Робоча програма курсу "Нова філософія XVI-XVIII століть" (стр. 3 )

Юм. Исследование относительно человеческого познания (фрагменти в електронній хрестоматії).

История западной философии. – Том 2. – М., 1993. – С. 164-233.

Нарский философия XVIII века. – М., 1973.

Диалоги о естественной религии: пер. с англ. и предисл. .-М.: ЛКИ, 2008. - 200 с.

Юм. Д. Исследование о принципах морали // Д. Юм. Соч. в 2 т. – Т. 2. – М.: Мысль, 1996.

Юм Д. Трактат о человеческой природе. – Минск, 1998. – С.317

Тема 11. Філософія французького Просвітництва XVIII століття: загальний огляд. Філософія Монтескье, Руссо, Вольтера. Матеріалізм французького Просвітництва (Ламетрі, Дідро, Гельвеций, Гольбах).

Філософія французького Просвітництва XVIII століття: загальний огляд.

Повість Вольтера «Кандид» як спосіб «досвідної» верифікації філософських ідей Ляйбніца. Проблеми світової гармонії, теодицеї та свободи в повісті.

Біблійні мотиви в повісті «Кандид».

Проблема співвідношення природного та цивільного права, природних та цивільних законів в повісті «Кандид».

Проблема ідеального устрою життя в повісті «Кандид».

Проблема формування та верифікації філософських переконань в повісті «Кандид». Принципова множинність філософських тлумачень життя в цілому та кожної життєвої події зокрема.

Повість «Кандид» як декларація «філософії життя». Філософія життя як Вольтерова philosophia prima.

Соціально-філософські вчення французького просвітництва (Монтескье, Руссо). Французький матеріалізм доби Просвітництва (Ламетрі, Дідро, Гельвеций, Гольбах).

Рекомендована література до теми 11:

Вольтер. Кандид (за будь-яким виданням, в т. ч. в електронній хрестоматії).

Вольтер. Философские сочинения. – Наука, 1988 – 751с.

История философии в кратком изложении / пер. с чеш. . – М., 1991. – С. 407-495.

Ж.-Ж. Руссо. Об общественном договоре. - Государственное социально-экономическое издательство, Москва, 1938.

История философии: Запад-Россия-Восток: В 4 т. – Т. 2. - Книга вторая: Философия XV-XIX вв. / Под ред. В, – М.: Греко-латинский кабинет, 2000.

, , Грязнов философия XVIIІ в. М., 1986. –  С. 161-235.

Новейший философский словарь / Сост. . - Мн.: Изд. В. М. 
Скакун, 1998. – С. 128, 440, 585.

История зарубежной литературы XVIII века - Творчество Вольтера - http://www. gumer. info/bibliotek_Buks/Literat/Sidor/10.php

Шарль Луи Монтескье, «О духе законов». – М.: «Мысль», 1999.

Тема 12. Філософія українського Просвітництва XVIII століття: Григорій Сковорода. Взаємозв’язок проблематики філософії Сковороди та філософії європейського Просвітництва.

Щастя як мета людського життя. Пізнання справжнього щастя як умова щасливого життя.

Мудрість та чеснота як мови пошуку щастя. Ознаки справжнього щастя в розумінні Сковороди.

Співвідношення Бога та природи в філософії Сковороди. Аналіз імен «Бог» та «природа» в контексті богослов’я імені.

Оцінка античної філософської спадщини в філософії Сковороди.

Рекомендована література до теми 12:

Сковорода. Разговор пяти путников об истинном щастіи в жизни (за будь-яким виданням, в т. ч. в електронній хрестоматії).

Історія української філософії. – К., 2004. – С. 124-155

Історія філософії України / під ред. . – К., 1994. – С. 167-194.

Тема 13. Філософія німецького Просвітництва XVIII століття: загальний огляд. Критична філософія Канта як спроба розв’язання основних метафізичних та епістемологічних проблем європейської модерної філософії.

Розуміння метафізики в критичній філософії Канта. Оцінка Кантом теперішнього стану метафізики. «Критика чистого розуму» як спосіб визначення «обсягу та меж метафізики».

Протиставлення «чистого» (апріорного) та емпіричного знання. Протиставлення аналітичних та синтетичних суджень. Позадосвідний характер апріорних синтетичних суджень. Апріорні синтетичні судження в математиці, природознавстві та метафізиці.

Протиставлення «матерії» та «форми» відчуття. Простір і час як апріорні форми чуттєвості.

«Чистий синтез» розсудку з використанням категорій.

Антиномії чистого розуму.

Критичний аналіз доказів буття Бога в «Критиці чистого розуму».

Рекомендована література до теми 13:

Кант. Критика чистого разума (фрагменти в електронній хрестоматії).

История философии в кратком изложении / пер. с чеш. . – М., 1991. – С. 407-495.

V. ТЕМИ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ.

Тема 1. Особливості розвитку європейської культури XVI-XVIII століть. Основні культурні проблеми, актуальні для філософії зазначеного періоду.

1.  Як на проблематику філософії XVI-XVII століть вплинули криза Ренесансу, Реформація та Контрреформація? Наведіть приклади з відомих Вам творів філософів цього періоду.

2.  Як на проблематику філософії XVI-XVII століть вплинув розвиток природознавства цього періоду?

3.  Як в філософії XVIII століття проявився антропоцентризм культури Просвітництва?

