Формування ефективного ринку сільськогосподарської продукції (стр. 3 )

Враховуючи, що продукція сільського господарства є результатом діяльності різних галузей рослинництва і тваринництва, тобто пропозиція є різновидною, аналогічно є різні споживачі, які формують багатовекторний попит, тому для ефективного функціонування ринку сільськогосподарської продукції необхідний дійовий механізм відносин.

Структура ринку сільськогосподарської продукції представлена на рисунку 1.3.

На ринку сільськогосподарської продукції найбільш виразно проявляється зв'язок між попитом, пропозицією і ціною. На основі використання балансів попиту й пропозиції здійснюється раціональне збалансування регіональних і централізованих потреб у продовольстві на рівні країни та окремих регіонів. Виходячи з цього, необхідно провести дослідження категорій "пропозиція" та „попит” як складових елементів ринкового регулювання економічного розвитку, зокрема ринку сільськогосподарської продукції.

Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.

Рис. 1.3. Структура ринку сільськогосподарської продукції

Відомо, що пропозиція – це кількість товарів, які виробник бажає і може виробити та запропонувати для продажу на ринку.

Продукція на аграрний ринок може спрямовуватися безпосередньо від сільськогосподарських товаровиробників та формуючи первинний ринок, так і від посередників (заготівельних, торговельних організацій тощо), які здійснюють діяльність, перепродуючи товар іншим споживачам та працюють на вторинному ринку сільськогосподарської продукції. Необхідно, щоб їх взаємовідносини були ефективними та здійснювали таке ціноутворення, яке буде пропорційне вкладеним ресурсам у створення даної продукції.

Обсяг потенційної пропозиції можна підвищити за рахунок зростання об’ємів фактичних обмінних операцій. Факторами за допомогою яких його можна досягти є: розвиненість інфраструктури збуту, сприятлива кон’юнктура внутрішнього ринку, поліпшення умов для експорту, зменшення самозабезпечення населення продуктами харчування та зростання його добробуту, зміна смаків споживачів на користь вітчизняних продуктів. Зазначені фактори повною мірою відносяться до ринку сільськогосподарської продукції, що підтверджує необхідність їх дослідження.

Як показує аналіз економічної ситуації у сільському господарстві, високий рівень зношеності техніки, який призводить до зростання витрат на ремонт, диспаритетного підвищення цін на технологічні матеріально-технічні ресурси, збільшення витрат на виробництво продукції, що як наслідок підвищує її собівартість. Для їх покриття виробники змушені встановлювати вищу ціну, оскільки між ціною і величиною пропозиції існує прямий зв'язок, який можна виразити кривою (рис 1.4).

На осі ординат позначена ціна одиниці товару Р у гривнях. Це ціна, яку продавець отримує за певну кількість товару, яку він пропонує і яку покупець заплатить за його необхідну кількість. Вісь ординат відображає загальну кількість товару, яка пропонується Q у даний період часу.

Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.

Рис. 1.4. Зміна величини пропозиції

Крива пропозиції S засвідчує, яку кількість товару і за якою ціною виробники можуть реалізувати на ринку. Крива піднімається вгору, адже, чим вища ціна, тим більша кількість підприємств сільського господарства можуть виробляти і продавати продукцію. Тобто, вища ціна дає можливість існуючим сільськогосподарським суб’єктам розширити обсяг виробництва за рахунок інтенсивного та екстенсивного шляхів господарювання. Це також може сприяти залученню на ринок більшої кількості виробників тієї чи іншої продукції, у яких ще високі витрати виробництва і продукція яких при низьких цінах нерентабельна.

Зсув однієї або декількох з наведених факторів зміни пропозиції призведе до відхилення кривої пропозиції товару праворуч або ліворуч. Рух праворуч, із S1 до S2 (див. рис. 1.4) означає зростання пропозиції: виробники у такому разі пропонують більшу кількість товару по кожній з можливих цін. Рух ліворуч, із S1 до S3 ( див. рис. 1.4), вказує на звуження пропозиції: виробники пропонують меншу кількість продукції по кожній з можливих цін.

