«Уточнюйте значення слів і ви звільните людство від половини його помилок»
Рене Декарт
Проблема єдності термінології, що використовується в галузі соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я, набула в останні роки особливого значення.
Це пов'язано передусім із тим, що охорона здоров'я є предметом постійної уваги і турботи держави та суспільства, пріоритетним напрямом соціальної політики. Стратегічні напрями розбудови сфери охорони здоров'я в нашій державі визначені Концепцією розвитку охорони здоров'я населення України, яка була затверджена Указом Президента України від 7 грудня 2000 року.
Крім того, в межах медичної науки, теж виникають суперечки, дискусії, коли постає питання щодо використання відповідної термінології.
У джерелах наукової медичної інформації, які видаються з даної проблеми в Україні, у близькому і далекому зарубіжжі, зустрічаються різні варіанти тлумачення однакових термінів, що призводить до термінологічної плутанини, ускладнює працю науковців та практичних лікарів, а також установ, які використовують у своїй роботі цю термінологію. Вірогідність неправильного розуміння або взаємного непорозуміння існує у всіх видах людського спілкування;.
Пропонується термінологія, яка використовується у численних звітах, підготовлених робочими групами Євробюро Всесвітньої організації охорони здоров'я та в нормативно-правових актах України.
Адміністративне управління — прийняття управлінських рішень на основі відповідної інформації, розробка заходів щодо їх забезпечення, контроль за ходом їх виконання.
Бюджетна установа — установа або організація, створена відповідним органом державної влади чи органом місцевого самоврядування для здійснення управлінських, соціально-культурних або інших функцій, не пов'язаних з отриманням прибутку, яка утримується за рахунок відповідного бюджету та інших надходжень, передбачених законодавством.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) — спеціалізований орган Організації Об'єднаних Націй, метою діяльності якого є досягнення всіма народами найвищого рівня здоров'я і розвиток національних систем охорони здоров'я.
Галузь охорони здоров'я — мережа закладів і установ охорони здоров'я; сукупність структур і працівників, які забезпечують організацію та надання медичної допомоги і реалізацію спеціальних заходів з охорони здоров'я населення, розвиток медичної науки, підготовку та підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних кадрів.
Громадська медицина — напрямок, який вивчає досвід, засади та форми організації медичної допомоги, її зв'язок та взаємодію з суспільним життям, органами самоврядування.
Громадська охорона здоров'я — комплекс різноманітних заходів з метою попередження захворювань, подовження життя, зміцнення психічного та фізичного здоров'я і працездатності шляхом організованих зусиль суспільства, що спрямовані на оздоровлення довкілля, боротьбу з інфекційними хворобами, навчання людей навичкам особистої гігієни, організацію медичних служб для профілактики і
ранньої діагностики, реабілітації хворих, лікування захворювань, а також на розвиток громадських інститутів для забезпечення кожній людині умов життя, необхідних для збереження та зміцнення здоров'я.
Громадські організації медичних працівників - об'єднання медичні працівників для захисту їхніх фахових інтересів, взаємної координації медичної діяльності та обміну досвідом.
Державні медичні програми — програми, спрямовані на вирішення нагальних проблем охорони здоров'я населення, що виникають у масштабах країни та виконуються силами галузі охорони здоров'я за рахунок її бюджету.
Заклади охорони здоров'я — підприємства, установи чи організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарноїдопомо-ги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних закладів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.
Кінцевий (запланований) результат в системі охорони здоров'я — результат чи наслідки певної політики або заходів в охороні здоров'я і пов'язаних з ними змін у стані здоров'я, медичному обслуговуванні населення.
Комплексна система охорони здоров'я — система охорони здоров'я, яка включає всі необхідні елементи для задоволення потреб населення.
Медична ефективність — ступінь досягнення поставлених завдань профілактики, діагностики та лікування хвороб з урахуванням критеріїв якості, адекватності та результативності медичної допомоги населенню.
Медична рада — колегіальний дорадчий орган управління діяльністю медичного закладу чи установи.
Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України) — центральний орган виконавчої влади, який забезпечує проведення ужиття державної політики в галузі охорони і зміцнення здоров'я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан і розвиток.
Моніторинг громадського здоров'я — система довгострокових спостережень, оцінок, контролю, прогнозу стану і зміни здоров'я населення.
Наглядова рада медичного закладу — громадський орган, що здійснює громадський контроль за діяльністю медичного закладу.
