Державний контроль антимонопольного комітету України за узгодженими діями суб’єктів господарювання (стр. 2 )

У межах здійсненого дослідження сформульовано низку теоретичних висновків, практичних узагальнень і пропозицій або таких, що містять елементи наукової новизни, зокрема:

вперше:

-  обґрунтовано положення щодо змісту характеристики системи державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання, яка являє собою сукупність взаємопов’язаних елементів, до яких віднесено: об’єкт державного контролю; суб’єкти, які здійснюють державний контроль за узгодженими діями учасників господарської діяльності; функції, форми, принципи та методи державного контролю АМК України за узгодженими діями суб’єктів господарювання;

-  доведено положення щодо доцільності застосування процедури безконфліктного врегулювання картельного спору під час розгляду справ про антиконкурентні узгоджені дії учасників господарської діяльності, доповнивши статтю 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» відповідними положеннями;

-  аргументовано визначити на законодавчому рівні заборону повідомлення потенційних учасників узгоджених дій про позапланові виїзні перевірки відповідних органів АМК України у справах про антиконкурентні узгоджені дії;

- деталізовано інструменти методу переконання у здійсненні державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання (рекомендації та рекомендаційні роз’яснення); сформовано ознаки рекомендаційних роз’яснень (профілактичність, диспозитивність, адресна індивідуальність, самодостатність джерел інформації);

- визначені основні дестабілізуючі чинники (стимули), причини їх виникнення та наслідки прояву, які створюють перешкоди у здійсненні суб’єктами господарювання антиконкуретної змови, посилюють недовіру серед учасників таємних домовленостей, зменшують мотивацію до їх вчинення у майбутньому

удосконалено:

-  положення про узгоджені дії суб’ єктів господарювання як діяльності з координації конкурентної поведінки між двома або більше суб’єктами господарювання на ринках товару, що має на меті отримання додаткових конкурентних переваг від укладення угод у будь-якій формі, прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі, створення суб’єкта господарювання, об’єднання та будь-якої іншої погодженої конкурентної поведінки суб’єктів господарювання;

-  класифікацію узгоджених дій суб’єктів господарювання з урахуванням їх особливостей та функціонально-характерних ознак: за ступенем обов’язковості застосування законодавства (дозволені, зобов’язувальні, заборонені), за ступенем конкурентності (проконкурентні, антиконкурентні); залежно від характеру взаємодії учасників узгоджених дій на ринку (горизонтальні, вертикальні, конгломератні, змішані); за правовою кваліфікацією (правомірні (легалізовані, законні) та протиправні (неправомірні, не легалізовані, незаконні);

- перелік і характеристику правових форм попереднього, поточного та наступного контролю АМК України щодо узгоджених дій учасників господарської діяльності;

-  положення щодо пріоритетності використання АМК України превентивних методів державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання, таких як переконання та заохочення;

дістали подальшого розвитку:

-  положення про державний контроль за узгодженими діями суб’єктів господарювання в частині визначення його як сукупності дій АМК України, що здійснюються у формі перевірок і спостережень за узгодженими діями суб’єктів господарювання з метою отримання об’єктивної та достовірної інформації про стан справ у відповідному економічному середовищі, за результатами якої (діяльності) проводиться вжиття заходів щодо недопущення негативних незворотних наслідків для суб’єктів господарювання внаслідок антиконкурентних узгоджених дій та ухвалення рішення про притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності;

-  положення щодо тимчасового збереження процедури нотифікації (режиму превентивного контролю АМК України у формі попередніх повідомлень учасників узгоджених дій) у зв’язку з тим, що в Україні через неповноту інформації суб’єкти господарювання не спроможні самостійно оцінити свій рівень впливу на ринок, як це практикується в Європейському Союзі;

- теза про необхідність законодавчого розмежування процедури звільнення від відповідальності із процедурою мирного (безконфліктного) врегулювання картельного спору, зокрема, в аспекті проведення переговорів щодо очікуваної суми штрафу за наслідками розслідування;

- практичні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення контрольних повноважень АМК України за узгодженими діями суб’єктів господарювання.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що отримані в процесі дисертаційного дослідження наукові положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:

у науково-дослідній діяльності – теоретичні положення дисертаційної роботи можуть слугувати базою для подальших наукових досліджень проблемних питань державного контролю АМК України в сфері захисту економічної конкуренції, у тому числі за узгодженими діями суб’єктів господарювання;

у правотворчості – для сприяння подальших розробок нових та вдосконалення існуючих норм законодавства у сфері захисту економічної конкуренції;

у правозастосуванні – для підвищення ефективності взаємодії державних контролюючих органів у процесі економічної діяльності на ринках України в частині узгоджених дій суб’єктів господарювання;

у навчальному процесі – для підготовки відповідних розділів підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів і рекомендацій при викладанні дисциплін «Адміністративне право», «Конкурентне право», інших правових спецкурсів в залежності від специфіки навчального закладу.

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана особисто автором. Всі її положення, результати, висновки і пропозиції базуються на власних дослідженнях автора, системному критичному аналізі наукових і нормативних джерел. Наукові статті дисертанта у фахових виданнях є одноосібними.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому та окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені здобувачем на десяти науково-практичних конференціях: VII Всеукраїнській науковій студентській Інтернет-конференції «Правова Україна очима майбутніх фахівців» (м. Тернопіль, 30 березня 2010 р.; тези опубліковано); VI Міжнародній науково-практичній конференції «Україна у європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» (м. Львів, 29-30 квітня 2010 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми державотворення в сучасних умовах» (м. Київ, 29-30 листопада 2010 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія та забезпечення сталого розвитку правової системи України» (м. Одеса, 21-22 грудня 2010 р.; тези опубліковано); Всеукраїнських науково-практичних читаннях «Проблеми сучасної правової системи України» (м. Львів, 25-26 лютого 2011 р.; тези опубліковано); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, 31 березня 2011 р.; тези опубліковано); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи» (м. Тернопіль, 15 квітня 2011 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції «Право та інші соціальні норми: вимоги часу» (м. Одеса, 15-16 червня 2012 р.; тези опубліковано); Міжнародній науковій конференції «Наука сьогодні: теорія, методологія, практика, проблематика» (Польша, м. Сопот/ Sopot 30 - 31 липня 2014 р.; тези опубліковано); Міжнародному науковому юридичному конгресі «2015. The new stage of development» (Угорщина, м. Будапешт, 18 лютого 2015 р.; тези опубліковано).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення у шістнадцяти наукових публікаціях здобувача, чотири з яких – наукові статті, опубліковані у вітчизняних наукових фахових юридичних виданнях, дві статті – у зарубіжних виданнях з юридичних наук, десять – тези доповідей, які опубліковані за результатами проведення міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, які містять сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 211 сторінок, у тому числі основний текст – 187 сторінок, список використаних джерел включає 246 найменувань і міститься на 25 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його зв’язок з науковими програмами, планами і темами, його мету та задачі, об’єкт і предмет дослідження, методи дослідження, наукову новизну, відзначено практичне значення дисертаційного дослідження, наведено відомості про апробацію і впровадження одержаних результатів та публікацію основних положень дисертації.

Розділ 1. «Теоретико-методологічні засади державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання» складається з чотирьох підрозділів, в яких автор досліджує об’єкт державного контролю – узгоджені дії суб’єктів господарювання, поняття та сутність державного контролю за цими діями з боку АМК України як головного суб’єкта в системі органів вказаного контролю, а також визначаються особливості організації державного контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання в контексті аналізу історично сформованих світових моделей економічної конкуренції.

У підрозділі 1.1 «Узгоджені дії суб’єктів господарювання як об’єкт державного контролю» досліджено сучасний стан державного контролю за узгодженими діями, визначено його понятійно-категоріальний апарат. Детальний аналіз відповідних положень законодавства України про захист економічної конкуренції щодо узгоджених дій дозволив виокремити та охарактеризувати наступні форми його прояву: укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі; прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі; будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання; створення суб’єкта господарювання чи об’єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт господарювання, об’єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання чи вступ до такого об’єднання. За результатами дослідження форм його застосування запропоновано визначення змісту поняття узгоджених дій.