Робоча програма курсу "Нова філософія XVI-XVIII століть" (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор ДонНТУ

" " 2012 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

Курсу "НОВА ФІЛОСОФІЯ XVI-XVIII СТОЛІТЬ"

Напрямок підготовки: філософія

Спеціальність: релігієзнавство

Факультет комп’ютерних наук та технологій

Курс – 2

Семестр – 3

Лекції – 32

Семінари - 16

Консультації потокові – 3

Консультації передіспитові – 4

Модульний контроль – 9

Індивідуальна робота (реферати) – 2

Самостійна робота студентів – 42

Разом – 108

Затверджена

на засіданні кафедри філософії

протокол № 2 від 17.09.2012 р.

Донецьк - 2012 р.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Робоча програма дисципліни «Нова філософія XVI-XVIII століть» складена відповідно до навчального плану, ОПП і ОКХ спеціальності «Релігієзнавство» і містить наступні основні положення:

·  історичні особливості розвитку філософії в зазначений період;

·  основні напрями розвитку філософії в зазначений період;

·  основні філософські персоналії та твори зазначеного періоду;

·  взаємовплив розвитку філософії та культури в зазначений період.

II. МЕТА І ЗАДАЧІ КУРСУ.

Основна мета курсу «Нова філософія XVI-XVIII століть» полягає в тому, щоб сформулювати у студентів розуміння історичних особливостей європейської модерної філософії, притаманної їй проблематики, способів міркування, ставлення до філософської спадщини минулих періодів.

Для досягнення мети під час вивчення цієї дисципліни мають бути вирішені такі задачі:

·  формування у студентів систематичного розуміння шляхів історичного розвитку європейської модерної філософії;

·  формування у студентів розуміння сутності основних течій та напрямків європейської модерної філософії (раціоналізм, емпіризм, імматеріалізм, скептицизм, літературно-філософські твори);

·  формування у студентів розуміння сутності ідей та прагнень чільних постатей європейської модерної філософії;

·  формування у студентів уявлень про взаємозв’язок розвитку філософії та культури модерної доби;

·  розвиток у студентів вміння працювати з філософськими та літературно-філософськими текстами зазначеного періоду.

У процесі вивчання курсу необхідно виокремлювати 3 рівня навчання: ознайомлювальний, репродуктивний та креативний.

Важливо, щоб студенти не тільки отримали знання з історії європейської модерної філософії, а й вміли активно користуватися ними та застосовувати їх до розв’язання конкретних задач у практичній діяльності з аналізу та тлумачення філософських текстів.

Ш. ОБСЯГ, СТРУКТУРА І СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА КУРСУ

№	Найменування тем	загальна кількість годин	лек.	сем.	самост. роб.
МОДУЛЬ 1
Розділ I. ФІЛОСОФІЯ ТА КУЛЬТУРА МОДЕРНОЇ ДОБИ
1.	Особливості розвитку європейської культури XVI-XVIII століть. Основні культурні проблеми, актуальні для філософії зазначеного періоду.	8	6	2	2
Розділ II. ФІЛОСОФІЯ XVI-XVII СТОЛІТЬ
2.	Скептична криза ранньомодерної доби (Монтень) та спроба її здолання в емпіричній філософії Бекона. Соціальні ідеали Бекона.	4	2	2	4
3.	Спроба здолання ранньомодерної скептичної кризи в раціоналістичній філософії Декарта та його послідовників (Мальбранш, Паскаль).	4	2	2	1
4.	Розвиток раціоналістичних ідей Декарта в філософії Спінози. Етичні та соціально-філософські ідеї Спінози.	4	2	2	2
5.	Політична філософія Гоббса («Левіафан»). Ідея політичного розв’язання правових, етичних, пізнавальних та релігійних суперечок.	2	2		3
6.	Епістемологія та політична філософія Локка.	4	2	2	4
7.	Метафізика Ляйбніца. Проблема теодицеї та спроба її філософського розв’язання.	2	2		4
МОДУЛЬ 2
Розділ III. ФІЛОСОФІЯ XVIII СТОЛІТТЯ
8.	Філософія британського Просвітництва XVIII століття: загальний огляд. Етика та естетика британського Просвітництва (Шефтсбері, Мандевіль).	2		2	2
9.	Імматеріалістична філософія Барклі як спроба розв’язання епістемологічних проблем емпіризму.	2	2		4
10.	Епістемологія, етика і філософія релігії Х’юма.	4	2	2	4
11.	Філософія французького Просвітництва XVIII століття: загальний огляд. Філософія Монтескье, Руссо, Вольтера. Матеріалізм французького Просвітництва (Ламетрі, Дідро, Гельвеций, Гольбах).	6	4	2	4
12.	Філософія українського Просвітництва XVIII століття: Григорій Сковорода. Взаємозв’язок проблематики філософії Сковороди та філософії європейського Просвітництва.	2	2		4
13.	Філософія німецького Просвітництва XVIII століття: загальний огляд. Критична філософія Канта як спроба розв’язання основних метафізичних та епістемологічних проблем європейської модерної філософії.	4	4		4
	Консультації, індивідуальна робота	9
	Модульний контроль	9
	Усього		32	16	42

IV. ТЕМАТИЧНИЙ ЗМІСТ КУРСУ

«Нова філософія XVI-XVIII століть».

Розділ I. ФІЛОСОФІЯ ТА КУЛЬТУРА МОДЕРНОЇ ДОБИ

Тема 1. Особливості розвитку європейської культури XVI-XVIII століть. Основні культурні проблеми, актуальні для філософії зазначеного періоду.

Криза культури європейського Відродження та її світоглядні наслідки. Руйнація геоцентричної картини світу. Релігійний розкол.

Полеміка Еразма Роттердамського і Мартіна Лютера з приводу «свободи волі» як прелюдія до філософського осмислення свободи людини в модерній філософії XVII-XVIII століть.

Неминучість вибору як наскрізна культурна проблема XVI-XVII століть. Вибір релігії, підданства, стилю культури повсякдення тощо.

Проблема «відновлення порядку» як наскрізна культурна проблема XVII століття. «Відновлення порядку» в політиці, філософії, природознавстві, педагогіці, побуті, мистецтві.

Множинність «картин світу» – ознака західноєвропейської культури XVIII століття. Розширення меж вибору в суспільному та змістовному вимірах. Перехід ідеї «множинності світів» з натурфілософії в суспільну практику. Формування та зміцнення суверенної царини приватного життя індивіда.

Антропоцентризм культури Просвітництва XVIII століття. Переформування цінностей політики, права, моралі, релігії, науки, філософії та мистецтва довкола приватного світу життя окремого індивіда.

Концепт «природи» в культурі Просвітництва XVIII століття. «Природа людини» як загальнокультурна та філософська проблема. Формування філософського концепту «природної релігії».

Криза теорії досвідного знання та спроби її подолання в філософії XVIII століття.

Рекомендована література до теми 1:

Век Просвещения. – М.- Париж, 1971.

Величие здравого смысла: Человек эпохи Просвещения. – М., 1992.

Волгин общественной мысли во Франции в XVIII веке. – М., 1977. - С.3-59, 89-219, 230-245.

Ответ на вопрос: что такое Просвещение (любое издание).

Коменский дидактика (любое издание).

Момджян Просвещение XVIII века. – М., 1983.

Наливайко // Наливайко : Направ­ле­ния, течения, стили. – К., 1981.

Очерки по истории мировой культуры / под ред. . – М.. 1997. С. 258-295.

Розділ II. ФІЛОСОФІЯ XVI-XVII СТОЛІТЬ

Тема 2. Скептична криза ранньомодерної доби (Монтень) та спроба її здолання в емпіричній філософії Бекона. Соціальні ідеали Бекона.

Суспільні конфлікти та публікація латинських перекладів Секста Емпірика – чинники формування «скептичної кризи» в філософській та суспільній думці кінця XVI – початку XVII століть.

Відтворення та розвиток мотивів античного скептицизму в філософії Монтеня.

Барокові мотиви в філософії Монтеня.

Сполучення античного піронізму з християнськими переконаннями Монтеня. Взаємозв’язок скептичних мотивів Монтеня з ідеологією Контрреформації. Мотиви фідеїзму в філософії Монтеня.

Констатація кризи пізнання світу в філософії Бекона. Проект «Великого Відновлення» (Instauratio Magna). Пошук і знаходження нової «точки опори» пізнання у вигляді методично скерованого емпіричного досвіду.

Чотири «примари» Бекона і способи їхньої нейтралізації.

Система наук в уявленні Бекона.

Беконове розуміння «першої філософії». Ставлення Бекона до Аристотеля та античної філософії загалом. Критика Платона та Аристотеля у Бекона.