Тема 2. Скептична криза ранньомодерної доби (Монтень) та спроба її здолання в емпіричній філософії Бекона. Соціальні ідеали Бекона.

1.  Чому рефлексія з приводу релігійних конфліктів призводить Монтеня до скептичної оцінки можливостей людського розуму? Порівняйте міркування Монтеня з приводу релігійних конфліктів з міркуваннями Цицерона («Про природу богів») про розбіжності різних шкіл античних філософів.

2.  Чи можна назвати Монтеня «пірроністом» в тому значенні, якого надає цьому слову Секст Емпірик? Порівняйте міркування Монтеня з «Пірронічними підвалинами» Секста (рос. «Пирроновы основоположения»).

3.  Порівняйте ставлення до скептицизму Монтеня та Блаженного Августина («Проти академіків»). Чому для одного з них скептицизм можна сумістити з християнськими переконаннями, а для другого ні?

4.  Чому Бекон критично ставиться до філософських традицій античності? За що він критикує Аристотеля? Чи можна, попри цю критику, знайти спільні риси або простежити наступність між філософією Аристотеля та Бекона?

5.  Чому Бекон ставить індуктивне пізнання вище за дедуктивне?

6.  Які чотири види «примар», згідно Бекону, заважають пізнанню навколишнього світу? Наведіть конкретні приклади всіх чотирьох видів «примар» з власного життєвого досвіту та з власного досвіду вивчення філософії.

Теми рефератів

Оцінка конфліктів на релігійному ґрунті в філософії Цицерона («Про природу богів») та Монтеня: порівняльний аналіз.

«Пірронізм» Монтеня: відтворення античної традиції чи її творче переосмислення?

Розуміння «першої філософії» у Бекона та в «Метафізиці» Аристотеля (книга 1, глави 1-2; книга 2, глави 1-2; книга 4, глави 1-2): порівняльний аналіз.

Тема 3. Спроба здолання ранньомодерної скептичної кризи в раціоналістичній філософії Декарта та його послідовників (Мальбранш, Паскаль).

1.  Чому Декарт вважає, що буття Бога має доводити філософія, а не теологія? Порівняйте цю думку Декарта із поглядами на співвідношення філософії та теології Томи Аквінського.

2.  Навіщо Декартові доводити буття Бога? Чи збігаються його мотиви та цілі в доведенні буття Бога з мотивами та цілями доведення буття Бога у середньовічних богословів (Ансельм Кентерберійський, Тома Аквінський)?

3.  Як Декарт доводить буття Бога? Чи збігається хід його думки з ходом думки Ансельма Кентерберійського, доведення якого бере за основу Декарт? На ваш погляд, версії Ансельма та Декарта – це два різних доведення, чи дві різних версії того самого доведення?

4.  Навіщо Декарт вводить припущення про «злого демона – ошуканця»? Як спростовується це припущення?

5.  Як Декарт доводить існування власного «я»? Що розуміється під «я», існування якого доводиться Декартом?

6.  Навіщо Декарт аналізує чуттєві властивості воску? Предметом якого пізнання є віск як стабільна речовина: чуттєвого чи раціонального?

7.  Як Декарт пояснює наявність пізнавальних похибок??

8.  Як і чому доведення буття Бога допомагає Декартові обґрунтувати існування навколишніх речей та загальну вірогідність чуттєвого пізнання?

9.  Чому Декарт вважає, що пізнання речей менш вірогідно, ніж пізнання розумом самого себе і Бога?

10.  Чому Декарт вважає, що всі ідеї, сприйняті ним «ясно і чітко», необхідно істинні?

Теми рефератів

Доведення буття Бога у Декарта та Ансельма Кентерберійського: порівняльний аналіз.

Доведення буття Бога у Декарта та Томи Аквінського: порівняльний аналіз.

Обґрунтування вірогідності чуттєвого пізнання в філософії Декарта.

Тема 4. Розвиток раціоналістичних ідей Декарта в філософії Спінози. Етичні та соціально-філософські ідеї Спінози.

1.  Як Спіноза доводить буття Бога? Доведення буття Бога у Спінози та Декарта – це два різних доведення чи дві різних версії того самого доведення?

2.  Як Спіноза доводить єдність та неподільність Бога? Порівняйте ці міркування Спінози з міркуваннями на цю тему середньовічних авторів: Боеція («Чому Трійця – це єдиний Бог, а не три божества»), Псевдо-Діонісія («Про божественні імена»), Ансельма Кентерберійського («Прослогіон»), Ніколая Кузанського («Про вчене незнання»).

3.  Як Спіноза доводить, що Бог – це єдина субстанція? Чи згодні Ви з логікою та висновком цього доведення?

4.  Чим, згідно Спінозі, відрізняється співвідношення сутності та існування в речах та в Богові?

5.  Як Спіноза розуміє свободу? Чи існує свобода в речах? в душі? в Богові? Як Спіноза тлумачить поняття «свободи волі»?

6.  Як, згідно Спінозі, людина пізнає речі та Бога? Як Спіноза пояснює наявність пізнавальних похибок? Про що, згідно Спінозі, людина має необхідно адекватні та істинні ідеї?

7.  Як Спіноза визначає найбільш поширені людські афекти?

Теми рефератів

Доведення буття Бога у Спінози та Декарта: порівняльний аналіз.

Доведення єдності та неподільності Бога у Спінози та середньовічних авторів: порівняльний аналіз.

Моносубстанціалізм Спінози як спроба здолання субстанційного дуалізму Декарта.