Робоча програма курсу "Нова філософія XVI-XVIII століть" (стр. 5 )

Проблема співвідношення філософських переконань та здорового глузду в філософії Берклі.

Тема 10. Епістемологія, етика і філософія релігії Юма.

1.  Навіщо, з точки зору Юма, потрібно досліджувати людську природу? Як це дослідження пов’язане з завданням розробки «справжньої метафізики»?

2.  Як Юм тлумачить поняття «ідея»? Чи є розбіжності між тлумаченням «ідеї» у Юма, Локка та Берклі?

3.  Чому, на думку Юма, ідеї «каузальності» та «необхідного зв’язку» приписують досвіду більше, ніж людина здобуває з досвіду? Як ці ідеї виникають в людському розумі? Яким чином їхнє виникнення зумовлене особливостями людської природи?

4.  Наскільки виправданими, на думку Юма, є узагальнення від минулого досвіду до майбутнього досвіду, можливого досвіду та досвіду загалом?

5.  Як Юм розуміє виникнення ідей необхідності та свободи? Чи правий Юм в тому, що правильне розуміння цих ідей знімає проблему їхньої суперечності? Порівняйте погляди Юма на співвідношення свободи та необхідності з поглядами на це питання Гоббса, Спінози, Ляйбніца, Локка.

6.  Як, з точки зору Юма, співвідносяться пізнання людиною себе та навколишнього світу? Порівняйте погляди Юма на це питання з поглядами Декарта, Спінози, Локка та Берклі.

7.  Як Юм оцінює статус скептицизму в філософії Берклі? Чи погодився б з такою оцінкою сам Берклі?

8.  Як Юм розуміє філософію скептицизму та її різновиди? Порівняйте тлумачення та класифікацію різновидів скептицизму у Юма з поглядами на це питання Секста Емпірика та Берклі.

9.  Чи можна, на думку Юма, теоретично спростувати скептицизм в усіх його різновидах? Якщо так, то як? Якщо ні, чи означає це, що рано чи пізно всі люди дійдуть скептицизму? Якою є роль скептицизму в філософії: він корисний, шкідливий, або те і те разом?

10.  Як, з точки зору Юма, співвідносяться скептицизм та здоровий глузд? Якою є роль скептицизму в повсякденному житті: він корисний, шкідливий, або те і те разом?

Теми рефератів

Розуміння поняття «ідея» у Юма, Локка та Берклі: порівняльний аналіз.

Особливий пізнавальний статус ідей «каузальності» та «необхідного зв’язку» в філософії Юма. Походження цих ідей та їхня вірогідність.

Розуміння свободи в філософії Юма та Ляйбніца: порівняльний аналіз.

Розуміння свободи в філософії Юма та Спінози: порівняльний аналіз.

Розуміння свободи в філософії Юма та Гоббса: порівняльний аналіз.

Розуміння свободи в філософії Юма та Локка: порівняльний аналіз.

Співвідношення пізнання людиною себе та навколишнього світу в філософії Юма та Декарта: порівняльний аналіз.

Співвідношення пізнання людиною себе та навколишнього світу в філософії Юма та Спінози: порівняльний аналіз.

Співвідношення пізнання людиною себе та навколишнього світу в філософії Юма та Локка: порівняльний аналіз.

Співвідношення пізнання людиною себе та навколишнього світу в філософії Юма та Берклі: порівняльний аналіз.

Розуміння скептицизму та його різновидів у Юма та Секста Емпірика: порівняльний аналіз.

Проблема співвідношення філософських переконань та здорового глузду в філософії Юма.

Тема 11. Філософія французького Просвітництва XVIII століття: загальний огляд. Філософія Монтескье, Руссо, Вольтера. Матеріалізм французького Просвітництва (Ламетрі, Дідро, Гельвеций, Гольбах).

1.  Як Вольтер ставиться до філософії Ляйбніца? Чи відкидає Вольтер в повісті «Кандид» вчення Ляйбніца про: (1) «наперед встановлену гармонію», (2) походження та сутність світового зла, (3) «теодицею», (4) свободу та необхідність, (5) наперед-визначення всього, що відбувається у світі. Чи є у Вольтера власна позиція з цих питань, і чи можна її виявити в тексті повісті «Кандид»?

2.  Як Вольтер ставиться до Біблії та християнства? Чи іронізує він в повісті «Кандид» з приводу християнських поглядів на: (1) гріхопадіння, (2) вигнання людей з Раю, (3) сутність та критерії добра та зла?

3.  Як Вольтер в повісті «Кандид» тлумачить сутність (природу) людини? Чи притаманні людині які-небудь «природні закони»? Якщо так, то чи випливають з них які-небудь принципи «природного права»? Порівняйте погляди Вольтера на «природні закони» та «природне право» з поглядами Гоббса.

4.  Як Вольтер в повісті «Кандид» розуміє устрій реально наявного людського суспільства? Чи притаманні цьому суспільству які-небудь універсальні «цивільні закони» та/або уявлення про універсальне «цивільне право»? Порівняйте погляди Вольтера на «цивільні закони» та «цивільне право» з поглядами Гоббса.

5.  Як Вольтер в повісті «Кандид» розуміє устрій ідеального людського суспільства? Чи є Ельдорадо ідеальною державою? Якщо ні, то чому? Якщо так, чому Кандид і Какамбо залишають Ельдорадо? Порівняйте Ельдорадо з ідеальним полісом Платона («Політея», рос. пер. «Государство»), ренесансними та ранньомодерними утопіями (Мор, Кампанелла, Рабле, Бейкон).

6.  Як Вольтер в повісті «Кандид» розуміє стосунки людського тіла та духа? Чому всі головні герої повісті наділені надзвичайною тілесною витривалістю? Як ці їхня здатність характеризує розуміння Вольтером природи людини?