Пропозиція залежить від ціни на товар і витрат на виробництво товару. Якщо товарів запропоновано на ринку рівно стільки скільки потрібно для споживання, усі витрати на їх виробництво покриваються за рахунок їх реалізації за ціною рівноваги.

Еластичність пропозиції розрізняється у довгостроковому і короткостроковому періодах [90,с.167]. Для більшості видів продукції у довгостроковому періоді пропозиція значно еластичніша від ціни, ніж у короткостроковому, оскільки підприємства мають обмеження виробничих можливостей і потребують часу, щоб розширити свої виробничі потужності за рахунок запровадження нових технологій, придбання техніки, додаткового залучення людських ресурсів. По окремих видах продукції пропозиція на короткому відрізку часу цілком нееластична. Для багатьох товарів криві короткострокової і довгострокової пропозиції (SSR і SLR) подібні на ті, що показані на рисунку 1.5 (а, б).

Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.

Рис. 1.5. Криві короткострокової і довгострокової пропозиції: а – цукор, б – зернові культури

Важливою проблемою розвитку ринкових відносин у сфері сільського господарства являється те, що воно великою мірою вразливе до змін кон’юнктури ринку та залежить від добробуту споживачів.

У короткостроковому періоді пропозиція продукції сільського господарства є абсолютно нееластичною, оскільки вона залежить від посівних площ, насаджень та фактичної кількості поголів’я тварин. Тому пропозицію продукції рослинництва можна визначити як функцію, яка включає певну кількість елементів:

ТПр = f (Ц ; ПП; У ; C ) , (1.1)

де ТП - кількість товарної продукції, яка може бути постійно запропонована на ринку, тис. тонн;

f – функція;

Ц – власна ціна товарної продукції, грн за тонну;

ПП – площа посіву сільськогосподарської культури, тис. га;

У ­– врожайність, ц/га;

С – собівартість одиниці продукції, грн за тонну.

Врожайність сільськогосподарськх культур в короткостроковому періоді коливається під впливом кліматичних та погодних умов, що відповідно змінює пропозицію сільськогосподарської продукції.

Пропозицію продукції тваринництва можна визначити за допомогою такої функції:

ТПт = f (Ц ; ПТ; ПП ; C ) , (1.2)

де ТПт – кількість товарної продукції, яка може бути постійно запропонована на ринку, тис. тонн;

f – функція;

Ц – власна ціна і-ої товарної продукції, грн. за тонну;

ПТ – наявне в господарстві поголів’я тварин, голів;

ПП – продуктивність поголів’я (надій на корову, приріст живої маси на одну голову, тварин, настриг вовни на вівцю тощо );

С – собівартість одиниці продукції, грн за тонну.

З усіх перерахованих факторів, що впливають на пропозицію сільськогосподарської продукції, найважливішим являється рівень собівартості одиниці останньої. Порівняння витрат на одиницю продукції з ціною визначає, чи буде товаровиробник нарощувати виробництво продукції для збільшення її пропозиції на ринку, чи скоротить його. Зростання ціни формує проміжок між нею та витратами на виготовлення продукції і цим самим створює передумови розширення обсягів виробництва.

Собівартість продукції становить похідну від технології яка застосовується, рівня цін на матеріально-технічні ресурси, системи оподаткування та інших факторів, які впливають на продуктивність і формують витрати виробництва продукції та відповідно відображаються на обсягах пропозиції.

Таким чином необхідно приділяти максимальну увагу цінам аналізуючи їх структуру. У ланцюгу доведення товару від виробника до споживача складаються певні пропорції між сегментами ціни, які знаходяться у залежності від попиту і пропозиції та коригуються державою.

Взаємодія між попитом і пропозицією відображається в законі попиту і пропозиції, який відображає їх нероздільність та цілі. А доходи, що формують платоспроможний попит забезпечуються у сфері товарного виробництва та на розподільчій стадії.

Кількість і ціна на кривій попиту перебувають в оберненій залежності, а на кривій пропозиції у прямій залежності. Міра корисності товару відображає ту ціну, яку індивід хоче і має можливість сплатити за реалізацію потреби. Вища ціна відображає важливішу потребу [101,с.88;105,с.122].

Відомим науковцем Т. Самуельсоном запропоновано закон поступового спадання попиту: якщо ціна продукції зростає (і при цьому всі інші умови залишаються незмінними), то попит буде на меншу кількість цього товару [199,с.64].

Порівнюючи роль і значення використання категорій пропозиції і попиту в ринковому механізму регулювання економічного розвитку слід відмітити, що на відміну від планової економіки, де головним показником був обсяг виробництва продукції, в ринковій економіці центральним, регулюючим показником є попит на неї.

Взаємозв’язок попиту і пропозиції відображається у тому, що попит не здатний існувати без споживання [147, с.327; 148, с.294].

При дослідженні впливу зміни величини пропозиції продукції від зміни її ціни використовується показник еластичності (Келаст). Він розраховується як відношення відсоткової зміни величини пропозиції (Зпр) до відсоткової зміни ціни (Зц):

Келаст = Зпр / Зц (1.3)

Цінова еластичність (%∆Q/∆P) відображає залежність зміни величини попиту від зміни ціни.

Відомо, що різні товари мають різну еластичність попиту, що можна відобразити наступним чином, наприклад:

- зниження ціни на один відсоток забезпечує збільшення попиту на товар на декілька відсотків, що може призвести до збільшення прибутків товаровиробника. Такий попит називається еластичним;

- зменшення ціни викликає однакове зростання у відсотковому відношення обсягу попиту на продукцію, що не впливає на дохід товаровиробника, тоді ми отримаємо одинично еластичний попит;

- зменшення ціни викликає зовсім малу кількість зростання попиту, що скорочує виторг і ми отримуємо нееластичний попит.

Продукція сільського господарства відноситься до категорії товарів, які мають відносно нееластичний попит. Коефіцієнт еластичності сільськогосподарської продукції складає усього 0,20-0,25. Відповідно можна зрозуміти, що покупці будуть більше її купувати на – 5 % лише тоді, коли ціна зменшиться на 20–25 % [219, с.243].

Існує багато факторів, які пояснюють таке становище. Основний фактор – це можливість використання продукції з аналогічними властивостями, тобто у випадку збільшення ціни на один вид продукції попит на взаємозамінні, але дешевші товари може зростати. Проте завдяки фізіологічним особливостям та звиканням до конкретного продукту такі можливості є невеликими.

За різними розрахунками, сільськогосподарська продукція у розрізі товарів має різний коефіцієнт еластичності, наприклад на хліб – 0,15, молоко – 0,38, яловичину – 0,64, яйця – 0,32.

Між попитом на кінцеві товари та попитом на сільськогосподарську продукцію існує прямо пропорційний зв’язок. Так зростання споживчого попиту на хлібобулочні та макаронні вироби зумовлює зростання продаж борошна, яке, у свою чергу викликає збільшення обсягів реалізації продовольчого зерна. Слід зазначити, що зростання попиту на інші товари, наприклад, на ковбасні вироби також може опосередковано викликати збільшення продажу фуражного зерна. І навпаки, зростання ціни на ковбасні вироби, викликає зацікавленість виробників, що заставляє їх збільшувати поголів’я тварин та, відповідно, зростає попит на сільськогосподарську продукцію. Загальний попит на товари харчової галузі в кінцевому результаті залежить від попиту споживачів на цю продукцію.

Відомо, що попит на будь-який товар є функцією від власної ціни даної продукції. Будувати таку функцію необхідно виходячи з закону спадної корисності та раціональної ринкової поведінки споживачів. Враховуючи, що на обсяг попиту здійснює вплив велика кількість факторів, доцільно використовувати базову багатофакторну функцію попиту:

Птп = f (Цт; Цзт; Дс; Рд; Чп; ВСк; Тзс) (1.4)

де Птп – величина попиту на і-й товар;

f – функція;

Цт – ціна і-го товару;

Цзт – ціна товару-замінника;

Дс – доходи споживачів;

Рд – рівень маркетингової діяльності фірм-виробників на ринку даного товару;

Чп – чисельність та вікова структура покупців;

ВСк – відсоткова ставка по споживчих кредитах;

Тзс – характеристика тренду в зміні смаків та уподобань споживачів.

