Тема № 7. Філософські аспекти взаємодії права та влади. Діяльність правоохоронних органів як об’єкт філософсько-правового осмислення (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра філософії права та юридичної логіки

ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни

“ФІЛОСОФІЯ ПРАВА”

ТЕМА № 7. Філософські аспекти взаємодії права та влади. Діяльність правоохоронних органів як об’єкт філософсько-правового осмислення

Для здобувачів вищої освіти навчально-наукових інститутів та факультетів НАВС

Київ – 2015

Вид лекції: інформаційна (тематична).

Дидактичні цілі:

1. Навчальні: ознайомити здобувачів вищої освіти з колом основних проблем взаємодії права та влади, зокрема, тих її підрозділів, які здійснюють правоохоронну діяльність.

2. Розвиваючі: на основі аналізу діалектики права і влади простимулювати виявлення здобувачами вищої освіти прихованих зв’язків у політико-правовій сфері, підвищити рівень правової культури.

3. Виховні: утвердити необхідність здійснення правоохоронної діяльності на засадах демократизму, виховати почуття громадянської солідарності та свідому громадянську позицію.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни: філософія, політологія, логіка, етика та естетика, педагогіка вищої школи, психологія вищої школи.

Забезпечувані дисципліни: конституційна реформа в Україні, адміністративна реформа в Україні, реформування кримінальної юстиції, робота з кадрами, актуальні проблеми кримінального права.

Навчально-методичне забезпечення лекції: програма навчальної дисципліни “Філософія права”, робоча програма навчальної дисципліни “Філософія права”, навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни “Філософія права”.

Наочність: малюнки та схеми, мультимедійні презентації.

Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор, ПК.

План ЛЕКЦІЇ:

1. Поняття, структура та види влади.

2. Специфіка філософсько-правового підходу до влади, примусу, насилля та правоохоронної діяльності.

3. Філософські проблеми взаємодії права та державно-владних органів в період суспільно-політичної трансформації.

4. Значення правової культури в діяльності працівників правоохоронних органів.

Рекомендована література:

1.  Філософсько-правове розуміння відповідальності людини [Текст] : монографія / . - Хмельницький : Хмельницький ун-т управління та права, 2012. - 736 с.

2.  Бандура  у системі наукового знання: Аксіологічно-гносеологічний підхід (Текст): монографія для науковців, виклад., аспірант., адюнкт., магістрант., студ. і курсант. юрид. навч. закл. та факульт. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2010. – 272 с.

3.  Бачинин -правовая философия. – Харьков: Консул, 2000. – 206 с.

4.  Філософія права: Навчально-методичні матеріали. – Івано-Франківськ: Вид-во “Сімик”, 2006. – 188 с.

5.  Поєднання інтересів влади та суспільства як передумова подолання організованої злочинності й корупції // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2010. - № 2. – С.3-7.

6.  Верховенство права: українські реалії та перспективи // Право України. – 2010. ‑ № 3. – С. 6-18.

7.  Гарасимів і та соціальні детермінанти формування девіантної поведінки людини: філософсько-правовий вимір [Текст] : монографія / Тарас Гарасимів ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. - Л. : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2012. - 419 с.

8.  Максимов реальность: опыт философского осмысления: Монография. – Харьков: Право, 2002. – 328 с.

9.  Рабінович П. Верховенство права як соціально-природний феномен (контури ідеалу) // Право України. – 2010. ‑ № 3. – С. 19-23.

10.  Философия права. – М.: Международные отношения, 2004. – 240 с.

11.  Либерализм. Идеология счастливого человека. – К.: К. И. С., 2010. – 556 с.

12.  Селіванов В. Державна влада як елемент державно упорядженого суспільства в Україні // Право України. – 2006. – №9. – С. 10-17.

13.  Філософія права: Навч. посіб. / , , М. Л.Заінчковський та ін.; за заг. ред. та Б. Ф.Чміля. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 336 с.

14.  Філософія права: Навч. посіб. / ільян, , С. І.Максимов та ін.; за заг. ред. ільяна. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 272 с.

15.  Філософські, методологічні й психологічні проблеми права: тези доп. ІІІ Всеукр. наук.-теорет. конф. (Київ, 23 квіт. 2010 р.) / ред. кол.: , , та ін. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2010. – 260 с.

16.  Политика, пр аво, справедливость. Основоположения критической философии права и государства. – М.: Гнозис, 1994. – 313 с.

17.  Шкода В. В. Вступ до правової філософії – Харків: Фоліо, 1997. – 223 с.

18.  Історія філософії права; Філософія права; Філософський щоденник. – К.: “Український світ”, 2000. – 756 с.

ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ

Вступ. Важливим питанням для з'ясування специфіки фі­лософії права як особливої теоретичної дисципліни є з'ясування сутності та особливостей філософського підхо­ду до права, влади та примусу. Група проблемних питань щодо співвідношення права та влади, права і державного примусу мають таке ж значення для філософії права, як і проблеми взаємозв’язку та взаємодії права і моралі. Недаремно вітчизняні дослідники вказують, що проблема співвідношення влади і права є однією з ключових у філософії права й однією із найскладніших у суспільній практиці. Філософсько-правовий підхід до дослідження політико-правових явищ та правоохоронної діяльності певним чином відрізняється від суто юридичного чи політологічного.

Питання 1. Поняття, структура та види влади

Влада - це засіб, який дозволяє осмислено поєднати дії багатьох людей для реалізації узгоджених цілей. Влада - це емоційно заряджене явище, яке у одних викликає захоплення, а у інших - страх.

Походження влади пов'язане з необхідністю подолання безпорядку і з виявленням критеріїв корисної взаємодії людей, а тим самим з установленням порядку. Влада виникає, коли люди виявляються направленими на взаємодію, і в тій мірі, в якій подібна взаємодія сприяє подоланню безпорядку і формуванню порядку, перш за все передбачуваності дій, які починають розумітися як виконання зобов'язань.

Нормальний і міцний зв'язок між людьми який називається "владою", ніколи не покоїться на силі, все навпаки - той суспільний інструмент або механізм, який коротко називається "силою" поступає у розпорядження людини або групи людей лише тому, що вони правлять. Кращими доказами цього є ті випадки, коли влада здається заснованій на силі. Наполеон взявся засвоювати Іспанію, деякий час втримався там, але не правив жодного дня. І це при тому, що сила була в нього.

Людина завжди використовувала насилля. Часто насилля застосовують тоді, коли вичерпуються всі засоби в надії відстояти те, що здається справедливим. Насилля може бути назване даниною розуму і справедливості.

Правління - це традиційне і нормальне здійснення своїх повноважень, яке опирається на громадську думку.

Багатозначність поняття "влада" пов'язана із сутнісною близькістю таких явищ, які позначаються словами влада, сила, могутність, вплив, багатство, норми права, повноваження. Могутність і силу об'єднують з владою особливі якості - здатність до певної справи, творчості. Вплив багатство і норми (навички і звичаї) - деяка подібність влади, але здійснюваної по іншому і у інших відносинах. Право, повноваження, авторитет, власне певні невід'ємні доповнення (проводження) влади, її інструменти, умови здійснення.

В конструкцію влади Г. Лассуел пропонує включення такі компоненти як:

а) контроль над ресурсами;

б) участь у прийнятті рішень;

в) володіння волею і впливом.

виділяє такі моделі влади:

1)  потенційна влада - передбачає накопичення ресурсів влади і тісний зв'язок з певними соціальними позиціями і ситуаціями в суспільстві та соціальних групах;

2)  влада репутації - це влада, яка належить певним особистостям і групам, що добре відомі в суспільстві;

3)  влада прийняття рішень показує ступінь участі індивіда або групи в контролі за прийняттям рішення, в управлінні соціальними об'єктами.

Основні аспекти влади:

1)  директивний. Влада розуміється як панування, яке забезпечує виконання наказу, директиви. В цьому сенсі можна говорити про вищу для даного суспільства владної інстанції, яка віддає обов'язкові для виконання накази. Трактована таким чином влада - це те, що дає можливість здійснювати свою волю шляхом введення в справу різних наявних засобів і ресурсів.

2)  функціональний - це розуміння влади як здібності та уміння практично реалізовувати функцію суспільного управління. Функціональний аспект влади обумовлений тим, що влада в цілому, і політична зокрема, представляє собою певне відношення між тими або іншими суб'єктами.

3)  комунікативний аспект влади пов'язаний з тим, що влада так чи інакше реалізується через спілкування, через мову, зрозумілу обом сторонам суспільного відношення влади.

Всі три аспекти влади реальні, але не рівнозначні. Директивний аспект, тобто влада як примус до виконання волі наказуючого, як правило, вважається основним. Е. Вятр так ілюструє поняття влади: "В самому загальному вигляді влада однієї особи над іншою можна визначити таким чином: Іван має владу над Петром кожного разу і тільки тоді, коли, відповідно до норм суспільства, до якого належать Іван і Петро, Іван має право наказувати Петру, а Петро зобов'язаний підкорятися наказам Івана… Влада - це можливість наказувати в умовах, коли той, кому наказують, зобов'язаний повинуватися. Говорячи про наказування і повинування, ми маємо на увазі певний тип впливу на поведінку інших особистостей, відмінний від того, який зазвичай називають "впливом".