7.  Як Вольтер в повісті «Кандид» розуміє процес формування у людини філософських поглядів? Чи може перебіг життя, згідно Вольтеру, підтверджувати чи спростовувати філософські погляди? Чи існує, згідно Вольтеру, критерій філософської істини?

Теми рефератів

Ставлення Вольтера до філософії Ляйбніца в повісті «Кандид».

Ставлення Вольтера до християнства в повісті «Кандид».

Ставлення Вольтера до природи людини в повісті «Кандид».

Ставлення Вольтера та Гоббса до ідей «природного/цивільного права» та «природних/цивільних законів»: порівняльний аналіз.

Ельдорадо в повісті «Кандид» – утопія чи антиутопія?

Тлумачення співвідношення філософських істин та здорового глузду у Вольтера та Х’юма: порівняльний аналіз.

Чи є остання фраза повісті «Кандид» ключем до розуміння її змісту?

Тема 12. Філософія українського Просвітництва XVIII століття: Григорій Сковорода. Взаємозв’язок проблематики філософії Сковороди та філософії європейського Просвітництва.

1.  Як герої діалогу Сковороди «Разговор пяти путников…» розуміють мету людського життя? Як вони розуміють щастя? В чому, на їхню думку, полягає справжнє щастя? Порівняйте міркування героїв Сковороди про щастя з міркуваннями про блаженство героїв діалогу Августина «Про блаженне життя».

2.  В якому сенсі, на думку героїв діалогу Сковороди, найвища істота називається Богом? Чи можна іменувати її ж «природою»? Якщо можна, чи випливає звідси (а) пантеїзм чи (б) моносубстанціалізм як ознака поглядів Сковороди? Порівняйте погляди Сковороди на іменування Бога з поглядами Псевдо-Діонісія («Про божественні імена»).

3.  Чому, з погляду героїв діалогу Сковороди, вивчення математики, фізики, медицини, музики та інших наук не робить людину щасливою?

4.  Як Сковорода оцінює спадщину античної філософії? В чому, на його погляд, сходяться і в чому розходяться поганська та християнська філософія?

5.  Порівняйте міркування Сковороди з міркуваннями його західноєвропейських сучасників (зокрема Вольтера та Юма). В чому філософія Сковороди споріднена з філософією західноєвропейського Просвітництва? В чому філософія Сковороди споріднена філософією західноєвропейського середньовіччя?

Теми рефератів

Тлумачення щастя в діалозі Сковороди «Разговор пяти путников…» і тлумачення блаженства в діалозі Августина «Про блаженне життя»: порівняльний аналіз.

Проблема іменування Бога в філософії Сковороди та Псевдо-Діонісія: порівняльний аналіз.

Сутність людини в тлумаченні Сковороди та Вольтера: порівняльний аналіз.

Тема 13. Філософія німецького Просвітництва XVIII століття: загальний огляд. Критична філософія Канта як спроба розв’язання основних метафізичних та епістемологічних проблем європейської модерної філософії.

1.  Як Кант розуміє метафізику? Чим, на його думку, зумовлена криза догматичної метафізики? Яким чином ця криза провокує поширення скептицизму та індиферентизму?

2.  Як Кант розуміє завдання «критики чистого розуму»? Яким чином ця критика має подолати кризу метафізики?

3.  В чому, згідно Канту, полягає різниця чистого (апріорного) та емпіричного знання?

4.  Чим, згідно Канту, відрізняються аналітичні та синтетичні судження? Наведіть приклади: (а) аналітичних суджень; (б) синтетичних суджень, істинність яких підтверджується досвідом; (в) апріорних синтетичних суджень, істинність яких не виводиться з досвіду.

5.  Яким чином Кант розрізняє «матерію» та «форму» відчуття? Чому, згідно Канту, простір та час не виводяться з досвіду (як його узагальнення в розумі), а є апріорними умовами чуттєвого досвіду? В якому сенсі простір та час, згідно Канту, є «реальними» та «об’єктивно значущими»?

6.  Яку роль в обробці даних досвіду відіграють категорії розсудка? Що таке «чистий синтез»?

7.  Чому, згідно Канту, виникають «антиномії чистого розуму»? Чи можуть ці антиномії бути розв’язані на користь їхньої тези чи антитези? Якщо так, то як? Якщо ні, то чому?

8.  Чим відрізняється аналіз Кантом доказів до тези та антитези його антиномій від врівноважування аргументів «за» і «проти» будь-якої філософської тези в античному скептицизмі? Чи можна, на підставі цієї аналогії, визнати Канта «несвідомим скептиком»? Якщо ні, то чому?

9.  Як розуміти тезу Канта, що «космологічна ідея», виходячи за межі досвіду, завжди виявляється «або завеликою, або замалою» для кожного поняття розсудка?

10.  Які три докази буття Бога аналізує Кант? Чи справді до цих трьох доказів зводяться всі варіанти доведення буття Бога в середньовічній та модерній філософії? Порівняйте проаналізовані Кантом докази буття Бога з доведеннями Ансельма Кентерберійського, Томи Аквінського, Декарта, Спінози, Локка та Барклі.

11.  Чи можна, згідно Канту, теоретично довести буття Бога? Якщо так, то як? Якщо ні, то чому?

Теми рефератів

Кантова програма «критики чистого розуму» як спосіб подолання кризи «догматичної метафізики».

Чуттєвий та розсудковий синтез чуттєвих даних в «Критиці чистого розуму».

Кантів аналіз «антиномій чистого розуму».

Кантів аналіз доведень буття Бога як спростування богословських претензій середньовічної та модерної філософії.