Крім того, зарубіжний досвід маркетингових досліджень вказує на важливість таких параметрів, як споживчі очікування (наприклад, пов’язані з інфляцією), складність процедури отримання споживчого кредиту; обсяг нагромадженого багатства, впевненість у майбутньому, демографічні процеси, структуру сімей та їх характеристику тощо.

Створити функцію попиту на продукцію є важким та затратним процесом, оскільки вимагає проведення масштабних та дороговартісних маркетингових досліджень. Велика кількість підприємств їх здійснюють, але це відбувається переважно у тих сферах де існують великі доходи (виробники тютюну, алкогольних напоїв, побутової техніки та інші), сільськогосподарські підприємства не мають фінансової можливості для їх виконання.

Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.

Eo – обмінний курс національної валюти до вільноконвертованої.

Нульове значення ЕPRi має свідчити, що політика держави щодо постачання матеріально-технічних ресурсів у галузь є нейтральною. Позитивне значення ЕPRi означає, що доходи, отримані сільськогосподарськими товаровиробниками в умовах державного втручання в ресурсну політику, перевищують доходи без державного протекціонізму. Від’ємне значення ЕPRi означає абсолютно зворотнє, а саме неефективність політики втручання.

Основою визначення величини витрат ресурсів на виробництво одиниці продукції являється середньонормативний показник на виробництво сільськогосподарської продукції за попередній період. Ціни матеріальних ресурсів можна визначити на основі аналізу цін підприємств-постачальників. Світовими цінами можна вважати імпортні ціни країн, які здійснюють імпорт необхідних ресурсів у країну на умовах поставок CIF або DAF.

Серед показників результативності міжнародної торгівлі використовують індекс “умови торгівлі”, який вимірює відношення індексу середніх цін експорту певного товару країни до індексу середніх цін імпорту за певний період часу. Він показує співвідношення взаємного попиту і пропозиції на експорт та імпорт кожної країни.

Використовуючи згадані показники (ЕPRi та NPRi ) можна визначити вартість й результативність механізму підтримки аграрних виробників.

У цілях регулювання держава має широкий спектр різноманітних заходів підтримки виробника. Більш використовуваними являються нецінові методи підтримки, зокрема до них можна віднести зниження податкових ставок або звільнення від сплати окремих податків та зборів, стимулювання надання дешевих кредитів або компенсація процентної ставки, впровадження нових технологій вироблення продукції через спеціальні програми, виплати з бюджету на відновлення якісних характеристик грунту, поширення інформації стосовно перспективних напрямів виробництва і т. п.

З метою визначення сукупних заходів державного регулювання підраховується реальний показник підтримки, який, називається еквівалент дотації виробнику (PSE).

Його можна зобразити наступним чином:

(Pid - Piw Eo) Qi + S (Pijd - Pijw Eo) Qi + DPi + NPTi

PSEi = -------% , (1.11)

Pid Qi

де PSEi – еквівалент дотації виробнику і-го товару;

Рid , Рiw – внутрішня і світова ціни і-го товару;

Рijd , Рijw – внутрішня і світова ціни матеріального ресурсу j для виробництва і-го товару;

Qi – загальний обсяг виробництва і-го товару;

DPi, NPTi – доплати за дефіцитність та неціновий перерозподіл коштів на користь виробників і-го товару;

Eo – обмінний курс національної валюти до вільноконвертованої.

У формулі відображається відношення абсолютної величини заходів регулювання держави до вартості виготовленого товару у внутрішніх цінах. Він дозволяє виміряти додаткові доходи підприємств разом з визначенням усіх протекціоністських заходів із розрахунку на одиницю товару.

Якщо значення еквівалента дотації виробнику дорівнює нулю, це означає, що позиція країни по відношенню до даної продукції нейтральна. Додатній результат еквівалента дотації виробнику говорить про отримання ним додаткових прибутків, а від’ємний дає інформацію про приховане оподаткування.

