Кримінальний процесуальний кодекс України (стр. 7 )

2. До клопотання додаються:

1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачуваний обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачуваний вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання;

3) підтвердження того, що державному обвинувачу надіслані копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

3. Слідчий суддя, суд зобов’язані розглянути клопотання підозрюваного, обвинувачуваного протягом трьох днів з дня його надходження згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

4. Слідчий суддя, суд мають право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування або зміну запобіжного заходу.

Стаття 185. Порядок розгляду клопотань про продовження 
строку тримання під вартою, звільнення 
з-під варти або зміну умов звільнення

1. Клопотання про продовження тримання під вартою, про звільнення з-під варти або зміну умов звільнення розглядаються згідно з вимогами, передбаченими статтями 182—184 цього Кодексу.

2. Слідчий суддя, суд зобов’язані постановити ухвалу про звільнення особи згідно з правилами, передбаченими статтею 181 цього Кодексу, якщо державний обвинувач не доведе, що обставини, зазначені у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 182 цього Кодексу, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинувачуваного під вартою.

3. Порушення зобов’язань, взятих на себе підозрюваним, обвинувачуваним, не може бути єдиною підставою для застосування більш суворого запобіжного заходу, але слідчий суддя, суд мають право прийняти до уваги факт порушення зобов’язань у сукупності з обставинами, зазначеними у частині третій статті 163 цього Кодексу.

Стаття 186. Порядок звільнення особи з-під варти

1. У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про звільнення особи з-під варти або закінчення строку дії ухвали про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачуваний повинен бути звільнений, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинувачуваного під вартою.

Стаття 187. Негайне припинення дії запобіжних заходів

1. Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 188. Заборона затримання без дозволу суду

1. Якщо до підозрюваного, обвинувачуваного застосовано запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, він не може бути затриманий без дозволу суду в зв’язку з підозрою або обвинуваченням у тому ж кримінальному правопорушенні.

Стаття 189. Законна сила ухвали суду та її оскарження

1. Ухвала суду про застосування запобіжного заходу набирає законної сили негайно після її проголошення.

2. Ухвала суду про застосування запобіжного заходу може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.

§ 2. Затримання особи без ухвали суду

Стаття 190. Законне затримання

1. Ніхто не може бути затриманий без ухвали суду, крім випадків, передбачених цією главою Кодексу.

2. Кожний має право затримати без ухвали суду будь-кого:

1) під час вчинення кримінального правопорушення або замаху на його вчинення,

2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

3. Кожний, хто не є уповноваженою службовою особою (службовою особою, якій законом надано право здійснювати затримання) затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов’язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або повідомити уповноваженій посадовій особі про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Стаття 191. Законне затримання уповноваженою службовою особою

1. Уповноважена службова особа має право без ухвали суду затримати особу, яку вона застала під час вчинення кримінального правопорушення або замаху на його вчинення.

2. Уповноважена службова особа має право без ухвали суду затримати особу безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, якщо очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила кримінальне правопорушення.

3. Уповноважена службова особа має право затримати особу, якщо існує ухвала про затримання цієї особи.

4. Уповноважена службова особа, слідчий, державний обвинувач може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною шостою статті 202 і статтею 215 цього Кодексу.

Стаття 192. Момент затримання

1. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Стаття 193. Доставлення до органу досудового розслідування

1. Уповноважена службова особа зобов’язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування.

2. Про кожне затримання уповноважена слуджбова особа одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідальним особам підрозділу органу досудового розслідування.

3. Якщо є підстави для розумної підозри, що доставлення затриманої особи тривало довше, ніж це необхідно, слідчий зобов’язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.

Стаття 194. Строк затримання особи без ухвали суду

1. Строк затримання особи без ухвали суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання.

Стаття 195. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих

1. У підрозділі органу досудового розслідування повинні бути призначені одна або кілька службових осіб, відповідальних за перебування затриманих.

2. Відповідальними за перебування затриманих не можуть бути слідчі.

3. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов’язана:

1) негайно зареєструвати затриманого;

2) роз’яснити затриманому підстави його затримання, права і обов’язки;

3) звільнити затриманого негайно після того, як зникли підстави для затримання або сплив строк для затримання, передбачений статтею 194 цього Кодексу;

4) забезпечити належне поводження із затриманим та дотримання його прав, передбачених Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України;

5) забезпечити запис усіх дій, що проводяться із залученням затриманого, у тому числі час їх початку та закінчення, а також осіб, які проводили такі дії або були присутні під час їх проведення;

8) забезпечити надання медичної допомоги та фіксування медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров’я затриманого.

Стаття 196. Повідомлення іншим особам про затримання

1. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов’язана надати затриманій особі можливість повідомити про своє затримання та місце перебування іншій особі за власним вибором.

2. Якщо службова особа, відповідальна за перебування затриманих, має підстави для розумної підозри, що повідомлення про затримання може зашкодити досудовому розслідуванню, вона може відстрочити здійснення права особи на повідомлення про затримання на необхідний строк, але не більше ніж на двадцять чотири години.

3. У разі коли службова особа, відповідальна за перебування затриманих, прийме рішення, передбачене частиною другою цієї статті, вона зобов’язана негайно надати затриманому можливість залучити захисника.