Робоча програма курсу "Нова філософія XVI-XVIII століть" (стр. 4 )

Тема 5. Політична філософія Гоббса («Левіафан»). Ідея політичного розв’язання правових, етичних, пізнавальних та релігійних суперечок.

1.  Чому Гоббс вважає «природним станом» людства стан «війни кожного проти кожного»?

2.  Як Гоббс розуміє закон та право? Що таке природне право і якими є природні закони? Що таке цивільне право і якими є цивільні закони?

3.  Як Гоббс розуміє особу? Як розуміти тезу Гоббса, що політична спільнота (commonwealth) є «штучною особою»?

4.  Як, згідно Гоббсу, виникає політична спільнота? Як формується політична влада? Якими мають бути права суверена як носія політичної влади?

5.  Які «форми держави» вирізняє Гоббс? Порівняйте його класифікацію «форм держави» з класифікаціями форм правління в полісі у Платона («Політея», в рос. пер. «Государство») та Аристотеля («Політика»).

6.  Як Гоббс розуміє свободу? Чи має свободу підданий держави? Чи має її суверен? Чи підкоряється підданий держави необхідності? Чи підкоряється необхідності суверен? Чи суперечать одна одній свобода та необхідність?

7.  Якими, згідно Гоббсу, є причини розпаду політичної спільноти?

8.  Як, згідно Гоббсу, мають співвідноситися політична влада та релігійні переконання особистості? Чи має людина, завжди або інколи, відмовлятися підкорятися політичній владі заради власних релігійних переконань? Чи має християнин, що живе в нехристиянській державі, коритися її законам?

Теми рефератів

Розуміння свободи в філософії Спінози та Гоббса: порівняльний аналіз.

Опозиції «закон/право» та «природне/цивільне» в філософії Гоббса.

Класифікація форм державного устрою у Гоббса та античних авторів (Платон, Аристотель): порівняльний аналіз.

Тема 6. Епістемологія та політична філософія Локка.

1.  Навіщо людині, згідно Локку, потрібно знати межі власних пізнавальних здібностей? Якими є межі людського пізнання? Наскільки людина в змозі пізнати себе? Бога? предмети навколишнього світу?

2.  Чому Локк заперечує існування в душі «вроджених принципів»? Чи згодні Ви з його аргументами?

3.  Що Локк розуміє під «ідеями»? Як в розумі виникають ідеї? Чим відрізняються прості ідеї від складних? Чим відрізняються ідеї «модусів» від ідей субстанцій?

4.  Чим, згідно Локку, відрізняються первинні та вторинні якості речей?

5.  Як Локк розуміє свободу? Як він ставиться до поняття «свободи волі»? Чим відрізняється його розуміння свободи від розуміння свободи у Гоббса та Спінози?

6.  Чому Локк вважає, що «ідея духовної субстанції не ясніша за ідею тілесної субстанції»? Хто правий: Локк, для якого ці дві ідеї однаково неясні, чи Декарт та Спіноза, для яких ідея духовної субстанції більш ясна, а пізнання людиною основних властивостей божественної субстанції (Бога) є абсолютно вірогідним?

7.  Як Локк розуміє «сутність»? Чим відрізняються «реальні» та «номінальні» сутності?

8.  Як Локк доводить буття Бога? Порівняйте доведення Локка з доведеннями Декарта та Спінози: яке з них видається більш переконливим? Чи є доведення Локка новим порівняно з доведеннями буття Бога в середньовічній філософії (зокрема, у Ансельма Кентерберійського та Томи Аквінського)?

9.  Порівняйте доведення Локка, що Бог не може бути матеріальним, з доведенням Спінози, що Богу має бути присутнім атрибут протяжності. Яке з цих доведень видається вам більш переконливим?

10.  Чому Локк вважає, що пізнання людиною речей менш вірогідно, ніж пізнання нею себе та Бога? Чому Локк вважає, що «науки про тіла» немає і не може бути? Чи згодні ви з таким висновком Локка? якщо ні, то де похибка в його міркуванні?

11.  Як Локк розуміє співвідношення віри та розуму? Чи має віра обмежувати переконання розуму? Чи має розум обмежувати переконання віри?

Теми рефератів

Межі людського пізнання в філософії Локка.

Розуміння ідей в філософії Локка. Прості та складні ідеї; ідеї модусів та субстанцій.

Розуміння сутності в філософії Локка. Реальні та номінальні сутності.

Доведення буття Бога в філософії Локка та Декарта: порівняльний аналіз.

Доведення буття Бога в філософії Локка та Спінози: порівняльний аналіз.

Доведення буття Бога в філософії Локка та середньовічних богословів (Ансельм Кентерберійський, Тома Аквінський): порівняльний аналіз.

Співвідношення віри та розуму в філософії Локка.

Розуміння свободи в філософії Локка та Спінози: порівняльний аналіз.

Розуміння свободи в філософії Локка та Гоббса: порівняльний аналіз.

Тема 7. Метафізика Ляйбніца. Проблема теодицеї та спроба її філософського розв’язання.

1.  Які розуміння «долі» вирізняє Ляйбніц? Чим відрізняються «доля по-турецьки», «доля стоїків» та «доля по-християнськи»? Як в цих розуміннях «долі» тлумачиться необхідність?

2.  Як Ляйбніц тлумачить проблему світового зла? Порівняйте його тлумачення проблеми зла з тлумаченням цієї проблеми середньовічними авторами (зокрема, Псевдо-Діонісій, Тома Аквінський).

3.  Як, згідно Ляйбніцу, співвідносяться віра та розум? Порівняйте його думки з цього приводу з позицією Локка.