З метою стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, підтримки вітчизняних сільськогосподарських виробників та подолання негативних наслідків сезонних і кон'юнктурних коливань обсягів і цін на основні види сільськогосподарської продукції застосовується механізм здійснення заставних закупівель сільськогосподарської продукції.

Для покупки или заказа полной версии работы перейдите по ссылке.

Висновки до І розділу

1. Ефективний ринок як сукупність економічних відносин, що складаються в сфері обміну з приводу реалізації сільськогосподарської продукції, функціонує на основі єдиних економічних законів – закону вартості, закону економії ресурсів, закону рівноваги. Ефективний ринок зумовлює такі обсяги виробництва, за яких у будь-який момент часу потреби відповідних покупців могли бути забезпечені в повному обсязі, причому за сприятливими для покупця цінами. Основними ознаками створення і функціонування ефективного ринку сільськогосподарської продукції є конкуренція, право власності та економічна свобода. Об’єктивною умовою досконалої конкуренції виступає створення нормального конкурентного середовища.

2. Ринок сільськогосподарської продукції посідає важливе місце в економіці країни. Його розвиток визначає загальний рівень добробуту населення. Ефективний ринок сільськогосподарської продукції – це логічно упорядкована система підприємств, організацій та установ повноцінної інфраструктури, принципів і методів її функціонування відповідно до умов світової організації торгівлі, яка забезпечує збалансованість попиту й пропозиції, рівноважний ціновий паритет та належний рівень конкурентоспроможності продукції для задоволення зовнішніх вимог міжнародних ринкових відносин та внутрішніх потреб суспільства.

За основу розвитку ефективного ринку сільськогосподарської продукції слугує збалансованість системи "сільськогосподарське виробництво – переробка – оптовий збут – роздрібна торгівля – споживач" та забезпечення динамічної рівноваги між виробництвом (пропозиція) та споживанням (попит).

3. Визначальним показником ємності ринку сільськогосподарської продукції є попит. Останній визначається споживчим призначенням товару, існуючою ціною на товар, платоспроможністю покупців, можливим обсягом споживання продукту, наявністю взаємозамінного товару, його корисністю. Він формується під впливом розвитку виробництва, платоспроможності населення, соціальних, політичних, природних та інших умов.

Сільськогосподарська продукція належить до групи товарів із відносно нееластичним попитом, який виступає наслідком дії кількох факторів, головним із яких є фактор заміщення, коли при зростанні цін на один товар споживач може задовольнити ту саму потребу, купивши інший товар, за тією ж або меншою ціною.

4. Попит і пропозиція безпосередньо пов’язані з ціною і в сукупності формують ринковий механізм, за допомогою якого виявляється дія закону попиту і пропозиції. Вони створюють тісний взаємозв’язок між початковою та кінцевою стадіями процесу відтворення, та стимулюють його швидкий розвиток. За допомогою наявного асортименту та цін виробники сприяють формування попиту споживачів.

Збалансованість попиту і пропозиції, їх рівновага забезпечується у випадку реалізації всієї запропонованої на ринку продукції та найбільш повної реалізації грошей у споживачів.

5. У формуванні ефективного ринку сільськогосподарської продукції важлива роль відводиться державному регулюванню у формі програмно - цільової підтримки, спрямованої на інвестування техніко-технологічного переоснащення сільськогосподарського виробництва, раціонального протекціонізму, направленого на гарантування збуту всієї виробленої сільськогосподарської продукції за цінами, що забезпечують прибуткове функціонування аграрної сфери.

6. Ефективне функціонування ринку сільськогосподарської продукції досягається за умови повноцінного інфраструктурного забезпечення, яке включає товарні біржі та їх підрозділи, агроторгові доми, торги живою і племінною худобою, оптову й оптово-роздрібну торгівлю сільськогосподарською продукцією, інтервенційні фонди продукції та організації які здійснюють фінансово-кредитне, страхове, транспортне та інформаційне забезпечення процесу ринкового товарообміну. А механізмом, який поєднує попит і споживання являється інфраструктура аграрного ринку.