директива Ради Європи 1991р. №91/308/EEC "Про запобігання використання фінансової системи з метою відмивання грошей";
· Європейська конвенція 1959р. "Про взаємну правову допомогу по кримінальних справах";
· Європейська конвенція 1957р. "Про видачу";
· 40 рекомендацій FАТF, прийняті в 1990р. і переглянуті в 1996р.;
Законів України:
Ø „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”;
Ø „Про державну податкову службу в Україні”;
Ø „Про оподаткування доходів фізичних осіб”;
Ø „Про банки і банківську діяльність”;
Ø „Про боротьбу з корупцією” та інш.
Важливі механізми протидії отриманню незаконних доходів містить Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг”. На розвиток правової основи протидії відмиванню брудних грошей спрямована і стаття 64 Закону України “Про банки і банківську діяльність” стосовно ідентифікації банками осіб, які здійснюють значні та/або сумнівні операції.
Кримінальним та Кримінально-процесуальним кодексами України, Указами Президента України від 22.06.2000 № 000 „Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з приховуванням неоподатковуваних доходів, а також відмивання доходів, одержаних незаконним шляхом” та від 19.07.2001 № 000 „Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом” у відповідності з якими у структурі органів державної податкової служби були створені спеціальні підрозділи боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.
Указом Президента України від 10.12.2001 № 000 „Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” започатковано створення державної системи запобіганню та протидії легалізації грошей і координатора цієї системи – підрозділу фінансової розвідки в особі Державного департаменту фінансового моніторингу міністерства фінансів України (надалі Державного комітету фінансового моніторингу України).
Указом Президента України від 22.07.2003 № 000 „Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму” та рішеннями Уряду із зазначеного питання.
Зокрема розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 року „Про схвалення Концепції розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на 2005 – 2010 роки”, постанова КМУ і Національного банку України від 21 жовтня 2009 року № 000, якою затверджено Заходи із запобігання та протидії легалізації, (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на роки.
З метою більш ефективної реалізації заходів по запобіганню відмиванню грошей, передбачених щорічними Урядовими Програмами, які затверджуються спільними постановами Кабінету Міністрів України та Національного банку України, ДПА України складає свої деталізовані програми заходів, з урахуванням специфіки завдань та функцій її окремих підрозділів. Зазначені програми затверджуються відповідними відомчими наказами, а координація цієї роботи покладена на Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.
У відповідності з чинним законодавством до основних завдань і функцій ДПА України в системі протидії відмиванню грошей належать:
1. Участь у реалізації рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), яка передбачає проведення:
- заходів щодо ідентифікації фізичних та юридичних осіб (Рекомендації ФАТФ 5, 33, 34);
- надання інформації Держфінмоніторингу та правоохоронним органам про виявлені підозрілі операції, перевірка яких не належить до компетенції ДПА (Рекомендації 26, 31);
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
