Уточнюйте значення слів і ви звільните людство від половини його помилок (стр. 8 )

Епідеміологічний нагляд — сучасна форма організації проти­епідемічної роботи, спрямована на систематичне стеження за розвит­ком епідемічного процесу у зв'язку з соціальними та природними умовами на конкретній території з метою обґрунтування проведення відповідних профілактичних та протиепідемічних заходів.

Епідеміологія інфекційних хвороб — наука про закономірності епідемічного процесу і розробку на цій основі заходів з метою попе-редження інфекційних хвороб, зниження показників захворюваності та ліквідації окремих інфекцій.

Епідеміологія як загальна медична наука — наука, яка вивчає причини та умови захворюваності населення шляхом аналізу особливостей її розподілу по території, серед різних груп населення і в часі та використовує ці дані для розробки заходів профілактики захворювань.

Епідемічна ситуація — показник епідемічного благополуччя тери­торії (об'єкта) у певний час, що характеризується рівнем і динамікою захворювання людей на інфекційні хвороби, наявністю або відсут­ністю відповідних факторів передачіінфекції та іншими обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб.

Епідемія — масове поширення інфекційної хвороби серед насе­лення відповідної території за короткий проміжок часу.

Заключні дезінфекційні заходи - заходи, що проводяться в осе­редку інфекційної хвороби після видалення з нього джерела інфекції.

Ізолятор - спеціалізований заклад охорони здоров'я, призначе­ний для госпіталізації контактних осіб з метою їх обстеження, профі­лактичного лікування та здійснення медичного нагляду за ними.

Імунопрофілактика — захист організму від інфекційної хвороби, заснований на проведенні профілактичних щеплень вакцинами - активна імунізація, а також введенні імунних сироваток (гамма-глобулінів) - пасивна імунізація.

Інфекційні хвороби — розлади здоров'я людей, що виникають в наслідок зараження живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

Карантин — адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Карантинні інфекції — інфекції (чума, холера, жовта гарячка), стосовно яких діють Міжнародні санітарні правила забезпечення протиепідемічного захисту кордонів держав шляхом попередження виносу цих інфекцій із країн, де вони є, та заносу їх в інші країни.

Контактні особи — особи, які перебували у контакті з джерелом інфекції, внаслідок чого вони вважаються зараженими інфекційною хворобою.

Міжнародні санітарні правила - єдині санітарно-адміністративні і медико-санітарні правила, розроблені Всесвітньою організацією охо­рони здоров'я з метою проведення протиепідемічних заходів щодо захисту від карантинних інфекцій в морських портах, аеропортах, на залізничних та автомобільних дорогах.

Небезпечні інфекційні хвороби — інфекційні хвороби, що характе-ризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я в окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя та здоров'я.

Неблагополучна епідемічна ситуація — рівень захворювання людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні показники, реєструються спалахи інфекційних хвороб.

Нестійка епідемічна ситуація — рівень захворювання людей на інфекційні хвороби не перевищує середні багаторічні показники, проте є сприятливі умови для поширення цих хвороб.

Обмежувальні протиепідемічні заходи — медико-санітарні та адмі­ністративні заходи, що здійснюються в межах осередку інфекційної хіюроби з метою запобігання її поширенню.

Обов'язкова госпіталізація у спеціалізовані лікарні - госпіталізація хворих на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби, а також осіб з симптомами таких хвороб.

Обов'язкові епідеміологічні обстеження — заходи, що здійснюються у кожному випадку (осередку) особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб незалежно від місця виникнення; у дитячих закладах - у кожному випадку виникнення будь-якої інфекційної хвороби.

Обов'язкові профілактичні медичні огляди — попередні (до прий­няття на роботу) та періодичні профілактичні медичні ОГЛЯДИ праців­ників окремих професій, виробництв та організацій, ДІЯЛЬНІСТЬ яких пов'язана з обслуговуванням населення; обов'язкові - осіб, які перебували в контакті з хворими на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби чи бактеріоносіями збудників цих хвороб.

Обсерватор —спеціалізований заклад охорони здоров'я, призна­чений для госпіталізації осіб, які виявили бажання залишити тери­торію карантину, з метою їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними.

Обсервація — система заходів для медичного спостереження за ізольованими здоровими особами, які спілкувались з хиорими на карантинні інфекції.

Особливо небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характе­ризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення.

Пандемія —надзвичайно високий рівень розповсюдження інфек­ційної хвороби серед населення з охопленням країн, континентів і навіть всієї земної кулі.

Персистенція збудника — стан збудника, коли він перебуває в орга­нізмі, але не здатний викликати захворювання і перелапатися від людини до людини.

Поточні дезінфекційні заходи - заходи, що систематично прово­дяться у закладах охорони здоров'я, на об'єктах громадського харчу­вання та на підприємствах харчової промисловості, у приміщеннях масового перебування людей (підприємства побутового обслугову­вання населення, навчальні та культурно-освітні заклади тощо), ата-кожу житлових приміщеннях під час перебування в них інфекційних хворих чи бактеріоносіїв.

Протиепідемічний режим — сукупність заходів і правил, що прово­дяться в інфекційних лікарнях, бактеріологічних лабораторіях і обсер­ваційно-карантинних установах з метою попередження зараження людей.

Протичумні установи - спеціалізовані науково-практичні медичні установи, які розробляють і здійснюють систему профілактичних і протиепідемічних заходів при карантинних хворобах, контагіозних вірусних геморагічних гарячках, малярії та інших небезпечних для людини інфекційних хворобах, які передаються комарами, а також локалізують та ліквідують осередки цих хвороб.

Профілактика інфекційних хвороб специфічна — активна і пасивна імунізація населення шляхом використання біологічних препаратів (вакцин, імунних сироваток, імуноглобулінів) з метою попередження розповсюдження певної інфекційної хвороби.

Профілактичні дезінфекційні заходи — заходи, що проводяться у житлових, виробничих, навчальних, санітарно-побутових та інших приміщеннях, будівлях і спорудах, на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, в ін­ших можливих місцях розмноження переносників збудників інфек­ційних хвороб.

Профілактичні щеплення — введення в організм людини медичних імунобіологічних препаратів для створення специфічної несприй­нятливості до інфекційних хвороб.

Санітарна обробка — сукупність заходів, які проводяться з метою звільнення поверхні тіла людини, її одягу і житла від збудників інфек­ційних хвороб та їх переносників.

Санітарна охорона території України — система організаційних, медико-санітарних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілак-тичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання зане­сенню та поширенню на території України особливо небезпечних інфекційних хвороб, а в разі їх виникнення — на недопущення поширення цих хвороб за межі України, а також на запобігання ввезенню на територію України товарів, хімічних, біологічних і радіоактивних речовин, відходів та інших вантажів, небезпечних для життя та здоров'я людини.

Санітарне та епідемічне благополуччя населення — це стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показ­ники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визна­чених санітарними нормами.

Санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи (санітарні заходи) — комплекс організаційних, адміністративних, інженерно-технічних, медичних, нормативних, екологічних, ветеринарних та інших заходів, спрямованих на усунення або зменшення шкідливого впливу на людину факторів середовища життєдіяльності, запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб і масових неінфек-ційних захворювань (отруєнь) та їх ліквідацію.

Санітарно-епідеміологічна станція (СЕС) — основний заклад дер­жавної санітарно-епідеміологічної служби, що здійснює в повному обсязі державний санітарно-епідеміологічний нагляд і організовує весь комплекс санітарно-оздоровчих, протиепідемічних і профілактичних заходів на відповідній адміністративній території.

Санітарно-епідемічна ситуація — стан середовища життєдіяльності та обумовлений ним стан здоров'я населення на певній території в конкретно визначений час.

Фактори передачі збудників інфекційних хвороб — забруднені збудниками інфекційних хвороб об'єкти середовища життєдіяльності людини (повітря, грунт, вода, харчові продукти, продовольча сиро­вина, кров та інші біологічні препарати, медичні інструменти, предмети побуту тощо), а також заражені збудниками інфекційних хвороб живі організми, за участю яких відбувається перенесення збудників інфекційних хвороб від джерела інфекції до інших осіб.

Фактори середовища життєдіяльності - будь-які біологічні (вірусні, пріонні, бактеріальні, паразитарні, генетично модифіковані організми, продукти біотехнології тощо), хімічні (органічні і неорганічні, природні та синтетичні), фізичні (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, теплове, іонізуюче, неіонізуюче та інші види випромінювання), соціальні (хар­чування, водопостачання, умови побуту, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо) та інші фактори, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутніх поколінь.