Робоча програма курсу "Нова філософія XVI-XVIII століть" (стр. 2 )

Соціальні ідеали Бекона. «Нова Атлантида» - зародження «нового європейського мислення».

Рекомендована література до теми 2:

Великое восстановление наук (фрагменти в електронній хрестоматії).

Апология Раймонда Себундского (фрагменти в електронній хрестоматії).

Реале Дж., Западная философия от истоков до наших дней. – Том 2. Средневековье. – СПб, 1994. (раздел «Возрождение скептицизма»)

История западной философии. – Том 2. – М., 1993. – С. 43-163.

Нарский философия XVII века. – М., 1974.[1]

Тема 3. Спроба здолання ранньомодерної скептичної кризи в раціоналістичній філософії Декарта та його послідовників (Мальбранш, Паскаль).

Принцип універсального сумніву в філософії Декарта. Припущення про «злого демона – ошуканця».

Принцип cogito ergo sum. «Я» як суб’єкт мислення (res cogitans). Розбіжність в способах доведення існування «я» та існування тіла.

Декартове доведення буття Бога. Спростування припущення про «злого демона – ошуканця».

Значення доведення буття Бога для здолання світоглядної «скептичної кризи». Бог як гарант вірогідності чуттєвого та раціонального пізнання.

Співвідношення чуттєвого та раціонального пізнання в філософії Декарта. Причина виникнення пізнавальних помилок в процесі раціональної обробки чуттєвих даних.

Порівняльний аналіз вірогідності пізнання розумом себе самого, Бога та навколишніх речей. Принцип ясності та чіткості сприйняття як критерій його істинності. Мотиви епістемології античних стоїків в філософії Декарта.

«Думки» Паскаля: розум і «серце», проблема вірогідного знання, епістемологічна та релігійна проблематика.

Метафізика і теорія пізнання Н. Мальбранша: проблема психофізичної взаємодії.

Рекомендована література до теми 3:

Размышление о первой философии… (фрагменти в електронній хрестоматії).

Куно Фишер. Декарт. – СПб, 1994.

Нарский философия XVII века. – М., 1974.

Тема 4. Розвиток раціоналістичних ідей Декарта в філософії Спінози. Етичні та соціально-філософські ідеї Спінози.

Методологічні особливості філософії Спінози.

Спінозове доведення буття Бога («Етика», частина 1, теореми 1-11, 20).

Спінозове доведення єдності, нескінченності та вічності Бога («Етика», частина 1, теореми 12, 16, 20).

Моносубстанціалізм Спінози («Етика», частина 1, теореми 14-15). Мислення та протяжність як атрибути Божественної субстанції («Етика», частина 2, теореми 1-2).

Проблема існування та сутності в речах та в Богові («Етика», частина 1, теорема 17).

Проблема свободи та необхідності у Спінози («Етика», частина 1, теореми 29, 32; частина 2, теореми 48-49).

Теорія пізнання Спінози («Етика», частина 2, теореми 11, 32-33, 35, 40-41, 45-47; частина 4, теореми 27-28).

Теорія афектів Спінози. Визначення афектів («Етика», частини 3 та 4).

Спіноза про природу громадського життя. («Богословсько-політичний трактат»).

Рекомендована література до теми 4:

Спиноза. Этика (фрагменти в електронній хрестоматії).

Нарский философия XVII века. – М., 1974.

Соколов . – М., 1973.[2]

Тема 5. Політична філософія Гоббса («Левіафан»). Ідея політичного розв’язання правових, етичних, пізнавальних та релігійних суперечок.

Гоббс про «природний» стан людства. «Війна кожного проти кожного», її причини та наслідки.

Поняття «природного права» у Гоббса. «Природне право» та «природні закони». Засади договірних стосунків людини з іншими людьми та Богом.

Поняття особи у Гоббса. Політична спільнота (commonwealth; в рос. перекладі неточно – «государство») як «штучна особа».

Гоббсова теорія походження commonwealth. Засади формування та реалізації політичної влади. Поняття «суверена», Причини розпаду commonwealth.

Гоббсова класифікація форм commonwealth (типів державного устрою).

Гоббсова теорія політичної свободи. Свобода та необхідність.

Гоббсові поняття «цивільного права» та «цивільних законів».

Співвідношення релігійної та політичної ідентичності людини в філософії Гоббса.

Рекомендована література до теми 5:

Гоббс. Левиафан (фрагменти в електронній хрестоматії).

Нарский философия XVII века. – М., 1974.

Тема 6. Епістемологія та політична філософія Локка.

Мета, метод та актуальність (корисність) аналізу людського пізнання з точки зору Локка. Принцип практичної достатності людського знання.

Заперечення «вроджених принципів» в філософії Локка.

Поняття «ідеї» у Локка. Походження ідей. Прості та складні ідеї.

Теорія якостей речей у Локка. Первинні та вторинні якості.

Поняття «модусу» та «субстанції» у Локка. Ідеї модусів та ідеї субстанцій.

Аналіз ідеї свободи у Локка. Свобода та необхідність.

Критерії реальності та істинності ідей у Локка.

Поняття «сутності» у Локка. Реальні та номінальні сутності.

Межі людського пізнання в філософії Локка. Поняття істини. Заперечення можливості «науки про тіла» у Локка.