Наука управління — наука, що вивчає закономірності формування і функціонування різних систем управління для їх оптимізації.
Охорона здоров'я — система державних і громадських заходів правового, організаційного, соціально-економічного, наукового, культурно-освітнього, санітарно-епідеміологічного, медичного, технічного та іншого характеру, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я людей, запобігання та лікування хвороб, подовження тривалості активного життя і працездатності, забезпечення сприятливих для здоров'я умов побуту і праці, гармонійного фізичного і психічного розвитку дітей та підлітків.
Політика щодо медичної діяльності — сукупність прийнятих рішень або взятих обов'язків щодо проведення певного курсу дій, орієнтованих на реалізацію конкретних цілей і завдань в області медичної діяльності.
Приватні служби охорони здоров'я — заклади, структурні підрозділи, що знаходяться в приватній власності, а також приватні підприємці, які займаються медичною, фармацевтичною і іншою діяльністю у сфері охорони здоров'я в порядку, установленому законодавством України.
Програма — комплекс взаємопов'язаних завдань, заходів соціального, економічного, наукового, матеріально-технічного, організаційного характеру, які об'єднані єдиною метою та терміном виконання і спрямовані на реалізацію завдань та заходів з залученням необхідних ресурсів та визначенням їх джерел.
Програма медичної допомоги — програма цільової медичної допомоги певним групам населення або при певних видах патології.
Державні програми медичної допомоги фінансуються за рахунок державного бюджету, регіональні та місцеві — за рахунок регіонального (обласного) або місцевого (районного, міського, сільського) бюджетів, доброчинні — за рахунок доброчинних фондів, створених фізичними та/або юридичними особами. Галузеві програми вико-нуються силами галузі за рахунок її бюджету.
Профілактична медицина — напрямок, який ставить завданням розробку і здійснення широких санітарно-оздоровчих та ліку
вально-профілактичних заходів з попередження захворюваності, інвалідності, збільшення тривалості життя людей.
Процес управління — сукупність взаємопов'язаних дій інформаційного, логіко-розумового, обчислювального і організаційного характеру, які здійснюються за допомогою відповідних технологій із застосуванням різних методів і засобів.
Розвиток охорони здоров'я — безперервний і послідовний процес поліпшення організації медичного обслуговування, що призводить до покращення стану здоров'я населення.
Сектор охорони здоров'я — державні органи управління та місцевого самоврядування, установи та заклади охорони здоров'я, недержавні організації і групи людей, які займаються питаннями охорони здоров'я, медичні професійні організації.
Система — сукупність елементів, певним чином пов'язаних між собою для досягнення визначеної мети.
Система охорони здоров'я — сукупність органів управління і організацій охорони здоров'я, діяльність яких спрямована на збереження і зміцнення здоров'я громадян, подання медичної і лікарської допомоги, проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Соціальна ефективність охорони здоров'я — запобігання захворювань населення, зниження інвалідності та передчасної смертності, зростання якості медичного обслуговування, поліпшення якості життя.
Соціальна медицина — наука про закономірності стану громадського здоров'я, розвитку охорони здоров'я, соціальні проблеми медицини, вплив на здоров'я населення соціальних умов і чинників навколишнього середовища, яка обґрунтовує і розробляє заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров'я. Соціальна медицина є теоретичною основою організації та управління охороною здоров'я.
Стратегія — розрахований на довгострокову перспективу комплексний план діяльності, в межах якого здійснюються окремі заходи і види діяльності.
Управлінська діяльність — свідомі дії суб'єкта управління з метою прийняття відповідних рішень, планування, регулювання системи і контролю за їх виконанням.
Автоматизація — застосування комп'ютерних і програмних засобів для якісного виконання функцій управління.
Автоматизоване робоче місце (АРМ)—сукупність апаратних, програмних, методичних та мовних засобів, які забезпечують автоматизацію професійних функцій і дозволяють оперативно задовольняти інформаційні і обчислювальні потреби користувачів на робочих місцях.
База даних — іменована сукупність даних, що відображає стан об'єктів та їх відношень у визначеній предметній сфері.
База знань — сукупність систематизованих основоположних даних, що відносятьсядо певної сфери знань, обсягяких є необхідним і достатнім для вирішення теоретичних і практичних завдань.
Базові медичні інформаційні системи — інформаційні системи медичних закладів, які виконують функцію джерел інформації для органів управління охороною здоров'я.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |


