Розвиток банківської системи України в умовах становлення ринкового господарства (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) (стр. 16 )

ДОДАТОК Л

Основні капітали акціонерних комерційних банків Російської імперії у 1901–1911 рр. (у тис. руб.)*

_____________________________________________________________________________________

* Складено за: Число филиальных учреждений, капиталы и прибыли акционерных банков / Под. ред. . – СПб., 1911. – 29 с.

ДОДАТОК М

Запасні капітали акціонерних комерційних банків Російської імперії у 1901–1911 рр. (у тис. руб.)*

_____________________________________________________________________________________

* Складено за: Число филиальных учреждений, капиталы и прибыли акционерных банков / Под. ред. . – СПб., 1911. – 29 с.

ДОДАТОК Н

Порівняльна динаміка отриманого чистого прибутку акціонерними комерційними банками у 1901-1910 рр. (в тис. руб.)*

_____________________________________________________________________________________

* Складено за: Число филиальных учреждений, капиталы и прибыли акционерных банков / Под. ред. . – СПб., 1911. – 29 с.

ДОДАТОК П

Таблиця прийнятих у 1879 р. Київським приватним комерційним банком в забезпечення облікових Solo-векселів акцій і паїв*

Назва підприємств	Кількість	Номінальна вартість	Позичка
Паї товариства Бутурлинського цукрового заводу « « Бернадського « « « « Городоцького « « « « Гонорівського « « « « Джуринського « « « « Дятель « « « « Київського рафінадного заводу « « Кальникського цукрового заводу « « Колодницького « « « « Красилівського « « « « Романівського « « « « Степанівського « « « « Ситковецького « « « « Соболевського « « « « Строгоновського « « « « Северинівського « « « « Спичинецького « « « « Турбовського « « « « Ходорковського « « « « Шпанівського « « « « Махаринецького « « « « Чарноминського « « « « Уладівського рафінадн. заводу « « Уладівського промисл. т-ва Акції Київського товариства водопостачання « Товариства Київського пивоварного заводу	26 10 4 6 330 50 16 6 70 4 95 5 16 16 9 20 20 9 10 2 4 5 96 380 11 18	26 000 10 000 4000 6000 165000 25000 16000 30000 70000 4000 95000 5000 16000 16000 9000 20000 20000 9000 10000 500 4000 5000 96000 22000 10870004 5500	10500 6000 2000 1500 62500 14200 10200 29600 20800 2000 50500 2000 10400 11400 6000 8000 8930 3400 3000 200 2500 2500 67200 11200 5400 812200
Всього	1238	1973000	1262230

* Складено за: Отчет Киевского частного коммерческого банка за 1879 год (год одиннадцатый). – К.: Типография , 1879. – 35 с.

ДОДАТОК Р

Модель банківської системи України напередодні революції 1917 р.

ДОДАТОК С

Етапи розвитку банківської системи України пореформеного періоду 1860–1917 рр.

Етапи	Економічні показники	Кредитна політика уряду	Регулятивна політика Держбанку
1863/64 рр. - 1873 р.	здійснюється низка різних реформ в різних галузях господарства, що дало змогу розпочатися процесу нагромадження початкового капіталу та становлення ринкових суспільно-економічних відносин	уряд намагається швидко створити могутню банківську систему, в якій далеко не останнє місце приділяється різним приватним комерційним банкам	виконує основні статутні задачі – сприяє зміцненню кредитної системи, причому основну увагу приділяє розбудові торгівельного кредиту
1873/75 рр. – початок 1880-х рр.	становище сільського господарства погіршується під впливом світової аграрної кризи 1870-х рр.; через появу на європейському ринку дешевого американського хліба ціни на вітчизняне зерно різко впали; промисловість продовжує розвиватися, особливо важка (вугільна, металургійна, гірнича, машинобудівна тощо)	політика уряду спрямована на заборону засновництва нових банків (закон 1972 р.); однак поряд з цим з 1875 р. починає розвиватися мережа сільських банків	за допомогою коштів Державного банку починає діяти програма підтримки урядом уже існуючих приватних банківських установ
80-ті рр. ХІХ ст. – 1893 р.	різко загострюється проблема селянського малоземелля та технічної відсталості агропромислового комплексу, посилення важкого загального економічного становища спричинили ще й неврожайні роки кінця 80-х – початку 90-х; на території України створено розгалужену залізничну мережу; поряд з важкою стрімкого розвитку набуває легка промисловість (борошномельна, цукрова, олійна, спиртова тощо) і торгівля	стосовно приватних банків встановлюється формальна пом'якшувальна політика, це ж стосується і заснування нових аналогічних установ; в цей же час підтримку отримують іпотечні банківські установи, особливо державні та установи дрібного кредиту (сільські банки)	з 1 січня 1881 р. видано наказ про припинення видачі Держбанком позичок на потреби держскарбниці
1894 – 1917 рр.	зростає концентрація промислового капіталу, що сприяє піднесенню в усіх галузях господарства	приймається ряд нових банківських законів, що сприяло швидкому розвитку банківської системи	після затвердження у 1894 р. нового статуту Держбанку велика увага приділяється розбудові промислового та сільськогосподарського кредиту (на придбання землеробських машин та знарядь)

ДОДАТОК Т

Організаційна структура банківської системи України за видами банків у 1917 р.

ДОДАТОК У

МІНІСТРИ ФІНАНСІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Княжевич Олександр Максимович (1858-1862)	Михайло Христофорович Рейнтерн (1862-1878)
Самуїл Олексійович Грейг (1878-1880)	Абаза Олександр Огійович (1880-1881)

Бунге Микола Християнович (1881-1887)	Вишеградський Іван Олексійович (1888-1892)
Вітте Сергій Юлійович (1892-1903)	Плеске Едуард Дмитрович (1903-1904)
Шипов Іван Павлович (1905-1906)	Коковцов Володимир Миколайович (1904-1905; 1906-1914)

ДОДАТОК Ф

Банківські заклади на території України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Київська контора Держбанку (споруда другої половини ХІХ ст.)	Кам’янець-Подільське відділення державного Дворянського земельного банку (споруда 1896 – 1901 року)
Кам’янець-Подільське відділення Селянського поземельного банку (споруда кінця ХІХ ст.). Нині пошта.	Маріупольська контора Держбанку (споруда початку ХХ ст.)

ДОДАТОК Х

Керівники Державного банку Російської імперії

Штігліц Людвіг Іванович (1779-1843) керуючий у 1860-1866	Ламанський Євгеній Іванович (1825 або 1826-1902) керуючий у1866-1881
Олексій Васильович Цімсен (1832-1889) керуючий у 1881-1889	Жуковський Юлій Галактіонович (1833-1907) керуючий у 1889-1894
Плеске Едуард Дмитрович (1852-1904) керуючий у1894-1903	Сергій Іванович Тимашев (1858-?) керуючий у 1903-1909
Олексій Володимирович Коншин (1858-?) керуючий у 1910-1914	Іван Павлович Шипов (1865-?) керуючий у 1914-1917

ДОДАТОК Ц

АЛЧЕВСЬКИЙ Олексій Кирилович (1835—07.05.1901)

— український банкір, купець, підприємець і промисловець. Чоловік Христини Данилівни Алчевської (відомого педагога-просвітника, основоположника методики навчання грамоті дорослих). Батько Дмитра, Григорія, Миколи, Івана, Ганни та Христини Алчевських. Народився у м. Суми. Розпочинав кар’єру підприємця як власник невеличкої чайної крамниці у Харкові.

Відомим у ділових колах півдня Росії став 1868 року, коли потрапив до числа засновників і членів правління Харківського торгового банку. Цей банк став першим у Росії приватним акціонерним банком. У подальшому, в 1871 році, Алчевський бере участь у створенні Харківського земельного банку і з 1871 до 1901 року був головою його правління. Харківський Земельний банк, що видавав позики під заставу нерухомого майна у Харківській, Полтавській, Катеринославській, Курській та Воронезькій губерніях, фінансисти тих років визнавали найкращим в усій імперії, діяльність якого для лихварів стала справжнім ударом. Сам Алчевський великими капіталами не володів, але він зміг все вміло організувати. З часом у нього з'явився контрольний пакет акцій. Олексій Кирилович фактично став повним розпорядником обох банків; ці банки обслуговували різні підприємства Алчевського. 1870 був уже купцем 1-ї гільдії. Банківський бізнес допоміг Алчевському стати великим землевласником. Фінансував гірничозаводську пром-сть Донбасу. Заснував кілька потужних гірничопром. підпр-в: 1879 — Олексіївське т-во (з осн. капіталом у 5 млн. руб.), 1895 — одне з найбільших АТ у металургійній галузі — Донецько-Юр’ївське (осн. капітал — 5 млн. руб.), а через два роки (1897) — спільне рос.-бельг. АТ у Маріуполі «Російський провіданс» (осн. капітал — 6 млн. франків). Капітали А. зросли від 3–4 млн. руб. у 1870-х до 30 млн руб. у 1890-х рр. До кінця XIX століття власність О. Алчевського оцінювалася в 12 млн. рублів.

20 років А. був головою Харків. біржового к-ту, почесним чл. Харків. добродійного т-ва, засн. двох т-в взаємного кредитування, активним учасником з’їздів гірничопромисловців Пд. Росії. Нагороджений орденом Станіслава. 1895 отримав ступінь комерції-радника. За матеріальної підтримки А. виникли такі освіт. заклади, як перша жін. недільна шк., гірниче уч-ще у Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ), харків. комерційне уч-ще та с.-г. ін-т.

Але на рубежі ХІХ—XX століть в Росії розпочалася економічна криза, яка не оминула й підприємства Алчевського. Рятуючись від банкрутства, Олексій Кирилович намагався отримати урядове замовлення для своїх металургійних підприємств. Окрім того, він домагався у Міністерстві фінансів дозволу на випуск облігацій на 8 млн. рублів під заклад свого майна, але міністр фінансів С. Вітте відмовив йому. Безвихідне становище штовхнули Алчевського на самогубство (7 травня 1901 року він кинувся під потяг на Варшавському вокзалі в Петербурзі).

Загалом Олексій Кирилович Алчевський зробив великий внесок у розвиток економіки на південному сході України

Його ім’ям названо залізничну станцію, а згодом і робітниче селище, яке стало містом.

Отримано з:

1.http://uk. wikipedia. org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

2. http://www. history. /EHU/?verbvar=Alchevskyj_O

ДОДАТОК Ш

ДОДАТОК Щ

ДОДАТОК Ю

[*] Міняйли (прообрази перших банкірів) – особи, які з часів рабовласницького суспільства займалися розміном і обміном різних видів грошей, а згодом і зберіганням коштів клієнтів та кредитуванням.

* Півімперіал – російського золота монета номіналом 5 рублів, яка карбувалася з 1755 р.; у 1895–97 роках номінал півімперіалу становив 7 рублів 50 копійок (автор)

* Мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення в Україні було продовжено до 1 січня 2008 року (автор)

* впливовий ліберальний бюрократ, з 1879 р. Харківський генерал-губернатор, з 1880 р. – начальник Верховної розпорядчої комісії, згодом міністр внутрішніх справ (автор).

* Складено за: Отчет Крестьянского поземельного банка за 1905 год (23-й отчетный год). – СПб., 1907. – С. 46

* Складено за: Складено і підраховано за: Отчет Крестьянского поземельного банка за 1905 год (23-й отчетный год).-С.-Петербург, 1907.

*Складено за: Отчет Крестьянского поземельного банка за 1905 год (23-й отчетный год). – СПб., 1907. – С. 45.

* Складено за: Отчет Крестьянского поземельного банка за 1905 год (23-й отчетный год). – СПб., 1907. – С. 93–96.