Доведення буття Бога за Локком. Співвідношення віри та розуму в філософії Локка.

Суспільно-політичні погляди Локка. Критика патріархально-абсолютистської концепції власності та влади; теорія походження приватної власності; суспільний договір і функції державної влади. Держава і релігія. («Листи про віротерпимість», «Розумність християнства»).

Рекомендована література до теми 6:

Локк. Опыт о человеческом разумении (фрагменти в електронній хрестоматії).

Нарский философия XVIII века. – М., 1973. (глава о философии Локка).[3]

Тема 7. Метафізика Ляйбніца. Проблема теодицеї та спроба її філософського розв’язання.

Парадокси ідеї долі в аналізі Ляйбніца. «Доля по-турецьки», «доля стоїків», «доля по-християнськи».

Проблема походження зла в осмисленні Ляйбніца. Природа зла. Метафізичне, фізичне та моральне зло.

Теорія Божественного наперед-визначення у Ляйбніца. Проблема справедливості покарання в світі, де існує наперед-визначення.

Поняття «найкращого з можливих світів» у Ляйбніца. Зв’язок ідеї «можливих світів» Ляйбніца з ідеєю «множинності світів» Фонтенеля.

Свобода та необхідність в розумінні Ляйбніца. Метафізична та моральна необхідність.

Поняття «наперед встановленої гармонії» в філософії Ляйбніца.

Рекомендована література до теми 7:

Лейбниц. Опыты теодицеи… (фрагменти в електронній хрестоматії).

Нарский философия XVII века. – М., 1974.

Розділ III. ФІЛОСОФІЯ XVIII СТОЛІТТЯ

Тема 8. Філософія британського Просвітництва XVIII століття: загальний огляд. Етика та естетика британського Просвітництва (Шефтсбері, Мандевіль).

Просвітницькі ідеї в британській філософії першої половини XVIII ст.

Секуляризація етики в ідеалістично-деїстичному вченні А. Шефтсбері на основі уявлень про вроджене почуття.

Секуляризація етики Б. Мандевілем на основі локківського сенсуалізму. Проблема інтересу в етиці Б. Мандевіля.

Рекомендована література до теми 8:

1.   А.,   Краткая история этики. — М: Мысль, 1987.

2.  История этических учений: Учебник / Под ред. . - М.: Гардарики, 2003.

3.  Новейший философский словарь / Сост. . - Мн.: Изд. В. М. 
Скакун, 1998.

4.  , , Грязнов философия XVIIІ в. М., 1986.

5.  Опыт о благотворительности и благотворительных школах / Басня о пчелах. – М., 1974.

6.  Михайлов Ал. В., Эстетический мир Шефтсбери, в кн.: Эстетические опыты, М., 1975.

7.  История философии: Запад-Россия-Восток: В 4 т. – Т. 2. - Книга вторая: Философия XV-XIX вв. / Под ред. В, – М.: Греко-латинский кабинет, 2000.

8.  Эстетические опыты. М., 1975

Тема 9. Імматеріалістична філософія Берклі як спроба розв’язання епістемологічних проблем емпіризму.

Антискептична спрямованість філософії Барклі. Подвійність розуміння скептицизму у Берклі як віддзеркалення двох традицій античного скептицизму, як їх змальовує Секст Емпірик.

Поняття «чуттєвої речі» та «чуттєвих якостей» в філософії Берклі. Критичне переосмислення Локкового розрізнення «первинних» та «вторинних» якостей речей. Аналіз «первинних» та «вторинних» якостей речей як «чуттєвих якостей».

Критичний аналіз поняття матерії у Берклі. Взаємозв’язок між «матеріалізмом» та скептицизмом.

Моносубстанціалізм Берклі порівняно з моносубстанціалізмом Спінози: вдосконалення чи поглиблення кризи?

Бог як джерело «чуттєвих речей». Доведення буття Бога у Берклі. Принципи esse est percipi («бути – це сприйматися») та esse est percipere («бути – це сприймати»).

Рекомендована література до теми 9:

Беркли Дж. Три диалога… (фрагменти в електронній хрестоматії).

История западной философии. – Том 2. – М., 1993. – С. 164-233.

Нарский философия XVIII века. – М., 1973.[4]

Тема 10. Епістемологія, етика і філософія релігії Юма.

Юмове тлумачення метафізики. Аналіз природи людського розуму як спосіб створення «справжньої метафізики».

Тлумачення «ідей» у Юма в річищі традиції Локка та Берклі. Походження ідей з досвіду. Зв’язок ідей в розумі як віддзеркалення зв’язку ідей в досвіді.

Аналіз ідеї каузальності (причинності) у Юма. Ідея каузальності як вихід за межі досвідного знання. Походження ідеї каузальності.

Юмова теорія «віри/переконання» (belief). Концептуалізація belief в філософії Юма.

Юмове тлумачення свободи та необхідності.

Розуміння природи у Юма. Проблема одноманітності природи загалом і людської природи зокрема. Проблема наукового пізнання навколишньої природи (устрою речей) та власної природи людини (устрою розуму).

Юмова оцінка скептичної філософії. Різновиди скептицизму. Проблема співвідношення різних видів скептицизму та здорового глузду.

Етичні погляди Юма («Дослідження про принципи моралі»).

Філософія релігії Юма («Діалоги про природну релігію»).

Рекомендована література до теми 10: