Вплив умов реакції карамелізації на споживчі характеристики фруктових приправ (стр. 5 )

З 2007 по 2010 рр. обсяги експорту макаронних виробів збільшилися з 11,9 до 15,6 тис. т, тобто на 3,7 тис. т, або в 1,31 рази. За січень-жовтень 2011р. експорт макаронних виробів становив 10,0 тис. т. Найбільше макаронних виробів Україна експортує у Молдову і Польщу. Варто зазначити, що в Україні у 2007–2009 рр. переважав імпорт макаронних виробів, а у 2010 р. – експорт.

В Україні фактичне споживання макаронних виробів становить 5,5- 6,0 кг на одну особу на рік за рекомендованої норми 5,0–5,5 кг. Перевищення

споживання макаронних виробів є свідченням незбалансованості харчування

населення, яке намагається забезпечити власні енергетичні потреби за рахунок економічно доступніших продуктів.

За результатами анкетного опитування, проведеного компанією TBS «Україна», щоденно макаронні вироби споживає 34,5 % населення у віці від 16 до 65 років, від двох до шести разів на тиждень – 31,7 % населення, і взагалі їх не споживає 4,7 % населення (рисунок 1.1). Експерти ринку відзначають в останні роки стрімке зростання і активізацію попиту та продаж макаронних виробів швидкого приготування, зокрема локшини.

Рисунок 1.1 – Споживання макаронних виробів серед українців, %

Учасники ринку макаронних виробів в Україні вважають, що на перспективу ситуація на ринку макаронних виробів залишиться досить стабільною.

Проаналізувавши всі данні можна зробити висновок, що протягом останніх років ситуація на ринку макаронних виробів України була нестабільною. Було помітно як зростання так і зменшення імпорту та експорту макаронних виробів.

Література

1. Макаронні вироби// Продукты и напитки-2011-№8-с.39;

2. Світовий ринок макаронних виробів// Продукты и напитки-2012-№1-с.15;

Науковий керівник – , асистент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ОГЛЯД ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ ТВЕРДОГО СИРУ

Головними проблемами сирного ринку можна назвати зниження споживання твердого сиру в Україні, посилення конкуренції, ефективність peaлізації продукції, а також високі ціни на якісну сировину.

Активне зростання експорту призупинилось, а імпорт, навпаки, виріс. За результатами 2011 року в Україні було вироблено 162,7 тис. тонн твердого сиру. Таким чином, виробництво протягом року скоротилося на 9,3% в натуральному вираженні, в той же час за рік продажі на внутрішньому ринку знизилися на 4,1%, що пов'язано зі зниженням рівня споживання цього продукту українським населенням.

В січні-лютому 2012 року спостерігалося зростання виробництва на 5,7% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. У цьому році різкого підвищення споживання твердого сиру в країні не очікується. Продажі не активні, спостерігається переповнення запасів основних операторів ринку, тому оптимістичний прогноз зростання виробництва може скласти 2,8%. Споживання твердого сиру в Україні становить лише 3-3,5 кг на душу населення в рік – в Польщі цей показник перевищує 13 кг, в Німеччині – 15,2 кг, в Італії – 22,9 кг або в Франції – 26,3 кг.

Експорт вітчизняного твердого сиру за минулий 2011 рік дещо зріс – на 1,2% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У січні 2012 року Україна скоротила експорт твердого сиру до 4,9 тис. тонн. Це майже на 40% менше, ніж у грудні 2011 року, і майже на 11% поступається експорту у січні 2011 року. На експортні обсяги поставок українського твердого сиру вплинули в основному зовнішні проблеми з експортом на російський ринок [1].

Говорячи про довгострокові тенденції, слід зазначити, що в 2007-2011 роках зовнішня торгівля розвивалася позитивно. Обсяги експорту значно перевищують імпорт. Експорт активно збільшувався в 2006-2008 роках (у 1,6 раз), але практично зупинився під час економічної кризу. Імпорт сирів в Україну був практично непомітний. Винятком стали 2010-2011 роки, коли імпорт різко виріс – в 4,3 рази. Це пов'язано з проблемами на ринку молока, що викликало зростання цін практично на всю молочну продукцію в Україні. Чим скористалися іноземні виробники, побачивши в Україні перспективний ринок збуту своєї продукції. Значна частка імпортованого сирного потоку припадає на російських і польських виробників. Крім того, сир в Україну ввозили з Німеччини, Італії, Франції, Нідерландів. Виробництво твердого сиру в Україні в період 2007-2012 роки наведено на рис. 1.

Рис. 1. Виробництво твердого сиру в Україні в період 2007-2012 роки, тис. т

Розглядаючи напрямки потоків зовнішньої торгівлі твердим сиром, важливо відзначити, що практично весь експорт твердих сирів спрямований у країни СНД (РФ, Казахстан і Молдова), тоді як відносно невеликий імпорт приходить з країн Західної Європи. Майже 100 % вивозиться з України сиру поставляється в країни СНД, тому потрібно прагнути до розширення ринків збуту. В силу негативних макрофакторів склалася ситуація, що вітчизняні виробники будуть виходити на ринки Північної Африки, Саудівської Аравії та Ізраїлю [2].

Згідно з прогнозами експертів і провідних ринкових аналітиків, в 2012 році найімовірніше падіння ринку призупиниться. Ряд ринкових лідерів стверджують, що є підстави сподіватися на стабілізацію вартості молочної продукції – і це може позитивно позначитися на обсягах споживання твердих сирів на внутрішньому ринку України, що буде стимулювати зростання обсягів його виробництва.

Зростання купівельної активності на ринку твердих сирів України зараз не спостерігається, що стримує можливості нарощування обсягів реалізації на внутрішньому ринку. У великій мірі така ситуація залежить від ситуації на сировинних ринках молока. На даному етапі український ринок твердого сиру є сформованим і консолідованим. На ньому присутні лідери, які продовжують заявляти про плани на розширення. Для того щоб і далі нарощувати виробництво і продажі, потрібно шукати нові ринки збуту продукції, чим і займаються вітчизняні виробники. Обмежуватися експортом до Росії недоцільно, варто розглядати й інші зовнішні ринки ближнього зарубіжжя.

Література:

1.  Сырли-мырли / Егор Клименко // FOODUA. – 2011. № 10. – 36 с.

2.  Сырная голова с плеч / Александр Соколов // FOODUA. – 2012. № 5. – 18 с.

Научный руководитель – , к. т. н., ст. препод.

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского

ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ РЫНКА ДЕТСКОГО ПИТАНИЯ В УКРАИНЕ

Введение. Детское питание относится к категории товаров, от которых покупатели при всем желании не могут отказаться. Возможно, именно поэтому даже в кризис не наблюдалось массового сокращения продаж на рынке, как это происходило в других отраслях. В то же время украинским производителям выгоды от этого немного, поскольку почти весь рынок детского питания представлен зарубежными производителями.

Изложение основного материала исследования. В промышленных масштабах питание для детей в Украине производили еще в 50-х годах прошлого века. Поначалу ассортимент ограничивался обезжиренным и полужирным молоком. Ныне же на полках магазинов представлены всевозможные молочные смеси быстрого приготовления, жидкие и пастообразные продукты, плодоовощные пюре и соки, рыбные и мясные консервы.

Немаловажно, что отечественных производителей, специализирующихся исключительно на детском питании, в Украине практически нет. Ведь большинство компаний совмещают выпуск питания для детей, например, с производством кисломолочной продукции либо же соков и нектаров. К тому же некоторые предприятия выпускают отдельные виды продукции - только смеси и каши или соки и пюре. В итоге до сих пор нет сильной отечественной торговой марки, которую можно было бы противопоставить импортным брендам.

Во многом такая ситуация сложилась из-за того, что технологическое оснащение заводов не позволяет производить одновременно и смеси, и творожки, и фруктовые пюре. Хотя так было не всегда. К примеру, на Одесском консервном заводе детского питания (ОКЗДП), известном своими фруктово-овощными соками и пюре еще с 1960 года, когда-то производили детское питание на молочной основе.

Потенциальные потребители детского питания делятся на две категории - грудного (от 0 до 1 года) и раннего возраста (от 1 года до 3 лет). При этом ежегодно рождается от 400 до 500 тысяч новых украинцев. Но из-за неравномерного спроса в мегаполисах и провинциях компаниям стоит очень тщательно подходить к выбору ассортимента производимой продукции. Кроме того, следует учитывать и насыщенность того или иного направления.

Основными производителями продуктов детского питания являются: - сухие молочные продукты: молочноконсервный комбинат детских продуктов" (Полтавская обл.), жидкие или пастообразные молочные продукты, ПАО «Галактон» (г. Киев), (Винницкая обл.), «Комбинат« Приднепровский »(г. Днепропетровск);

- плодоовощные консервы и соки: консервный завод детского питания», консервный завод» (г. Херсон);

- на мучной основе: молочноконсервный комбинат детских продуктов" (Полтавская обл.), ВАЙЗ »(г. Днепропетровск).

Основные страны, импортирующие детское питание на рынок Украины: Нидерланды («Нутриция»), Франция («Сelia»), Англия («Нестле»), Российская Федерация («Агуша») - сухие молочные смеси; Россия («Агуша») - молоко для детей и кисломолочные продукты, сливки; Словения («Фрутек»), Германия («Бебивита», «хиппи»), Англия («Гербер», «Нестле») - детские соки и плодоовощные пюре.

Выводы. Но при всей перспективности и привлекательности украинского рынка количество национальных производителей детского питания практически не увеличивается, хотя возможностей производить высококачественное питание собственного производства для детей в стране достаточно, ведь произведенная в Украине продукция может вполне считаться органической. При системном подходе можно обеспечить не только внутренние потребности, но и реальные перспективы стать серьезным игроком на внешних рынках, подчеркнули спикеры.