4.  Як Ляйбніц доводить, що реальний світ є «найкращим з можливих світів»? Чому, на думку Ляйбніца, світ, в якому не було б зла, був би менш досконалим, ніж світ, в якому зло є так, як воно є в нашому реальному світі?

5.  Чим, згідно Ляйбніцу, відрізняються метафізичне, фізичне та моральне зло? Яким є походження цих видів зла?

6.  Як слід розуміти тезу Ляйбніца, що Бог «спершу бажає блага, а потім – найкращого»? Чим відрізняються ці два «бажання» Бога? Чому для Бога «бажання найкращого» має вищий пріоритет порівняно з «бажанням блага»?

7.  Чи є Бог причиною чи джерелом зла загалом або якихось окремих видів зла? Якщо так, то чи не суперечить це благості Бога? Якщо ні, навіщо Бог дозволяє присутність зла в світі?

8.  Як, згідно Ляйбніцу, співвідносяться божественне всезнання, необхідність та свобода? Чи свобідною є людина, яка робить вибір чи здійснює дію, наперед відому Богові й наперед визначену устроєм світу?

9.  Як Ляйбніц розуміє необхідність? Чим відрізняються метафізична та моральна необхідність?

10.  Як Ляйбніц ставиться до поняття «свободи волі»?

11.  Чи відповідальний Бог за те, що передбачив в створеному Ним світі зло і не запобіг його появі? Якщо Бог свідомо дозволяє більшості людства (крім праведників) загинути (приректи свої душі на довічні муки), чи не суперечить це Його благості?

12.  Чи відповідає людина за свої гріхи, скоєння яких було наперед визначено і відомо Богові? Чи справедливо, на думку Ляйбніца, карати її за скоєні гріхи?

13.  Чи може Бог, згідно Ляйбніцу, змінити щось в створеному Ним світі? Якщо так, то чи не суперечить це Його всевіданню? Якщо ні, то чи не суперечить це Його всемогутності?

14.  Як Ляйбніц розв’язує проблему взаємовпливів душі та тіла? Як Ляйбніц розуміє і для чого він використовує тезу про існування в світі «наперед встановленої гармонії»?

Теми рефератів

Проблема світового зла у Ляйбніца та середньовічних богословів (Псевдо-Діонісій, Тома Аквінський): порівняльний аналіз.

Співвідношення віри та розуму в філософії Ляйбніца та Локка: порівняльний аналіз.

Співвідношення добра та досконалості в філософії Ляйбніца. Реальний світ як «найкращий з можливих світів».

Розуміння свободи в філософії Ляйбніца та Спінози: порівняльний аналіз.

Розуміння свободи в філософії Ляйбніца та Гоббса: порівняльний аналіз.

Розуміння свободи в філософії Ляйбніца та Локка: порівняльний аналіз.

Поняття «наперед встановленої гармонії» в філософії Ляйбніца.

Тема 8. Філософія британського Просвітництва XVIII століття: загальний огляд. Етика та естетика британського Просвітництва (Шефтсбері, Мандевіль).

1. В чому полягають особливості етики Шефтсбері? Як вплинули на Шефтсбері ідеї Локка?

2. В чому полягають особливості етики Мандевіля? Як вплинули на Мандевіля ідеї Локка?

Теми рефератів

Етика Шефтсбері та Мандевіля: порівняльний аналіз.

Тема 9. Імматеріалістична філософія Берклі як спроба розв’язання епістемологічних проблем емпіризму.

1.  Як, на думку Берклі, пов’язані скептицизм, матеріалізм та атеїзм? Що необхідно здійснити для повного та остаточного спростування скептиків та атеїств? Чому визнання матеріальної субстанції неминуче призводить людину до скептицизму?

2.  Які два розуміння скептицизму обговорюють герої діалогів Берклі? Як ці тлумачення скептицизму пов’язані з протиставленням «академічного» та «піронічного» скептицизму в філософії Секста Емпірика?

3.  Що Берклі розуміє під «чуттєвими речами» та «чуттєвими якостями»? Як і чому Берклі відкидає Локкове розрізнення «первинних» та «вторинних» якостей речей? Як Берклі доводить, що всі без винятку якості речей існують не в «самих речах», а в людській чуттєвості?

4.  Як Берклі обґрунтовує безглуздість поняття «матерії»? Чому, на думку Берклі, ми не можемо сприйняти матерію, сприймаючи чуттєві якості речей?

5.  Як Берклі розуміє «реальність» речей? Як можна стверджувати реальність речей, заперечуючи існування матерії? Як слід розуміти слова Філонуса «я не за перетворення речей на ідеї, а радше – ідей на речі»?

6.  Чому, на думку Берклі, існування будь-якої чуттєвої речі є «прямим та безпосереднім доказом буття Бога»? Чи є цей доказ буття Бога новим порівняно з доведеннями буття Бога в середньовічній філософії та філософії XVII століття? Чи є це міркування Берклі справжнім доведенням буття Бога?

7.  Чим, на думку Берклі, відрізняється переконання розуму щодо існування духовної та матеріальної субстанції? Порівняйте погляди Берклі з цього приводу з поглядами Декарта, Спінози та Локка: які з них і в чому Берклі розвиває, а які і в чому спростовує?

8.  Як Берклі обґрунтовує сумісність своєї філософії зі здоровим глуздом пересічної людини? Чи справді імматеріалізм Берклі не суперечить здоровому глузду?

Теми рефератів

Розуміння скептицизму та його різновидів у Берклі та Секста Емпірика: порівняльний аналіз.

Берклі та Локк про «первинні» та «вторинні» якості речей: порівняльний аналіз.

Моносубстанціалізм Берклі та Спінози: порівняльний аналіз.

Аналіз поняття «матерії» та обґрунтування імматеріалізму в філософії Берклі.